Страница 25: НПАОП 51.0-1.03-96. Правила охорони праці при експлуатації баз, складів і сховищ, виконанні вантажо-розвантажувальних робіт на об'єктах оптової торгівлі (32422)

Не допускається:

• направляти рукою чи будь-яким предметом канат, намотуваний на барабан лебідки;
• закріплювати канат при працюючому барабані;
• працювати зі зношеними ребрами барабанів.
• 1. Вимоги безпеки до будови площадок, містків, драбин і роботи на них
  2. 1. Пристрої, призначені для забезпечення безпечного проведення робіт (драбини, стрем’янки, трапи, містки, сходи та ін.) повинні відповідати вимогам ГОСТ 26887-86, стандартів та інших нормативних документів.
     2. При виконанні складських робіт з одночасним підтримуванням товарів повинні застосовуватися драбини-стрем’янки з верхніми площадками, огородженими поручнями висотою не менше 1 м при суцільній зашивці їх знизу на висоту не менше 0,15 м.
     3. Переносні драбини і стрем’янки слід робити з доброякісного матеріалу за товщиною брусків, установлених для даної довжини драбини. Довжину драбини беруть такою, щоб можна було виконувати роботу зі східців, що знаходяться від верхнього кінця драбини на відстані не менше 1 м. Верхню площадку стрем’янок огороджують з трьох сторін.
     4. Переносні драбини і стрем’янки повинні мати пристрої, які запобігають при роботі зрушенню або перекиданню. Нижні кінці переносних драбин і стрем’янок повинні мати наконечники або башмаки з гуми чи іншого неслизького матеріалу. При необхідності верхні кінці драбин повинні мати спеціальні гачки.

Робота на стрем’янках допускається в тому випадку, якщо вони мають стяжки.

1. Перед початком роботи необхідно забезпечити стійкість драбини, переконатися шляхом її огляду і випробування в тому, що вона не може зісковзнути з місця чи бути випадково зрушена.

При установленні приставної драбини в умовах, коли можливо зміщення її верхнього кінця, останній необхідно надійно закріпити за стійкі конструкції.

1. При роботі на підвісних, приставних та розсувних драбинах на висоті більше 1,3 м треба застосовувати запобіжний пояс, який закріплюється за конструкцію споруди або за драбину за умови її надійного кріплення до конструкції.

Знаходитися на східцях приставної драбини або стрем’янки допускається тільки одній людині.

1. Не допускається виконувати роботи на переносних драбинах і стрем’янках:

• біля і над механізмами, які обертаються, працюючими машинами, конвейєрами і

т.ін.;

• з використанням електричного і пневматичного інструменту, будівельно - монтажних пістолетів;
• газо і електрозварювальні роботи;
• натягувати дроти і тримати на висоті важкі деталі і т.ін.

Для виконання таких робіт треба застосовувати рештування або стрем’янки з верхніми площадками, огородженими перилами.

1. Під час роботи з приставною драбиною в місцях з жвавим рухом транспортних засобів або людей, місце її установлення слід обгородити або оберігати, застерігаючи її падіння від випадкових повштохів, незалежно від наявності на кінцях драбини наконечників.

В разі, коли не можливо закріпити драбину при установленні її на гладкій плиточній підлозі, біля основи драбини повинен стояти робітник в касці і утримувати її в стійкому положенні.

1. Не допускається установлювати драбину на східці маршів сходової клітки. В разі необхідності на сходових клітках повинно бути споруджено рештування.
2. 1. При переміщенні драбини вдвох необхідно нести її наконечниками назад, попереджаючи зустрічних про обережність. При перенесенні драбини одним робітником вона повинна знаходитися в похилому положенні так, щоб передній кінець її був піднятий над землею не менше ніж на 2 м.
   2. Вимоги безпеки під час виконання вантажо-розвантажувальних робіт немеханізованим засобом
   3. 1. До постійних вантажо-розвантажувальних робіт допускаються особи, які пройшли відповідний медичний огляд та інструктаж по безпеці праці.
      2. Робітники, зайняті на вантажо-розвантажувальних роботах, повинні проходити попередні (при прийнятті на роботу) і періодичні (впродовж роботи) медичні огляди у відповідності з Положенням про медичний огляд працівників певних категорій.
      3. Вантажно-розвантажувальні роботи, що виконуються вручну, повинні проводитися при дотриманні норм, які обмежують підіймання та перенесення важких речей залежно від статі і віку працівників:

• підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою (до двох разів на годину) для жінок — 10 кг (Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками);
• переміщення вантажів постійно впродовж робочого дня для жінок — 7 кг;
• сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочого дня не повинна перевищувати для жінок: з робочою поверхні — 350 кг; з підлоги — 175 кг.

Примітки:

1. У вагу вантажу, що переміщається, включається вага тари і упаковки.
2. При переміщенні вантажу на візках або у контейнерах докладне зусилля не повинно перевищувати 10 кг.
3. Рівнем робочою поверхні вважається робочий рівень стола, конвейєра і ін. згідно з ГОСТ 12.2.032-78 та ГОСТ 12.2.033-78.
4. 1. Підіймання вантажу вагою понад 50 кг слід виконувати не менше ніж двома робітниками (чоловіками).
   2. 1. Підіймання вантажу з укладанням в штабель вручну не повинно перевищувати 2 м для чоловіків і 1,5 м для жінок.
      2. При одночасному перенесенні вантажів робітники повинні знаходитися на відстані не менше 3 м один від одного.
      3. Перенесення вантажу на носилках по горизонтальному шляху здійснюється на відстань не більше 50 м. Перекидати та опускати носилки необхідно за командою робітника, що йде позад. Не дозволяється переносити вантажі на носилках по сходам.
      4. Для перенесення довгомірних матеріалів (колод, труб і т.ін.) треба застосовувати спеціальні захоплювачі та пристрої. Не дозволяється переносити довгомірні матеріали на ломах, дерев’яних брусках і т.ін.
      5. На навантаження (розвантаження) довгомірних вантажів (колод, балок довжиною 1/3 довжини кузова автомобіля, тракторного причепа і т.ін.) вручну необхідно виділяти не менше двох вантажників.
      6. При навантаженні і розвантаженні бочок, рулонів, котушок кабелю і тому подібних вантажів треба застосовувати спеціальні пристрої — лати (пологи) з гачками. Пологи повинні бути довжиною не менше 4 м і діаметром не менше 20 см.
      7. Переміщення важких штучних вантажів, устаткування способом кантування проводиться за допомогою роликових ломів або інших пристроїв.

Не дозволяється перекочувати і кантувати вантаж на себе.

1. При ручному перенесенні запасних частин і інших вантажів, зібраних в невеликі низки, необхідно спочатку переконатися в міцності низки.
2. 1. Перенесення і навантаження антисептованих лісоматеріалів допускається проводити тільки в спеціальному одязі (брезентові куртки, брюки, гумові сапоги, рукавиці).
   2. 1. До вантажо-розвантажувальних робіт з пестицидами не допускаються вагітні жінки і матері-годувальниці, а також особи, що мають медичні протипоказання. На всі види робіт, зв’язаних з пестицидами, працівники повинні допускатися за нарядом- допуском.
      2. Під час перекочування бочок, коліс і т.ін. робітник повинен знаходитися слідом за вантажем і контролювати швидкість його переміщення.
      3. Забороняється підіймати, перехоплювати балони, тримаючись за запобіжний колпак або вентиль.
3. СПЕЦИФІЧНІ ВИМОГИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ (ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ І ВИБУХОПОЖЕЖОНЕБЕЗПЕЧНИХ)
4. 1. Загальні положення
   2. 1. До категорії вантажів легкозаймистих (ЛЗР), вибухонебезпечних (ВН), горючих рідин (ГР), отруйних і небезпечних в поводженні, які зберігаються на базах і складах оптових підприємств, відносяться: кислоти і луги, солі, полімерні і лакофарбові матеріали, розчинники, нафтопродукти, стиснені і зріджені гази і т. ін.
      2. Вантажопереробка і зберігання ЛЗР, ВН, ГР повинні проводитися у відповідності з Правилами пожежної безпеки в Україні.
      3. Сумісне зберігання лакофарбових і полімерних матеріалів і інших пожежо-і вибухонебезпечних матеріалів, різних господарських і будівельних матеріалів не допускається (додаток 8).
      4. Зберігання ЛЗР, ВН, ГР в тарі слід проводити в будівлях або на майданчиках під накриттям. Накриття повинно бути з негорючих матеріалів. Не дозволяється зберігання в тарі на відкритих майданчиках нафтопродуктів з температурою спалаху 45 град.С і нижче.
      5. Будови і споруди (за винятком металевих резервуарів) складів для зберігання ЛЗР і ГР повинні бути не нижче ІІ ступеня вогнетривкості.
      6. Загальна місткість однієї будівлі для зберігання нафтопродуктів в тарі не повинна перевищувати 1,2 тис.куб.м. ЛЗР або 6 тис.куб.м ГР.

При цьому в одному приміщенні (секції) дозволяється зберігати не більше 0,2 тис.куб.м. ЛЗР або 1 тис.куб.м. ГР. Приміщення для зберігання ЛЗР і ГР повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією у відповідності до вимог будівельних норм.

1. Дверні отвори в приміщеннях для зберігання ЛЗР і ГР в тарі повинні мати пороги з пандусами заввишки не менше 0,15 м для запобігання розливу рідини у випадку аварії.
2. 1. При зберіганні ЛЗР і ГР в бочках слід додержуватись таких вимог:

• ручне укладання штабеля на підлозі не більше ніж в два яруси при горизонтальному положенні бочок, пробками вверх;
• укладання бочок механізовано, не більше ніж в п’ять ярусів для ГР і три яруси — для ЛЗР;
• укладати бочки не більше двох бочок по ширині штабеля або стелажа;
• укладати бочки на кожному ярусі стелажа в один ряд по висоті;
• проходи для транспортування бочок повинні бути не менше 1,8 м шириною, а проходи між стелажами або штабелями — не менше 1 м.
• 1. При зберіганні бочок на відкритих майданчиках необхідно:
• в межах однієї обвалованої території розташовувати не більше шести штабелів;
• додержуватись таких розмірів одного штабеля:довжина не повинна перевищувати 25 м, а ширина — 15 м;
• передбачати відстані між штабелями на одному майданчику не менше 5 м, між штабелями сусідніх майданчиків — не менше 20 м, між штабелями і валом (стіною) — не менше 5 м;
• укладати бочки на майданчиках не більше ніж в два яруси по висоті і з проходами шириною не менше 1 м через кожні два ряди.
• 1. Порожні металеві бочки з-під ЛЗР і ГР необхідно зберігати окремо на спеціально відведених майданчиках, щільно закритими та укладеними не більше ніж в чотири яруси.
  2. 1. Не допускається фасування вантажів в місцях зберігання. Для цієї мети повинні бути передбачені спеціальні приміщення, обладнані відповідними пристроями для виконання зазначених робіт.

Видавати ЛЗР і ГР споживачам дозволяється за допомогою сифонів або насосів виключно в спеціальну тару з пробками (кришками). Видавати ЛЗР і ГР в скляні і поліетиленові ємності забороняється.

1. Вантажно-розвантажувальні і складські роботи з ЛЗР, ГР, ВН, отруйними і небезпечними в поводженні вантажами дозволяється проводити тільки під безпосереднім спостереженням особи, яка відповідає за безпечне виконання робіт, або завідуючого складом.
2. 1. Переміщення вантажів, які знаходяться в скляній тарі, від місця розвантаження до складу, від складу до місця навантаження, по складських приміщеннях і т.ін. слід проводити в спеціально пристосованих для цього носилках, візках і т.ін., які забезпечують повну безпеку транспортування.

Скляні посудини з горючими і агресивними рідинами повинні бути захищені від

ударів.

Вантажно-розвантажувальні роботи з пожежо- і вибухонебезпечними вантажами повинні проводитись навантажувачами в вибухобезпечному виконанні.

1. Для транспортування шкідливих і агресивних рідин повинні використовуватися спеціальні герметично закриті цистерни, що виключають виділення шкідливих парів та газів в атмосферу.

Для перевезення шкідливих і агресивних рідин в невеликих кількостях (до 2 т) використовуються механічно міцні і хімічно стійкі контейнери, бочки або сулії.

1. Вантажно-розвантажувальні та складські роботи з небезпечними вантажами повинні проводитись з використанням засобів індивідуального захисту.
2. 1. Склади з небезпечними в поводженні вантажами мають бути забезпечені аптечками першої долікарняної допомоги, які необхідно поповнювати медикаментами за мірою їх витрачання.
   2. 1. До роботи на складах ЛЗР, ВН, ГР, отруйних і небезпечних у поводженні вантажів допускаються особи, що пройшли вступний інструктаж та інструктаж на робочому місці, а також перевірку знань і навиків з питань охорони праці і пожежної безпеки.
      2. В місцях зберігання, зливання-наливання і роботи з етилованим бензином повинні бути в достатній кількості засоби знезаражування розлитого етилованого бензину (гас, хлорне вапно, розчин хлораміну, тирса, пісок і т.ін.).
   3. Вантажопереробка і зберігання кислот та лугів
   4. 1. Особи, що допущені до вантажо-розвантажувальних і складських робіт з кислотами та лугами, повинні бути забезпечені спеціальним одягом. Роботу з кислотами та лугами необхідно проводити в костюмах — для жінок за ГОСТ 25574-87, для чоловіків за ГОСТ 25575-87.
      2. Для роботи з концентрованими кислотами робітники зобов’язані одягати поверх спеціальних костюмів прогумовані фартухи та нарукавники за ГОСТ 12.4.029-76, гумові рукавички за ГОСТ 20010-74 і чоботи за ГОСТ5375-79, а також запобіжні захисні окуляри ПО-2 за ГОСТ 12.4.013-85.
      3. Навантаження і розвантаження кислот і лугів в тарі, а також установлення їх в транспортні пристосування повинно проводитись двома вантажниками. Вивільнення сулій від кислот і розчинів лугів пневматичним засобом під вакуумом може проводитись без зняття сулій з автомашин.
      4. Сулії з кислотами слід упаковувати в корзини або ящики з міцними ручками, вільний простір між сулією і тарою необхідно заповнювати неспаленним амортизуючим матеріалом.
      5. Переливання кислоти із сулій в розхідну тару проводиться за допомогою підставок з перекидними пристосуваннями або сифонів в спеціальних приміщеннях.
      6. Розлита кислота нейтралізується вапняним розчином, а потім це місце слід посипати піском, прибрати його та промити водою.
      7. Для приготування розчину сірчаної кислоти її необхідно вливати в воду тонкою цівкою і безперервно перемішувати. Вливати воду в сірчану кислоту забороняється.
      8. При вантажопереробці металевих бочок з кислотами забороняється перекачувати їх по підлозі і піддавати ударам і поштовхам.
      9. Луги, що поступають на склади в барабанах або мішках, слід пакетувати на плоских піддонах та установлювати в чарунки стелажів або штабель.