Вогневі роботи на вибухонебезпечних і вибухо-пожежонебезпечних об’єктах необхідно проводити тільки в денний час (за винятком аварійних випадків).

  1. Апарати, машини, ємності, трубопроводи і інше устаткування, на яких необхідно проводити вогневі роботи, повинні бути зупинені, звільнені від вибухонебезпечних і вибухо-пожежонебезпечних, пожежонебезпечних і токсичних речовин, відключені заглушками від діючих апаратів і трубопроводів (про що необхідно зробити запис в журналі установлення і зняття заглушок) і підготовлені до проведення вогневих робіт. Пускова арматура, що призначена для включення машин і механізмів, повинна бути вимкнена і повинні бути вжиті заходи, що виключають раптовий пуск машин і механізмів.
    1. Майданчики, металоконструкції, конструктивні елементи будівель, що знаходяться в зоні проведення вогневих робіт, повинні бути очищені від вибухонебезпечних, вибухо-пожежонебезпечних і пожежонебезпечних матеріалів .
      1. Місце проведення вогневих робіт повинно бути обладнано необхідними первинними засобами пожежогасіння.
      2. Для проведення вогневих робіт необхідно призначати відповідальну особу з числа інженерно-технічних працівників, які не зайняті в цей час проведенням технологічного процесу і знають правила, атестовані на право проведення вогневих робіт на вибухонебезпечних і вибухо-пожежонебезпечних об’єктах.
      3. Під час проведення вогневих робіт необхідно здійснювати контроль за станом повітряного середовища в апаратах, комунікаціях, на яких проводяться дані роботи, і в небезпечній зоні.
      4. Вогневі роботи дозволяється починати за відсутності вибухонебезпечних і вибухо-пожежонебезпечних речовин в повітряному середовищі або наявності їх не вище гранично допустимих концентрацій згідно з діючими санітарними нормами.
      5. Під час проведення вогневих робіт технологічному персоналу дільниці необхідно вжити заходи щодо виключення можливості виділення в повітря вибухонебезпечних, вибухо-пожежонебезпечних і пожежонебезпечних речовин.
      6. Допуск на проведення вогневих робіт здійснює особа, відповідальна за проведення вогневих робіт, після прийняття устаткування від особи, що відповідає за підготовку до вогневих робіт, і при задовільному стані повітряного середовища.
      7. Після закінчення вогневих робіт виконавець зобов’язаний ретельно оглянути місце їх проведення, за наявності горючих конструкцій полити їх водою, усунути можливі причини виникнення пожежі.
      8. Посадова особа, відповідальна за пожежну безпеку приміщення, де проводились вогневі роботи, повинна забезпечити перевірку місця проведення цих робіт протягом двох годин після їх закінчення. Про приведення місця проведення вогневих робіт в пожежобезпечний стан виконавець і відповідальна за пожежну безпеку посадова особа роблять відповідні відмітки в наряді-допуску.
      9. З метою виключення потрапляння розпечених часток металу в суміжні приміщення, на сусідні поверхи, близько розташоване устаткування, технологічні і вентиляційні люки, монтажні і інші отвори в перекриттях, стінах і перегородках приміщень, де здійснюються вогневі роботи, повинні бути закриті негорючими матеріалами.
      10. Двері, що з’єднують приміщення, де виконуються вогневі роботи, з суміжними приміщеннями, повинні бути закриті.
      11. Місце для проведення зварювальних робіт в будівлях і приміщеннях, в конструкціях яких використані горючі матеріали, має бути обгороджене суцільною перегородкою з негорючого матеріалу. При цьому висота перегородки повинна бути не менше 1,8 м, а відстань між перегородкою та підлогою — не більше 50 мм. Для запобігання розлітанню розпечених часток цей зазор повинен бути обгороджений сіткою з негорючого матеріалу з розміром чарунок не більше 1,0 мм х 1,0 мм.
      12. Під час перерви у роботі, а також у кінці робочої зміни зварювальна апаратура повинна відключатися, у тому числі від електромережі, шланги від’єднуватися і звільнятися від горючих рідин і газів, а в паяльних лампах тиск повинен бути повністю знижений.

Після закінчення робіт уся апаратура і устаткування мають бути прибрані в спеціально відведене приміщення (місце).

  1. Не дозволяється:
  • приступати до роботи за несправності апаратури;
  • розміщати постійні місця для проведення вогневих робіт у пожежонебезпечних і вибухо-пожежонебезпечних приміщеннях;
  • проводити зварювання, різання або паяння свіжопофарбованих конструкцій і виробів до повного висихання фарби;
  • виконуючи вогневі роботи, користуватися одягом і рукавицями із слідами масел та жирів, бензину і інших ГР;
  • зберігати в зварювальних кабінах одяг, ГР і інші горючі предмети і матеріали;
  • допускати стикання електричного проводу з балонами із зрідженим, стисненим газами;
  • виконувати вогневі роботи на апаратах і комунікаціях, заповнених горючими і токсичними матеріалами, а також на тих, що перебувають під тиском негорючих рідин, газів, парів та повітря або під електричною напругою;
  • виконувати вогневі роботи на елементах будівель і споруд, виготовлених з легких металевих конструкцій з горючими і важкогорючими утеплювачами.
    1. Пересувні (переносні) ацетиленові генератори слід установлювати на відкритих майданчиках. Дозволяється їх тимчасова робота в добре провітрюваних приміщеннях.
      1. Ацетиленові генератори необхідно обгороджувати і розміщати на відстані не ближче 10 м від місця проведення зварювальних робіт, а також від відкритого вогню, нагрітих предметів, місць забору повітря компресорами, вентиляторами та на відстані не менше 5 м від балонів з киснем і горючими газами.

У місцях установлення ацетиленових генераторів слід вивішувати таблички (плакати) з написами «Стороннім вхід заборонений: вогненебезпечно», «Не проходити з вогнем».

  1. Після закінчення робіт карбід кальцію в переносному генераторі повинен бути використаний повністю. Вапняковий мул, який видаляється з генератора, слід вивантажувати у пристосовану для цього тару і зливати у мулову яму або спеціальний бункер.
    1. В місцях зберігання і розкриття барабанів з карбідом кальцію забороняється паління, використання відкритого вогню і застосування інструменту, який під час роботи утворює іскри.
      1. Під час проведення газозварювальних і газорізальних робіт забороняється:
  • відігрівати замерзлі ацетиленові генератори, трубопроводи, вентилі, редуктори і інші деталі зварювальних установок відкритим вогнем;
  • допускати стикання кисневих балонів, редукторів і іншого зварювального устаткування з різними маслами, а також з промасленим одягом і шматтям;
  • переносити балони на плечах та руках;
  • зберігати і транспортувати балони з газами без нагвинчених на їхні горловини запобіжних ковпаків;
  • працювати від одного водяного затвору двом і більше зварювальникам;
  • завантажувати карбід кальцію завищеної грануляції або вштовхувати його в лійку апарата за допомогою залізних патиків, а також працювати на карбідному пилові;
  • завантажувати карбід кальцію в мокрі завантажувальні корзини або, за наявності води, в газозбірник, а також завантажувати корзини карбідом більш як наполовину їх об’єму під час роботи генератора «вода на карбід»;
  • продувати шланг для горючих газів киснем та кисневий шланг горючими газами, а також робити взаємозаміну шлангів під час роботи;
  • користуватися шлангами, довжина яких перевищує 30 м, а під час виконання монтажних робіт — 40 м (застосування шлангів довжиною понад 40 м дозволяється у виняткових випадках з письмового дозволу посадової особи, що видала наряд-допуск на виконання робіт);
  • перекручувати, заломлювати або затискати газопідвідні шланги;
  • переносити генератор за наявності в газозбірнику ацетилену;
  • форсувати роботу ацетиленових генераторів шляхом навмисного збільшення тиску газу в них або збільшення одноразового завантаження карбіду кальцію;

- застосовувати мідний інструмент для розкриття барабанів з карбідом кальцію, а мідь — як припій для паяння ацетиленової апаратури і в тих місцях, де можливе стикання з ацетиленом.

  1. При виконанні газозварювальних і газорізальних робіт працівник повинен бути забезпечений спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту, зокрема: костюмом бавовняним з вогнезахисним просоченням або костюмом для зварника, черевиками шкіряними з жорстким підноском, рукавицями брезентовими, окулярами захисними.
    1. Установка для електрозварювальних робіт повинна бути обладнана вимикачем або контактором, покажчиком величини зварювального струму і запобіжником в первинному колі. Однопостові зварювальні двигуни — генератори і трансформатори захищаються запобіжниками тільки з боку мережі живлення.
      1. З’єднування зварювальних проводів слід робити за допомогою обтискання, зварювання, паяння або спеціальних затискачів. Підключення електропроводів до електродотримача, зварюваного виробу і зварювального апарата здійснюється за допомогою мідних кабельних наконечників, скріплених болтами з шайбами.
      2. Кабелі (електропроводи) електрозварювальних машин повинні розміщатися від трубопроводів кисню на відстані не менше 0,5 м, а від трубопроводу ацетилену і інших горючих газів — не менше 1 м.
      3. Конструкція електродотримача для ручного зварювання повинна забезпечувати надійне затискання і швидку заміну електродів, а також виключати можливість короткого замикання його корпусу на зварювану деталь під час тимчасових перерв у роботі або в разі його випадкового падіння на металеві предмети. Держак електродотримача має бути виготовлений з негорючого діелектричного і теплоізолюючого матеріалу.
      4. Електроди, застосовувані під час зварювання, повинні бути заводського виготовлення і відповідати номінальній величині зварювального струму.

В разі заміни електродів їх залишки слід класти у спеціальний металевий ящик, установлений біля місця зварювальних робіт.

  1. Електрозварювальна установка на весь час роботи повинна бути заземлена і споряджена пристроєм автоматичного зниження напруги при розриві дуги.
    1. Над переносними або пересувними електрозварювальними установками, що використовуються на відкритому повітрі, повинні бути споруджені навіси з негорючих матеріалів для захисту від атмосферних опадів.
      1. Під час проведення електрозварювальних робіт повинні вживатись заходи щодо захисту оточуючих від дії світлового потоку електричної дуги.
      2. Технічне обслуговування і планово-попереджувальнийремонт зварювального устаткування повинні проводитись згідно з графіком. Після закінчення роботи треба проводити очищення установки і пускової арматури.
      3. Температура нагрівання окремих частин зварювальногоагрегату (трансформатора, підшипників, щіток і ін.) не повинна перевищувати 75 град.С.
      4. Опір ізоляції струмопровідних частин зварювального кола повинен бути не нижче 0,5 МОм. Ізоляцію необхідно перевіряти не рідше одного разу в три місяці.
      5. При виконанні електрозварювальних робіт працівникповинен забезпечуватись спеціальним одягом, спеціальним взуттям і засобами індивідуального захисту, зокрема: костюмом брезентовим або костюмом для зварника, черевиками шкіряними, рукавицями брезентовими, шоломом захисним.
      6. При проведенні робіт з використанням паяльних ламп робоче місце повинно бути очищене від горючих матеріалів, а конструкції з горючих матеріалів, що містяться на відстані менше 5 м, повинні бути захищені екранами з негорючих матеріалів, або политі водою.
      7. Паяльні лампи необхідно утримувати справними та не рідше одного разу в місяць перевіряти на міцність і герметичність із занесенням результатів і дати перевірки до спеціального журналу. Крім того, не рідше одного разу в рік повинні проводитись контрольні гідравлічні випробування паяльних ламп тиском.
      8. Кожна паяльна лампа повинна мати паспорт із зазначенням результатів заводського гідравлічного випробування і допустимого робочого тиску. Запобіжні клапани мають бути відрегульовані на заданий тиск.
      9. Заправляти паяльні лампи пальним та розжарювати їх слід у спеціально відведених для цього місцях.
      10. Для запобігання викиду полум’я із паяльної лампи пальне, яким заправляють лампи, повинно бути очищене від сторонніх домішок і води.
      11. Щоб уникнути вибуху паяльної лампи не слід:
  • застосовувати як пальне для ламп, що працюють на гасі, бензин або суміш бензину з гасом;
  • заповнювати лампу пальним більше ніж на 3/4 об’єму її резервуара;
  • відкручувати повітряний гвинт і наливну пробку, коли лампа горить або ще не охолола;
  • ремонтувати лампу, а також виливати з неї або заправляти її пальним поблизу відкритого вогню, під час цього палити.
  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ВАНТАЖНО- РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ РОБІТ
    1. Загальні вимоги
      1. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватись у відповідності з вимогами ГОСТ 12.3.009-76, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.2.003-91, нормативно-технічної документації, затвердженої органами Держнаглядохоронпраці, Рекомендаціями щодо експлуатації, технічного обслуговування і ремонту технологічного устаткування для вантажопереробки на оптових базах, а також цих Правил.
      2. Електрообладнання і заземлення транспортних і вантажопідіймальних засобів повинні відповідати вимогам ПУЕ і розділу 12 цих Правил.
      3. Виконання вантажо-розвантажувальних робіт слід проводити відповідно до технологічних схем, технологічних карт, схем укладання різних товарів, інструкцій затверджених в установленому порядку.
      4. При виконанні вантажо-розвантажувальних робіт рівень небезпечних і шкідливих виробничих факторів не повинен перевищувати допустимих величин, передбачених ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.1.012-90.
      5. Навантаження і розвантаження товарів масою понад 50 кг і підіймання їх на висоту більше 2 м повинні бути механізовані.
      6. До виконання вантажо-розвантажувальних робіт допускається персонал, який пройшов навчання і перевірку знань безпеки праці відповідно до Типового положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань про охорону праці, Типовим положенням про спеціальне навчання, інструктажі і перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах і організаціях України.
      7. До керування вантажопідіймальним і транспортним обладнанням допускаються особи, які пройшли спеціальне навчання і одержали посвідчення на право керування машинами, видане кваліфікаційною комісією оптового підприємства чи спеціалізованими навчальними закладами.
      8. Місця виробництва вантажо-розвантажувальних робіт повинні бути обладнанні знаками безпеки у відповідності з вимогами ГОСТ 12.4.026-76 і іншою нормативно-технічною документацією, затвердженою в установленому порядку.
      9. На відкритих майданчиках і в складах на місцях для укладання вантажів повинні бути розмічені кордони штабелів, проїздів, проходів між ними. Не дозволяється розміщати вантажі на проходах і проїздах. Майданчики для проміжного складування вантажів повинні знаходитись на відстані не менше 2,5 м від залізничних колій і автомобільних доріг.
      10. Вантаж повинен бути розміщений і закріплений на транспортному механізмі таким чином, щоб він: