Вогневі роботи на вибухонебезпечних і вибухо-пожежонебезпечних об’єктах необхідно проводити тільки в денний час (за винятком аварійних випадків).
- Апарати, машини, ємності, трубопроводи і інше устаткування, на яких необхідно проводити вогневі роботи, повинні бути зупинені, звільнені від вибухонебезпечних і вибухо-пожежонебезпечних, пожежонебезпечних і токсичних речовин, відключені заглушками від діючих апаратів і трубопроводів (про що необхідно зробити запис в журналі установлення і зняття заглушок) і підготовлені до проведення вогневих робіт. Пускова арматура, що призначена для включення машин і механізмів, повинна бути вимкнена і повинні бути вжиті заходи, що виключають раптовий пуск машин і механізмів.
- Майданчики, металоконструкції, конструктивні елементи будівель, що знаходяться в зоні проведення вогневих робіт, повинні бути очищені від вибухонебезпечних, вибухо-пожежонебезпечних і пожежонебезпечних матеріалів .
- Місце проведення вогневих робіт повинно бути обладнано необхідними первинними засобами пожежогасіння.
- Для проведення вогневих робіт необхідно призначати відповідальну особу з числа інженерно-технічних працівників, які не зайняті в цей час проведенням технологічного процесу і знають правила, атестовані на право проведення вогневих робіт на вибухонебезпечних і вибухо-пожежонебезпечних об’єктах.
- Під час проведення вогневих робіт необхідно здійснювати контроль за станом повітряного середовища в апаратах, комунікаціях, на яких проводяться дані роботи, і в небезпечній зоні.
- Вогневі роботи дозволяється починати за відсутності вибухонебезпечних і вибухо-пожежонебезпечних речовин в повітряному середовищі або наявності їх не вище гранично допустимих концентрацій згідно з діючими санітарними нормами.
- Під час проведення вогневих робіт технологічному персоналу дільниці необхідно вжити заходи щодо виключення можливості виділення в повітря вибухонебезпечних, вибухо-пожежонебезпечних і пожежонебезпечних речовин.
- Допуск на проведення вогневих робіт здійснює особа, відповідальна за проведення вогневих робіт, після прийняття устаткування від особи, що відповідає за підготовку до вогневих робіт, і при задовільному стані повітряного середовища.
- Після закінчення вогневих робіт виконавець зобов’язаний ретельно оглянути місце їх проведення, за наявності горючих конструкцій полити їх водою, усунути можливі причини виникнення пожежі.
- Посадова особа, відповідальна за пожежну безпеку приміщення, де проводились вогневі роботи, повинна забезпечити перевірку місця проведення цих робіт протягом двох годин після їх закінчення. Про приведення місця проведення вогневих робіт в пожежобезпечний стан виконавець і відповідальна за пожежну безпеку посадова особа роблять відповідні відмітки в наряді-допуску.
- З метою виключення потрапляння розпечених часток металу в суміжні приміщення, на сусідні поверхи, близько розташоване устаткування, технологічні і вентиляційні люки, монтажні і інші отвори в перекриттях, стінах і перегородках приміщень, де здійснюються вогневі роботи, повинні бути закриті негорючими матеріалами.
- Двері, що з’єднують приміщення, де виконуються вогневі роботи, з суміжними приміщеннями, повинні бути закриті.
- Місце для проведення зварювальних робіт в будівлях і приміщеннях, в конструкціях яких використані горючі матеріали, має бути обгороджене суцільною перегородкою з негорючого матеріалу. При цьому висота перегородки повинна бути не менше 1,8 м, а відстань між перегородкою та підлогою — не більше 50 мм. Для запобігання розлітанню розпечених часток цей зазор повинен бути обгороджений сіткою з негорючого матеріалу з розміром чарунок не більше 1,0 мм х 1,0 мм.
- Під час перерви у роботі, а також у кінці робочої зміни зварювальна апаратура повинна відключатися, у тому числі від електромережі, шланги від’єднуватися і звільнятися від горючих рідин і газів, а в паяльних лампах тиск повинен бути повністю знижений.
Після закінчення робіт уся апаратура і устаткування мають бути прибрані в спеціально відведене приміщення (місце).
- Не дозволяється:
- приступати до роботи за несправності апаратури;
- розміщати постійні місця для проведення вогневих робіт у пожежонебезпечних і вибухо-пожежонебезпечних приміщеннях;
- проводити зварювання, різання або паяння свіжопофарбованих конструкцій і виробів до повного висихання фарби;
- виконуючи вогневі роботи, користуватися одягом і рукавицями із слідами масел та жирів, бензину і інших ГР;
- зберігати в зварювальних кабінах одяг, ГР і інші горючі предмети і матеріали;
- допускати стикання електричного проводу з балонами із зрідженим, стисненим газами;
- виконувати вогневі роботи на апаратах і комунікаціях, заповнених горючими і токсичними матеріалами, а також на тих, що перебувають під тиском негорючих рідин, газів, парів та повітря або під електричною напругою;
- виконувати вогневі роботи на елементах будівель і споруд, виготовлених з легких металевих конструкцій з горючими і важкогорючими утеплювачами.
- Пересувні (переносні) ацетиленові генератори слід установлювати на відкритих майданчиках. Дозволяється їх тимчасова робота в добре провітрюваних приміщеннях.
- Ацетиленові генератори необхідно обгороджувати і розміщати на відстані не ближче 10 м від місця проведення зварювальних робіт, а також від відкритого вогню, нагрітих предметів, місць забору повітря компресорами, вентиляторами та на відстані не менше 5 м від балонів з киснем і горючими газами.
У місцях установлення ацетиленових генераторів слід вивішувати таблички (плакати) з написами «Стороннім вхід заборонений: вогненебезпечно», «Не проходити з вогнем».
- Після закінчення робіт карбід кальцію в переносному генераторі повинен бути використаний повністю. Вапняковий мул, який видаляється з генератора, слід вивантажувати у пристосовану для цього тару і зливати у мулову яму або спеціальний бункер.
- В місцях зберігання і розкриття барабанів з карбідом кальцію забороняється паління, використання відкритого вогню і застосування інструменту, який під час роботи утворює іскри.
- Під час проведення газозварювальних і газорізальних робіт забороняється:
- відігрівати замерзлі ацетиленові генератори, трубопроводи, вентилі, редуктори і інші деталі зварювальних установок відкритим вогнем;
- допускати стикання кисневих балонів, редукторів і іншого зварювального устаткування з різними маслами, а також з промасленим одягом і шматтям;
- переносити балони на плечах та руках;
- зберігати і транспортувати балони з газами без нагвинчених на їхні горловини запобіжних ковпаків;
- працювати від одного водяного затвору двом і більше зварювальникам;
- завантажувати карбід кальцію завищеної грануляції або вштовхувати його в лійку апарата за допомогою залізних патиків, а також працювати на карбідному пилові;
- завантажувати карбід кальцію в мокрі завантажувальні корзини або, за наявності води, в газозбірник, а також завантажувати корзини карбідом більш як наполовину їх об’єму під час роботи генератора «вода на карбід»;
- продувати шланг для горючих газів киснем та кисневий шланг горючими газами, а також робити взаємозаміну шлангів під час роботи;
- користуватися шлангами, довжина яких перевищує 30 м, а під час виконання монтажних робіт — 40 м (застосування шлангів довжиною понад 40 м дозволяється у виняткових випадках з письмового дозволу посадової особи, що видала наряд-допуск на виконання робіт);
- перекручувати, заломлювати або затискати газопідвідні шланги;
- переносити генератор за наявності в газозбірнику ацетилену;
- форсувати роботу ацетиленових генераторів шляхом навмисного збільшення тиску газу в них або збільшення одноразового завантаження карбіду кальцію;
- застосовувати мідний інструмент для розкриття барабанів з карбідом кальцію, а мідь — як припій для паяння ацетиленової апаратури і в тих місцях, де можливе стикання з ацетиленом.
- При виконанні газозварювальних і газорізальних робіт працівник повинен бути забезпечений спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту, зокрема: костюмом бавовняним з вогнезахисним просоченням або костюмом для зварника, черевиками шкіряними з жорстким підноском, рукавицями брезентовими, окулярами захисними.
- Установка для електрозварювальних робіт повинна бути обладнана вимикачем або контактором, покажчиком величини зварювального струму і запобіжником в первинному колі. Однопостові зварювальні двигуни — генератори і трансформатори захищаються запобіжниками тільки з боку мережі живлення.
- З’єднування зварювальних проводів слід робити за допомогою обтискання, зварювання, паяння або спеціальних затискачів. Підключення електропроводів до електродотримача, зварюваного виробу і зварювального апарата здійснюється за допомогою мідних кабельних наконечників, скріплених болтами з шайбами.
- Кабелі (електропроводи) електрозварювальних машин повинні розміщатися від трубопроводів кисню на відстані не менше 0,5 м, а від трубопроводу ацетилену і інших горючих газів — не менше 1 м.
- Конструкція електродотримача для ручного зварювання повинна забезпечувати надійне затискання і швидку заміну електродів, а також виключати можливість короткого замикання його корпусу на зварювану деталь під час тимчасових перерв у роботі або в разі його випадкового падіння на металеві предмети. Держак електродотримача має бути виготовлений з негорючого діелектричного і теплоізолюючого матеріалу.
- Електроди, застосовувані під час зварювання, повинні бути заводського виготовлення і відповідати номінальній величині зварювального струму.
В разі заміни електродів їх залишки слід класти у спеціальний металевий ящик, установлений біля місця зварювальних робіт.
- Електрозварювальна установка на весь час роботи повинна бути заземлена і споряджена пристроєм автоматичного зниження напруги при розриві дуги.
- Над переносними або пересувними електрозварювальними установками, що використовуються на відкритому повітрі, повинні бути споруджені навіси з негорючих матеріалів для захисту від атмосферних опадів.
- Під час проведення електрозварювальних робіт повинні вживатись заходи щодо захисту оточуючих від дії світлового потоку електричної дуги.
- Технічне обслуговування і планово-попереджувальнийремонт зварювального устаткування повинні проводитись згідно з графіком. Після закінчення роботи треба проводити очищення установки і пускової арматури.
- Температура нагрівання окремих частин зварювальногоагрегату (трансформатора, підшипників, щіток і ін.) не повинна перевищувати 75 град.С.
- Опір ізоляції струмопровідних частин зварювального кола повинен бути не нижче 0,5 МОм. Ізоляцію необхідно перевіряти не рідше одного разу в три місяці.
- При виконанні електрозварювальних робіт працівникповинен забезпечуватись спеціальним одягом, спеціальним взуттям і засобами індивідуального захисту, зокрема: костюмом брезентовим або костюмом для зварника, черевиками шкіряними, рукавицями брезентовими, шоломом захисним.
- При проведенні робіт з використанням паяльних ламп робоче місце повинно бути очищене від горючих матеріалів, а конструкції з горючих матеріалів, що містяться на відстані менше 5 м, повинні бути захищені екранами з негорючих матеріалів, або политі водою.
- Паяльні лампи необхідно утримувати справними та не рідше одного разу в місяць перевіряти на міцність і герметичність із занесенням результатів і дати перевірки до спеціального журналу. Крім того, не рідше одного разу в рік повинні проводитись контрольні гідравлічні випробування паяльних ламп тиском.
- Кожна паяльна лампа повинна мати паспорт із зазначенням результатів заводського гідравлічного випробування і допустимого робочого тиску. Запобіжні клапани мають бути відрегульовані на заданий тиск.
- Заправляти паяльні лампи пальним та розжарювати їх слід у спеціально відведених для цього місцях.
- Для запобігання викиду полум’я із паяльної лампи пальне, яким заправляють лампи, повинно бути очищене від сторонніх домішок і води.
- Щоб уникнути вибуху паяльної лампи не слід:
- застосовувати як пальне для ламп, що працюють на гасі, бензин або суміш бензину з гасом;
- заповнювати лампу пальним більше ніж на 3/4 об’єму її резервуара;
- відкручувати повітряний гвинт і наливну пробку, коли лампа горить або ще не охолола;
- ремонтувати лампу, а також виливати з неї або заправляти її пальним поблизу відкритого вогню, під час цього палити.
- ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ВАНТАЖНО- РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ РОБІТ
- Загальні вимоги
- Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватись у відповідності з вимогами ГОСТ 12.3.009-76, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.2.003-91, нормативно-технічної документації, затвердженої органами Держнаглядохоронпраці, Рекомендаціями щодо експлуатації, технічного обслуговування і ремонту технологічного устаткування для вантажопереробки на оптових базах, а також цих Правил.
- Електрообладнання і заземлення транспортних і вантажопідіймальних засобів повинні відповідати вимогам ПУЕ і розділу 12 цих Правил.
- Виконання вантажо-розвантажувальних робіт слід проводити відповідно до технологічних схем, технологічних карт, схем укладання різних товарів, інструкцій затверджених в установленому порядку.
- При виконанні вантажо-розвантажувальних робіт рівень небезпечних і шкідливих виробничих факторів не повинен перевищувати допустимих величин, передбачених ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.1.012-90.
- Навантаження і розвантаження товарів масою понад 50 кг і підіймання їх на висоту більше 2 м повинні бути механізовані.
- До виконання вантажо-розвантажувальних робіт допускається персонал, який пройшов навчання і перевірку знань безпеки праці відповідно до Типового положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань про охорону праці, Типовим положенням про спеціальне навчання, інструктажі і перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах і організаціях України.
- До керування вантажопідіймальним і транспортним обладнанням допускаються особи, які пройшли спеціальне навчання і одержали посвідчення на право керування машинами, видане кваліфікаційною комісією оптового підприємства чи спеціалізованими навчальними закладами.
- Місця виробництва вантажо-розвантажувальних робіт повинні бути обладнанні знаками безпеки у відповідності з вимогами ГОСТ 12.4.026-76 і іншою нормативно-технічною документацією, затвердженою в установленому порядку.
- На відкритих майданчиках і в складах на місцях для укладання вантажів повинні бути розмічені кордони штабелів, проїздів, проходів між ними. Не дозволяється розміщати вантажі на проходах і проїздах. Майданчики для проміжного складування вантажів повинні знаходитись на відстані не менше 2,5 м від залізничних колій і автомобільних доріг.
- Вантаж повинен бути розміщений і закріплений на транспортному механізмі таким чином, щоб він: