т.ін.;

  • стійкість до впливу кліматичних факторів, миючих рідин і виробничих середовищ.

При фарбуванні устаткування необхідно враховувати кольори: розпізнавального забарвлення — ГОСТ 14202-73; сигнальні і безпеки — ГОСТ 12.4.026-76.

  1. Органи керування виробничим устаткуванням повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.064-81 і мати чіткі позначення за ГОСТ 12.4.040-78 або написи, які пояснюють їх функціональне призначення.

Конструкція і розміщення органів керування повинні виключати можливість самовільного включення або виключення устаткування.

  1. Всі рухомі, обертові і ті, які виступають, частини устаткування та допоміжних механізмів повинні бути надійно обгороджені або розташовані так, щоб виключалась можливість травмування обслуговуючого персоналу.
    1. Устаткування для деревообробки повинно мати пристрої, які б виключали:
  • дотикання людини до різальних інструментів;
  • виліт різального інструмента;
  • викидання оброблених деталей і відходів в робочу зону;
  • травмування працюючих при установленні і заміні різальних інструментів.
    1. Робоча частина різальних інструментів деревооброблюючих станків (пил, фрез, ножових установок) повинна закриватися автоматично діючою огорожею, яка відкривається на час проходження оброблювального матеріалу тільки для його пропуску на величину, відповідну габаритам оброблювального матеріалу по висоті і ширині. Нерухомі огорожі допускається застосовувати в тих випадках, коли вони виключають можливість дотикання з приведеним в дію різальним інструментом.
      1. Технічні характеристики підіймально-транспортного устаткування, вантажозахоплювальних пристроїв, машин для формування вантажних одиниць і іншого обладнання, необхідного для оснащення складів, слід приймати у відповідності з паспортними даними обладнання, а також каталогами і іншими довідковими матеріалами.
      2. Стелажне устаткування повинно відповідати таким вимогам:
  • виключенню можливості іскроутворення для виробництв категорій А, Б, В;
  • вогнестійкості і горючості, зазначених в СНиП 2.11.01-85, СНиП 2.01.02-85;
  • можливості установлення автоматичного пожежогасіння, а також збереження елементів установок від пошкодження під час вантажо-розвантажувальних робіт.
    1. Установлення і монтаж стелажів, які обслуговуються кранами-штабелерами, слід проводити у відповідності з паспортними даними на кран.
      1. Конструкція стелажів, їх параметри і розміри повинні відповідати ГОСТ 16140-77, ГОСТ 14757-81.

В окремих випадках допускається застосування зварних конструкцій стелажів, розміри яких відповідають стандартам.

  1. Механізовані вішала для розміщення і відбирання готового одягу в підвішеному стані повинні відповідати документації заводу-виготівника.
    1. Ваговимірювальні прилади слід установлювати на шляху прямування вантажів на майданчиках прибуття та відправлення вантажів в місцях, які не потребують спеціального підіймання або опускання вантажів, а також порушення прямо-лінійності потоків.
      1. Пакетоформувальні машини на складах слід установлювати в залежності:
  • від величини вантажообороту (менше 20 тис.т в рік — з ручним керуванням, понад 50 тис.т в рік — автоматичні, від 20 до 50 тис.т в рік — напівавтоматичні);
  • від схеми технологічного процесу вантажопереробки по напрямку видачі сформованих пакетів.
    1. Вантажопідіймальні машини і механізми
      1. При установленні вантажопідіймальних машин в складах і інших місцях необхідно передбачати можливість випробування їх контрольним вантажем або спеціальними пристосуваннями.
        1. Вантажопідіймальні машини повинні бути установлені таким чином, щоб при підійманні вантажу виключалась необхідність попереднього його підтягування при похилому положенні вантажних канатів і була б можливість переміщення вантажу, піднятого не менше ніж на 0,5 м вище предметів, які зустрічаються на шляху пересування (устаткування, штабелів, вантажів і т.ін.).
        2. При установленні керованих з підлоги кранів повинен передбачатись вільний прохід для робітника, який керує краном.
        3. Установлення вантажопідіймальних машин, що пересуваються надземними рейковими коліями, повинно проводитися при додержанні таких вимог:
  • відстань від верхньої точки вантажопідіймальної машини до стелі будівлі, нижнього пояса кроквяних ферм або прикріплених до них предметів повинна бути не менше 0,1 м;
  • відстань від настилу площадок і галереї опорного крана, за виключенням настилу кінцевих балок і візків, до суцільного перекриття або підшивки покрівлі до нижнього пояса кроквяних ферм і прикріплених до них предметів повинна бути не менше 1,8 м;
  • відстань від частин торців крана, що виступають, до колон і стін будівлі, поручнів прохідних галерей повинна бути не менше 0,06 м;
  • відстань від нижньої габаритної точки вантажопідіймальної машини (не враховуючи вантажозахоплювального органу) до площадок, на яких під час роботи крана можуть знаходитись люди, повинна бути не менше 2 м;
  • відстань від нижніх частин вантажопідіймальної машини, що виступають (не враховуючи вантажозахоплювального органу), до розташованого в зоні її дії устаткування повинна бути не менше 0,4 м;
  • відстань від частин, що виступають, кабіни керування або кабіни для обслуговування тролеїв до стін, устаткування, частин будівлі, що виступають, колон і інших предметів, відносно яких кабіна переміщується, повинна бути не менше 0,4 м.
    1. Рейки опорних кранів повинні кріпитись так, щоб виключити їх поздовжнє зміщення при переміщенні і роботі вантажопідіймальної машини. У випадку кріплення рейок зварюванням повинна бути виключена можливість їх деформування.
      1. Вантажопідіймальні машини повинні бути обладнані автоматичними приладами безпеки та сигналізації, а також запобіжними пристроями.
        1. Кожна вантажопідіймальна машина має бути забезпечена:
  • паспортом;
  • технічним описом;
  • інструкцією по експлуатації;
  • інструкцією по монтажу;
  • іншою документацією, яка передбачається відповідними нормативними документами.
    1. На кожній вантажопідіймальній машині повинна бути прикріплена на видному місці табличка з зазначенням назви виготівника або його товарного знаку, вантажопідіймальності, дати виготовлення, порядкового номера, а також іншої інформації у відповідності з нормативними документами.
      1. Знімні вантажозахоплювальні пристосування повинні мати клеймо або міцно прикріплену бирку з зазначенням номера, вантажопідіймальності та дати випробування.
        1. Реєстрації в органах Держнаглядохоронпраці до пуску в роботу підлягають такі вантажопідіймальні машини:
  • крани всіх типів;
  • крани-екскаватори, призначені тільки для роботи з гаком або електромагнітом;
  • вантажні електричні візки з кабіною керування, які переміщуються надземними рейковими коліями.
    1. Не підлягають реєстрації в органах Держнаглядохоронпраці такі крани:
  • крани всіх типів з ручним приводом, а також ті, в яких при ручному приводі механізмів переміщення для механізму підіймання застосований пневматичний циліндр;
  • крани мостового типу і пересувні або поворотні консольні вантажопідіймальністю до 10 т включно, які керуються з підлоги за допомогою підвішеного на крані кнопкового апарату, із стаціонарно установленого пульту або по радіо;
  • стрілові та баштові крани, розраховані на вантажопідіймальність до 1 т включно;
  • стрілові крани (крім стаціонарних приставних баштових), розраховані на роботу з постійним вильотом або не споряджені заводом-виготівником механізмом повертання або переміщення;
  • електричні талі і лебідки для підіймання вантажу або людей.
    1. Реєстрація вантажопідіймальних машин в органах Держнаглядохоронпраці проводиться за письмовою заявою власника та паспортом вантажопідіймальної машини. У заяві повинна бути указана наявність на підприємстві відповідальних осіб, які пройшли перевірку знань даних Правил, для ведення нагляду за безпечною експлуатацією крана, наявність персоналу для обслуговування крана, а також повинно бути підтверджено, що технічний стан крана допускає безпечну його експлуатацію.

При неможливості власником забезпечити виконання зазначених вимог через відсутність відповідальних осіб, обслуговуючого персоналу та умов, які забезпечують справний стан крана, до заяви його власника додається копія договору на технічне обслуговування або експлуатацію крана з підприємством, що має на своєму балансі крани даного типу та має кваліфікованих спеціалістів і технічну базу, які здатні забезпечити утримання крана в справному стані та безпечні умови його експлуатації.

При реєстрації мостового, козлового, баштового крана до паспорта повинен бути прикладений акт, що підтверджує виконання монтажних робіт у відповідності з інструкцією по монтажу крана завода-виготівника, підписаний відповідальною особою організації, яка проводила монтаж крана. На баштовий кран такий акт повинен подаватися після кожної його перестановки на нове місце роботи. При реєстрації мостового крана до паспорта повинно бути прикладене креслення його установки із позначенням розміщення головних тролейних проводів і посадочної площадки для входу на кран.

При реєстрації вантажопідіймальних машин, які переміщуються надземною рейковою колією, повинна бути подана довідка про те, що кранова колія розрахована на роботу установлених на ній вантажопідіймальних машин з визначенням вантажопідіймальності та режиму роботи кожної із них.

При реєстрації крана, який відпрацював нормативний строк служби, подається висновок спеціалізованої організації про можливість його подальшої експлуатації.

При реєстрації вантажопідіймальних кранів, виготовлених за кордоном, подається висновок сертифікаційного центру України.

  1. Вантажопідіймальні крани підлягають перереєстрації в таких випадках:
  • після реконструкції;
  • після ремонту крана, якщо на нього був складений новий паспорт;
  • після передачі крана іншому власнику;
  • після перестановки крана мостового типу на нове місце;
  • при направленні стрілового самохідного крана для роботи строком понад один місяць за межі території, підконтрольної органу Держнаглядорохоронпраці, в якому зареєстрований кран.
    1. Відповідь на заяву про реєстрацію повинна бути надана власнику не пізніше, ніж в п’ятиденний строк з дня одержання документів органами Держнаглядохоронпраці.

При відмові в реєстрації вантажопідіймальної машини повинні бути письмово указані причини відмови з посиланням на відповідні статті Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів.

  1. Вантажопідіймальні машини, які не підлягають реєстрації в органах Держнаглядохоронпраці, а також знімні вантажозахоплювальні пристрої споряджуються індивідуальним номером і під цим номером записуються до журналів обліку вантажопідіймальних машин та знімних вантажозахоплювальних пристроїв підприємства.
    1. Дозвіл на пуск в роботу вантажопідіймальних машин, які підлягають реєстрації в органах Держнаглядохоронпраці, повинен бути одержаний від цього органу в таких випадках:
  • перед пуском у роботу знов зареєстрованої вантажопідіймальної машини або після її перереєстрації;
  • після монтажу, викликаного перестановкою вантажопідіймальної машини на нове

місце;

  • після реконструкції вантажопідіймальної машини, а також ремонту металоконструкцій, пов’язаного із заміною розрахункових елементів або вузлів;
  • після напрацювання розрахункового строку служби вантажопідіймальної машини, установленого проектом, інструкцією або вказівками заводу-виготівника та іншими нормативними документами;
  • після заборони експлуатації вантажопідіймальної машини представником органів Держнаглядохоронпраці.
    1. Дозвіл на пуск у роботу вантажопідіймальної машини, яка підлягає реєстрації в органах Держнаглядохоронпраці, видається інспектором Держнаглядохоронпраці на підставі результатів технічного огляду її, проведеного власником або спеціалізованою організацією.
      1. Дозвіл на пуск у роботу вантажопідіймальних машин, які не підлягають реєстрації в органах Держнаглядохоронпраці, видається інженерно-технічним працівником з нагляду за вантажопідіймальними машинами на підприємстві або інженерно-технічним працівником, який виконує його обов’язки, на підставі документації заводу-виготівника та результатів технічного огляду.
        1. Дозвіл на роботу вантажопідіймальних кранів і вантажних візків, що пересуваються з кабіною керування, записується до їх паспорта особою, яка видала дозвіл, а інших вантажопідіймальних машин, знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тари — до журналу їх обліку та огляду особою, яка видала дозвіл.
        2. Вантажопідіймальні машини і знімні вантажозахоплювальні пристрої до пуску в роботу повинні піддаватися повному технічному огляду.

Вантажопідіймальні машини, які підлягають реєстрації в органах Держнаглядохоронпраці, повинні піддаватися технічному огляду до їх реєстрації.

  1. Вантажопідіймальні машини, які знаходяться в роботі, повинні піддаватися періодичному технічному огляду:
  • частковому — не рідше одного разу в 12 місяців;
  • повному — не рідше одного разу в 3 роки, за винятком тих машин, які рідко використовуються.
    1. Позачерговий повний технічний огляд вантажопідіймальних машин повинен проводитись після:
  • монтажу, викликаного установкою вантажопідіймальної машини на нове місце;
  • реконструкції вантажопідіймальної машини;
  • ремонту металоконструкцій вантажопідіймальної машини, пов’язаного із заміною розрахункових елементів або вузлів;
  • установлення знов отриманого від заводу-виготівника змінного стрілового обладнання;
  • капітального ремонту або заміни механізму підіймання вантажопідіймальної машини;
  • зміни гака (гакової підвіски);
  • зміни несучих або вантових канатів кабельних кранів;
  • після напрацювання розрахункового строку служби вантажопідіймальної машини;
  • за вимогою інспектора або інженерно-технічного працівника з нагляду за вантажопідіймальними машинами.
    1. Технічний огляд вантажопідіймальних машин проводиться власником або за договором спеціалізованою організацією.