Взаємодія між головним виконавцем та співвиконавцями обумовлюється договорами (контрактами) між ними.

4.1.5Замовник супроводу виконує такі основні роботи:

  • ініціює виконання робіт з певного етапу супроводу поданням замовлення на виконання цих робіт за довільною формою;
  • видає вихідні дані для розроблення програми науково-технічного супроводу певного етапу життєвого циклу об'єкта;
  • організує, за необхідності, конкурсний розгляд заявок на виконання супроводу, розглядає результати та визначає головного виконавця робіт з супроводу;
  • за поданням головного виконавця розглядає і затверджує програму науково-технічного супроводу;
  • приймає рішення і укладає договір на виконання робіт з супроводу із головним виконавцем;
  • організує контроль за виконанням робіт з супроводу, приймає окремі етапи цих робіт та результати робіт в цілому;
  • забезпечує виробничі і матеріальні заходи, що є необхідними для виконання робіт з супроводу;
  • забезпечує виконання настанов, отриманих за результатами робіт з супроводу.

4.1.6Головний виконавець (виконавець) супроводу виконує такі роботи:

  • подає заявку на виконання робіт з супроводу;
  • за дорученням і на підставі вихідних даних замовника розробляє програму науково-технічного супроводу певного етапу життєвого циклу об'єкта, узгоджує її з зацікавленими організаціями і подає на затвердження замовнику;
  • разом з співвиконавцями визначає зміст програми на складові супроводу і виконує по відношенню до співвиконавців функції замовника;
  • готує і подає замовнику матеріали для укладання договору на виконання робіт з супроводу;
  • виконує роботи з супроводу відповідно до завдань і термінів, що встановлені програмою науково-технічного супроводу і договором із замовником;
  • укладає договори з співвиконавцями на виконання складових супроводу та координує їх роботу;
  • приймає окремі етапи робіт та роботу в цілому у співвиконавців;
  • складає звітну документацію і несе відповідальність перед замовником за надані технічні і технологічні рішення і рекомендації, терміни та якість виконаних робіт.

4.1.7Співвиконавці супроводу виконують такі роботи:

-за дорученням головного виконавця розроблюють та подають йому на затвердження програми супроводу на складові, що виконуються співвиконавцями;

- проводять роботу відповідно до затвердженої програми науково-технічного супроводу за напрямами своєї діяльності;

-звітують перед головним виконавцем згідно з умовами договору.

4.2 Правила проведення робіт з супроводу.

4.2.1Роботи з супроводу слід виконувати згідно з програмою науково-технічного супроводу, що розроблюється з урахуванням вимог чинних в Україні нормативних документів і в загальному випадку має містити такі розділи:

-підстави для виконання робіт з супроводу;

  • мету і призначеність робіт з супроводу;
  • вихідні дані для виконання робіт з супроводу;
  • суб'єкти виконання робіт з супроводу;
  • етапи робіт з супроводу та терміни їх виконання;
  • перелік матеріалів, що слід надавати замовнику на етапах та після завершення робіт з супроводу та/або його складових;
  • порядок приймання завершених робіт з супроводу.

Рекомендована форма титульного аркуша програми науково-технічного супроводу наведена у додатку Е.

  1. Наукове і технічне керівництво виконанням робіт з супроводу здійснює науковий керівник (керівник) супроводу, якого визначає наказом (розпорядженням) головний виконавець. У випадку проведення робіт з супроводу на будівлях чи спорудах, що є об'єктами культурної спадщини, до наукового керівництва названих робіт слід залучати фахівців спеціалізованих науково-проектних організацій, що мають ліцензію, видану в установленому законодавством порядку.
  2. 3 метою забезпечення своєчасного виконання окремих робіт з супроводу і складання звітної документації головний виконавець супроводу разом із співвиконавцями розробляє план спільних робіт (календарний план), у якому визначаються послідовність і терміни виконання окремих робіт з супроводу, їх виконавці, вартість робіт, склад і терміни подання звітної документації, за необхідності, терміни проведення експертизи звітної документації, терміни приймання окремих робіт з супроводу та роботи в цілому.

Погоджений співвиконавцями супроводу та затверджений головним виконавцем план спільних робіт є обов'язковим до виконання всіма учасниками робіт з супроводу.

  1. Технічна документація під час виконання робіт з супроводу має розроблюватися відповідно до положень чинних в Україні нормативних документів системи проектної документації для будівництва.
  2. У процесі виконання робіт з супроводу можуть створюватись технологічні макети, моделі або експериментальні зразки окремих конструкцій та інженерних систем, вузлів їх сполучення, конструктивних рішень підсилення тощо. Необхідність їх розроблення та випробувань, кількість зразків та склад документації, що має розроблюватись під час підготовки та виконання цих робіт, визначаються у програмі науково-технічного супроводу.
  3. Випробування моделей або експериментальних зразків проводяться за програмами і методиками, розробленими виконавцями цих робіт з урахуванням вимог чинних нормативних документів на методи випробувань. Необхідність участі представника замовника у випробуваннях визначають у програмі супроводу.
  4. Випробування зразків матеріалів або ґрунтів, що відібрані з об'єкта під час виконання робіт з супроводу, виконують випробувальні підрозділи згідно з нормативними документами на відповідні методи випробувань. Результати випробувань оформлюють протоколами за формою, що визначена випробувальному підрозділу.

4.2.8Залежно від складу звітна документація за роботами з супроводу оформлюється згідно з вимогами ДСТУ 3008 або за правилами, визначеними нормативними документами за 4.2.4 цих Норм.

5 Використання результатів науково-технічного супроводу

5.1Під час виконання проектування об'єкта результати робіт з супроводу використовують для прийняття проектних та конструктивних рішень із застосуванням сучасних матеріалів та орієнтацією на передові технології виконання будівельно-монтажних робіт.

5.2Під час будівництва об'єкта результати робіт з супроводу використовують для відпрацювання конструктивних рішень окремих вузлів та елементів і оперативного вирішення питань з організації виробничих процесів з урахуванням реальних умов виконання робіт.

  1. На стадії експлуатації результати робіт з супроводу використовують для підтримання у робочому стані об'єкта, окремих його елементів або конструкцій, а також для розроблення конструктивних і технологічних рішень щодо його ремонту або реконструкції.
  2. На стадії зняття об'єкта з експлуатації та його ліквідації результати робіт з супроводу використовують для застосування ефективних та безпечних технологій з його ліквідації, розроблення заходів щодо підтримання у робочому стані окремих його елементів, що є необхідними на час ліквідації об'єкта тощо.
  3. Базові організації з науково-технічної діяльності центрального органу виконавчої влади у сферах будівництва, промисловості будівельних матеріалів, архітектури і містобудування використовують результати науково-технічного супроводу для узагальнення накопиченого досвіду та розробки пропозицій щодо доцільності, умов та порядку їх застосування в Україні.

Додаток А

(обов'язковий)

Терміни та визначення понять

Будівельний об'єкт (об'єкт) – будівля, споруда разом з основою і інженерним обладнанням, інженерні мережі та комунікації, а також їх комплекси з певними будівельними та виробничими показниками і призначенням.

Обстеження об'єкта – процес отримання якісних і кількісних показників експлуатаційної придатності об'єкта, його елементів та конструкцій, що характеризують технічний стан об'єкта.

Дефект – невідповідність конструктивних елементів та технологічних параметрів об'єкта вимогам нормативної або проектної документації.

Технічний стан об'єкта – рівень відповідності конструктивних елементів та технологічних параметрів об'єкта вимогам нормативної та проектної документації.

Діагностування технічного стану об'єкта – процес визначення та прогнозування технічного стану об'єкта.

Експлуатація об'єкта – використання будівельного об'єкта за функціональним призначенням.

Життєвий цикл об'єкта – комплекс послідовних за змістом і часом періодів існування будівельного об'єкта від концепції його створення до зняття з експлуатації та ліквідації.

Науково-технічна діяльність – інтелектуальна діяльність, спрямована на отримання та використання нових знань.

Пошкодження – подія, яка полягає в порушенні справності конструктивних елементів та технологічних параметрів будівельного об'єкта.

Програма науково-технічного супроводу – організаційно-методичний і технічний документ, який обумовлює мету, обсяги, порядок, умови, місце і терміни проведення науково-технічної діяльності, звітність та відповідальність за його (супроводу) виконання.

Моніторинг – нагляд за технічним станом будівельного об'єкта, його частин, окремих конструкцій або основ з оцінюванням їх деформацій та несучої здатності, стійкості та придатності до експлуатації.

Додаток Б

(обов'язковий)

Нормативні посилання

ДБН Д.1.1-7-2000

Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України

ДСТУ 3008-95

Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення

ДСТУ 3575-97

Патентні дослідження. Основні положення та порядок проведення

ГОСТ 27751-88(СТ СЭВ 384-87)

Надежность строительных конструкций и оснований. Основные положения по расчету (Надійність будівельних конструкцій та основ. Основні положення щодо розрахунку)

Нормативні документи з питань обстежень, паспортизації, безпечної та надійної експлуатації виробничих будівель і споруд, затверджені та введені в дію спільними наказами Держбуду та Держнаглядохоронпраці України від 27 листопада 1997 р. за № 32/288 та від 30 березня 1998 р. за № 62/48

Додаток В

(обов'язковий)

Перелік об'єктів, що підлягають обов'язковомунауково-технічному супроводу

  1. Об'єкти, що мають унікальне та особливо важливе народногосподарче та/або соціальне значення і належать до І рівня відповідальності за ГОСТ 27751.
  2. Вогне-, вибухо-, радіаційно-, біологічнонебезпечні об'єкти вищих категорій за чинною класифікацією.
  3. Шлюзи та морські загороджувальні споруди завглибшки більше ніж та протяжністю більше ніж , портові комплекси з перевалки нафти та нафтопродуктів потужністю більше ніж 5 млн. тонн за рік, портові причальні споруди з нетрадиційним конструктивно-технологічними схемами, матеріалопроводи.
  4. Будівлі чи споруди, що становлять виняткову історико-культурну цінність.
  5. Мости та штучні споруди (тунелі, шляхопроводи, естакади) на дорогах вищих категорій та швидкісних міських дорогах.
  6. Об'єкти атомної енергетики І та II категорії відповідальності з ядерної безпеки.
  7. Об'єкти житлово-цивільного призначення V категорії складності згідно з додатком 6 ДБН Д.1.1-7 та IV і V категорій складності згідно з додатком 7 ДБН Д.1.1-7.
  8. Будівлі чи споруди, що зводяться в умовах щільної забудови, за наявності в них підземної частини завглибшки більше та надземної частини заввишки понад 9 поверхів.
  9. Об'єкти основного виробництва гідро- та теплоенергетики потужністю більше ніж 1 млн. квт.
  10. Об'єкти основного виробництва водопровідно-каналізаційного господарства.
  11. Об'єкти промислового та транспортного будівництва:
  • промислові будівлі та споруди, що будуються у особливо важких інженерно-геологічних умовах (сейсмічність 6 балів та більше, осідаючі ґрунти II типу, структурно-нестійкі ґрунти, сильностисливі та насипні ґрунти, підроблювані території тощо);
  • споруди типу опускних колодязів, кесонів, підпірних стін усіх видів заввишки , залізобетонні споруди та протифільтраційні завіси, що виконуються способом "стіна в ґрунті";
  • аеродроми, метро та автомобільні дороги вищих категорій.
  1. Просторові конструкції покриттів (металеві з прогоном понад і залізобетонні з прогоном понад ).
  2. Житлові та громадські будинки заввишки понад .
  3. Магістральні нафто- та нафтопродуктопроводи та споруди на них;
  4. Магістральні газопроводи та споруди на них;
  5. Резервуарний парк зберігання, розподілу та перевалки нафти, нафтопродуктів, газу;
  6. Морські платформи для видобування нафти та газу;
  7. Телевізійні та радіовежі заввишки понад ;
  8. Димові труби заввишки понад ;
  9. Шламосховища об'ємом понад 0,5 млн. м3;
  10. Очисні споруди продуктивністю понад 10000 м3/рік.
  11. Об'єкти експериментального будівництва.

Додаток Г

(рекомендований)

Перелік основних науково-технічних робітна етапі експлуатації об'єкта

Г.1 На етапі експлуатації об'єкта можуть передбачатись такі основні види робіт:

  • моніторинг об'єктів;
  • обстеження будівель і споруд;
  • своєчасне виявлення та оцінювання дефектів і пошкоджень будівельних конструкцій;
  • виконання перевірних розрахунків або механічного моделювання з урахуванням наявних дефектів і пошкоджень конструкцій;
  • діагностика об'єкта або його елементів і конструкцій та інженерного обладнання;
  • перевірка відповідності прийнятих проектних рішень реальним кліматичним та гідрогеологічним умовам об'єкта, реальним умовам роботи окремих конструктивних елементів (гідроізоляція, покрівлі, вентиляція, кондиціонування тощо), реальному енергозбереженню та забезпеченню умов пожежної безпеки тощо.