Страница 3: ДСТУ-Н Б В.2.6-87:2009. Настанова з проектування конструкцій будинків із застосуванням сталевих тонкостінних профілів (32976)

1. Прогони з профілів ПП та ПШ з висотою стінки до 100 мм рекомендується застосовувати для підвісних стель і елементів лат.
2. Прогони рекомендується кріпити верхніми полицями до поперечних балок або нижніх поясів ферм із профілів швелерного типу за допомогою самонарізних гвинтів.
3. На опорах і в місцях прикладання до пояса балки або прогону зосереджених навантаг повинні бути встановлені поперечні ребра жорсткості на всю висоту перерізу балки.
4. Елементи лат виконуються з профілів ПП заввишки від 25 мм до 45 мм. Застосування профілів ПШ з прорізами в стінках дозволяє вентилювати простір між утеплювачем і покрівлею (рисунок 9.12).
5. Перфоровані профілі ТГС, ТПС-Т та ТПП(н) використовуються як прогони, які кріпляться до нижніх полиць кроквяних балок або нижніх поясів ферм (у покриттях з горищем) для закріплення внутрішньої обшиваки і розриву "містків холоду".

Рисунок 9.12 – Вузол влаштування лат

9.4 Колони та стояки

1. Колони під значні зосереджені навантаги рекомендується виконувати складеними із профілів з висотою стінки від 150 мм до 200 мм із сталі завтовшки 1,5 мм. Типи перерізів колон наведені на рисунку 9.13.
2. Стояки з одного профілю ПГС рекомендується застосовувати для каркасів перегородок і стін, також для тримальних елементів. Для каркасів зовнішніх стін слід застосовувати термопрофілі.
3. З'єднання профілів між собою в складених колонах, а також кріплення сполучних планок до профілів виконуються за допомогою ССГ, крок яких визначається розрахунком на умовну поперечну силу Q (див. 8.4.11), прийняту постійною за всією довжиною колони.

Рисунок 9.13 – Типи перерізів колон

1. Колони та стояки рекомендується виконувати без поперечних стиків за довжиною.
2. Оголовок колони рекомендується виконувати із профілів і термопрофілів з перерізом "П". Базу колони рекомендується зафіксувати між полицями ТПП горизонтально розташованого профілю ПП і, якщо буде потреба, встановити підкоси з такого ж профілю для підвищення жорсткості опорного вузла.
3. Каркас стіни або перегородки складається із стояків, розташованих кроком 600 мм, і горизонтальних поясів із профілів ПП і Термопрофілів ТПП.

9.5 Спирання кроквяних конструкцій на тримальні стіни

1. Спирання балок або ферм на стіни із сталевим каркасом із профілів здійснюється через профілі ПП завтовшки 1,5 мм, заввишки від 150 мм до 200 мм, які додатково встановлюються поверху стін.
2. Спирання балок або ферм на цегляні, бетонні та інші стіни, крім зазначених в 9.5.1, здійснюється за допомогою анкерних болтів, що розраховуються з урахуванням міцності та конструкції опори. Діаметр анкерів слід приймати не менше ніж 16 мм із закладанням в стіну завглибшки не менше ніж на 200 мм.

9.6 Вузлові з'єднання

9.6.1 Кріплення опорних профілів виконується за допомогою ССГ, кількість і діаметр яких визначаються в проекті. У вузлах з'єднання двох відправних половин двосхилих ферм або балок перед монтажем необхідно встановити розрахункову кількість ССГ.

9.6.2 Для організації проходу через трикутні ферми середній стояк вилучається та замінюється розкосами з перемичкою (див. рисунок 9.4 – вузол 1). Загальна кількість гвинтів, встановлених у гребеневому вузлі такої ферми, повинна відповідати розрахунку аналогічної трикутної ферми із середнім стояком.

10 В'ЯЗІ ТА ПРОСТОРОВА ЖОРСТКІСТЬ КОНСТРУКЦІЙ ІЗ ПРОФІЛІВ

1. Поперечні горизонтальні в'язі розташовуються в двох крайніх кроках кроквяних ферм в рівні нижніх поясів у будинках завдовжки не більше ніж 72 м. У разі довжини будинку більше ніж 72 м між крайніми поперечними в'язями рівномірно розташовуються проміжні поперечні горизонтальні в'язі.
2. Поздовжні горизонтальні в'язі в будинках із числом прогонів не більше трьох розташовуються вздовж крайніх рядів колон, у будинках із числом прогонів більше трьох – додатково вздовж середніх рядів колон, при цьому відстань між суміжними рядами в'язей не повинна перевищувати двох прогонів.
3. Поперечні та поздовжні в'язі по нижніх поясах кроквяних ферм встановлюються при спиранні на фахверкові стояки стін на рівні нижніх поясів кроквяних ферм (рисунок 10.1). Розміри типового розташування в'язей наведені в таблиці 10.1.

Рисунок 10.1 – Схема в'язей по нижніх поясах ферм

Таблиця 10.1 – Розміри типових схем розташування в'язей по нижніх поясах ферм

1. Ширина поперечних в'язей приймається 2,4 м. Ширина поздовжніх в'язей приймається кратною довжині панелі нижніх поясів кроквяних ферм, але не більше 3 м.
2. В'язі виконують з кутиків (профіль ГП) завтовшки 1,0 мм і закріпляють до нижніх поясів ферм за допомогою ССГ.
3. Кріплення в'язей розраховуються на наступні горизонтальні навантаги:

• вітрові;
• монтажні, у тому числі при великоблочному монтажі;
• місцеві, що викликають взаємний зсув ферм у своїй площині;
• сейсмічні.

10.7Горизонтальні навантаги, що діють у площині в'язей у поздовжньому або поперечному напрямках, розподіляються між паралельними в'язями рівномірно.

При впливі зосереджених або нерівномірних горизонтальних навантаг у поперечному напрямку у будинках з вільними торцями та поздовжніми в'язями враховується просторова жорсткість або спільна робота тримальних конструкцій.

10.8 У будинках з вертикальними поперечними в'язями або діафрагмами жорсткості, розташованими не більше ніж через 72 м, сумісна робота конструкцій, зв'язаних поздовжніми в'язями, враховується під час дії зосереджених або рівномірно розподілених навантаг.

10.9 Переміщення кроквяної ферми у своїй площині в середині будинку, який відповідає вимогам 10.8, під час впливу вітрової навантаги на його поздовжню стіну можна визначити з урахуванням просторової жорсткості за формулою:

1. Взаємний горизонтальний зсув суміжних кроквяних ферм у своїй площині від вітрових навантаг не повинен перевищувати 10 мм.
2. Горизонтальні в'язі рекомендується виконувати з хрестовою решіткою, в якій розкоси сприймають тільки розтягувальні зусилля.
3. Під час визначення зусиль в елементах в'язей обтиснення поясів ферм або стояків (колон) допускається не враховувати.
4. Прогин поздовжніх і поперечних в'язей від впливу горизонтальних навантаг у просторовій системі конструкцій із профілів рекомендується визначати за допомогою стандартних програмних комплексів, припускаючи, що ці в'язі мають нескінченно жорсткі пояси та деформівну решітку розкосів.

10.14 Стійкість балок і прогонів із профілів із площини може бути забезпечена за допомогою хрестових в'язей із сталевих полос завтовшки від 0,8 мм до 0,12 мм кроком не більше ніж 1,5 м, закріплених до полиць профілів за допомогою гвинтів (рисунок 10.2).

1 – балка; 2 – в'язь зі сталевої смуги завтовшки від 30 мм до 50 мм завтовшки від 0,8 мм до 1,2 мм; З – розпорка в крайньому кроці прогонів з кутика ГП

Рисунок 10.2 – Система хрестових в'язей для балок (прогонів)

11 ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ БУДИНКІВ У СЕЙСМІЧНИХ РАЙОНАХ

1. Будинки рекомендується проектувати прямокутної форми в плані без перепадів висот і вхідних кутів.
2. Будинки слід проектувати у такий спосіб, щоб всі сейсмічні впливи сприймалися конструкціями каркаса, в'язями або сталевим профільованим настилом, що закріплений у покритті та перекриттях.
3. Конструкції повинні відповідати розрахункам на основне й особливе сполучення навантаг при сейсмічному впливі у відповідності з ДБН В. 1.2.

Розрахунок конструкцій на особливе сполучення навантаг проводиться за умови спільної дії постійних, тимчасових тривалих і короткочасних та сейсмічних навантаг згідно з ДБН В.1.1-12.

11.4 Під час визначень горизонтальної сейсмічної сили маса конструкцій і навантаг на покриття або перекриття для особливого сполучення навантаг розподіляється між стояками каркаса за формулою:

1. Кроквяні ферми та балки із прогонами до 15,0 м допускається не розраховувати на вертикальні сейсмічні навантаги.
2. Покриття та перекриття, що об'єднують каркас будинку в єдину просторову систему, повинні бути якомога більш жорсткими в горизонтальній площині.

Для цього рекомендується застосовувати сталевий профільований настил, що закріплюється до лат покриття або до балок перекриття ССГ в кожній хвилі на всіх опорах. Профільовані листи настилу повинні з'єднуватися між собою по поздовжніх краях за допомогою комбінованих заклепок із кроком ≤300 мм.

11.7 У будинках із покрівлею з металевої черепиці, тришарових панелей або полікарбонатних листів по верхніх поясах ферм передбачаються горизонтальні в'язі, що сприймають горизонтальні сейсмічні сили, які впливають на будинок на рівні опорних вузлів ферм.

Внутрішнє обличкування з ГКП за ДСТУ Б В.2.7-95 (ГОСТ 6266) в якості в'язей-діафрагм на рівні перекриттів не враховується .

11.8 У розрахунках конструкцій на міцність і стійкість з урахуванням особливого сполучення навантаг, крім коефіцієнтів умов робіт, згідно з вимогами СНиП ІІ-23 слід вводити додатковий коефіцієнт умов робіт т, що дорівнює:

m = 1,3 – під час розрахунків на міцність сталевого каркаса;

m = 1,0 – під час розрахунків сталевих елементів на стійкість із гнучкістю більше 100;

m = 1,2 – під час розрахунків на стійкість сталевих елементів із гнучкістю менше ніж 20.

За гнучкості елементів від 20 до 100 коефіцієнт т приймається за інтерполяцією від 1,2 до 1,0.

11.9 Антисейсмічні шви слід виконувати згідно з вимогами 3.1.5-3.1.7 ДБН В. 1.1-12.

12 ЗВУКОІЗОЛЯЦІЯ КОНСТРУКЦІЙ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ПРОФІЛІВ

12.1 Нормативні вимоги щодо звукоізоляції огороджувальних конструкцій

12.1.1 Нормативний акустичний режим у приміщеннях будинків різного призначення забезпечується застосуванням огороджувальних конструкцій із необхідними звукоізоляційними властивостями. Сучасними нормованими параметрами звукоізоляції внутрішніх огороджувальних конструкцій в будинках є:

12.2 Проектні рішення звукоізоляції огороджувальних конструкцій

12.2.1 Огорожі будинків слід проектувати такими, щоб у процесі їх монтажу та експлуатації в них не виникали наскрізні щілини та тріщини, які можуть помітно знизити звукоізоляцію.

В огорожах будинків доцільно застосовувати листові і плитні матеріали – ГВП за ДСТУ Б В.2.7-111 та ГКП за ДСТУ Б В.2.7-95 (ГОСТ 6266). При цьому вкладання і кріплення ГВП і ГКП слід виконувати щільно і зі зміщенням швів у кожному з шарів обшивки стін (перегородок), підлоги чи стелі. Зміщення швів у шарах має становити 0,5 листа по ширині і 400 мм по довжині.

Всі шви в кожному з шарів ГВП, ГКП, а також головки шурупів кріплення окремих листів мають бути ретельно зашпатльовані.

1. Монтаж огорож із використанням ГВП і ГКП слід здійснювати з урахуванням технологічних вимог, викладених у технічній документації на ці вироби.
2. У якості теплозвукоізоляційного матеріалу в конструкції перекриттів можуть застосовуватися мінераловатні плити з об'ємною густиною не менше ніж 40 кг/м3 і товщиною шару не менше 100 мм згідно з ДСТУ Б В.2.7-97 (ГОСТ 9573), ДСТУ Б В.2.7-99 (ГОСТ 22950).

Поверхнева густина перекриття залежно від типу підлоги і марки мінераловатних плит має складати не менше ніж 78 кг/м2.

12.2.4 Конструкції перекриттів повинні забезпечувати наступні індекси звукоізоляції:

- з підлогою з рулонних матеріалів

- з підлогою з паркетного ламінату

12.2.5 Основа підлоги з плит ГВП не повинна мати жорстких зв'язків з елементами перекриття та стін. Укладку листів ГВП слід виконувати у такий спосіб, щоб по периметру підлоги залишався проміжок між стіною завширшки від 8 мм до 12 мм. У подальшому проміжок заповнюється пружними звукоізоляційними матеріалами такими як: