Діафрагми повинні мати межу вогнестійкості не менше 0,75 години. В місцях пересічення з діафрагмами комунікації треба прокладати в спеціальних обоймах, а зазори затуляти негорючими матеріалами.

Звукопоглинальне облицювання стін і стелі цих приміщень повинно бути виконане із негорючих або важкогорючих матеріалів.

  1. Стіни і стелю залу ЕОМ покривають звукоізоляційними плитами. Рівень шуму не повинен перевищувати 50 дБА — в приміщеннях програмістів, 75 дБА — в машинному залі, 80 дБА — в окремих приміщеннях підготовки даних.
  2. Установлені такі норми освітленості умовної робочої поверхні:
  • для системи комбінованого освітлення при люмінесцентних лампах — 750 лк, при лампах розжарювання — 600 лк;
  • для системи загального освітлення при люмінесцентних лампах — не менше 400 лк, лампах розжарювання — не менше 200 лк.
  1. Оптимальна температура в залі повинна бути 20+2 град.С, але не нижче 18 град.С і не вище 28 град. С.
  2. Рекомендована вологість повітря в залі — в межах 55+5%. Запиленість в залі не повинна перевищувати 0,5 мг/куб.м.
  3. Устаткування розміщають з урахуванням вимог безпечної експлуатації, а також раціональної організації роботи.

Проходи по фронту пультів і панелей керування передбачаються шириною не менше 1 м при однорядному розміщенні устаткування і 1,2 м — при дворядному. Від задньої і бокових сторін устаткування ширина проходів повинна бути не менше 0,8 м.

  1. Для промивання деталей необхідно застосовувати негорючі препарати. Промиванння чарунок і інших знімних пристроїв горючими рідинами дозволяється тільки в спеціальних приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією.

В разі необхідності дрібного ремонту чи технічного обслуговування ЕОМ безпосередньо в машинному залі і неможливості застосування негорючих миючих рідин дозволяється мати в залі не більше 0,5 л ЛЗР в тарі, що не б’ється і щільно закривається.

  1. Приміщення, в яких розташовані персональні ЕОМ і дисплейні зали (де улаштування систем автоматичного пожежогасіння не обов’язкове), слід оснащати переносними вуглекислотними вогнегасниками із розрахунку 2 шт. на кожні 20 кв.м площі приміщення з урахуванням гранично-допустимої концентрації вогнегасної речовини.
  2. Персональні комп’ютери після закінчення роботи на них повинні відключатися від мережі.
  3. Не рідше одного разу в квартал необхідно очищати від пилу агрегати і вузли, кабельні канали і простір між підлогами.
  4. Не дозволяється :
  • розміщати машинні зали ЕОМ в підвалах;
  • проводити роботи по ремонту вузлів (блоків) ЕОМ безпосередньо в машинному

залі;

  • зберігати постійно в машинних залах перфокарти, перфострічки, магнітні стрічки і дискети, інші носії інформації, запасні блоки і деталі (зберігатися там можуть носії інформації, необхідні для поточної роботи);
  • залишати без нагляду включену в мережу електронну апаратуру, що використовується для перевірки і контролю ЕОМ.
  1. Вимоги до улаштування освітлення
  2. Загальні вимоги
  3. Природне і штучне освітлення складських, допоміжних і підсобних приміщень а також робочих місць повинно відповідати вимогам СНиП II-4-79.
  4. Освітленість виробничих приміщень і окремих виробничих дільниць при штучному освітленні повинна бути не менше величин, наведених в таблиці 3 .
  5. Норми штучної освітленості робочих місць допоміжних приміщень і коефіцієнти природного освітлення (к.е.о.) треба приймати згідно з таблицею 4.

6.8.1.4 Для живлення світильників загального освітлення слід застосовувати напругу не вище 380/220 В перемінного струму при заземленій нейтралі і не вище 220 В перемінного струму при ізольованій нейтралі і постійного струму.

Світильники з люмінесцентними лампами на напругу 127 — 220 В допускається улаштовувати на висоті менше 2,5 м від підлоги, а також для місцевого освітлення за умови недоступності їх струмопровідних частин в разі дотику.

Норми освітленості (витяг з ВНТП 02-84 )

Освітленість, лк

Рівень робочої поверхні, до якої відносяться норми

при

люмінесцентних

лампах

при лампах розжарювання

Склади тканин і галантерейних

100

50

товарів

50

10

на підлозі

Склади інших непродовольчих

75

20

товарів

50

10

на підлозі

Склади меблів із розбракуванням

150

100

на підлозі

Склади продовольчих товарів

75

20

50

20

на підлозі

Цехи фасовки

200

100

0, 8 м від підлоги

Експедиція

150

100

0, 8 м від підлоги

Місця бракерів

300

150

0, 8 м від підлоги

Закриті дебаркадери

100

50

на підлозі

Платформи

100

50

на підлозі

Розвантажувальні майданчики

100

30

на підлозі

Приміщення для приймання товарів

150

50

на підлозі

Склади тари (контейнерів)

75

20

на підлозі

Примітки:

  1. Освітленість указана для складських приміщень без природного освітлення і з постійним перебуванням людей. Освітленість для складських приміщень з природним освітленням знижується на один ступень.
  2. В графах 2 і 3 у чисельнику приведена освітленість неавтоматизованих складів, в знаменнику — для автоматизованих.
  3. Для забезпечення освітленості, зазначеної в таблиці, над робочими місцями бракерів, крім загального необхідно улаштування додаткового місцевого освітлення.

Норми штучної освітленості допоміжних приміщень (витяг з СНиП ІІ-4-79)

Штучне освітлення, ос

Природне

Приміщення

вітленість робочої поверхні,

освітлення

лк (загальне )

КЕО, %

Відкриті майданчики для зберігання

75

Проїзди

3

Території

2

Тротуари

2

Дільниці ремонту

200

0,6

Осмотрові канави

150

0,3

Санітарно-побутові приміщення:

умивальні

75

0,3

убиральні

75

0,3

курильні

75

0,3

душові

50

0,3

гардеробні

50

0,3

приміщення для сушіння,

50

0,3

знепилювання і знешкоджування одягу і

взуття

приміщення особистої гігієни жінок

75

0,3

Адміністративні приміщення

200

0,6

  1. Для живлення світильників місцевого стаціонарного освітлення з лампами розжарювання слід застосовувати напругу:
  • в приміщеннях без підвищеної небезпеки — не вище 220 В;
  • в приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних — не вище

42 В.

В приміщеннях сирих, особливо сирих, жарких і з хімічно активним середовищем застосування люмінесцентних ламп для місцевого освітлення допускається тільки в арматурі спеціальної конструкції.

  1. Для живлення ручних світильників в приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних слід застосовувати напругу не більше 42 В.

При наявності особливо несприятливих умов, а саме коли небезпека ураження електричним струмом посилюється тіснотою, незручним положенням працівника, зіткненням із великими металевими, добре заземленими поверхнями (наприклад, робота в котлах, цистернах та інших ємностях) для живлення ручних світильників слід застосовувати напругу не вище 12 В.

  1. Аварійне і евакуаційне освітлення
  2. Аварійне освітлення (в приміщеннях і на місцях проведення зовнішніх робіт) треба передбачати, коли відключення робочого освітлення і зв’язане із цим порушення нормального обслуговування устаткування і механізмів може викликати:
  • вибух, пожежу, отруєння людей;
  • тривале порушення технологічного процесу;
  • порушення роботи таких об’єктів, як електричні станції, вузли радіопередачі і зв’язку, диспетчерські пункти, котельні, щитові, насосні установки водопостачання, каналізації і теплофікації, установки вентиляції і кондиціонування повітря для виробничих приміщень, в яких неприпустиме припинення робіт і т.ін.

Найменша освітленість робочої поверхні виробничих приміщень і території підприємства, які потребують обслуговування і в аварійному режимі, повинна складати 5% освітленості, нормованої для робочого освітлення при системі загального освітлення, але не менше 2 лк усередині будівлі і не менше 1 лк для території підприємства.

  1. Евакуаційне освітлення в приміщеннях або в місцях проведення робіт поза будівлями треба передбачати :
  • в місцях, небезпечних для проходу людей;
  • в проходах і на сходах для евакуації при числі людей, що евакуюються, понад 50 чоловік;
  • при основних проходах виробничих приміщень, в яких працює понад 50 чоловік;
  • в виробничих приміщеннях із постійно працюючими в них робітниками, де вихід людей із приміщень при аварійному відключенні робочого освітлення пов’язаний з небезпекою травмування із-за продовження роботи виробничого устаткування;
  • в приміщеннях допоміжної будівлі, де можуть одночасно знаходитись понад 100 чоловік.

Евакуаційне освітлення повинно забезпечувати найменшу освітленість на підлозі основних проходів (або на землі) і на східцях сходів:

  • в приміщеннях — 0,5 лк;
  • на відкритих територіях — 2,0 лк.

Світильники аварійного освітлення в приміщеннях можуть бути використані для евакуаційного освітлення.

  1. Світильники робочого і аварійного освітлення в виробничих будівлях і зонах роботи на відкритих просторах повинні живитися від різних незалежних джерел. Допускається живлення робочого і аварійного освітлення виконувати від різних трансформаторів однієї із трансформаторних підстанцій при живленні трансформаторів від різних незалежних джерел.

Світильники евакуаційного освітлення в виробничих будівлях з природним освітленням повинні бути приєднані до мережі, незалежної від мережі робочого освітлення, починаючи від щита підстанції (розподільного пункту освітлення), або, при наявності тільки одного уводу, починаючи від цього уводу.

Світильники евакуаційного освітлення в виробничих будівлях природного освітлення повинні бути приєднані до окремого незалежного джерела живлення або автоматично на нього переключатися, або в нормальному режимі живлення евакуаційного освітлення передбачається від джерела, використовуваного для робочого освітлення.

  1. Не допускається використання електросилових мереж для живлення загального робочого, аварійного і евакуаційного освітлення.
  2. Світлові покажчики евакуаційних або запасних виходів із приміщень будь - якого призначення повинні бути забезпечені автономним джерелом живлення, яке не відключається під час функціонування будівлі.
  3. Лінії аварійного освітлення не повинні мати штепсельних розеток.
  4. Для аварійного і евакуаційного освітлення необхідно застосовувати:
  • лампи розжарювання;
  • люмінесцентні лампи — в приміщеннях з мінімальною температурою повітря не менше +5 град.С з умовою живлення в усіх режимах перемінним струмом напругою не нижче 90% від номінальної. Ксенонові лампи, лампи ДРЛ, металогалогенні, натрієві лампи високого тиску для аварійного і евакуаційного освітлення не допускаються.
  1. В пожежонебезпечних зонах необхідно застосовувати світильники, що мають ступінь захисту.
  2. Охоронне освітлення
  3. Охоронне освітлення (за відсутності спеціальних технічних засобів охорони) необхідно передбачити уздовж кордонів території, що охороняється в нічний час.
  4. Освітленість повинна бути 0,5 лк на рівні землі в горизонтальній площині.
  5. Вимоги до обладнання освітлення
  6. Очищення джерел природного освітлення — вікон, ліхтарів та ін. — треба проводити за графіком. Джерела світла не можна загороджувати торговим і технологічним устаткування та іншими предметами як усередині, так і ззовні будівлі.
  7. Устаткування і експлуатація електричного освітлення повинні відповідати вимогам ПУЕ, ПТЕ, ПТБ.
  8. В складських приміщеннях при стелажному способі зберігання необхідно розміщати світильники по осі проходів між стелажами, а при штабельному треба забезпечувати рівномірне освітлення по всій площі.
  9. Керування освітленням повинно забезпечувати можливість включення світильників окремо по кожному проходу між стелажами і по окремих зонах при штабельному способі зберігання, з урахуванням зон матеріальної відповідальності.
  10. Для освітлення вагонів, що розвантажуються, уздовж рамп улаштовуються штепсельні розетки на напругу 36 В для підключення переносних ламп.
  11. При установлені освітлювальної арматури поза будівлею на висоті нижче 3 м джерела світла повинні бути захищені від випадкових дотиків. Електропроводка повинна бути ізольованою, світильники закритими.
  12. Забороняється розміщення світильників безпосередньо над гідравлічними затворами і запобіжними клапанами.
  13. Для освітлення приміщень і обладнання з вибухопожежонебезпечним виробництвом допускається використання світильників тільки вибухозахисного виконання.
  14. Очистку світильників повинен проводити електрослюсар (електромонтер) згідно з графіком. Для обслуговування освітлювальних приладів необхідно використовувати безпечні стаціонарні чи пересувні пристрої (телескопічні вишки, спеціальні мостики, висувні площадки, драбини та ін.).
  15. Контроль за освітленістю в виробничих і допоміжних приміщеннях повинен проводитися не рідше одного разу в три місяці.
  16. Будова сигналізації і зв’язку
  17. Перелік виробничих приміщень, з якими установлюється зв’язок, і вид зв’язку визначається розробниками проекту залежно від особливостей технологічних процесів, умов виробництва, категорії його вибухопожежонебезпеки та інших факторів.
  18. Підприємства повинні мати внутрішній телефонний зв’язок і зв’язок з міською АТС. При складській площі 10000 кв.м і більше треба передбачати також зв’язок від місцевої АТС.
  19. Прямий телефонний зв’язок повинен бути між керівником підприємства і начальниками структурних підрозділів підприємства.
  20. Основні виробничі приміщення, що приймають участь в технологічному процесі (зал товарних зразків, спеціалізовані товарні склади, експедиції, пункт АСУ), а також підсобні приміщення, між якими підтримується постійний виробничий взаємозв’язок, повинні бути обладнані телефонним, диспетчерським або селекторним зв’язком.
  21. Розміщення систем зв’язку і оповіщення здійснюється в зручних і безпечних для обслуговування місцях, де повинні бути виключені вібрація, забруднення механічні і інші, що впливають на точність, надійність і швидкодію.