Страница 19: НПАОП 51.0-1.03-96. Правила охорони праці при експлуатації баз, складів і сховищ, виконанні вантажо-розвантажувальних робіт на об'єктах оптової торгівлі (32422)

Керування вантажним ліфтом з внутрішнім керуванням, установленим в приміщенні підприємства, за згодою з органом Держнаглядохоронпраці допускається доручати іншим працівникам підприємства. До цих працівників повинні пред’являтися теж самі вимоги, що і до ліфтерів (навчання, атестація, повторна перевірка знань и т.ін.).

Керування пасажирським і вантажним ліфтами самостійного користування здійснюється особами, які користуються цими ліфтами.

Керування вантажним ліфтом з зовнішнім керуванням і вантажним малим ліфтом, обладнаних постами керування більше ніж на одній навантажувальній площадці, а також вантажним ліфтом зі змішаним керуванням, обладнаним пристроєм для переключення керування, за винятком вантажного ліфта самостійного користування, здійснюється особами, які користуються цими ліфтами і пройшли необхідний інструктаж і перевірку навиків по керуванню ліфтом.

1. Електромеханік, ліфтер і оператор повинні бути навчені за відповідними програмами і атестовані з видачею посвідчення в учбовому закладі або в організації, яка має дозвіл органу Держнаглядохоронпраці на проведення навчання і атестації.
2. 1. Допуск до роботи електромеханіка, який виконує технічне обслуговування і ремонт ліфтів, ліфтера і оператора повинен бути оформлений наказом при наявності у них посвідчення про навчання і виробничої інструкції.
   2. 1. Електромеханік, ліфтер та оператор повинні періодично, не рідше одного разу в 12 місяців, проходити повторну перевірку знань.
      2. 1. Результати атестації, повторної, додаткової і позачергової перевірок знань електромеханіка, ліфтера і оператора повинні бути оформлені протоколом і записані в посвідченні і журналі.

Зазначені особи повинні мати кваліфікаційні групи по електробезпеці відповідно до ПТБ не нижче:

• IV — особа, відповідальна за організацію робіт по технічному обслуговуванню і ремонту ліфта;
• III — електромеханік, який здійснює технічне обслуговування і ремонт ліфта;
• II — ліфтер і оператор.
• 1. Кожний ліфт повинен піддаватися огляду щозміни. В разі, коли експлуатація ліфтів здійснюється спеціалізованою по ліфтам організацією, строки оглядів ліфтів установлюються цією організацією.
  2. 1. Технічне обслуговування ліфта повинно проводитись електромеханіком у відповідності з його виробничою інструкцією і інструкцією по експлуатації ліфта.

Результати технічного обслуговування і замітки про усунення несправностей повинні заноситись в журнал технічного обслуговування.

1. Власник ліфта або спеціалізована організація, яка виконує його обслуговування і ремонт, повинні розробити та затвердити виробничі інструкції для електромеханіка, ліфтера і оператора, які знаходяться в їх штаті.
2. 1. Правила користування ліфтом повинні бути вивішені:

• на основному посадочному (навантажувальному) поверсі — при змішаному керуванні;
• в кабіні — при внутрішньому керуванні;
• біля кожного поста керування — при зовнішньому керуванні.
• 1. На основному посадочному (навантажувальному) поверсі повинна бути вивішена табличка із зазначенням:
• назви ліфта (за призначенням);
• вантажопідіймальності (з зазначенням допустимої кількості пасажирів);
• реєстраційного номера;
• номера телефона для зв’язку з обслуговуючим персоналом або з аварійною службою.

Біля ліфта самостійного користування в табличці також повинно бути указано місцезнаходження обслуговуючого персоналу.

На всіх дверях шахти ліфта з зовнішнім керуванням повинні бути зроблені написи про вантажопідіймальність ліфта і про заборону транспортування людей.

1. Користування ліфтом, в якого вийшов зазначений в паспорті строк роботи, не допускається.
2. 1. В шахті, машинному і блоковому приміщеннях ліфта забороняється зберігати предмети, які не відносяться до його експлуатації.
   2. 1. Машинне і блокове приміщення, приміщення для розміщення лебідки і блоків вантажного малого ліфта, а також шафи для розміщення обладнання при відсутності машинного приміщення повинні бути зачинені, а підходи до дверей цих приміщень і шаф — вільні.

На дверях машинного (блокового) приміщення повинен бути напис: «Машинне (блокове) приміщення ліфта. Стороннім вхід заборонений.»

1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
2. 1. Загальні вимоги
   2. 1. Технологічні процеси повинні здійснюватися у відповідності з вимогами ГОСТ 12.3.002-75, Санітарних правил організації технологічних процесів і гігієнічні вимоги до виробничого устаткування, цих Правил і чинної нормативно-технічної документації, затвердженої в установленому порядку.
      2. Оцінка вибухонебезпеки і визначення категорії щодо вибухопожежної і пожежної небезпеки приміщень, будівель, споруд визначається на стадії проектування розробником технологічного процесу у відповідності з вимогами ОНТП 24-86 і ВНТП 0284.
      3. Розробка об’ємно-планувальних рішень з визначенням типів використовуваного технологічного устаткування, механізмів, тари та ін. входить в склад проектної документації для конкретного об’єкту, який має будуватись або реконструюватись.
      4. При опрацюванні технологічних рішень і схем механізації необхідно дотримуватися таких основних вимог:

• передбачати максимальне використання складських площ і об’ємів;
• при розміщенні технологічного устаткування забезпечувати ширину проходів відповідно до технічних характеристик використовуваних механізмів;
• мати центральні проходи, достатні для вільного повороту в них наземних підіймально-транспортних засобів і зустрічного їх руху;
• передбачати зони приймання і комплектування товарів, місця стоянки засобів малої механізації, робочі місця складських працівників і товарознавців-бракерів;
• розміщати дільниці приймання з того боку складу, звідки відбувається основне надходження товарів, а дільниці комплектування — там, де проводиться основна їх видача;
• робочі місця товарознавців-бракерів обладнувати поблизу дільниці приймання але в стороні від основних вантажопотоків, а для завідуючого складом — близько дільниці комплектування (з можливістю максимального огляду складського приміщення);
• рух вантажопотоків організовувати за таким розрахунком, щоб виключались зустрічні перевезення;
• розвантаження всіх транспортних засобів проводити з боку залізничної рампи;
• відповідно до послідовності операцій технологічного процесу зони приймання, зберігання, комплектування товарів розміщати одну за одною;
• для зручності вантажопереробки стелажний спосіб зберігання товарів поєднувати із штабельним з урахуванням специфіки роботи кожного з товарних складів;
• забезпечувати взаємозамінюваність підіймально-транспортних машин в межах розроблених схем механізації.
• 1. Режими технологічних процесів повинні забезпечувати:
• погодженість операцій технологічних процесів, що виключають виникнення шкідливих і небезпечних виробничих факторів:
• безвідмовну дію технологічного устаткування і засобів захисту працівників протягом термінів, які визначаються нормативно-технічною документацією;
• попередження займань або пожеж;
• контроль і попередження підвищення тиску в апаратах понад допустимого.
• 1. Для забезпечення скоординованого і ритмічного виконання робочих процесів на оптовому підприємстві мають бути розроблені відповідні технологічні схеми і карти, зокрема:
• схема технологічного процесу по групах операцій (надходження товарів, приймання товарів, зберігання і комплектування товарів, реалізація товарів, засоби механізації) в цілому по оптовому підприємству. Використовувані засоби механізації відповідно до груп технологічних процесів наведені в додатку 12;
• технологічні карти, карти-схеми стосовно конкретних складів, дільниць вантажопереробки, вантажопідіймальних механізмів;
• схеми укладання різних товарів і вантажів;
• схема поопераційного документального оформлення приймання, розміщення товарів на зберігання і просування основних документів.
• 1. Технологія розміщення товарів на складі
  2. 1. Способи зберігання товарів і тип застосовуваного технологічного устаткування необхідно визначати залежно від виду, обсягу і упаковки товару.
     2. Для забезпечення механізації вантажо-розвантажувальних робіт, зменшення витрат фізичної праці необхідно широко застосовувати пакетування. Пакетуванню на плоских піддонах підлягають вантажі, що знаходяться в жорсткій тарі і штучні вантажі, конфігурація яких дозволяє створити стійкий пакет.
     3. Зберігання товарів, що мають велику номенклатуру, та пов’язані з широким внутрішньоскладським підсортуванням і розміри упаковки яких кратні стандартному піддону (1200 х 800 мм), треба передбачати на плоских або сітчастих піддонах, установлених в чарунки стелажів.
     4. При розміщенні і зберіганні товарів в стелажах необхідно:
• товари одного виду розміщати в стелажі по обидві сторони одного проходу;
• укладку товарів в стелажі проводити по вертикалі, тобто розміщати один вид товару в чарунках однієї або декількох сусідніх секцій стелажа. Це особливо важливо при укладці товарів, відбирання яких проводиться вручну;
• на верхніх полицях стелажів розміщати товари, що відпускаються великими партіями (не менше одного піддона) і з великим обсягом зберігання, а також товари сезонного зберігання.
• 1. Зберігання однотипних товарів (цукор, борошно, крупа, робоче взуття і одяг, телевізори тощо), які надходять в великих кількостях і дозволяють створювати стійкий штабель, треба передбачати на плоских піддонах в штабелі.
  2. 1. Штабельне зберігання допускається застосовувати в тих випадках, коли форма матеріалів дозволяє створення міцного і стійкого штабеля і кількість матеріалу достатня для утворення одного чи декількох штабелів.
     2. Габаритні розміри і маса брутто пакетів повинні відповідати вимогам ГОСТ 24597-81.

Пакетування на плоских піддонах повинно проводитись з дотриманням наступних вимог безпеки при зберіганні пакетів в штабелях:

• вантажі в пакетах не повинні виступати за межі піддону більше ніж на 5 см і повинні мати правильну геометричну форму;
• маса пакету не повинна перевищувати вантажопідіймальність обладнання, передбаченого технологією вантажопереробки;
• пакет мусить бути стійким і надійним, для фіксації вантажів на піддонах треба застосовувати різні пристосування.
• 1. Вантажі, що при укладці на плоскі піддони не створюють стійкого пакету і здатні руйнуватися під дією навантажень, слід пакетувати в ящичні піддони.
  2. 1. Укладка товарів в штабелі повинна забезпечувати доступ до кожного найменування товарів.
     2. Для зручності роботи по розміщенню товарів за місцем зберігання при їх надходженні на склади і наступного швидкого пошуку при реалізації треба проводити кодування місць зберігання (стелажів, ярусів, чарунок), а також улаштування візуальної орієнтації. Для цього на кожному стелажі з боку центрального проходу, на рівні п’ятого ярусу, кріпиться табличка з номером стелажу і символом товару, що зберігається. Номера секцій і чарунок наносяться фарбою безпосередньо на конструкції стелажу. При цьому необхідно, щоб колір номерів був контрастний кольору стелажів.

Нумерацію стелажів доцільно проводити окремо по кожній складській секції за годинниковою стрілкою, починаючи з боку автомобільної рампи.

1. Великогабаритні товари слід розміщати в штабелях з використанням спеціальних піддонів для крупногабаритних товарів, розроблених Укоопоргтехцетром Укоопспілки (додаток 13).
2. 1. Зберігання готового одягу треба передбачати на механізованих вішалках або спеціальних стоякових піддонах із штангами, які можна установлювати на полицях універсальних стелажів або в штабель один на другий.
   2. 1. Піддони, ящикову тару, контейнери і іншу тару перед використанням треба перевіряти на справність. Забруднені піддони слід промити миючими розчинами і добре просушити. Забороняється мити піддони усередині складу. Навантаження на настил контейнеру, піддону повинно розподілятися рівномірно.
      2. Зберігання лісоматеріалів треба проводити відповідно до ГОСТ 9014.0-75.
      3. Склади лісобудівельних матеріалів місткістю понад 10 тис.куб.м повинні відповідати вимогам норм проектування складів лісобудівельних матеріалів.

На складах лісобудівельних матеріалів місткістю до 10 тис.куб.м повинні бути опрацьовані і погоджені з органами державного пожежного нагляду плани розміщення штабелів із зазначенням відстаней до сусідніх об’єктів, протипожежних розривів і проїздів усередині складів, граничного об’єму матеріалів, що зберігаються на складі.

1. При зберіганні лісоматеріалів на відкритих майданчиках висота їх штабелів не повинна перевищувати 8 м, а штабелів круглого лісу — 3 м.

Ширина і довжина штабеля лісопиломатеріалів визначається довжиною дошки (бруска). Кількість штабелів у групі не повинна бути більше 12. Відстань між штабелями у групі — 2 м, між групами — 25 м. Ширина штабеля круглого лісу не повинна перевищувати довжину колоди, а довжина штабеля — 100 м.

1. На одній дільниці для зберігання дров дозволяється розміщати їх не більше
2. тис.куб.м, з відстанню між дільницями не менше 6 м.
3. 1. Для кожного штабеля має бути обладнана підштабельна основа з колод- підкладок. Висота підштабельної основи повинна бути не менше 15 см при вологому способі зберігання і не менше 25 см при сухому. На великих лісоторгових базах і складах треба застосовувати збірні залізобетонні основи або спеціальні металеві гребінки.
   2. 1. Конкретні розміри штабелю залежать від механізму, який використовується при укладці. Для запобігання розсипанню кінцьові частини штабелів повинні викладатись з урахуванням кута природного розсипання колод або бути надійно закріплені.
      2. При формуванні пакетів на складах лісопиломатеріалів необхідно враховувати такі вимоги: