1. Землі історико-культурного призначення можуть перебувати у

державній, комунальній та приватній власності.

2. Навколо історико-культурних заповідників,

історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба,

меморіальних музеїв-садиб, пам'яток культурної спадщини, їх

комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам'яток із

забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на

додержання режиму використання таких земель.

( Частина друга статті 54 в редакції Закону N 2518-VI ( 2518-17 )

від 09.09.2010 )

3. Порядок використання земель історико-культурного

призначення визначається законом.

Глава 11

Землі лісогосподарського призначення

( Назва глави 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV

( 3404-15 ) від 08.02.2006 )

Стаття 55. Визначення земель лісогосподарського призначення

1. До земель лісогосподарського призначення належать землі,

вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю,

нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового

господарства.

2. До земель лісогосподарського призначення не належать

землі, зайняті:

а) зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не

віднесені до категорії лісів;

( Пункт "б" частини другої статті 55 виключено на підставі

Закону N 3404-IV ( 3404-15 ) від 08.02.2006 )

в) окремими деревами і групами дерев, чагарниками на

сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових

ділянках.

( Стаття 55 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV

( 3404-15 ) від 08.02.2006 )

Стаття 56. Власність на землі лісогосподарського призначення

1. Землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у

державній, комунальній та приватній власності.

2. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів

місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть

безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні

ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5

гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших

господарств.

3. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть

набувати у власність земельні ділянки деградованих і

малопродуктивних угідь для залісення.

( Стаття 56 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV

( 3404-15 ) від 08.02.2006 )

Стаття 57. Використання земель лісогосподарського

призначення

( Назва статті 57 в редакції Закону N 3404-IV ( 3404-15 ) від

08.02.2006 )

1. Земельні ділянки лісогосподарського призначення за

рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого

самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим

державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим

державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям,

у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового

господарства.

( Частина перша статті 57 в редакції Закону N 3404-IV ( 3404-15 )

від 08.02.2006 )

2. Порядок використання земель лісогосподарського призначення

визначається законом.

( Стаття 57 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV

( 3404-15 ) від 08.02.2006 )

Глава 12

Землі водного фонду

Стаття 58. Склад земель водного фонду

1. До земель водного фонду належать землі, зайняті:

а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними

об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами;

( Пункт "а" частини першої статті 58 із змінами, внесеними згідно

із Законом N 3404-IV ( 3404-15 ) від 08.02.2006 )

б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та

навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; ( Пункт "б" частини

першої статті 58 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV

( 3404-15 ) від 08.02.2006 )

в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та

каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

г) береговими смугами водних шляхів.

2. Для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж

морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються

водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами

землеустрою.

Стаття 59. Право на землі водного фонду

1. Землі водного фонду можуть перебувати у державній,

комунальній та приватній власності.

2. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів

виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть

безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми

(загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних

ділянках можуть у встановленому порядку створювати

рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.

3. Державним водогосподарським організаціям за рішенням

органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування

надаються у постійне користування землі водного фонду для догляду

за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами

відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними

спорудами тощо.

4. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади

або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду

можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних

захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а

також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для

сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих,

рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення

науково-дослідних робіт тощо.

5. Використання земельних ділянок водного фонду для

рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням

із землекористувачами.

Стаття 60. Прибережні захисні смуги

1. Вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших

водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення

і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні

захисні смуги.

( Частина перша статті 60 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 3613-VI ( 3613-17 ) від 07.07.2011 )

2. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок

та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків

площею менш як 3 гектари - 25 метрів;

б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також

ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;

в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина

прибережної захисної смуги подвоюється.

3. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів

встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох

кілометрів від урізу води.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами

землеустрою.

Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон

зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах

земельних ділянок, а також у містобудівній документації.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках

усіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

( Частина третя статті 60 в редакції Закону N 2740-VI ( 2740-17 )

від 02.12.2010 )

Стаття 61. Обмеження у використанні земельних ділянок

прибережних захисних смуг уздовж річок,

навколо водойм та на островах

1. Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з

режимом обмеженої господарської діяльності.

2. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм

та на островах забороняється:

а) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і

залісення), а також садівництво та городництво;

б) зберігання та застосування пестицидів і добрив;

в) влаштування літніх таборів для худоби;

г) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних,

гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач,

гаражів та стоянок автомобілів;

ґ) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів

рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників,

полів фільтрації тощо;

д) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.

3. Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі,

можуть експлуатуватися, якщо при цьому не порушується її режим. Не

придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають

встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з

прибережних захисних смуг.

4. Режим господарської діяльності на земельних ділянках

прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на

островах встановлюється законом.

Стаття 62. Обмеження у використанні земельних ділянок

прибережних захисних смуг уздовж морів,

морських заток і лиманів та на островах

у внутрішніх морських водах

1. У прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток

і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах

забороняється:

а) влаштування полігонів побутових та промислових відходів і

накопичувачів стічних вод;

б) влаштування вигребів для накопичення

господарсько-побутових стічних вод об'ємом понад 1 кубічний метр

на добу;

в) влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для

приймання і знезаражування рідких відходів;

г) застосування сильнодіючих пестицидів.

2. Режим господарської діяльності на земельних ділянках

прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів

та на островах у внутрішніх морських водах встановлюється законом.

3. У межах пляжної зони прибережних захисних смуг

забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних,

гідрометричних та лінійних.

( Статтю 62 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 2740-VI

( 2740-17 ) від 02.12.2010 )

Стаття 63. Смуги відведення

1. Для забезпечення експлуатації та захисту від забруднення,

пошкодження і руйнування каналів зрошувальних і осушувальних

систем, гідротехнічних та гідрометричних споруд, водойм і гребель

на берегах річок виділяються земельні ділянки смуг відведення з

особливим режимом використання.

2. Розміри та режим використання земельних ділянок смуг

відведення визначаються за проектами землеустрою, які

розробляються і затверджуються в установленому порядку.

3. Земельні ділянки в межах смуг відведення надаються для

створення водоохоронних насаджень, берегоукріплювальних та

протиерозійних гідротехнічних споруд, будівництва переправ тощо.

Стаття 64. Берегові смуги водних шляхів

1. На судноплавних водних шляхах за межами населених пунктів

для проведення робіт, пов'язаних з судноплавством, встановлюються

берегові смуги.

2. Розміри берегових смуг водних шляхів визначаються за

проектами землеустрою, які розробляються і затверджуються в

установленому порядку.

3. Порядок встановлення та використання берегових смуг водних

шляхів визначається Кабінетом Міністрів України.

Глава 13

Землі промисловості, транспорту, зв'язку,

енергетики, оборони та іншого призначення

Стаття 65. Визначення земель промисловості, транспорту,

зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення

1. Землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики,

оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані

в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям

для здійснення відповідної діяльності.

2. Порядок використання земель промисловості, транспорту,

зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється

законом.

Стаття 66. Землі промисловості

1. До земель промисловості належать землі, надані для

розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних

будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та

інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж,

адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

2. Землі промисловості можуть перебувати у державній,

комунальній та приватній власності.

3. Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених

цілей, визначаються відповідно до затверджених в установленому

порядку державних норм і проектної документації, а відведення

земельних ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх

освоєння.

4. Надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з

користуванням надрами, проводиться після оформлення в

установленому порядку прав користування надрами і відновлення

земель згідно із затвердженим проектом рекультивації на раніше

відпрацьованих площах у встановлені строки.

Стаття 67. Землі транспорту

1. До земель транспорту належать землі, надані підприємствам,

установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту

і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного,

трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для