---

частині зобов'язання переоформити право постійного користування

земельною ділянкою на право власності або право оренди без

відповідного законодавчого, організаційного та фінансового

забезпечення на підставі Рішення Конституційного Суду N 5-рп/2005

( 005p710-05 ) від 22.09.2005 )

6. Громадяни та юридичні особи, які мають у постійному

користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати

їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у

встановленому порядку право власності або право оренди на них.

( Абзац перший пункту 6 розділу X із змінами, внесеними згідно із

Законом N 2059-IV ( 2059-15 ) від 06.10.2004 )

При переоформленні права постійного користування земельними

ділянками, наданими для ведення селянських (фермерських)

господарств, у довгострокову оренду строк оренди визначається

селянським (фермерським) господарством відповідно до закону. При

цьому розмір орендної плати за земельні ділянки не повинен

перевищувати розміру земельного податку.

7. Громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у

тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні

ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим

законодавством, зберігають права на ці ділянки.

8. Сільськогосподарські підприємства, які до введення у дію

цього Кодексу уклали з власниками земельних часток (паїв) договори

оренди, можуть, за бажанням власників цих часток (паїв), замовити

землевпорядній організації виконання землевпорядних робіт,

необхідних для виділення земельних часток (паїв) у натурі (на

місцевості), видачі їх власникам державних актів на право

власності на землю та оплатити виконання таких робіт.

Сільськогосподарське підприємство має переважне право на оренду

земельних ділянок у таких громадян на строк, що був обумовлений у

договорі оренди земельної частки (паю), або, за погодженням

сторін, на інший строк.

Члени колективних сільськогосподарських підприємств,

сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських

акціонерних товариств та працівники державних і комунальних

закладів освіти, культури та охорони здоров'я, розташованих на

території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на

час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні

ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають

право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та

118 цього Кодексу. В сільськогосподарських акціонерних товариствах

право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у

товаристві, а також пенсіонери з їх числа. ( Пункт 8 розділу X

доповнено абзацом згідно із Законом N 675-IV ( 675-15 ) від

03.04.2003; із змінами, внесеними згідно із Законом N 1694-IV

( 1694-15 ) від 20.04.2004 )

При обчисленні розміру земельної частки (паю) враховуються

сільськогосподарські угіддя, які були передані в оренду із земель

державної чи комунальної власності або які на час набрання

чинності Земельним кодексом України належали цим підприємствам на

праві колективної власності чи перебували у постійному

користуванні, за винятком земель, що не підлягають приватизації

або залишаються у державній чи комунальній власності відповідно до

цього Кодексу. ( Пункт 8 розділу X доповнено абзацом згідно із

Законом N 675-IV ( 675-15 ) від 03.04.2003 )

9. Громадяни - власники земельних часток (паїв) можуть

виділяти земельні ділянки в натурі (на місцевості) єдиним масивом.

10. Рішення про розмежування земель державної і комунальної

власності в межах населених пунктів приймають відповідні сільські,

селищні, міські ради за погодженням з органами виконавчої влади, а

за межами населених пунктів - органи виконавчої влади за

погодженням з відповідними органами місцевого самоврядування.

Кабінет Міністрів України здійснює:

а) визначення меж земельних ділянок, на яких розміщені

об'єкти нерухомого майна, що належать до сфери управління

Президента України, Верховної Ради України, Конституційного Суду

України, Верховного Суду України, Вищого господарського суду

України, Генеральної прокуратури України, центральних органів

виконавчої влади, Національної академії наук України, державних

галузевих академій наук, інших державних наукових установ та

організацій; ( Підпункт "а" абзацу другого пункту 10 розділу X із

змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV ( 762-15 ) від

15.05.2003 )

б) визначення меж земельних ділянок, на яких розміщені

об'єкти нерухомого майна, що перебувають у сфері управління Ради

міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і

Севастопольської міських державних адміністрацій.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська

і Севастопольська міські державні адміністрації визначають межі

земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна, що

перебувають у сфері управління районних державних адміністрацій.

11. Витрати, пов'язані із розмежуванням земель державної та

комунальної власності, здійснюються за рахунок коштів відповідних

бюджетів.

12. До розмежування земель державної та комунальної

власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель,

переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці

другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють

відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог

абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів -

відповідні органи виконавчої влади. ( Абзац перший пункту 12

розділу X із змінами, внесеними згідно із Законом N 3123-VI

( 3123-17 ) від 03.03.2011 )

Державні органи приватизації здійснюють розпорядження (крім

відчуження земель, на яких розташовані об'єкти, що не підлягають

приватизації) землями, на яких розташовані державні, в тому числі

казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних

капіталах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти

незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, а також

продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які

підлягають приватизації.

До розмежування земель державної та комунальної власності

Рада міністрів Автономної Республіки Крим на території Автономної

Республіки Крим здійснює розпорядження землями за межами населених

пунктів відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Надання та зміна цільового призначення земель водного фонду,

історико-культурного, лісогосподарського, оздоровчого,

рекреаційного, природно-заповідного та іншого природоохоронного

призначення в межах населених пунктів (крім земель, переданих у

приватну власність та земель, зазначених в абзаці другому цього

пункту) здійснюється за погодженням з Радою міністрів Автономної

Республіки Крим. ( Пункт 12 розділу X доповнено абзацом третім

згідно із Законом N 3123-VI ( 3123-17 ) від 03.03.2011 )

( Пункт 12 розділу X із змінами, внесеними згідно із Законами

N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005, N 489-V ( 489-16 ) від

19.12.2006; в редакції Законів N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007

- зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного

Суду N 10-рп/2008 ( 010p710-08 ) від 22.05.2008, N 309-VI

( 309-17 ) від 03.06.2008 )

13. На період до 1 січня 2015 року громадяни і юридичні особи

можуть набувати право власності на землі сільськогосподарського

призначення загальною площею до 100 гектарів. Ця площа може бути

збільшена у разі успадкування земельних ділянок за законом.

( Пункт 13 розділу X із змінами, внесеними згідно із Законом

N 2059-IV ( 2059-15 ) від 06.10.2004 )

14. До 1 січня 2013 року забороняється внесення права на

земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських

товариств.

( Пункт 14 розділу X із змінами, внесеними згідно із Законом

N 2059-IV ( 2059-15 ) від 06.10.2004; в редакції Закону N 490-V

( 490-16 ) від 19.12.2006; із змінами, внесеними згідно із Законом

N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну визнано

неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду

N 10-рп/2008 ( 010p710-08 ) від 22.05.2008; в редакції Закону

N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008; із змінами, внесеними згідно

із Законами N 1783-VI ( 1783-17 ) від 19.01.2010; в редакції

Закону N 4174-VI ( 4174-17 ) від 20.12.2011 )

15. До 1 січня 2013 року не допускається: ( Абзац перший

пункту 15 розділу X із змінами, внесеними згідно із Законом

N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну визнано

неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду

N 10-рп/2008 ( 010p710-08 ) від 22.05.2008; в редакції Закону

N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008; із змінами, внесеними згідно

із Законом N 1783-VI ( 1783-17 ) від 19.01.2010; в редакції Закону

N 4174-VI ( 4174-17 ) від 20.12.2011 )

а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського

призначення державної та комунальної власності, крім вилучення

(викупу) їх для суспільних потреб; ( Підпункт "а" пункту 15 в

редакції Закону N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008 )

б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних

ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних

ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб

для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,

земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам

земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського

господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у

спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку

відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для

суспільних потреб.

Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних

ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та

"б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності

законом про ринок земель, але не раніше 1 січня 2013 року, в

порядку, визначеному цим Законом. ( Абзац другий підпункту "б"

пункту 15 розділу X із змінами, внесеними згідно із Законом

N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну визнано

неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду

N 10-рп/2008 ( 010p710-08 ) від 22.05.2008; в редакції Закону

N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008; із змінами, внесеними згідно

із Законами N 1783-VI ( 1783-17 ) від 19.01.2010, N 4174-VI

( 4174-17 ) від 20.12.2011 )

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії

заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних

ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та

"б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом

відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих

земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є

недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

( Пункт 15 розділу X із змінами, внесеними згідно із Законами

N 2059-IV ( 2059-15 ) від 06.10.2004, N 3415-IV ( 3415-15 ) від

09.02.2006; в редакції Закону N 490-V ( 490-16 ) від 19.12.2006 )

16. Громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх

бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з

видачею державних актів на право власності на землю.

17. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані

громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при

реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю)

в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до

виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на

місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на

право власності на землю.

18. На період до 1 січня 2015 року вимоги частини четвертої

статті 22 цього Кодексу поширюються лише на тих власників та

користувачів, які використовують земельні ділянки

сільськогосподарського призначення для ведення товарного

сільськогосподарського виробництва загальною площею більш як 100

гектарів.

( Розділ X доповнено пунктом 18 згідно із Законом N 1443-VI

( 1443-17 ) від 04.06.2009 )

19. Авансові внески, які сплачують покупці земельних

ділянок, зараховуються органами Державного казначейства України на

відповідні бюджетні рахунки, на яких обліковуються кошти,

тимчасово віднесені на доходи відповідних бюджетів. Порядок

зарахування та використання коштів авансового внеску

встановлюється Кабінетом Міністрів України.

( Розділ X доповнено пунктом 19 згідно із Законом N 2856-VI

( 2856-17 ) від 23.12.2010 )

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 25 жовтня 2001 року

N 2768-III