---

обмеження вносяться до Державного земельного кадастру.

( Стаття 111 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1559-VI

( 1559-17 ) від 17.11.2009; текст статті 111 в редакції Закону

N 1878-VI ( 1878-17 ) від 11.02.2010; в редакції Закону N 3613-VI

( 3613-17 ) від 07.07.2011 )

Стаття 112. Охоронні зони

1. Охоронні зони створюються:

а) навколо особливо цінних природних об'єктів, об'єктів

культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою

охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів;

б) уздовж ліній зв'язку, електропередачі, земель транспорту,

навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх

експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх

негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші

природні об'єкти.

2. Правовий режим земель охоронних зон визначається

законодавством України.

Стаття 113. Зони санітарної охорони

1. Зони санітарної охорони створюються навколо об'єктів, де є

підземні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні та

водоочисні споруди, водоводи, об'єкти оздоровчого призначення та

інші, для їх санітарно-епідеміологічної захищеності.

2. У межах зон санітарної охорони забороняється діяльність,

яка може призвести до завдання шкоди підземним та відкритим

джерелам водопостачання, водозабірним і водоочисним спорудам,

водоводам, об'єктам оздоровчого призначення, навколо яких вони

створені.

3. Правовий режим земель зон санітарної охорони визначається

законодавством України.

Стаття 114. Санітарно-захисні зони

1. Санітарно-захисні зони створюються навколо об'єктів, які є

джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів

шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль,

електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою

відокремлення таких об'єктів від територій житлової забудови.

2. У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво

житлових об'єктів, об'єктів соціальної інфраструктури та інших

об'єктів, пов'язаних з постійним перебуванням людей.

3. Правовий режим земель санітарно-захисних зон визначається

законодавством України.

Стаття 115. Зони особливого режиму використання земель

1. Зони особливого режиму використання земель створюються

навколо військових об'єктів Збройних Сил України та інших

військових формувань, утворених відповідно до законодавства

України, для забезпечення функціонування цих об'єктів, збереження

озброєння, військової техніки та іншого військового майна, охорони

державного кордону України, а також захисту населення,

господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій,

стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах.

2. Уздовж державного кордону України встановлюється

прикордонна смуга, у межах якої діє особливий режим використання

земель.

3. Розмір та правовий режим прикордонної смуги встановлюються

відповідно до закону.

Розділ IV

НАБУТТЯ І РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА НА ЗЕМЛЮ

Глава 19

Набуття права на землю громадянами

та юридичними особами

Стаття 116. Підстави набуття права на землю

1. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та

права користування земельними ділянками із земель державної або

комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або

органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень,

визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. ( Абзац

перший частини першої статті 116 із змінами, внесеними згідно із

Законом N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 )

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на

земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають

приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою

статті 128 цього Кодексу.

( Частина перша статті 116 із змінами, внесеними згідно із

Законами N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005, N 489-V ( 489-16 )

від 19.12.2006, N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну визнано

неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду

N 10-рп/2008 ( 010p710-08 ) від 22.05.2008; в редакції Закону

N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008 )

2. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами

здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або

надання їх у користування.

3. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян

провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у

користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації

державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ

та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і

комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації,

визначених цим Кодексом.

4. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян

у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по

кожному виду використання.

5. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у

власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення

(викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Стаття 117. Передача земельних ділянок державної власності

у комунальну власність та земельних ділянок

комунальної власності у державну власність

Передача земельних ділянок державної власності у комунальну

власність та земельних ділянок комунальної власності у державну

власність провадиться у порядку, встановленому цим Кодексом для

юридичних осіб.

Стаття 118. Порядок безоплатної приватизації земельних

ділянок громадянами

1. Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки,

яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної

районної, Київської чи Севастопольської міської державної

адміністрації або сільської, селищної, міської ради за

місцезнаходженням земельної ділянки. У разі якщо земельна ділянка

державної власності розташована за межами населених пунктів і не

входить до складу певного району, заява подається до Ради

міністрів Автономної Республіки Крим.

( Частина перша статті 118 в редакції Закону N 3123-VI ( 3123-17 )

від 03.03.2011 )

2. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого

самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у

місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що

підтверджують розмір земельної ділянки.

3. Громадяни - працівники державних та комунальних

сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також

пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у

власність земельних ділянок, які перебувають у постійному

користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються

з клопотанням про приватизацію цих земель відповідно до сільської,

селищної, міської ради або Ради міністрів Автономної Республіки

Крим, районної, Київської чи Севастопольської міської державної

адміністрації.

( Частина третя статті 118 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 3123-VI ( 3123-17 ) від 03.03.2011 )

4. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган

виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає

дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку

проекту приватизації земель.

5. Передача земельних ділянок у власність громадянам -

працівникам державних та комунальних сільськогосподарських

підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх

числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у

порядку, встановленому цим Кодексом.

6. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність

земельної ділянки із земель державної або комунальної власності

для ведення фермерського господарства, ведення особистого

селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та

обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд

(присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва,

будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної

приватизації, подають клопотання до відповідної районної,

Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або

сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної

ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної

ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні

матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної

ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної

ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що

підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або

наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі

надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за

межами населених пунктів і не входить до складу певного району,

заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

( Частина шоста статті 118 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008; в редакції Законів N 1702-VI

( 1702-17 ) від 05.11.2009, N 3123-VI ( 3123-17 ) від 03.03.2011,

із змінами, внесеними згідно із Законом N 3523-VI ( 3523-17 ) від

16.06.2011 )

7. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна,

Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або

сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний

строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо

відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його

наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише

невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів,

прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних

планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем

землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та

охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів

землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів,

затверджених у встановленому законом порядку. ( Абзац перший

частини сьомої статті 118 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 3123-VI ( 3123-17 ) від 03.03.2011 )

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки

розробляється за замовленням громадян особами, які мають

відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у

строки, що обумовлюються угодою сторін.

( Частина сьома статті 118 в редакції Законів N 509-VI ( 509-17 )

від 16.09.2008, N 1702-VI ( 1702-17 ) від 05.11.2009 )

8. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної

ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з

погодженням документації із землеустрою (далі - Комісія).

Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає

відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого

самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у

його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається

заявнику у зазначений у цій частині строк.

Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише

невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих

відповідно до них нормативно-правових актів.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної

ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної

документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного

органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи.

( Частина восьма статті 118 в редакції Закону N 1702-VI

( 1702-17 ) від 05.11.2009 )

9. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна,

Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або

сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання

погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

(а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної

експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після

отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення

про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної

ділянки та надання її у власність.

( Частина дев'ята статті 118 в редакції Законів N 1626-IV

( 1626-15 ) від 18.03.2004, N 1702-VI ( 1702-17 ) від 05.11.2009;

із змінами, внесеними згідно із Законом N 3123-VI ( 3123-17 ) від

03.03.2011 )

10. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого

самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або

залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

( Частина десята статті 118 в редакції Закону N 1702-VI

( 1702-17 ) від 05.11.2009 )

11. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу

місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність

або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому

порядку.

Стаття 119. Набуття права на земельну ділянку за давністю

користування (набувальна давність)

1. Громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно

користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають