---

до її складу.

6. Комісія здійснює свою діяльність у формі засідань, що

проводяться не рідше одного разу на тиждень. Результати роботи

Комісії оформлюються висновком, який підписується всіма її членами

та скріплюється печатками органів, представники яких входять до її

складу. У разі незгоди члена Комісії з погодженням документації із

землеустрою він підписує висновок з поміткою "із зауваженнями" та

додає до висновку Комісії свій висновок із викладом цих зауважень.

7. Підставою відмови у погодженні документації із землеустрою

може бути невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих

відповідно до них нормативно-правових актів. Погодження

документації із землеустрою та підготовка висновків із викладом

зауважень до неї здійснюються безоплатно.

8. Положення про Комісію ( 1420-2009-п ) та порядок її роботи

затверджуються Кабінетом Міністрів України.

9. Комісія у разі необхідності має право залучати до роботи

представників органів, уповноважених погоджувати документацію із

землеустрою, та безоплатно отримувати від них інформацію і

документи, необхідні для виконання покладених на неї повноважень.

( Закон доповнено статтею 186-1 згідно із Законом N 1702-VI

( 1702-17 ) від 05.11.2009 )

Глава 32

Контроль за використанням та охороною земель

Стаття 187. Завдання контролю за використанням та

охороною земель

Контроль за використанням та охороною земель полягає в

забезпеченні додержання органами державної влади, органами

місцевого самоврядування, підприємствами, установами,

організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Стаття 188. Державний контроль за використанням та

охороною земель

1. Державний контроль за використанням та охороною земель

здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних

ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону

земель - спеціально уповноваженими органами з питань екології та

природних ресурсів.

2. Порядок здійснення державного контролю за використанням та

охороною земель встановлюється законом.

Стаття 189. Самоврядний контроль за використанням та

охороною земель

Самоврядний контроль за використанням та охороною земель

здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та

обласними радами.

Стаття 190. Громадський контроль за використанням та

охороною земель

Громадський контроль за використанням та охороною земель

здійснюється громадськими інспекторами, які призначаються

відповідними органами місцевого самоврядування і діють на підставі

положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади по

земельних ресурсах.

Глава 33

Моніторинг земель

Стаття 191. Призначення моніторингу земель

1. Моніторинг земель - це система спостереження за станом

земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення

та ліквідації наслідків негативних процесів.

2. У системі моніторингу земель проводиться збирання,

оброблення, передавання, збереження та аналіз інформації про стан

земель, прогнозування їх змін і розроблення науково обґрунтованих

рекомендацій для прийняття рішень щодо запобігання негативним

змінам стану земель та дотримання вимог екологічної безпеки.

3. Моніторинг земель є складовою частиною державної системи

моніторингу довкілля.

4. Залежно від цілей, спостережень і охоплення територій

моніторинг земель може бути національним, регіональним і

локальним.

5. Ведення моніторингу земель здійснюється уповноваженими

органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів, з питань

екології та природних ресурсів.

6. Порядок проведення моніторингу земель встановлюється

Кабінетом Міністрів України.

Стаття 192. Завдання моніторингу земель

Основними завданнями моніторингу земель є прогноз

еколого-економічних наслідків деградації земельних ділянок з метою

запобігання або усунення дії негативних процесів.

Глава 34

Державний земельний кадастр

Стаття 193. Визначення державного земельного кадастру

1. Державний земельний кадастр - єдина державна

геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах

кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх

використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику

земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і

користувачами.

( Частина перша статті 193 в редакції Закону N 3613-VI ( 3613-17 )

від 07.07.2011 )

2. Державний земельний кадастр є основою для ведення

кадастрів інших природних ресурсів.

Стаття 194. Призначення державного земельного кадастру

Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення

необхідною інформацією органів державної влади та органів

місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і

організацій, а також громадян з метою регулювання земельних

відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення

розміру плати за землю і цінності земель у складі природних

ресурсів, контролю за використанням і охороною земель,

економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та

проектів землеустрою.

Стаття 195. Завдання ведення державного земельного кадастру

Основними завданнями ведення державного земельного кадастру

є:

а) забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки;

б) застосування єдиної системи просторових координат та

системи ідентифікації земельних ділянок;

в) запровадження єдиної системи земельно-кадастрової

інформації та її достовірності.

Стаття 196. Склад відомостей Державного земельного кадастру

Склад відомостей Державного земельного кадастру визначається

законом.

( Стаття 196 в редакції Закону N 3613-VI ( 3613-17 ) від

07.07.2011 )

Стаття 197. Кадастрове зонування

Кадастровим зонуванням є встановлення меж кадастрових зон і

кварталів.

( Стаття 197 в редакції Закону N 3613-VI ( 3613-17 ) від

07.07.2011 )

Стаття 198. Кадастрові зйомки

1. Кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для

визначення та відновлення меж земельних ділянок.

2. Кадастрова зйомка включає:

а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки;

б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та

землекористувачами;

в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості;

г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять

обтяження та обмеження щодо використання землі;

ґ) виготовлення кадастрового плану.

Стаття 199. Бонітування ґрунтів

1. Бонітування ґрунтів - це порівняльна оцінка якості ґрунтів

за їх основними природними властивостями, які мають сталий

характер та суттєво впливають на врожайність сільськогосподарських

культур, вирощуваних у конкретних природно-кліматичних умовах.

2. Бонітування ґрунтів проводиться за 100-бальною шкалою.

Вищим балом оцінюються ґрунти з кращими властивостями, які мають

найбільшу природну продуктивність.

Стаття 200. Економічна оцінка земель

1. Економічна оцінка земель - це оцінка землі як природного

ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві

та як просторового базису в суспільному виробництві за

показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність

їх використання та дохідність з одиниці площі.

2. Економічна оцінка земель різного призначення проводиться

для порівняльного аналізу ефективності їх використання. Дані

економічної оцінки земель є основою грошової оцінки земельної

ділянки різного цільового призначення.

3. Економічна оцінка земель визначається в умовних

кадастрових гектарах або у грошовому виразі.

Стаття 201. Грошова оцінка земельних ділянок

1. Грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній

основі.

2. Залежно від призначення та порядку проведення грошова

оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною.

3. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок

використовується для визначення розміру земельного податку, втрат

сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва,

економічного стимулювання раціонального використання та охорони

земель тощо.

4. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні

цивільно-правових угод щодо земельних ділянок.

5. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою,

яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 202. Державна реєстрація земельних ділянок

1. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у

Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

( Стаття 202 в редакції Закону N 3613-VI ( 3613-17 ) від

07.07.2011 )

Стаття 203. Облік кількості та якості земель

1. Облік кількості земель - відображення у відомостях і

документах даних, які характеризують кожну земельну ділянку, а

також землі за площею та складом земельних угідь, розподіл земель

за власниками, землекористувачами.

2. Облік якості земель - відображення у відомостях і

документах даних, які характеризують земельні угіддя за природними

і набутими властивостями, що впливають на їх продуктивність та

економічну цінність, а також за ступенем техногенного забруднення

ґрунтів.

( Стаття 203 в редакції Закону N 3613-VI ( 3613-17 ) від

07.07.2011 )

Стаття 204. Ведення Державного земельного кадастру

Ведення Державного земельного кадастру здійснюється

відповідно до закону.

( Стаття 204 в редакції Закону N 3613-VI ( 3613-17 ) від

07.07.2011 )

Глава 35

Економічне стимулювання раціонального

використання та охорони земель

Стаття 205. Зміст економічного стимулювання раціонального

використання та охорони земель

1. Економічне стимулювання раціонального використання та

охорони земель включає:

а) надання податкових і кредитних пільг громадянам та

юридичним особам, які здійснюють за власні кошти заходи,

передбачені загальнодержавними та регіональними програмами

використання і охорони земель;

б) виділення коштів державного або місцевого бюджету

громадянам та юридичним особам для відновлення попереднього стану

земель, порушених не з їх вини;

в) звільнення від плати за земельні ділянки, що перебувають у

стадії сільськогосподарського освоєння або поліпшення їх стану

згідно з державними та регіональними програмами;

г) компенсацію з бюджетних коштів зниження доходу власників

землі та землекористувачів внаслідок тимчасової консервації

деградованих та малопродуктивних земель, що стали такими не з їх

вини.

Стаття 206. Плата за землю

1. Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за

землю є земельна ділянка.

2. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Глава 36

Відшкодування втрат сільськогосподарського

та лісогосподарського виробництва

Стаття 207. Умови відшкодування втрат сільськогосподарського

та лісогосподарського виробництва

1. Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського

виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових

земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у

землекористуванні та погіршенням якості земель.

2. Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських

угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів,

пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу

виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок

вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із

сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.

3. Відшкодуванню підлягають також втрати, завдані обмеженням

прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів,

або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу,

спричиненого діяльністю громадян, юридичних осіб, органів

місцевого самоврядування або держави, а також у зв'язку з

виключенням сільськогосподарських угідь, лісових земель і

чагарників із господарського обігу внаслідок встановлення

охоронних, санітарних та інших захисних зон.

4. Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського

виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків

власникам землі та землекористувачам.

5. Втрати сільськогосподарського та лісогосподарського

виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом

Міністрів України.

Стаття 208. Звільнення від відшкодування втрат

сільськогосподарського та лісогосподарського

виробництва

1. Від відшкодування втрат сільськогосподарського і

лісогосподарського виробництва звільняються громадяни та юридичні