---

особи у разі використання земельних ділянок для будівництва шкіл,

дошкільних закладів, державних об'єктів охорони здоров'я,

культури, фізкультури та спорту, соціального забезпечення,

державних об'єктів дорожнього будівництва, культових споруд

релігійних організацій, кладовищ, меліоративних систем,

протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд, під

будівництво і обслуговування жилих будинків і господарських

будівель, для розміщення внутрігосподарських об'єктів

сільськогосподарських, рибогосподарських і лісогосподарських

підприємств, організацій та установ, для розміщення інфраструктури

оптових ринків сільськогосподарської продукції, видобування торфу

за умови повернення земельних ділянок у стані, придатному для

попереднього використання, під об'єкти і території

природно-заповідного фонду, під будівництво і обслуговування

об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з

альтернативних джерел енергії, для залісення деградованих та

малопродуктивних земель на підставі документації із землеустрою, а

також всеукраїнські громадські організації інвалідів України, їх

підприємства (об'єднання), установи та організації, що

фінансуються з Державного бюджету України, у разі використання

земельних ділянок для будівництва реабілітаційних установ для

інвалідів і дітей-інвалідів, об'єктів фізкультури, спорту та

соціального забезпечення для інвалідів і дітей-інвалідів.

( Частина перша статті 208 із змінами, внесеними згідно із

Законами N 1561-VI ( 1561-17 ) від 25.06.2009, N 2471-VI

( 2471-17 ) від 08.07.2010, N 2480-VI ( 2480-17 ) від 09.07.2010 )

2. Здійснення внутрігосподарського будівництва

сільськогосподарськими або лісогосподарськими підприємствами,

організаціями, установами, а також громадянами провадиться без

відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського

виробництва.

Стаття 209. Використання коштів, які надходять у порядку

відшкодування втрат сільськогосподарського

і лісогосподарського виробництва

1. Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського

виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь,

лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і

зараховуються до відповідних бюджетів у порядку, визначеному

Бюджетним кодексом України ( 2456-17 ).

2. Кошти, що надходять у порядку відшкодування втрат

сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва,

використовуються на освоєння земель для сільськогосподарських і

лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону

земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою,

а також на проведення інвентаризації земель, проведення

нормативної грошової оцінки землі, розмежування земель державної

та комунальної власності. Використання цих коштів на інші цілі не

допускається.

( Частина друга статті 209 в редакції Закону N 2182-VI ( 2182-17 )

від 13.05.2010 )

( Текст статті 209 в редакції Закону N 2154-VI ( 2154-17 ) від

27.04.2010 - зміни застосовуються у 2010 році - зміну визнано

неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду

N 22-рп/2010 ( 022p710-10 ) від 30.11.2010; із змінами, внесеними

згідно із Законом N 2182-VI ( 2182-17 ) від 13.05.2010; текст

статті 209 в редакції Закону N 2457-VI ( 2457-17 ) від

08.07.2010 )

( Додатково див. Закон N 2905-III ( 2905-14 ) від 20.12.2001 )

Розділ VIII

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ

ЗЕМЕЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Глава 37

Відповідальність за порушення

земельного законодавства

Стаття 210. Недійсність угод щодо земельних ділянок

Угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку

купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних

ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.

( Стаття 210 із змінами, внесеними згідно із Законом N 997-V

( 997-16 ) від 27.04.2007 )

Стаття 211. Відповідальність за порушення

земельного законодавства

1. Громадяни та юридичні особи несуть цивільну,

адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до

законодавства за такі порушення:

а) укладення угод з порушенням земельного законодавства;

б) самовільне зайняття земельних ділянок;

в) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх

забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними

водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;

г) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію

об'єктів, що негативно впливають на стан земель;

ґ) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим

призначенням;

д) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або

невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для

використання за призначенням;

е) знищення межових знаків;

є) приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних

про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;

ж) непроведення рекультивації порушених земель;

з) знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних

споруд, захисних насаджень;

и) невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого

шару ґрунту;

і) відхилення від затверджених в установленому порядку

проектів землеустрою; використання земельних ділянок

сільськогосподарського призначення для ведення товарного

сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках,

визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують

еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;

( Пункт "і" частини першої статті 211 в редакції Закону N 1443-VI

( 1443-17 ) від 04.06.2009 )

ї) ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та

подання недостовірної інформації щодо них;

й) порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних

ділянок;

к) порушення строку видачі державного акта на право власності

на земельну ділянку. ( частину першу статті 211 доповнено пунктом

"к" згідно із Законом N 3521-VI ( 3521-17 ) від 16.06.2011 )

2. Законом може бути встановлено відповідальність і за інші

порушення земельного законодавства.

Стаття 212. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок

1. Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню

власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат,

понесених за час незаконного користування ними.

2. Приведення земельних ділянок у придатний для використання

стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється

за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли

земельні ділянки.

3. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок

провадиться за рішенням суду.

Розділ IX

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2002 року.

2. Визнати таким, що втратив чинність, Земельний кодекс

України ( 561-12 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 10,

ст. 98; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 25, ст. 354;

1993 р., N 10, ст. 79, N 26, ст. 276; 1999 р., N 18, ст. 138;

2000 р., N 39, ст. 333).

3. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до

набрання чинності цим Кодексом, діють у частині, що не суперечить

цьому Кодексу.

4. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк після

опублікування цього Кодексу:

а) підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України та

Президенту України пропозиції про внесення змін до законодавчих

актів, що випливають із цього Кодексу;

б) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із

цим Кодексом;

в) розробити нормативно-правові акти, передбачені цим

Кодексом, у тому числі проекти законів про землеустрій, про

державний земельний кадастр, про оцінку земель, про охорону

земель, про розмежування земель права державної та комунальної

власності, про державний земельний (іпотечний) банк, про ринок

землі, про визначення правових засад вилучення земель права

приватної власності тощо;

г) забезпечити прийняття центральними органами виконавчої

влади України нормативно-правових актів, передбачених цим

Кодексом, а також перегляд і скасування нормативно-правових актів,

що суперечать цьому Кодексу;

ґ) вжити заходів щодо забезпечення потреб вчителів, лікарів,

інших працівників соціальної сфери, що проживають у сільській

місцевості, а також громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи та евакуйовані із зони відчуження,

переселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони

гарантованого добровільного відселення, які проживають у сільській

місцевості, у земельних ділянках для ведення особистого

селянського господарства і садівництва у межах норм безплатної

приватизації, а також для городництва і сінокосіння за рахунок

земель запасу та резервного фонду;

д) вирішити питання в установленому порядку про введення

посад інженерів-землевпорядників у штати сільських, селищних рад

та організацію державних відділів (управлінь) земельних ресурсів у

міських радах;

е) визначити потреби наукових установ та навчальних закладів

у земельних ділянках для проведення наукових досліджень,

вирощування елітного насіннєвого матеріалу, потреб племінного

поголів'я худоби у кормах, здійснення навчального процесу і

вирішити питання щодо земель наукових установ та навчальних

закладів, які можуть бути передані для іншого використання;

є) розробити та затвердити методику експертної грошової

оцінки земель сільськогосподарського призначення.

5. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів

Автономної Республіки Крим привести свої нормативно-правові акти у

відповідність з цим Кодексом.

6. Кабінету Міністрів України створити Державний земельний

(іпотечний) банк з відповідною інфраструктурою.

( Пункт 6 розділу IX із змінами, внесеними згідно із Законом

N 1878-VI ( 1878-17 ) від 11.02.2010 )

Розділ X

ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Рішення про надання в користування земельних ділянок, а

також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними

органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу,

підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.

Установити, що рішення про передачу громадянам України

безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті

органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету

Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію

земельних ділянок" ( 15-92 ), є підставою для виготовлення та

видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право

власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо

складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

( Пункт 1 розділу X доповнено абзацом другим згідно із Законом

N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 )

У разі прийняття відповідними органами рішення про погодження

місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення

проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача

в оренду таких земельних ділянок із земель державної та

комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів

(аукціонів). ( Пункт 1 розділу X доповнено абзацом третім згідно

із Законом N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 - діє протягом

двох років з дня набрання чинності, див. п.2 розділу II Закону

N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 (із змінами, внесеними згідно

із Законом N 2367-VI ( 2367-17 ) від 29.06.2010) )

Надання в оренду земельних ділянок інвесторам на виконання

інвестиційних договорів, укладених до 1 січня 2008 року, згідно з

рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого

самоврядування, умовою яких було надання цими органами інвесторам

таких земельних ділянок, здійснюється без проведення аукціонів.

( Пункт 1 розділу X доповнено абзацом четвертим згідно із Законом

N 1702-VI ( 1702-17 ) від 05.11.2009 )

2. Клопотання і заяви щодо відведення земельних ділянок, не

вирішені на момент введення в дію цього Кодексу, реалізуються

органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування

відповідно до їх компетенції у порядку та з додержанням вимог

цього Кодексу.

3. У випадках, коли земельні ділянки надані в оренду до

введення в дію цього Кодексу органами, повноваження яких з надання

земельних ділянок з прийняттям цього Кодексу змінені, продовження

строку оренди зазначених земельних ділянок здійснюється органами,

що мають право надання вказаних земель за цим Кодексом.

4. Матеріали погодження питань, пов'язаних з вилученням

(викупом) земель, щодо яких на момент введення в дію цього Кодексу

не прийнято відповідних рішень, підлягають розгляду відповідно до

цього Кодексу.

5. Право на проведення розвідувальних робіт на земельних

ділянках за дозволами, одержаними до введення в дію цього Кодексу,

зберігається до закінчення строку, обумовленого дозволами.

( Положення пункту 6 розділу X втрачають чинність, як такі,

що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в