---

неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду

N 10-рп/2008 ( 010p710-08 ) від 22.05.2008; в редакції Закону

N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008; із змінами, внесеними згідно

із Законом N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 )

3. Орган державної влади, Рада міністрів Автономної

Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний

строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання

дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення

земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про

проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про

відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

( Частина третя статті 128 із змінами, внесеними згідно із

Законами N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005, N 489-V ( 489-16 )

від 19.12.2006, N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну визнано

неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду

N 10-рп/2008 ( 010p710-08 ) від 22.05.2008; в редакції Законів

N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008, N 509-VI ( 509-17 ) від

16.09.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом

N 3123-VI ( 3123-17 ) від 03.03.2011 )

( Частину четверту статті 128 виключено на підставі Закону

N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 )

5. Підставою для відмови в продажу земельної ділянки є:

а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення

щодо продажу такої земельної ділянки;

б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена

справа про банкрутство або припинення його діяльності;

г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної

ділянки у приватну власність; ( Частину п'яту статті 128 доповнено

пунктом "г" згідно із Законом N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 )

ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового

внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. ( Частину п'яту

статті 128 доповнено пунктом "ґ" згідно із Законом N 509-VI

( 509-17 ) від 16.09.2008 )

6. Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим,

місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської

ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання

договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Укладання договорів купівлі-продажу земельних ділянок, на

яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації,

здійснюється відповідно до порядку, визначеного частиною першою

цієї статті.

( Частина шоста статті 128 із змінами, внесеними згідно із

Законами N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005, N 489-V ( 489-16 )

від 19.12.2006, N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну визнано

неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду

N 10-рп/2008 ( 010p710-08 ) від 22.05.2008; в редакції Закону

N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008 )

7. Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає

нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату

першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням

платежу) є підставою для видачі державного акта на право власності

на земельну ділянку та її державної реєстрації.

( Частина сьома статті 128 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 )

8. Ціна земельної ділянки визначається за експертною

грошовою оцінкою, що проводиться організаціями, які мають

відповідну ліцензію на виконання цього виду робіт, на замовлення

органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим

або органів місцевого самоврядування. Фінансування робіт з

проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки

здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути

більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за

нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки. ( Абзац перший

частини восьмої статті 128 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 3123-VI ( 3123-17 ) від 03.03.2011 )

Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу

земельної ділянки. У разі відмови покупця від укладення договору

купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не

повертається.

( Частина восьма статті 128 в редакції Закону N 509-VI ( 509-17 )

від 16.09.2008 )

9. Розрахунки за придбання земельної ділянки можуть

здійснюватися з розстроченням платежу за згодою сторін, але не

більше ніж на п'ять років. Порядок здійснення розрахунків з

розстроченням платежу ( 381-2009-п ) визначається Кабінетом

Міністрів України.

( Частина дев'ята статті 128 в редакції Закону N 509-VI ( 509-17 )

від 16.09.2008 )

10. Рішення про відмову продажу земельної ділянки може бути

оскаржено в суді.

11. Кошти, отримані від продажу земельних ділянок державної

або комунальної власності, зараховуються органами державної влади,

Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого

самоврядування відповідно до державного та/або місцевих бюджетів у

порядку, визначеному законом.

( Статтю 128 доповнено частиною одинадцятою згідно із Законами

N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005, N 489-V ( 489-16 ) від

19.12.2006, N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну визнано

неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду

N 10-рп/2008 ( 010p710-08 ) від 22.05.2008; в редакції Закону

N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008, N 509-VI ( 509-17 ) від

16.09.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом N 3123-VI

( 3123-17 ) від 03.03.2011 )

Стаття 129. Особливості продажу земельних ділянок державної

або комунальної власності іноземним державам,

іноземним юридичним особам

( Назва статті 129 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 )

1. Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності

держави, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які

підлягають приватизації, іноземним державам та іноземним юридичним

особам здійснюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з

Верховною Радою України.

Продаж земельних ділянок, що перебувають у державній

власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають

приватизації, іноземним державам та іноземним юридичним особам

здійснюється державними органами приватизації за погодженням з

Кабінетом Міністрів України.

( Частина перша статті 129 із змінами, внесеними згідно із

Законами N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005, N 489-V ( 489-16 )

від 19.12.2006, N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну визнано

неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду

N 10-рп/2008 ( 010p710-08 ) від 22.05.2008; в редакції Закону

N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008 )

2. Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності

територіальних громад, іноземним державам та іноземним юридичним

особам здійснюється відповідними радами за погодженням з Кабінетом

Міністрів України.

3. Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності

держави та територіальних громад, іноземним юридичним особам

допускається за умови реєстрації іноземною юридичною особою

постійного представництва з правом ведення господарської

діяльності на території України.

4. Іноземні держави, зацікавлені у придбанні земельних

ділянок у власність із земель державної або комунальної власності,

подають клопотання до Кабінету Міністрів України.

5. Іноземні юридичні особи, зацікавлені у придбанні

земельних ділянок, подають клопотання до Ради міністрів Автономної

Республіки Крим, обласної, Київської чи Севастопольської міської

державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради і

державного органу приватизації. До клопотання додається документ,

що посвідчує право власності на нерухоме майно (будівлі та

споруди), розташоване на цій земельній ділянці, копія свідоцтва

про реєстрацію іноземною юридичною особою постійного

представництва з правом ведення господарської діяльності на

території України.

( Частина п'ята статті 129 із змінами, внесеними згідно із

Законами N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005, N 489-V ( 489-16 )

від 19.12.2006, N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну визнано

неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду

N 10-рп/2008 ( 010p710-08 ) від 22.05.2008; в редакції Закону

N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008; із змінами, внесеними згідно

із Законом N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 )

6. Розгляд клопотання і продаж земельних ділянок здійснюються

сільськими, селищними, міськими радами після отримання погодження

Кабінету Міністрів України.

Розгляд клопотання і продаж земельних ділянок, що перебувають

у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають

приватизації, здійснюються державними органами приватизації після

отримання погодження Кабінету Міністрів України. ( Частину шосту

статті 129 доповнено абзацом другим згідно із Законами N 3235-IV

( 3235-15 ) від 20.12.2005, N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006,

N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну визнано

неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду

N 10-рп/2008 ( 010p710-08 ) від 22.05.2008; в редакції Закону

N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008 )

Стаття 130. Покупці земель сільськогосподарського призначення

1. Покупцями земельних ділянок сільськогосподарського

призначення для ведення товарного сільськогосподарського

виробництва можуть бути:

а) громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту

або досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням

товарного сільськогосподарського виробництва;

б) юридичні особи України, установчими документами яких

передбачено ведення сільськогосподарського виробництва.

2. Переважне право купівлі земельних ділянок

сільськогосподарського призначення мають громадяни України, які

постійно проживають на території відповідної місцевої ради, де

здійснюється продаж земельної ділянки, а також відповідні органи

місцевого самоврядування.

Стаття 131. Набуття права власності на земельні ділянки

на підставі інших цивільно-правових угод

1. Громадяни та юридичні особи України, а також територіальні

громади та держава мають право набувати у власність земельні

ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших

цивільно-правових угод.

( Частина перша статті 131 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007 )

2. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного

кодексу України ( 435-15 ) з урахуванням вимог цього Кодексу.

Стаття 132. Зміст угод про перехід права власності

на земельні ділянки

1. Угоди про перехід права власності на земельні ділянки

укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються.

2. Угоди повинні містити:

а) назву сторін (прізвище, ім'я та по батькові громадянина,

назва юридичної особи);

б) вид угоди;

в) предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця

розташування, площі, цільового призначення, складу угідь,

правового режиму тощо);

г) документ, що підтверджує право власності на земельну

ділянку;

ґ) відомості про відсутність заборон на відчуження земельної

ділянки;

д) відомості про відсутність або наявність обмежень щодо

використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава,

оренда, сервітути тощо);

е) договірну ціну;

є) права та обов'язки сторін; ( Пункт "є" частини другої

статті 132 в редакції Закону N 1066-VI ( 1066-17 ) від

05.03.2009 )

ж) кадастровий номер земельної ділянки; ( Частину другу

статті 132 доповнено пунктом "ж" згідно із Законом N 1066-VI

( 1066-17 ) від 05.03.2009 )

з) момент переходу права власності на земельну ділянку.

( Частину другу статті 132 доповнено пунктом "з" згідно із Законом

N 1066-VI ( 1066-17 ) від 05.03.2009 )

3. Додатком до угоди, за якою здійснюється відчуження

земельної ділянки приватної власності, є державний акт на право

власності на земельну ділянку, що відчужується (або

відчужувалась).

( Статтю 132 доповнено частиною згідно із Законом N 1066-VI

( 1066-17 ) від 05.03.2009 )

4. Угоди про перехід права власності на земельну ділянку

підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

( Частина четверта статті 132 в редакції Закону N 1066-VI

( 1066-17 ) від 05.03.2009 )

Стаття 133. Застава земельних ділянок або прав на них

1. У заставу можуть передаватися земельні ділянки, які

належать громадянам та юридичним особам на праві власності, а

також права на них - право оренди земельної ділянки, право

користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських

потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою

для забудови (суперфіцій), якщо інше не передбачено законом.

Земельна ділянка або право на неї може бути передано у

заставу лише за умови присвоєння земельній ділянці кадастрового

номера в порядку, визначеному законом. ( Частину першу статті 133

доповнено абзацом другим згідно із Законом N 4188-VI ( 4188-17 )

від 20.12.2011 )

2. Земельна ділянка, що перебуває у спільній власності (або

право спільної оренди земельної ділянки), може бути передана

(передано) у заставу за згодою всіх співвласників (співорендарів).

3. Передача в заставу частини земельної ділянки (або права на

частину земельної ділянки) здійснюється після виділення її в

натурі (на місцевості) відповідно до документації із землеустрою.

4. Заставодержателем земельних ділянок сільськогосподарського

призначення та прав на них (оренди, емфітевзису) можуть бути лише