---

документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну

ділянку, можуть звернутися до органу державної влади, Ради

міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцевого

самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або

надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки

встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом.

( Частина перша статті 119 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 3123-VI ( 3123-17 ) від 03.03.2011 )

2. Передача земельної ділянки у власність або у користування

громадян на підставі набувальної давності здійснюється в порядку,

встановленому цим Кодексом.

Стаття 120. Перехід права на земельну ділянку у разі набуття

права на жилий будинок, будівлю або споруду

1. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю

або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи,

припиняється право власності, право користування земельною

ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула

право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені

на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи,

переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на

якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

2. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на

земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття

права власності на ці об'єкти до набувача переходить право

користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих

самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього

землекористувача.

3. У разі переходу права власності на будинок або його

частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання

право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця

земельна ділянка належала попередньому землевласнику

(землекористувачу).

4. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю

або споруду кількома особами право на земельну ділянку

визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого

будинку, будівлі або споруди.

5. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю

або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у

власності земельних ділянок, до них переходить право користування

земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля

або споруда, на умовах оренди.

6. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права

власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий

номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з

набуттям права власності на ці об'єкти.

Укладення договору, який передбачає набуття права власності

на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом

права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення

цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого

кадастрового номера.

У разі набуття права власності на жилий будинок (крім

багатоквартирного), який розташований на землях державної або

комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи,

та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки,

що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір

земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених

статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли

формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).

( Стаття 120 із змінами, внесеними згідно із Законом N 997-V

( 997-16 ) від 27.04.2007; в редакції Закону N 1702-VI ( 1702-17 )

від 05.11.2009 )

Стаття 121. Норми безоплатної передачі земельних ділянок

громадянам

1. Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм

земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в

таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі

земельної частки (паю), визначеної для членів

сільськогосподарських підприємств, розташованих на території

сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське

господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради

розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір

земельної частки (паю) визначається як середній по цих

підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських

підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки

(паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства - не

більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку,

господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не

більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в

містах - не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше

0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше

0,01 гектара.

2. Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно

громадянину для ведення особистого селянського господарства, може

бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної

частки (паю).

3. Розмір земельної ділянки, що передається безоплатно

громадянину у власність у зв'язку з набуттям ним права власності

на жилий будинок, не може бути меншим, ніж максимальний розмір

земельної ділянки відповідного цільового призначення, встановлений

частиною першою цієї статті (крім випадків, якщо розмір земельної

ділянки, на якій розташований будинок, є меншим).

( Статтю 121 доповнено частиною третьою згідно із Законом

N 1702-VI ( 1702-17 ) від 05.11.2009 )

Стаття 122. Повноваження органів виконавчої влади та органів

місцевого самоврядування щодо передачі земельних

ділянок у власність або у користування

( Назва статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 )

1. Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки

у власність або у користування із земель комунальної власності

відповідних територіальних громад для всіх потреб.

( Частина перша статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 )

2. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні

ради передають земельні ділянки у власність або у користування із

відповідних земель спільної власності територіальних громад для

всіх потреб.

( Частина друга статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 )

3. Районні державні адміністрації на їх території передають

земельні ділянки із земель державної власності у власність або у

користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх

потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених

частиною сьомою цієї статті; ( Пункт "б" частини третьої статті

122 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV ( 3404-15 )

від 08.02.2006 )

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів

територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень,

підприємств торгівлі тощо) з урахуванням вимог частини шостої цієї

статті, крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

( Пункт "в" частини третьої статті 122 із змінами, внесеними

згідно із Законами N 3404-IV ( 3404-15 ) від 08.02.2006, N 3123-VI

( 3123-17 ) від 03.03.2011 )

( Частина третя статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 )

4. Обласні державні адміністрації передають земельні ділянки

на їх території із земель державної власності у власність або у

користування у межах міст обласного значення та за межами

населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених

частинами третьою, сьомою цієї статті.

( Частина четверта статті 122 із змінами, внесеними згідно із

Законом N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 )

5. Київська та Севастопольська міські державні адміністрації

передають земельні ділянки із земель державної власності у

власність або у користування у межах їх територій для всіх потреб,

крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

( Частина п'ята статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 )

6. Рада міністрів Автономної Республіки Крим на території

Автономної Республіки Крим передає земельні ділянки із земель

державної власності у власність або у користування у межах сіл,

селищ, міст та за їх межами для всіх потреб, крім випадків,

визначених частинами третьою, сьомою цієї статті, а також погоджує

передачу таких земель у власність або у користування районними

державними адміністраціями на їх території для будівництва

об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної

громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств

торгівлі тощо).

( Частина шоста статті 122 із змінами, внесеними згідно із

Законами N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008, N 3123-VI ( 3123-17 )

від 03.03.2011 )

7. Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із

земель державної власності у власність або у користування у

випадках, визначених статтями 149, 150 цього Кодексу.

( Частина сьома статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 )

Стаття 123. Порядок надання земельних ділянок державної або

комунальної власності у користування

1. Надання земельних ділянок державної або комунальної

власності у користування здійснюється на підставі рішень органів

виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів

землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до

закону;

надання у користування земельних ділянок, межі яких не

встановлені в натурі (на місцевості).

Надання у користування земельної ділянки, межі якої

встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового

призначення здійснюється на підставі технічної документації із

землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право

користування земельною ділянкою.

2. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної

ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом

землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про

надання дозволу на його розробку до відповідної сільської,

селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів

України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої

державної адміністрації.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної

ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються

графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та

розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача,

засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

3. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого

самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає

клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо

відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його

наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише

невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам

законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а

також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної

документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань

використання та охорони земель адміністративно-територіальних

одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території

населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту

землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування

об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади

або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього

Кодексу.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо

відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним

замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору.

Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення

земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

4. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної

ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з

погодженням документації із землеустрою.

Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає

відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого

самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у

його погодженні. У разі відмови у погодженні проекту він

повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.

Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише

невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих

відповідно до них нормативно-правових актів.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної