Для влаштування цементно-ґрунтових конструкцій нульового циклу при глибині закладання до 0,5 м допускається використання бурозмішувальної технології бетонування шляхом змішування розрахункової кількості цементу, ґрунту і води в свердловині з допомогою бурового устаткування.При підводному (у тому числі під глинистим розчином) бетонуванні необхідно забезпечувати:
ізоляцію бетонної суміші від води в процесі її транспортування під воду і укладання в конструкцію, що бетонується;
щільність опалубки (або іншого огороджування);
безперервність бетонування в межах елемента (блока, захватки);
контроль за станом опалубки в процесі укладки бетонної суміші.
Терміни розопалублення і завантаження підводних бетонних і залізобетонних конструкцій повинні встановлюватися за результатами випробування контрольних зразків, що тверднули в умовах, аналогічних умовам твердіння бетону в конструкції.
Бетонування способом ВПТ після аварійної перерви допускається відновлювати лише за умови:
досягнення бетоном в оболонці міцності (2,0-2,5) МПа;
видалення з поверхні підводного бетону шламу і слабкого бетону;
забезпечення адгезії бетону, що знов укладається з бетоном, що затвердів (штроби, анкери тощо).
При бетонуванні під глинистим розчином перерви тривалістю більше за термін тужавлення бетонної суміші не допускаються. При перевищенні вказаного обмеження конструкцію слід вважати бракованою, що не підлягає ремонту із застосуванням методу ВПТ.
При подачі бетонної суміші під воду бункерами не допускається вільне скидання суміші через шар води, а також розрівнювання укладеного бетону горизонтальним переміщенням бункера.
При бетонуванні методом втрамбовування бетонної суміші надводна поверхня укладеної бетонної суміші на час тужавлення і твердіння має бути захищена від розмиву і механічних пошкоджень.
При влаштуванні конструкцій типу "стіна в ґрунті" бетонування траншей слід виконувати секціями з використанням інвентарних міжсекційних розподільників.
За наявності в траншеї глинистого розчину бетонування секції виконується не пізніше ніж через 6 год після заливання розчину в траншею; інакше слід замінити глинистий розчин з одночасним виробленням шламу, що осів на дно траншеї.
Арматурний каркас перед зануренням в глинистий розчин слід змочувати водою. Тривалість занурення від моменту опускання арматурного каркаса в глинистий розчин до моменту початку бетонування секції не повинна перевищувати 4 год.
Відстань від бетонолітної труби до міжсекційного розподільника слід приймати не більше 1,5 м при товщині стіни до 40 см і не більше 3 м при товщині стіни більше 40 см.
Вимоги до бетонних сумішей при їхній укладці спеціальними методами наведені в таблиці 7.
Таблиця 7
|
Параметри |
Величина параметра |
Контроль (метод, обсяг, вид реєстрації) |
|
|
1 Рухливість бетонних сумішей при методі бетонування: ВПТ без вібрації |
16 - 20 см |
Вимірювальний за ДСТУ БВ.2.7-114 (ГОСТ 10181) (за партіями), журнал робіт |
|
|
ВПТ з вібрацією |
6-10 » |
||
|
напірному |
14-24 » |
||
|
укладання бункерами |
1-5 » |
||
|
втрамбовування |
1-5 » |
||
|
Параметри |
Величина параметра |
Контроль (метод, обсяг, вид реєстрації) |
|
|
2 Розчини при бетонуванні методом ВР: рухливість |
(12-15) см по еталонному конусу |
Те саме за ДСТУ Б В.2.7-239 (за партіями), журнал робіт |
|
|
водовідділення |
Не більше ніж 2,5 % |
|
|
|
3 Заглиблення трубопроводу в бетонну суміш при методі бетонування: |
|
Вимірювальний, постійний |
|
|
всіх підводних, крім напірного |
Не менше ніж 0,8 м і не більше 2 м |
||
|
напірному |
Не менше ніж 0,8 м. Максимальне заглиблення приймається в залежності від величини тиску нагнітального обладнання |
||
Рекомендації щодо виконання цементації швів.
Роботи з торкретування і улаштування набризк-бетону
Для цементації усадочних, температурних, деформаційних і конструкційних швів слід застосовувати портландцемент не нижче 400. При цементації швів з розкриттям менше 0,5 мм використовують пластифіковані цементні розчини. До початку робіт з цементації проводиться промивання та гідравлічне випробування шва для визначення його пропускної здатності і герметичності.
Температура поверхні шва при цементації бетонного масиву повинна бути не нижче 5 °С. Цементацію слід виконувати після прояву основної частини температурно-усадкових деформацій.
Якість цементування швів перевіряється шляхом: обстеженням бетону за допомогою буріння контрольних свердловин і гідравлічного випробування їх і кернів, взятих з місць перетину швів; виміром фільтрації води через шви; ультразвуковими випробуваннями.
Заповнювачі для торкретування та пристрої набризк-бетону повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В 2.7-43.
Крупність заповнювачів не повинна перевищувати половини товщини кожного торкретованого шару і половини розміру чарунки арматурних сіток.
Поверхня для торкретування повинна бути очищена, продута стисненим повітрям і промита струменем води під тиском. Не допускається напливів по висоті більше 1/2 товщини торкретованого шару. Встановлювана арматура повинна бути зачищена і закріплена від зміщення і коливань.
Торкретування проводиться в один або кілька шарів товщиною (3-5) мм по неармованій або армованій поверхні згідно з ПВР.
Контроль та оцінка якості торкретбетону виконуються неруйнівними методами.
Рекомендації щодо виконання арматурних робіт
Транспортування і зберігання арматурної сталі слід виконувати згідно з ДСТУ 3058.
Заготовку стрижнів мірної довжини з стрижневої і дротяної арматури та виготовлення ненапружуваних арматурних виробів слід виконувати відповідно до ДБН А.3.1-7, а виготовлення несучих арматурних каркасів зі стрижнів діаметром більше ніж 32 мм - відповідно до розділу 10 цього стандарту.
Виготовлення просторових великогабаритних арматурних виробів слід виконувати в складальних кондукторах.
Заготовку (різання, зварювання, утворення анкерних пристроїв), встановлення і натяг напруженої арматури слід виконувати за проектною документацією та відповідно до ДБН А 3.1-7.
Беззварні з'єднання стрижнів виконують внапуск або обтискними гільзами і гвинтовими муфтами із забезпеченням рівноміцності стику та в'язкою відпаленого дроту. Допускається застосування спеціальних з'єднувальних елементів (пластмасових і дротяних фіксаторів).
Стикові та хрестоподібні зварні з'єднання слід виконувати відповідно до ДСТУ Б В.2.6-169.
При влаштуванні арматурних конструкцій слід дотримуватися вимог таблиці 8.
Таблиця 8
|
Параметр |
Величина параметра, мм |
Контроль (метод, обсяг, вид реєстрації) |
|
1 Відхилення у відстані між окремо встановленими робочими стрижнями для: - колон і балок |
±10 |
Технічний огляд всіх елементів, журнал робіт |
|
- плит і стін фундаментів |
±20 |
|
|
- масивних конструкцій |
±30 |
|
|
2 Відхилення у відстані між рядами арматури для: - плит і балок товщиною до 1 м |
±10 |
Те саме |
|
- конструкцій товщиною більше ніж 1 м |
±20 |
|
|
3 Відхилення від проектної товщини захисного шару бетону не повинне перевищувати: - при товщині захисного шару до 15 мм і лінійних розмірах поперечного перерізу конструкції, мм: до 100 |
+4 |
|
|
від 101 до 200 |
+5 |
|
|
- при товщині захисного шару від 16 мм до 20 мм включ, і лінійних розмірах поперечного перерізу конструкцій, мм: до 100 |
+4;-3 |
|
|
від 101 до 200 |
+8;-3 |
|
|
» 201 » 300 |
+10; -3 |
|
|
більше 300 |
+15; -5 |
|
|
- при товщині захисного шару понад 20 мм і лінійних розмірах поперечного перерізу конструкцій, мм: до 100 |
+4; -5 |
|
|
від 101 до 200 |
+8; -5 |
|
|
» 201 » 300 |
+10; -5 |
|
|
більше 300 |
+15; -5 |
|
Рекомендації щодо виконання опалубочних робіт
Типи опалубок слід застосовувати відповідно до ДСТУ Б В.2.8-41. Навантаження на опалубку рекомендується розраховувати відповідно до додатка Г цього стандарту.
Дерев’яні, металеві, пластмасові та інші матеріали для опалубки повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.8-41; дерев'яні клеєні конструкції - ДСТУ Б.В 2.6-151; фанера ламінована, тканини пневматичних опалубок - затвердженим в установленому порядку технічним умовам
.Матеріали незнімних опалубок повинні задовольняти вимогам ПВР в залежності від функціонального призначення (обличкування, утеплювач, ізоляція, захист від корозії тощо).
Встановлення опалубки, розпалублення монолітних конструкцій, очищення та змащення виконується згідно з ПВР.
Допустимі відхилення при розпалубленні бетонних конструкцій наведені в таблиці 9. Зняття всіх типів опалубки слід проводити після попереднього відриву від бетону.
Таблиця 9
|
Параметр |
Величина параметра |
Контроль (метод, обсяг, вид реєстрації) |
|
1 Точність виготовлення опалубки: - інвентарної |
За робочими кресленнями і технічними умовами - не нижче Н14; h 14; ± ІТ14/2 згідно з ГОСТ 25346 і ГОСТ 25347; для формотворчих елементів - h 14 |
Технічний огляд, реєстраційний |
|
- пневматичної |
За технічними умовами |
|
|
2 Рівень дефектності |
Не більше ніж 1,5 % за нормального рівня контролю |
|
|
3 Точність установки інвентарної опалубки: в тому числі: |
± ІТ16/2 згідно з ГОСТ 25346 і ГОСТ 25347 |
Вимірювальний, всіх елементів, журнал робіт |
|
- унікальних і спеціальних споруд |
Визначається проектом |
|
|
- малоразової і (або) неінвентарної при зведенні конструкцій, до поверхні яких не пред'являються вимоги точності |
За погодженням із замовником може бути нижче ніж ІТ16/2 |
|
|
-для конструкцій, готових під фарбування без шпаклівки |
Перепади поверхонь, у тому числі стикових, не більше ніж 2 мм |
|
|
- для конструкцій, готових під обклеювання шпалерами |
Те саме не більше ніж 1 мм |
|
|
4 Точність установки і якість поверхні незнімної опалубки- обличкування |
Визначається якістю поверхні обличкування |
Те саме |
|
5 Точність установки незнімної опалубки, що виконує функції зовнішнього армування |
Визначається проектом |
» |
|
6 Оборотність опалубки |
ДСТУ Б В.2.8-41 |
Реєстраційний, журнал робіт |
|
7 Прогин складеної опалубки: - вертикальних поверхонь |
1/400 прольоту |
Контролюється при заводських випробуваннях і на будівельному майданчику |
|
- перекриттів |
1/500 прольоту |
|
|
8 Мінімальна міцність бетону неза- вантажених монолітних конструкцій при розпалубленні поверхонь: - вертикальних за умови збереження форми |
0,2-0,3 МПа |
Вимірювальний згідно зДСТУ Б В.2.7-214, ДСТУ Б В.2.7-224, журнал робіт |
|
Параметр |
Величина параметра |
Контроль(метод, обсяг, вид реєстрації) |
|
- горизонтальних і похилих при прольоті: до 6 м |
70 % проектної |
|
|
більше 6 м |
80 % проектної |
|
|
9 Мінімальна міцність бетону при розпалубленні завантажених конструкцій, у тому числі від вище розміщеного бетону (бетонної суміші) |
Визначається ПВР і узгоджується з проектною організацією |
Вимірювальний згідно з ДСТУ Б В .2.7-214, ДСТУ Б В.2.7-224, журнал робіт |
