Число поздовжніх стержнів арматури рекомендується приймати з розрахунку одного стержня на кожних 12 см товщини стіни, але не менше двох при товщині стіни 12 см.
Різниця висот кладки на суміжних захватках і при кладці примикань зовнішніх і внутрішніх стін не повинна перевищувати висоти поверху, різниця висот між суміжними ділянками кладки фундаментів - не перевищувати 1,2 м.
Встановлення кріплень у місцях примикання залізобетонних конструкцій до кладки слід виконувати відповідно до ПВР.
Зведення кам'яних конструкцій наступного поверху допускається тільки після укладання несучих конструкцій перекриттів зведеного поверху, анкерування стін і замонолічування швів між плитами перекриттів.
Гранична висота зведення кам'яних стін, що вільно стоять (без укладання перекриттів або покриттів), не повинна перевищувати значень, вказаних в таблиці 16. За необхідності зведення стін, що вільно стоять, більшої висоти слід застосовувати тимчасові кріплення.
Таблиця 16
|
Товщина стін, см |
Об'ємна маса (щільність) кладки, кг/м3 |
Допустима висота стін, м, при швидкісному напорі вітру, Н/м2 (швидкості вітру, м/с) |
|||
|
до 150(15) |
270 (21) |
450 (27) |
1000 (40) |
||
|
25 |
Більше ніж 1600 |
3,8 |
2,6 |
1,6 |
|
|
Від 1000 до 1300 |
2,3 |
1,6 |
1,3 |
|
|
|
» 1300 » 1600 |
3,0 |
2,1 |
1,4 |
|
|
|
38 |
Більше ніж 1600 |
5,2 |
4,7 |
4,0 |
1,7 |
|
Від 1000 до 1300 |
4,5 |
4,0 |
2,4 |
1,3 |
|
|
» 1300 » 1600 |
4,8 |
4,3 |
3,1 |
1,5 |
|
|
51 |
Більше ніж 1600 |
6,5 |
6,3 |
6,0 |
3,1 |
|
Від 1000 до 1300 |
6,0 |
5,7 |
4,3 |
2,0 |
|
|
» 1300 » 1600 |
6,3 |
6,0 |
5,6 |
2,5 |
|
|
64 |
Більше ніж 1600 |
7,7 |
7,4 |
7,0 |
4,3 |
|
Від 1000 до 1300 |
7,0 |
6,6 |
6,0 |
2,7 |
|
|
» 1300 » 1600 |
7,4 |
7,0 |
6,5 |
3,5 |
|
Примітка. При швидкісних напорах вітру, що мають проміжні значення, допустимі висоти стін, що вільно стоять, визначаються інтерполяцією.
При зведенні стіни (перегородки), пов'язаної з поперечними стінами (перегородками) або з іншими жорсткими конструкціями при відстані між цими конструкціями, що не перевищує 3,5 Н (де Н - висота стіни, зазначена в таблиці 16), допускається висоту стіни, що будується, збільшувати на 15%, при відстані не більше 2,5 Н - на 25 % і не більше 1,5 Н - на 40%.
Висота кам'яних неармованих перегородок, не розкріплених перекриттями або тимчасовими кріпленнями, не повинна перевищувати 1,5 м для перегородок товщиною 9 см, виконаних з каменів і цегли на ребро товщиною 88 мм, і 1,8 м - для перегородок товщиною 12 см, виконаних із цегли.
При зв'язку перегородки з поперечними стінами або перегородками, а також з іншими жорсткими конструкціями допускається їх висоти приймати відповідно до вказівок 9.1.12.
Вертикальність граней і кутів кладки з цегли та каміння, горизонтальність її рядів необхідно перевіряти по ходу виконання кладки (через 0,5 м - 0,6 м) з усуненням виявлених відхилень в межах ярусу.
Після закінчення кладки кожного поверху слід проводити інструментальну перевірку горизонтальності і відміток верха кладки незалежно від проміжних перевірок горизонтальності її рядів.
Рекомендації щодо виконання кладки з керамічної і силікатної цегли, з керамічних, бетонних, силікатних і природних каменів правильної форми
Тичкові ряди в кладці необхідно укладати з цілих цеглин і каменів всіх видів. Незалежно від прийнятої системи перев'язки швів укладання точкових рядів є обов'язковим в нижньому (першому) і верхньому (останньому) рядах споруджуваних конструкцій, на рівні обрізів стін і стовпів, у виступних рядах кладки (карнизах, поясах тощо).
При багаторядній перев'язці швів укладання тичкових рядів під опорні частини балок, прогонів, плит перекриттів, балконів, під мауерлати та інші збірні конструкції, є обов'язковим. При однорядній (ланцюговій) перев'язці швів допускається обпирання збірних конструкцій на ложкові ряди кладки.
Цегляні стовпи, пілястри і простінки шириною в дві з половиною цегли і менше, рядові цегляні перемички та карнизи слід зводити з добірної цілої цегли.
Застосування цегли-половняка допускається тільки в кладці забутовочних рядів і мало- навантажених кам'яних конструкцій (ділянки стін під вікнами тощо) в кількості не більше 10 %.
Горизонтальні і поперечні вертикальні шви цегляної кладки стін, а також шви (горизонтальні, поперечні і поздовжні вертикальні) у перемичках, простінках і стовпах слід заповнювати розчином, за винятком кладки впустошовку.
При кладці впустошовку глибина незаповнених розчином швів з лицьового боку не повинна перевищувати 15 мм у стінах і 10 мм (тільки вертикальних швів) у стовпах.
Ділянки стін між рядовими цегляними перемичками при простінках шириною менше 1 м необхідно викладати на тому ж розчині, що і перемички.
Сталеву арматуру рядових цегляних перемичок слід укладати з опалубки в шарі розчину під нижній ряд цеглин. Число стрижнів встановлюється ПВР, але не менше трьох. Гладкі стержні для армування перемичок повинні мати діаметр не менше 6 мм, закінчуватися гаками і кріпитися в простінки не менше ніж на 25 см. Стрижні періодичного профілю гаками не відгинаються.
При витримуванні цегляних перемичок в опалубці необхідно дотримуватися термінів, що зазначені в таблиці 17.
Таблиця 17
|
Конструкції перемичок |
Температура зовнішнього повітря, °С, в період витримування перемичок |
Марка розчину |
Тривалість витримування перемичок на опалубці, Діб, не менше ніж |
|
Рядові і армоцегляні |
До 5 |
М25 і вище |
24 |
|
» 10 |
18 |
||
|
» 15 |
12 |
||
|
» 20 |
8 |
||
|
Більше ніж 20 |
5 |
||
|
Арочні і клинчасті |
До 5 |
Те саме |
10 |
|
» 10 |
8 |
||
|
Більше ніж 10 |
5 |
Клинчасті перемички із звичайної цегли слід викладати з клиноподібними швами товщиною не менше ніж 5 мм внизу і не більше ніж 25 мм вгорі. Кладку необхідно виконувати одночасно з двох сторін у напрямку від п'ят до середини.
Кладку карнизів слід виконувати відповідно до проектної документації. При цьому звис кожного ряду цегляної кладки в карнизах не повинен перевищувати 1/3 довжини цегли, а загальний винос цегляного неармованого карниза повинен становити не більше половини товщини стіни.
Кладку карнизів, що анкеруються, допускається виконувати після досягнення кладкою стіни проектної міцності, в яку закладаються анкери.
При влаштуванні карнизів після закінчення кладки стіни їх стійкість необхідно забезпечувати тимчасовими кріпленнями.
Всі закладні залізобетонні збірні елементи (карнизи, паски, балкони тощо) повинні забезпечуватися тимчасовими кріпленнями до їх защемлення вище розміщеною кладкою.
При зведенні стін з керамічних каменів, які розміщені в рядах карнизів, пасків, парапетів, брандмауерів, де потрібне тесання цегли, повинна застосовуватися повнотіла або спеціальна (профільна) лицьова цегла марки за морозостійкістю не менше ніж 25 із захистом від зволоження.
Вентиляційні канали в стінах слід виконувати з керамічної повнотілої цегли марки 75 і вище або силікатної, марки 100 до рівня горищного перекриття, а вище - з повнотілої керамічної цегли марки 100.
При армованій кладці необхідно дотримуватися таких вимог:
товщина швів у армованої кладки повинна перевищувати суму діаметрів арматури, що пересікається не менше ніж на 4 мм при товщині шва не більше 16 мм;
при поперечному армуванні стовпів і простінків сітки слід виготовляти і укладати так, щоб було не менше двох арматурних стрижнів (з яких зроблена сітка), які виступають на (2-3) мм на внутрішню поверхню простінка або на дві сторони стовпа;
при поздовжньому армуванні кладки сталеві стрижні арматури по довжині слід з'єднувати між собою зварюванням;
при влаштуванні стиків арматури без зварювання кінці гладких стрижнів повинні закінчуватися гаками і зв'язуватися дротом з напустком стрижнів на 20 діаметрів.
Зведення стін з полегшеної цегляної кладки необхідно виконувати відповідно до робочих креслень і наступних вимог:
всі шви зовнішнього та внутрішнього шару стін полегшеної кладки слід ретельно заповнювати розчином з розшивкою фасадних швів і затиранням внутрішніх швів при обов'язковому виконанні мокрої штукатурки поверхні стін з боку приміщення;
плитний утеплювач слід укладати з забезпеченням щільного примикання до кладки;
металеві зв'язки, що встановлюються в кладку, необхідно захищати від корозії;
засипний утеплювач або легкий бетон заповнення слід укладати шарами з ущільненням кожного шару по мірі зведення кладки. У кладках з вертикальними поперечними цегляними діафрагмами порожнини слід заповнювати засипкою або легким бетоном шарами на висоту не більше 1,2 м за зміну;
підвіконні ділянки зовнішніх стін необхідно захищати від зволоження шляхом влаштування відливів за проектом;
в процесі виконання робіт в період випадання атмосферних опадів і при технологічних перервах в роботі слід вживати заходів щодо захисту утеплювача від зволоження.
Обріз цегляного цоколя і інші виступні частини кладки після їх зведення слід захищати від попадання атмосферної вологи.
Рекомендації щодо обличкування стін у процесі зведення кладки
Для обличкувальних робіт слід застосовувати цементно-піщані розчини на портландцементі і пуцоланових цементах. Вміст лугів у цементі не повинен перевищувати 0,6 %. Рухливість розчину, що визначається зануренням стандартного конуса, повинна бути не більше ніж 7 см, а для заповнення вертикального зазору між стіною і плиткою у разі кріплення плитки на сталевих зв'язках - не більше ніж 8 см.
При обличкуванні цегляних стін великими бетонними плитами, що виконується одночасно з кладкою, необхідно дотримуватися таких вимог:
обличкування слід починати з укладання в рівні міжповерхового перекриття опорного Г-подібного ряду обличкувальних плит, які замонолічуються в кладку, потім встановлювати рядові плоскі плити з кріпленням їх до стіни;
при товщині обличкувальних плит більше ніж 40 мм обличкувальний ряд повинен ставитися раніше ніж виконується кладка, на висоту ряду обличкування;
при товщині плит менше ніж 40 мм необхідно спочатку виконувати кладку на висоту ряду плити, потім встановлювати обличкувальну плиту;
встановлення тонких плит до зведення кладки стіни дозволяється тільки у разі установки кріплень, що утримують плити;
не допускається встановлення обличкувальних плит будь-якої товщини вище кладки стіни більше ніж на два ряди плит.
Обличкувальні плити необхідно встановлювати з розчинними швами по контуру плит або впритул один до одного. В останньому випадку грані стикування плит повинні бути прошліфовані.
Особливості кладки арок і склепінь
Кладку арок (у тому числі арочних перемичок у стінах) і склепінь необхідно виконувати з цегли або каменів правильної форми на цементному або змішаному розчині.
Для кладки арок, склепінь та їх п'ят слід застосовувати розчини на портландцементі. Застосування шлакопортландцементу і пуцоланового портландцементу, а також інших видів цементів, які повільно тверднуть при знижених позитивних температурах, не допускається.
Кладку арок і склепінь слід виконувати відповідно до ПВР, який містить робочі креслення опалубки для кладки склепінь двоякої кривизни.
Відхилення розмірів опалубки склепінь подвійної кривизни від проектних не повинні перевищувати: по стрілі підйому в будь-якій точці склепіння 1/200 стріли підйому при зміщенні опалубки від вертикальної площини в середньому перерізі 1/200 стріли підйому склепіння, по ширині хвилі склепіння - 10 мм.
Кладку хвиль склепінь двоякої кривизни необхідно виконувати по встановлених на опалубці пересувних шаблонах.
