Настанова з виконання робіт при виготовленні та монтажі будівельних конструкцій

ГОСТ 19906-74 Нитрит натрия технический. Технические условия (Нітрит натрію технічний. Технічні умови)

ГОСТ 25346-89 Основные нормы взаимозаменяемости. Единая система допусков и посадок. Общие положения, ряды допусков и основных отклонений (Основні норми взаємозаміни. Єдина система допусків та посадок. Загальні положення, ряди допусків та основних відхилень)

ГОСТ 25347-82 Основные нормы взаимозаменяемости. Единая система допусков и посадок. Поля допусков и рекомендуемые посадки (Основні норми взаємозаміни.Єдина система допусків і посадок. Поля допусків та рекомендовані посадки)

ГОСТ 26271-84 Проволока порошковая для дуговой сварки углеродистых и низколегированных сталей. Общие технические условия (Дріт порошковий для дугового зварювання вуглецевих та низьколегованих сталей. Загальні технічні умови)З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Нижче подано терміни, вжиті у цьому стандарті, та визначення позначених ними понять:

Період, протягом якого якість конструкції відповідає проектним вимогам за умови виконання правил експлуатації будівлі або споруди

Комплекс хімічних, біологічних і фізичних впливів, яким піддаються конструкції в процесі експлуатації і які не враховуються як навантаження на конструкцію

Відхилення від проектних та нормативних вимог, які можуть не враховуватись при розрахунках конструкцій за першим та другим граничними станами

Правила, за якими необхідно перевіряти встановлення конструкцій при монтажі

Встановлені граничні відхилення, які повинні бути використані при приймальному контролі.

4. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

   1. Цейстандарт поширюється на виконання робіт при новому будівництві і реконструкції об'єктів будівництва, зокрема при:

• зведенні монолітних бетонних і залізобетонних конструкцій з важкого, особливо важкого, на пористих заповнювачах, жаростійкого і лужностійкого бетону, при виконанні робіт з торкретування і підводного бетонування;

• виготовленні збірних бетонних і залізобетонних конструкцій в умовах будівельного майдан­чика;

• монтажі збірних залізобетонних та дерев'яних конструкцій;

• зварюванні монтажних з'єднань, з'єднань арматури і закладних виробів будівельних кон­струкцій;

• виконанні робіт зі зведення кам'яних і армокам'яних конструкцій з керамічної і силікатної цегли, керамічних, силікатних, цегляних і керамічних панелей і блоків, бетонних блоків, природних і бетонних каменів.

Вимоги даного стандарту слід враховувати при проектуванні конструкцій будівель та споруд.

Сумісний монтаж конструкцій і устаткування слід виконувати відповідно до ПВР, що містить порядок поєднання робіт, взаємопов'язані схеми монтажних ярусів і зон, графіки підйомів конст­рукцій і устаткування.

В інших випадках слід дотримуватися наступних вимог:

1. конструкції повинні знаходитися, як правило, в положенні відповідно до проектного (балки, ферми, плити, панелі стін тощо), а при неможливості виконання цієї умови - в положенні, зручному для транспортування (колони, сходові марші тощо) за умови забезпечення їх міцності;

2. конструкції повинні спиратися на інвентарні підкладки і прокладки прямокутного перерізу, що розташовують в місцях, зазначених у ПВР; товщина прокладок має бути не менше ніж ЗО мм і не менше ніж на 20 мм перевищувати висоту стропувальних петель і інших виступних частин конструкцій; при багатоярусному завантаженні і складуванні однотипних конструкцій підкладки і прокладки повинні бути розташовані на одній вертикалі по лінії підйомних пристроїв (петель, отворів) або в інших місцях, зазначених в робочих кресленнях;

3. конструкції мають бути надійно закріплені для запобігання від перекидання, поздовжнього і поперечного зсуву, взаємних ударів об конструкцію транспортних засобів; кріплення повинні за­безпечувати можливість вивантаження кожного елемента транспортних засобів без порушення стійкості останніх;

4. офактурені поверхні необхідно захищати від пошкодження і забруднення;

5. випуски арматури і виступні деталі мають бути захищені від пошкодження; заводське маркування має бути доступним для огляду;

6. дрібні деталі для монтажних з'єднань слід прикріплювати до відправних елементів або відправляти одночасно з конструкціями в тарі, позначеній бирками з вказівкою марок деталей і їх кількості; ці деталі слід зберігати під навісом;

7. вироби для кріплення слід зберігати в закритому приміщенні, розсортованими за видами і марками, болти і гайки - за класами міцності і діаметрами, а високоміцні болти, гайки і шайби - за партіями.

• відповідність його проектній марці;

• стан закладних виробів і установочних рисок, відсутність бруду, снігу, полою, пошкоджень обробки, ґрунтовки і фарби;

• наявність на робочому місці необхідних з'єднувальних деталей і допоміжних матеріалів;

• правильність і надійність закріплення вантажозахватних пристроїв;

а також оснастити відповідно до ПВР засобами підмащування, сходами і огорожами.

Забороняється стропування конструкцій в довільних місцях, а також за випуски арматури.

Схеми стропування збільшених плоских і просторових блоків повинні забезпечувати при підйомі їх міцність, стійкість і незмінність геометричних розмірів і форм.

Піднімати конструкції слід у два прийоми: спочатку на висоту (20 - ЗО) см, потім, після пере­вірки надійності стропування, виконувати подальший підйом.

• стійкість і незмінність їх положення на всіх стадіях монтажу;

• безпека виконання робіт;

• точність їх положення за допомогою постійного геодезичного контролю;

• міцність монтажних з'єднань.

Конструкції, що мають спеціальні закладні або інші фіксуючі пристрої, слід встановлювати в проектне положення з урахуванням відповідних пристроїв.

Відхилення на встановлення монтажних елементів, положення яких може змінюватися в про­цесі їх постійного закріплення і навантаження наступними конструкціями, повинні встановлюватися в ПВР з таким розрахунком, щоб вони не перевищували граничних значень після завершення всіх монтажних робіт. У разі відсутності в ПВР спеціальних вказівок величина відхилення елементів при встановленні не повинна перевищувати 40 % граничного відхилення.

При приймальному контролі має бути представлена наступна документація:

• виконавчі креслення (з внесеними, за їх наявності, змінами, погодженими з проектними організаціями-розробниками креслень);

• заводські технічні паспорти на конструкції;

• документи (сертифікати, паспорти), що засвідчують якість матеріалів, застосованих при виконанні будівельно-монтажних робіт;

• акти огляду прихованих робіт;

• акти проміжного приймання відповідальних конструкцій;

• виконавчі геодезичні схеми положення конструкцій;

• журнали робіт;

• документи про контроль якості зварних з'єднань;

• акти випробування конструкцій (якщо випробування передбачені).

4. 1. Допускається в проектній документації (за відповідного обґрунтування) призначати вимоги до точності параметрів, об'ємів і методів контролю, що відрізняються від передбачених цим стандартом. При цьому точність геометричних параметрів конструкцій слід призначати на основі розрахунку точності згідно з ДСТУ-Н Б В. 1.3-1.

5. БЕТОННІ РОБОТИ

   1. Рекомендації щодо вибору матеріалів для бетонів

      1. Вибір цементів для приготування бетонних сумішей слід виконувати згідно з ДСТУ Б В.2.7-281, приймання цементів - згідно з ДСТУ Б В.2.7-112, транспортування і зберігання цементів - згідно з ДБН А.3.1-7 і ДСТУ Б В.2.7-112.

      2. Заповнювачі для бетонів застосовують фракціонованими і митими. Забороняється за­стосовувати природну суміш піску і гравію без розсіювання на фракції. При виборі наповнювачів для бетонів за відповідного техніко-економічного обґрунтування перевагу слід надавати матеріалам з місцевої сировини. Для отримання необхідних технологічних властивостей бетонних сумішей і експлуатаційних властивостей бетонів слід застосовувати хімічні добавки згідно з ДСТУ Б В.2.7-171.

   2. Рекомендації щодо складу, приготування та транспортування бетонних сумішей

      1. Дозування компонентів бетонних сумішей слід виконувати за масою. Допускається дозування за об'ємом води добавок, що вводяться в бетонну суміш у вигляді водних розчинів. Співвідношення компонентів визначають для кожної партії цементу і наповнювачів при отриманні бетону необхідної міцності і рухливості. Дозування компонентів слід коригувати в процесі приго­тування бетонної суміші з урахуванням даних контролю показників властивостей цементу, воло­гості, гранулометрії заповнювачів і контролю міцності згідно з ДСТУ Б В.2.7-43, ДСТУ Б В.2.7-114, ДСТУ Б В.2.7-214, ДСТУ Б В.2.7-215.

      2. Порядок завантаження компонентів, тривалість перемішування бетонної суміші мають бути встановлені для конкретних матеріалів і умов використовуваного бетонозмішувального обладнання шляхом оцінки рухливості бетонної суміші, однорідності і міцності бетону в конкрет­ному замісі.

      3. Транспортування і подачу бетонних сумішей слід виконувати спеціалізованими засобами, що забезпечують зберігання заданих властивостей бетонної суміші. Забороняється додавати воду на місці укладання бетонної суміші для збільшення її рухливості.

      4. Склад бетонної суміші, приготування, правила приймання, методи контролю і тран­спортування повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7-96 (ГОСТ 7473).

      5. Вимоги до складу, приготування і транспортування бетонних сумішей наведені в таб­лиці 1.