1. Для контролювання механічних характеристик і випробовування на згинання або згинання з розгинанням від партії відбирають по два зразки для визначання відповідності вимогам 6.1.6.
  2. Відбирають зразки для випробовування на втому (в разі регламентації цього параметра на вимогу споживача) згідно з ДСТУ 4042, для контролювання релаксації напружень – за нормативною документацією.
  3. Відбирають зразки для контролювання механічних характеристик і випробовування на згинання або згинання з розгинанням згідно з ГОСТ 7564.
  4. За згодою виробника зі споживачем приймають арматурний прокат за характеристичними величинами чи за гарантованими мінімальними значеннями. Вид приймання встановлюють за згодою виробника зі споживачем.
  5. Для приймання за характеристичними величинами партія прокату, що її постачають, повинна бути розділена на контрольні партії масою не більше ніж 70 т.
  6. Кожна контрольована партія повинна складатися з прокату однієї плавки-ковша і одного номінального діаметра. Виробник повинен підтвердити в протоколі випробування, що всі проби у контрольній партії відібрані від однієї плавки-ковша. Хімічний склад за плавковим аналізом повинен бути зазначений у протоколі випробування.
  7. Від кожної контрольної партії відбирають:

–два зразки від різних прутків чи мотків – для визначання хімічного складу сталі готового прокату;

–п’ятнадцять зразків від різних прутків чи мотків – для визначання границі плинності, тимчасового опору розриванню та відносного видовження.

Оцінюють результати випробування згідно з додатком Д.

10.10 Для приймання за гарантованими значеннями партія, що її постачають, повинна бути розділена на контрольні партії масою не більше ніж 70 т.

  1. Контрольна партія – згідно з 10.1 цього стандарту.
  2. Від контрольної партії для випробовування на розтягування, згинання, згинання з розгинанням відбирають по одному зразку. Кожний окремий результат випробування повинен задовольняти вимоги 6.1.6 або 6.2.3.
  3. Контролюють хімічний склад за ківшевою пробою на одній пробі від кожної плавки сталі.
  4. Контролювати механічні властивості допустимо статистичними методами згідно з нормативною документацією.
  5. У разі одержання незадовільних результатів випробування хоча б за одним з показників повторні випробовування проводять згідно з ДСТУ 3058.
  6. Партію арматурного прокату треба супроводжувати документом згідно з ДСТУ 3058 із додатковими даними:
  • номінальний діаметр, мм;
  • результати випробування на згинання у холодному стані.

У разі регламентації на вимогу споживача релаксації напруг, втомної міцності, згинання з розгинанням у документі наводять результати цих випробувань.

11 Методи контролювання

11.1 Геометричні параметри арматурного прокату вимірюють з точністю до штангенциркулем типу ШЦ-1 і ШЦТ-1 за ГОСТ 166.

  1. Овальність прокату (різницю найбільшого і найменшого діаметрів у взаємно перпендикулярних напрямках одного перерізу) визначають як середнє арифметичне значення вимірювань у двох місцях відібраних зразків.
  2. Розміри прокату визначають на відстані не менше ніж від кінця прутка або не менше ніж від кінця мотка.
  3. Масу одного метра довжини прутка визначають як середнє арифметичне значення маси двох зразків, зважених з точністю до . Довжину зразка вимірюють з точністю до .
  4. Хімічний склад сталі визначають згідно з ГОСТ 12344, ГОСТ 12345, ГОСТ 12346, ГОСТ 12347, ГОСТ 12348, ГОСТ 12350, ДСТУ ГОСТ 12351, ГОСТ 12352, ГОСТ 12354, ГОСТ 12355, ГОСТ 12358, ГОСТ 12359, ГОСТ 18895 або іншими методами, що не поступаються за точністю вимірювання вимогам зазначених стандартів.

У разі виникнення суперечностей в оцінюванні результатів хімічний склад сталі визначають методами, встановленими зазначеними стандартами.

11.4 Випробовують на розтягування згідно з ГОСТ 12004.

Під час визначання механічних характеристик зразків з необробленою поверхнею допустимо використовувати значення номінальної площі поперечного перерізу арматурного прокату. Штучне старіння проводять згідно з ДСТУ 2953.

  1. Випробовують на згинання у холодному стані згідно з ДСТУ ISO 7438 на зразках з необробленою поверхнею.
  2. Випробовують на втомну міцність згідно з ДСТУ 4042.
  3. Випробовують на згинання з розгинанням згідно з ДСТУ 2953.
  4. Кривизну прутка вимірюють на довжині прокату, що його постачають, але не менше ніж .

11.9 Якість поверхні перевіряють без застосовування збільшувальних приладів.

11.10 Випробовують на релаксацію напружень за прийнятою методикою.

12 Транспортування та зберігання

12.1 Транспортування та зберігання – згідно з ДСТУ 3058.

Додаток А

(довідковий)

Рекомендовані марки сталі для виробництва арматурного прокату

Таблиця А.1

Клас арматурного прокату

Марки сталі ДСТУ 2651:2005 (ГОСТ 380-2005, ГОСТ 5781-82, ГОСТ 10884-94)

Спосіб виготовлення прокату

Діаметри прокату

А240С

Ст3сп, Ст3пс, Ст3кп

гарячекатаний

5,5–40

А400С

Ст3сп, Ст3пс, Ст3Гпс, Ст5сп, Ст5пс, 25Г2С, 35ГС

термомеханічно зміцнений гарячекатаний

6-40

А500С

Ст3сп, Ст3пс, Ст3Гпс,

Ст3Гпс 25Г2С

термомеханічно зміцнений

6–16 18–22 25–40

А600

20ГС

термомеханічно зміцнений

10–32

А600С

25Г2С, 35ГС

А600К

10ГС2, 08Г2С

А800

20ГС, 20ГС2, 08Г2С, 10ГС2

6–40

А800К

35ГС

А800СК

20ХГС2

А1000

25Г2С, 20ХГС2

6–40

Додаток Б

(обов'язковий)

Розраховування відносної площі зминання поперечних виступів

Визначають відносну площу зминання поперечних виступів fr звичайно за формулою:

(Б.1)

де Fr – площа бічної грані одного поперечного виступу (рисунок Б.1);

 – кут нахилу поперечного виступу (рисунок 1);

dн – номінальний діаметр прутка;

t – відстань (крок) між поперечними виступами (рисунок 1);

К – число поперечних виступів по периметру. Для прутків з профілем за рисунком 1 К=2.

Рисунок Б.1

Величину відносної площі зминання допустимо обчислювати за формулою (рисунок Б.1):

(Б.2)

де 2С – сума довжин гладкої частини кола між кінцями поперечних виступів;

h – висота поперечного виступу в його середині;

h(0,25l), (0,75l) – висота поперечних виступів у точках 0,25l, 0,75l.

Додаток В

(обов'язковий)

Вимоги до зварюваності арматурного прокату

В.1 Арматурний прокат класів А240С, А400С, А500С, А600С, А800СК вважають зварюваним для типів зварних з'єднань за ГОСТ 14098. Тип, конструкцію і розміри зварних з'єднань приймають за ГОСТ 14098, керуючись таблицею В.1.

Таблиця В.1

Клас і марки сталі арматурного прокату за ДСТУ 3760

Клас арматурного прокату за ГОСТ 14098

Клас

Марки сталі

А240С

Ст3сп, Ст3пс, Ст3кп

А- 1

А400С

Ст3сп, Ст3пс, Ст3Гпс, Ст5сп, Ст5пс 25Г2С, 35ГС

Ат-ІІІс А-ІІІ

А500С1)

Ст3сп, Ст3пс, Ст3Гпс, 25Г2С

Ат-ІІІС

А600С

25Г2С, 35ГС

Ат-IVC

А800СК

20ХГС2

Ат-VCK

1) Під час виконання додаткових вимог згідно з відповідною технічною документацією.

Додаток Г

(обов'язковий)

Вимоги тривкості до корозійного розтріскування арматурного прокату

Г.1 Тривкість до корозійного розтріскування арматурного прокату забезпечується його хімічним складом, рівнем його механічних властивостей згідно з таблицею 5 цього стандарту і технологією виготовлення, встановленою технологічним регламентом.

Г.2 Арматурний прокат тривкий до корозійного розтріскування, якщо під час випробовування зразків у нітратному розчині, який складається із 600 частин за масою азотнокислого кальцію, 50 частин за масою азотнокислого амонію і 350 частин за масою води за температури (98–100) °С і за напруги 0,9(приймається за таблицею 5 цього стандарту), час до руйнування від корозійного розтріскування становить не менше ніж 100 год.

Додаток Д

(обов'язковий)

Правила приймання прокату за характеристичними величинами

Д.1 Контроль за змінними

Д.1.1 Визначувані параметри

Для кожного показника визначають:

  • значення Хі для кожного з 15 контрольних зразків (n = 15);
  • середнє арифметичне значення Х15 за результатами контролювання 15 контрольних зразків;
  • середній квадратичний відхил S15 за результатами контролювання 15 контрольних зразків. Д.1.2 Оцінювання результатів контролювання

Д.1.2.1 Контрольна партія задовольняє вимоги розділу 6 цього стандарту, якщо для всіх контрольованих показників виконується умова:

(Д.1)

де 2,33 – значення коефіцієнта прийнятності для n = 15 (р = 0,95) за імовірності 90 %; Хк – потрібне значення контрольованого показника.

Д.1.2.2 Якщо зазначена в Д.1.2.1 умова за будь-яким показником не виконується, то за наявними результатами контролювання цього показника визначають коефіцієнт К' за формулою:

(Д.2)

Якщо значення коефіцієнта , то приймання може бути продовжене. У цьому випадку повинні бути відібрані додатково 45 зразків від прутків чи мотків, які не проходили випробовування.

Контрольну партію вважають такою, що відповідає вимогам цього стандарту, якщо за 60 зразками (15 основних і 45 додаткових) для всіх контрольних показників виконується умова:

(Д.3)

де  – середнє арифметичне значення за результатами контролювання 60 зразків;

1,93 – значення коефіцієнта прийнятності для n = 60 (р = 0,95) за імовірності 90 %;

S60 – середній квадратичний відхил за результатами контролювання 60 зразків;

Хк – потрібне значення контрольованого показника.

Д.1.2.3 Результати контролювання на 60 зразках (15 основних і 45 додаткових) є остаточними.

Д.2 Контролювання за якісними ознаками

Коли визначувані характеристики задаються як максимальне чи мінімальне значення, усі результати, які одержані на 15 зразках, повинні задовольняти вимоги стандарту. У цьому випадку контрольну партію вважають такою, що витримала випробовування.

Випробовування можна продовжити, якщо одержано не більше ніж два результати, які не задовольняють вимоги стандарту.

У цьому випадку випробовують 45 додаткових зразків, відібраних від різних прутків чи мотків контрольної партії, які не проходили випробовування.

Контрольна партія відповідає вимогам стандарту, якщо не більше ніж два результати із 60 випробовувань не задовольняють вимоги стандарту.

Д.3 Аналізування хімічного складу

Обидва зразки, відібрані від готового прокату, повинні відповідати вимогам стандарту.

Додаток Е

(обов'язковий)

Вимоги до статистичних показників характеристик міцності

Е.1 Підприємство-виробник гарантує споживачеві середні значення характеристик міцності (границі текучості () і тимчасового опору ) в генеральній сукупності , і мінімальні середні значення зазначених характеристик у кожній партії-плавці – , значення яких встановлюють з умов:

(Е.1)

,(Е.2)

(Е.3)

де  – бракувальні значення характеристик міцності, встановлені таблицею 5 цього стандарту;

S – середнє квадратичне значення відхилу параметрів у генеральній сукупності випробовувань;

S0 – середній квадратичний відхил параметрів у партії. Статистичні показники не повинні перевищувати зазначені в таблиці Е.1.

Таблиця Е.1

Клас прокату

S, Н/мм2

S0, Н/мм2

S/ для

S0/ для

для , ()

()

()

не більше ніж

А400С

39

20

0,08

0,07

0,05

0,03

А500С А600, А600С, А600К А800 А800К, А1000

80

45

0,08

0,07

0,05

0,04

Примітка. Для прутків діаметром і у мотках допустимо підвищення норм S і S0 на 5 Н/мм2.

Е.2 Контролюють показники механічних властивостей прутків на підприємстві-виробнику

Е.2.1 Потрібні показники забезпечують дотримуванням технології виробництва і контролюють випробовуванням не менше ніж двох довільно вибраних зразків від кожної однорідної партії прутків одного діаметра і масою не більше ніж 70 т.

Е.2.2 Значення , , S і S0 встановлюють на підставі даних безперервного контролювання за значний період (від 3 міс до 6 міс) з числом однорідних партій не менше ніж 50 згідно з нормативною документацією.

Значення S0 визначають на двох плавках для кожного класу і діаметра арматурного прокату випадковим відбиранням не менше ніж 100 випробних зразків для кожної плавки.

Е.2.3 На вимогу споживача показники механічних властивостей у кожній партії прутків, що відправляють споживачеві повинні бути перевірені згідно з вимогами Е.1 цього додатка.