ДСТУ-Н Б В.2.6-203:2015 сторінка 4 з 13
і бетонів для радіаційного захисту
-
-
Виконання робіт із застосуванням особливо важких бетонів і бетонів для радіаційного захисту слід здійснювати за звичайною технологією. У випадках, коли звичайні методи бетонування непридатні внаслідок розшарування бетонної суміші, складної конфігурації споруди, насиченості арматурою, закладними деталями і комунікаційними мережами, слід застосовувати метод роздільного бетонування (метод висхідного розчину або метод занурення крупного заповнювача в розчин). Вибір методу бетонування повинен визначатися ПВР.
-
Матеріали, застосовані для бетонів радіаційного захисту повинні відповідати ПВР. Вміст в бетоні матеріалів, що мають високий ступінь поглинання радіаційного випромінювання (бор, водень, кадмій, літій і тощо), повинен відповідати ПВР. Не допускається вживання у бетонах добавок солей, що викликають корозію арматури при опроміненні гамма-квантами і нейтронами.
-
Вимоги до гранулометричного складу, фізико-механічних характеристик мінеральних, рудних і металевих заповнювачів повинні відповідати вимогам, що пред'являються до заповнювачів для важкого бетону. Металеві заповнювачі перед використанням мають бути знежирені. На металевих заповнювачах допускається наявність іржі, що не відшаровується.
-
У паспортах на матеріали, що використовуються для виготовлення бетонів радіаційного захисту, повинні вказуватися дані повного хімічного аналізу цих матеріалів відповідно до стандартів.
-
Виконання робіт із застосуванням бетонів на металевих заповнювачах допускається лише за позитивних температур оточуючого повітря.
-
При укладанні бетонних сумішей забороняється вживання стрічкових і вібраційних транспортерів, вібробункерів, віброхоботів. Скидання особливо важкої бетонної суміші допускається з висоти не більше 1 м.
-
-
Випробування бетону слід виконувати у відповідності з ДСТУ Б В.2.7-214.Рекомендації щодо виконання бетонних робіт при від'ємних температурах повітря
-
Ці вимоги використовують в період виконання бетонних робіт за очікуваної середньодобової температури зовнішнього повітря нижче 5 °С та мінімальної добової температури нижче 0 °С.
-
Приготування бетонної суміші слід виконувати в бетонозмішувальних установках, що обігріваються, застосовуючи підігріту воду, підігріті заповнювачі, що забезпечують отримання бетонної суміші з температурою не нижче потрібної за розрахунком.
-
Способи і засоби транспортування повинні забезпечувати запобігання зниженню температури бетонної суміші нижче потрібної за розрахунком.
-
Стан основи, на яку укладається бетонна суміш, а також температура основи і спосіб укладання повинні виключати можливість замерзання суміші в зоні контакту з основою. При витримці бетону в конструкції методом термосу і попередньому розігріванні бетонної суміші допускається укладати суміш на невідігріту основу, що не спучується, якщо за розрахунком в зоні контакту впродовж розрахункового періоду витримки бетону не станеться його замерзання. За температури повітря нижче мінус 10 °С бетонування густоармованих конструкцій з арматурою діаметром більше 24 мм, арматурою з жорстких прокатних профілів або з металевими закладними частинами слід виконувати з попереднім відігріванням металу до позитивної температури та місцевою вібрацією суміші в приарматурній і опалубочній зонах. Тривалість вібрації бетонної суміші має бути збільшена не менше ніж на 25 % порівняно з літніми умовами.
-
Неопалублені поверхні конструкцій слід вкривати паро- і теплоізоляційними матеріалами безпосередньо після закінчення бетонування. Випуски арматури забетонованих конструкцій мають бути укриті або утеплені на висоту (довжину) не менше ніж 0,5 м.
-
Перед укладанням бетонної (розчинної) суміші поверхні порожнин стиків збірних залізобетонних елементів мають бути очищені від снігу і полою.
-
Вибір способу витримки бетону при зимовому бетонуванні монолітних конструкцій рекомендується проводити відповідно до додатка В цього стандарту.
-
Контроль міцності бетону слід здійснювати, як правило, випробуванням зразків, виготовлених біля місця укладання бетонної суміші. Зразки, що зберігаються на морозі, перед випробуванням необхідно витримувати 2 год - 4 год за температури (15-20) °С. Допускається контроль міцності проводити за температурою бетону в процесі його витримки.
-
Вимоги до виконання робіт при від'ємних температурах повітря наведені в таблиці 6.
-
Таблиця 6
|
Параметри |
Величина параметра |
Контроль (метод, обсяг, вид реєстрації) |
|
1 Міцність бетону монолітних і збірно- монолітних конструкцій до моменту замерзання: |
Вимірювальний згідно з ДСТУ Б В.2.7-224, журнал робіт |
|
|
- для бетону без протиморозних добавок: - конструкцій, що експлуатуються всередині будівель, фундаментів під обладнання, що не піддаються динамічним впливам, підземних конструкцій |
Не менше ніж 5 МПа |
|
|
- конструкцій, що піддаються атмосферним впливам в процесі експлуатації, для класу: |
Не менше ніж,% проектної міцності: 50 |
Продовження таблиці 6
|
Параметри |
Величина параметра |
Контроль (метод, обсяг, вид реєстрації) |
|
С8/10 |
40 |
|
|
С12/15-С20/25 |
ЗО |
|
|
С25/30 і вище |
70 |
|
|
- конструкцій, що піддаються після закінчення витримування змінному заморожуванню і відтаванню у водо- насиченому стані або розташованих в зоні сезонного відтавання вічномерзлих ґрунтів за умови введення в бетон повітронасичуючих або газоутворюючих ПАВ |
80 |
|
|
- в попередньо напружених конструкціях для бетону з протиморозними добавками |
До моменту охолодження бетону до температури, на яку розрахована кількість добавок не менше ніж 20 % проектної міцності |
|
|
2 Завантаження конструкцій розрахунковим навантаженням допускається після досягнення бетоном міцності |
Не менше ніж 100 % проектної |
|
|
3 Температура води і бетонної суміші на виході із змішувача, виготовленої: |
||
|
- на портландцементі, шлакопортландцементі, пуцолановому портландцементі марок нижче 500 |
Води не більше ніж 70 °С, суміші не більше 35 °С |
|
|
- на глиноземистому портландцементі |
Води не більше ніж 40 °С, суміші не більше 25 °С |
|
|
4 Температура бетонної суміші, укладеної в опалубку, до початку витримування або термообробки: - за методом термоса |
Встановлюється розрахунком, але не нижче ніж 5 °С |
Вимірювальний, в місцях, визначених ПВР, журнал робіт |
|
- з протиморозними добавками |
Не менше ніж на 5 °С вище температури замерзання розчину замішування |
|
|
- при тепловій обробці |
Не нижче ніж 0 °С |
|
|
5 Температура в процесі витримування і теплової обробки для бетону на: - портландцементі |
Визначається розрахунком, але не вище, °С: 80 |
При термообробці - через кожні 2 год в період підвищення температури або в першу добу. У наступні три доби і без термообробки - не рідше двох разів за зміну. В інший час витримування - один раз на добу |
|
- шлакопортландцементі |
90 |
|
Параметри |
Величина параметра |
Контроль (метод, обсяг, вид реєстрації) |
|
6 Швидкість підвищення температури при тепловій обробці бетону: - для конструкцій з модулем поверхні: |
Не більше ніж, °С/год: |
Вимірювальний, через кожні 2 год, журнал робіт |
|
ДО 4 |
5 |
|
|
від 5 до 10 |
10 |
|
|
більшеЮ |
15 |
|
|
- для стиків |
20 |
|
|
7 Швидкість охолодження бетону після закінчення теплової обробки для конструкцій з модулем поверхні: до 4 |
Визначається розрахунком |
Вимірювальний, журнал робіт |
|
від 5 до 10 |
Не більше ніж 5 °С/год |
|
|
більше ніж 10 |
Не більше ніж 10 °С/год |
|
|
8 Різниця температур зовнішніх шарів бетону та повітря при розпалубленні з коефіцієнтом армування до 1%, до 3% і більше ніж 3% повинна бути відповідно для конструкцій з модулем поверхні: |
Те саме |
|
|
від 2 до 5 |
Не більше ніж 20 °С, ЗО °С, 40 °С |
|
|
більше ніж 5 |
Не більше ніж ЗО °С, 40 °С, 50 °С |
-
Рекомендації щодо виконання бетонних робіт за температури повітря вище ніж 25 °С
-
При виконанні бетонних робіт за температури повітря вище ніж 25 °С і відносній вологості менше ніж 50 % повинні застосовуватися портландцементи, марка яких повинна перевищувати міцність бетону не менше ніж в 1,5 раза. Для бетонів класу С16/20 і вище допускається застосовувати цементи, марка яких перевищує міцність бетону менше ніж в 1,5 раза за умови застосування пластифікуючих добавок.
-
Не допускається застосування пуцоланового портландцементу, шлакопортландцементу нижче марки 400 і глиноземистого цементу для бетонування надземних конструкцій. Цементи не повинні мати хибне тужавлення.Нормальна густота цементного тіста не повинна перевищувати 27 %.
-
Температура бетонної суміші при бетонуванні конструкцій з модулем поверхні більше ніж 3 не повинна перевищувати (ЗО - 35) °С, а для масивних конструкцій з модулем поверхні менше ніж 3-20 °С.
-
При появі на поверхні укладеного бетону усадкових тріщин внаслідок пластичної усадки не допускається його повторна вібрація.
-
Догляд за свіжоукладеним бетоном слід починати відразу після закінчення укладання бетонної суміші і здійснювати до досягнення, як правило, 70 % проектної міцності.
Свіжоукладена бетонна суміш в початковий період догляду повинна бути захищена від зневоднення.
Догляд за бетоном повинен полягати в забезпеченні вологого стану поверхні шляхом влаштування вологомісткого покриття або безперервного розпиляння вологи над поверхнею конструкцій. При цьому періодичне поливання водою відкритих поверхонь тверднучих бетонних і залізобетонних конструкцій не допускається.
-
-
Для інтенсифікації твердіння бетону слід використовувати сонячну радіацію шляхом укриття бетонної поверхні рулонним або листовим світлопрозорим вологонепроникним матеріалом, покриття її плівкотвірними складами.
-
Для уникнення можливого виникнення термонапруженого стану в монолітних конструкціях при прямій дії сонячних променів свіжоукладений бетон слід захищати саморуйнівними полімерними пінами, інвентарними тепловологоізоляційними покриттями, полімерною плівкою з коефіцієнтом віддзеркалення більше 50 % тощо.
-
-
Рекомендації щодо застосування спеціальних методів бетонування
-
Виходячи з конкретних інженерно-геологічних і виробничих умов відповідно до ПВР, допускається застосування наступних спеціальних методів бетонування:
-
-
вертикально переміщуваної труби (ВПТ);
-
висхідного розчину (ВР);
-
ін'єкційного;
-
вібронагнітального;
-
укладання бетонної суміші бункерами;
-
утрамбовування бетонної суміші;
-
напірного бетонування;
-
укочування бетонних сумішей;
-
цементування бурозмішувальним способом.
-
Метод вертикально переміщуваної труби рекомендується застосовувати при зведенні заглиблених конструкцій при їх глибині від 1,5 м і більше; при цьому використовують бетон проектного класу міцності бетону на стиск до С20/25.
-
Бетонування методом висхідного розчину із заливанням накидання з крупного каменю цементно-піщаним розчином слід застосовувати при укладанні під водою бетону для отримання міцності бетону на стиск не нижче С20/25.
Метод висхідного розчину із заливанням накидання з щебеню цементно-піщаним розчином допускається застосовувати для зведення конструкцій з бетону класу міцності на стиск до С20/25.
-
Ін'єкційний і вібронагнітальний методи рекомендується використовувати для бетонування підземних конструкцій переважно тонкостінних з бетону класу міцності на стиск С20/25 на заповнювачі максимальної фракції (10-20) мм.
-
Метод укладання бетонної суміші бункерами слід застосовувати при бетонуванні конструкцій з бетону класу міцності на стиск С16/20 на глибину більше ніж 20 м.
-
Бетонування методом втрамбовування бетонної суміші слід застосовувати на глибині менше ніж 1,5 м для великих площ конструкцій, що бетонуються до відмітки, розташованої вище за рівень води, при класі бетону до С20/25.
-
Напірне бетонування шляхом безперервного нагнітання бетонної суміші при надлишковому тиску слід застосовувати при зведенні підземних конструкцій в обводнених ґрунтах і складних гідрогеологічних умовах при влаштуванні підводних конструкцій на глибині більше 10 м і зведенні відповідальних густоармованих конструкцій, а також при підвищених вимогах до якості бетону.
-
Бетонування шляхом укочування жорсткої бетонної суміші слід застосовувати для зведення плоских протяжних конструкцій з бетону класу до С16/20.Товщина укочування шару приймається згідно з ПВР, але не більше 50 см.
Побачили розбіжність з офіційним текстом?
Дивіться також
Сборник ГОСТ ЕСКД
Збірник із 154 стандартів