і бетонів для радіаційного захисту
Виконання робіт із застосуванням особливо важких бетонів і бетонів для радіаційного захисту слід здійснювати за звичайною технологією. У випадках, коли звичайні методи бетонування непридатні внаслідок розшарування бетонної суміші, складної конфігурації споруди, насиченості арматурою, закладними деталями і комунікаційними мережами, слід застосовувати метод роздільного бетонування (метод висхідного розчину або метод занурення крупного заповнювача в розчин). Вибір методу бетонування повинен визначатися ПВР.
Матеріали, застосовані для бетонів радіаційного захисту повинні відповідати ПВР. Вміст в бетоні матеріалів, що мають високий ступінь поглинання радіаційного випромінювання (бор, водень, кадмій, літій і тощо), повинен відповідати ПВР. Не допускається вживання у бетонах добавок солей, що викликають корозію арматури при опроміненні гамма-квантами і нейтронами.
Вимоги до гранулометричного складу, фізико-механічних характеристик мінеральних, рудних і металевих заповнювачів повинні відповідати вимогам, що пред'являються до заповнювачів для важкого бетону. Металеві заповнювачі перед використанням мають бути знежирені. На металевих заповнювачах допускається наявність іржі, що не відшаровується.
У паспортах на матеріали, що використовуються для виготовлення бетонів радіаційного захисту, повинні вказуватися дані повного хімічного аналізу цих матеріалів відповідно до стандартів.
Виконання робіт із застосуванням бетонів на металевих заповнювачах допускається лише за позитивних температур оточуючого повітря.
При укладанні бетонних сумішей забороняється вживання стрічкових і вібраційних транспортерів, вібробункерів, віброхоботів. Скидання особливо важкої бетонної суміші допускається з висоти не більше 1 м.
Випробування бетону слід виконувати у відповідності з ДСТУ Б В.2.7-214.Рекомендації щодо виконання бетонних робіт при від'ємних температурах повітря
Ці вимоги використовують в період виконання бетонних робіт за очікуваної середньодобової температури зовнішнього повітря нижче 5 °С та мінімальної добової температури нижче 0 °С.
Приготування бетонної суміші слід виконувати в бетонозмішувальних установках, що обігріваються, застосовуючи підігріту воду, підігріті заповнювачі, що забезпечують отримання бетонної суміші з температурою не нижче потрібної за розрахунком.
Способи і засоби транспортування повинні забезпечувати запобігання зниженню температури бетонної суміші нижче потрібної за розрахунком.
Стан основи, на яку укладається бетонна суміш, а також температура основи і спосіб укладання повинні виключати можливість замерзання суміші в зоні контакту з основою. При витримці бетону в конструкції методом термосу і попередньому розігріванні бетонної суміші допускається укладати суміш на невідігріту основу, що не спучується, якщо за розрахунком в зоні контакту впродовж розрахункового періоду витримки бетону не станеться його замерзання. За температури повітря нижче мінус 10 °С бетонування густоармованих конструкцій з арматурою діаметром більше 24 мм, арматурою з жорстких прокатних профілів або з металевими закладними частинами слід виконувати з попереднім відігріванням металу до позитивної температури та місцевою вібрацією суміші в приарматурній і опалубочній зонах. Тривалість вібрації бетонної суміші має бути збільшена не менше ніж на 25 % порівняно з літніми умовами.
Неопалублені поверхні конструкцій слід вкривати паро- і теплоізоляційними матеріалами безпосередньо після закінчення бетонування. Випуски арматури забетонованих конструкцій мають бути укриті або утеплені на висоту (довжину) не менше ніж 0,5 м.
Перед укладанням бетонної (розчинної) суміші поверхні порожнин стиків збірних залізобетонних елементів мають бути очищені від снігу і полою.
Вибір способу витримки бетону при зимовому бетонуванні монолітних конструкцій рекомендується проводити відповідно до додатка В цього стандарту.
Контроль міцності бетону слід здійснювати, як правило, випробуванням зразків, виготовлених біля місця укладання бетонної суміші. Зразки, що зберігаються на морозі, перед випробуванням необхідно витримувати 2 год - 4 год за температури (15-20) °С. Допускається контроль міцності проводити за температурою бетону в процесі його витримки.
Вимоги до виконання робіт при від'ємних температурах повітря наведені в таблиці 6.
Таблиця 6
|
Параметри |
Величина параметра |
Контроль (метод, обсяг, вид реєстрації) |
|
1 Міцність бетону монолітних і збірно- монолітних конструкцій до моменту замерзання: |
|
Вимірювальний згідно з ДСТУ Б В.2.7-224, журнал робіт |
|
- для бетону без протиморозних добавок: - конструкцій, що експлуатуються всередині будівель, фундаментів під обладнання, що не піддаються динамічним впливам, підземних конструкцій |
Не менше ніж 5 МПа |
|
|
- конструкцій, що піддаються атмосферним впливам в процесі експлуатації, для класу: |
Не менше ніж,% проектної міцності: 50 |
Продовження таблиці 6
|
Параметри |
Величина параметра |
Контроль (метод, обсяг, вид реєстрації) |
|
С8/10 |
40 |
|
|
С12/15-С20/25 |
ЗО |
|
|
С25/30 і вище |
70 |
|
|
- конструкцій, що піддаються після закінчення витримування змінному заморожуванню і відтаванню у водо- насиченому стані або розташованих в зоні сезонного відтавання вічномерзлих ґрунтів за умови введення в бетон повітронасичуючих або газоутворюючих ПАВ |
80 |
|
|
- в попередньо напружених конструкціях для бетону з протиморозними добавками |
До моменту охолодження бетону до температури, на яку розрахована кількість добавок не менше ніж 20 % проектної міцності |
|
|
2 Завантаження конструкцій розрахунковим навантаженням допускається після досягнення бетоном міцності |
Не менше ніж 100 % проектної |
|
|
3 Температура води і бетонної суміші на виході із змішувача, виготовленої: |
|
|
|
- на портландцементі, шлакопортландцементі, пуцолановому портландцементі марок нижче 500 |
Води не більше ніж 70 °С, суміші не більше 35 °С |
|
|
- на глиноземистому портландцементі |
Води не більше ніж 40 °С, суміші не більше 25 °С |
|
|
4 Температура бетонної суміші, укладеної в опалубку, до початку витримування або термообробки: - за методом термоса |
Встановлюється розрахунком, але не нижче ніж 5 °С |
Вимірювальний, в місцях, визначених ПВР, журнал робіт |
|
- з протиморозними добавками |
Не менше ніж на 5 °С вище температури замерзання розчину замішування |
|
|
- при тепловій обробці |
Не нижче ніж 0 °С |
|
|
5 Температура в процесі витримування і теплової обробки для бетону на: - портландцементі |
Визначається розрахунком, але не вище, °С: 80 |
При термообробці - через кожні 2 год в період підвищення температури або в першу добу. У наступні три доби і без термообробки - не рідше двох разів за зміну. В інший час витримування - один раз на добу |
|
- шлакопортландцементі |
90 |
|
Параметри |
Величина параметра |
Контроль (метод, обсяг, вид реєстрації) |
|
6 Швидкість підвищення температури при тепловій обробці бетону: - для конструкцій з модулем поверхні: |
Не більше ніж, °С/год: |
Вимірювальний, через кожні 2 год, журнал робіт |
|
ДО 4 |
5 |
|
|
від 5 до 10 |
10 |
|
|
більшеЮ |
15 |
|
|
- для стиків |
20 |
|
|
7 Швидкість охолодження бетону після закінчення теплової обробки для конструкцій з модулем поверхні: до 4 |
Визначається розрахунком |
Вимірювальний, журнал робіт |
|
від 5 до 10 |
Не більше ніж 5 °С/год |
|
|
більше ніж 10 |
Не більше ніж 10 °С/год |
|
|
8 Різниця температур зовнішніх шарів бетону та повітря при розпалубленні з коефіцієнтом армування до 1%, до 3% і більше ніж 3% повинна бути відповідно для конструкцій з модулем поверхні: |
|
Те саме |
|
від 2 до 5 |
Не більше ніж 20 °С, ЗО °С, 40 °С |
|
|
більше ніж 5 |
Не більше ніж ЗО °С, 40 °С, 50 °С |
Рекомендації щодо виконання бетонних робіт за температури повітря вище ніж 25 °С
При виконанні бетонних робіт за температури повітря вище ніж 25 °С і відносній вологості менше ніж 50 % повинні застосовуватися портландцементи, марка яких повинна перевищувати міцність бетону не менше ніж в 1,5 раза. Для бетонів класу С16/20 і вище допускається застосовувати цементи, марка яких перевищує міцність бетону менше ніж в 1,5 раза за умови застосування пластифікуючих добавок.
Не допускається застосування пуцоланового портландцементу, шлакопортландцементу нижче марки 400 і глиноземистого цементу для бетонування надземних конструкцій. Цементи не повинні мати хибне тужавлення.Нормальна густота цементного тіста не повинна перевищувати 27 %.
Температура бетонної суміші при бетонуванні конструкцій з модулем поверхні більше ніж 3 не повинна перевищувати (ЗО - 35) °С, а для масивних конструкцій з модулем поверхні менше ніж 3-20 °С.
При появі на поверхні укладеного бетону усадкових тріщин внаслідок пластичної усадки не допускається його повторна вібрація.
Догляд за свіжоукладеним бетоном слід починати відразу після закінчення укладання бетонної суміші і здійснювати до досягнення, як правило, 70 % проектної міцності.
Свіжоукладена бетонна суміш в початковий період догляду повинна бути захищена від зневоднення.
Догляд за бетоном повинен полягати в забезпеченні вологого стану поверхні шляхом влаштування вологомісткого покриття або безперервного розпиляння вологи над поверхнею конструкцій. При цьому періодичне поливання водою відкритих поверхонь тверднучих бетонних і залізобетонних конструкцій не допускається.
Для інтенсифікації твердіння бетону слід використовувати сонячну радіацію шляхом укриття бетонної поверхні рулонним або листовим світлопрозорим вологонепроникним матеріалом, покриття її плівкотвірними складами.
Для уникнення можливого виникнення термонапруженого стану в монолітних конструкціях при прямій дії сонячних променів свіжоукладений бетон слід захищати саморуйнівними полімерними пінами, інвентарними тепловологоізоляційними покриттями, полімерною плівкою з коефіцієнтом віддзеркалення більше 50 % тощо.
Рекомендації щодо застосування спеціальних методів бетонування
Виходячи з конкретних інженерно-геологічних і виробничих умов відповідно до ПВР, допускається застосування наступних спеціальних методів бетонування:
вертикально переміщуваної труби (ВПТ);
висхідного розчину (ВР);
ін'єкційного;
вібронагнітального;
укладання бетонної суміші бункерами;
утрамбовування бетонної суміші;
напірного бетонування;
укочування бетонних сумішей;
цементування бурозмішувальним способом.
Метод вертикально переміщуваної труби рекомендується застосовувати при зведенні заглиблених конструкцій при їх глибині від 1,5 м і більше; при цьому використовують бетон проектного класу міцності бетону на стиск до С20/25.
Бетонування методом висхідного розчину із заливанням накидання з крупного каменю цементно-піщаним розчином слід застосовувати при укладанні під водою бетону для отримання міцності бетону на стиск не нижче С20/25.
Метод висхідного розчину із заливанням накидання з щебеню цементно-піщаним розчином допускається застосовувати для зведення конструкцій з бетону класу міцності на стиск до С20/25.
Ін'єкційний і вібронагнітальний методи рекомендується використовувати для бетонування підземних конструкцій переважно тонкостінних з бетону класу міцності на стиск С20/25 на заповнювачі максимальної фракції (10-20) мм.
Метод укладання бетонної суміші бункерами слід застосовувати при бетонуванні конструкцій з бетону класу міцності на стиск С16/20 на глибину більше ніж 20 м.
Бетонування методом втрамбовування бетонної суміші слід застосовувати на глибині менше ніж 1,5 м для великих площ конструкцій, що бетонуються до відмітки, розташованої вище за рівень води, при класі бетону до С20/25.
Напірне бетонування шляхом безперервного нагнітання бетонної суміші при надлишковому тиску слід застосовувати при зведенні підземних конструкцій в обводнених ґрунтах і складних гідрогеологічних умовах при влаштуванні підводних конструкцій на глибині більше 10 м і зведенні відповідальних густоармованих конструкцій, а також при підвищених вимогах до якості бетону.
Бетонування шляхом укочування жорсткої бетонної суміші слід застосовувати для зведення плоских протяжних конструкцій з бетону класу до С16/20.Товщина укочування шару приймається згідно з ПВР, але не більше 50 см.
