Познаки, прийняті в таблиці Г.1:
Р - максимальний бічний тиск бетонної суміші, кПа;
д - об'ємна маса бетонної суміші, кг/м234;
Н - висота укладеного шару бетонної суміші, який надає тиск на опалубку, м;
п - швидкість бетонування конструкції, м/год;
R, - відповідно радіуси дії внутрішнього і зовнішнього вібратора, м;
Kj - коефіцієнт, що враховує вплив консистенції бетонної суміші: для жорсткої і малорухомої суміші з осіданням конуса 0-2 см - 0,8; для сумішей з осіданням конуса 4-6 см - 1; для сумішей з осіданням конуса 8-12 см - 1,2.
К2 - коефіцієнт для бетонних сумішей з температурою: 5-7 °С - 1,15; 12-17 °С - 1; 28-32 °С - 0,85.
Примітка. У всіх випадках величину тиску бетонної суміші слід обмежити величиною гідростатичного тиску Pmax = gh, результуючий тиск при трикутній епюрі Р = у /72 /2;
навантаження від струсів, що виникають при укладанні бетонної суміші в опалубку бетонованої конструкції, приймаються згідно з таблицею Г.2 цього додатка;
Таблиця Г.2
|
Спосіб подачі бетонної суміші в опалубку |
Горизонтальне навантаження на бокову опалубку, кПа |
|
Спуск по лотках і подача хоботом, а також безпосередньо з бетоноводів |
4 |
|
Вивантаження з цебер ємністю, м3: від 0,2 до 0,8 |
4 |
|
більше ніж 0,84 |
6 |
|
Примітка 1. Зазначені динамічні навантаження повинні враховуватися повністю при розрахунку дощок палуби і підтримуючих її ребер. Балки (прогони), що підтримують ребра, слід розраховувати відповідно до фактичної схеми конструкцій, враховуючи динамічні дії у вигляді зосереджених вантажів від двох суміжних ребер при відстані між ними до 1 м і від одного ребра при відстані між ребрами 1 м і більше. При цьому повинно враховуватися найбільш невигідне розташування цих вантажів. Примітка 2. Конструктивні елементи, які слугують опорами балок (прогонів), наприклад, підкоси, тяжі тощо, слід розраховувати на навантаження від двох суміжних ребер, розташованих по обидві сторони розраховується елемента (при відстані між ребрами менше 1 м), або від одного ребра, найближчого до цього елемента (при відстані між ребрами 1 м і більше). |
|
Розподіл тиску по висоті опалубки прийнято за аналогією з гідростатичним тиском за трикутною епюрою.
Прогин елементів опалубки під дією навантажень не повинен перевищувати наступних значень;
1/400 прольоту елемента опалубки;
1/500 прольоту для опалубки перекриттів.
Таблиця Г.З
|
Елементи опалубки |
Види навантажень на опалубку, риштування і кріплення для розрахунку (див. 3) |
|
|
за несучою здатністю |
за деформацією |
|
|
1 Опалубка плит і склепінь і підтримуючі її конструкції |
а + б + в + г |
а + б + в |
|
2 Опалубка колон зі стороною перерізу до 300 мм і стін товщиною до 100 мм |
ж + і |
ж |
|
3 Опалубка колон зі стороною перерізу понад 300 мм і стін товщиною більше 100 мм |
ж + 3 |
ж |
|
4 Бічні щити коробів балок, прогонів і арок |
ж + і |
ж |
|
5 Днища коробів балок, прогонів і арок |
а + б + в + д |
а + б + в |
|
6 Опалубка масивів |
ж + 3 |
ж |
Таблиця Г.4
|
Характеристичні навантаження |
Коефіцієнти перевантаження |
|
1 Власна маса опалубки і риштування |
1,1 |
|
2 Маса бетону та арматури |
1,2 |
|
3 Рух людей і транспортних засобів |
1,3 |
|
4 Вібрування бетонної суміші |
1,3 |
|
5 Бічний тиск бетонної суміші |
1,3 |
|
6 Динамічні від струсу при вивантаженні бетонної суміші |
1,3 |
Розрахунок риштування і опалубки на стійкість проти перекидання слід проводити при обліку спільної дії вітрових навантажень і власної маси, а при установці опалубки спільно з арматурою - також і маси останньої. Коефіцієнти перевантажень повинні прийматися: для вітрових навантажень 0.5, для навантажень, що утримують проти перекидання, - 0,8.
Таблиця Г.5
|
Матеріал палуби |
Характеристичне навантаження зчеплення, кПа, при відриві |
||||||
|
нормальному |
під кутом 45° |
||||||
|
тривалість |
<онтакту бе |
тону з опалубкою, год. |
|||||
|
12 |
24 |
72 |
12 |
24 |
72 |
||
|
1 Сталь |
4,8* |
5,5 |
11,7 |
5,8 |
6,5 |
15,3 |
|
|
|
6,2 |
7,6 |
13 |
7,4 |
8,3 |
17,1 |
|
|
2 Текстоліт |
1 |
2,5 |
3,3 |
2 |
3,8 |
5,6 |
|
|
|
1,6 |
2,9 |
3,6 |
2,7 |
4,1 |
6 |
|
|
3 Склопластик |
1,7 |
2,8 |
5,9 |
2,7 |
4,5 |
7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3,1 |
3,6 |
7,7 |
4 |
6,3 |
9,1 |
|
|
4 Фанера без покриття |
3,9 |
6,4 |
7,5 |
4,7 |
7 |
12 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5,4 |
8,2 |
11 |
6,9 |
9,5 |
15 |
|
|
5 Фанера із захисною плівкою |
2,5 |
3,8 |
4,5 |
4 |
6 |
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
фенолформальдегідною |
4 |
5,1 |
6 |
5,8 |
7,5 |
12 |
|
*> Над рискою - для бетону класу С8/10, під рискою - для бетону класу С16/20.
Розрахунок опалубки-обличкування, що залишається в тілі споруди, необхідно виконувати як розрахунок основних елементів споруди з подальшою перевіркою на вплив навантажень, наведених в 3.
Для розрахунку пристроїв, що забезпечують попередній відрив стулок блок-форм щитової опалубки, об'ємно-переставний і тунельної опалубки слід приймати характеристичні навантаження згідно з таблицями Г.5 і Г.6. Для розрахунку зусиль зриву коткової опалубки слід приймати характеристичні навантаження згідно з таблицею Г.7 цього додатка.
Розрахункові опори матеріалів приймаються з коефіцієнтом К. Збільшення розрахункових опорів при короткочасній дії навантаження К для деревних матеріалів приймається 1,4.
Зусилля відриву опалубки від бетону рекомендується визначати за формулою:
^от = КСо ° Н >
де Ксо - коефіцієнт, що враховує умови відриву і ступінь жорсткості опалубки, визначається згідно з таблицею Г.6;
<зн -характеристичне навантаження зчеплення, кПа;
Ак - площа контакту опалубки з бетоном, м2.
Таблиця Г.6
|
Опалубка |
КСо |
|
1 Дрібнощитова: дерев'яна |
0,15 |
|
комбінована |
0,35 |
|
сталева |
0,40 |
|
2 Великопанельна (панелі з дрібних щитів) |
0,25 |
|
3 Великощитова |
0,30 |
|
Об'ємно-переставна |
0,45 |
|
Блок-форми |
0,55 |
|
Примітка. Для визначення розрахункових значень навантаження дотичного зчеплення, наданих в таблиці М.6, слід множити на коефіцієнт 1,35. |
|
Таблиця Г.7
|
Матеріал для палуби |
Характеристичне навантаження дотичного зчеплення, кПа, після контакту з бетонною сумішшю і бетоном протягом |
|||
|
20 хв |
ЗО хв |
2 год |
24 год |
|
|
1 Сталь |
1,6* |
1,7 |
3,1 |
11 |
|
2 Текстоліт |
1,4 |
1,5 |
3 |
9,5 |
|
3 Склопластик |
2,2 |
2,4 |
5 |
12 |
|
4 Фанера із захисною плівкою фенолформальдегідною |
1,2 |
1,3 |
2,7 |
8 |
*) Для бетону класу С8/10.
ДОДАТОКД
(довідковий)
В'ЯЖУЧІ ДЛЯ КЛАДОЧНИХ БУДІВЕЛЬНИХ РОЗЧИНІВ ТА ЇХ СКЛАДОВІ
При виборі в'яжучих і необхідної марки розчину з урахуванням умов експлуатації конструкцій необхідно керуватися вимогами таблиці Д.1 цього додатка, для підбору складу цементно-вапняних, цементно-глиняних і цементних розчинів - таблиці Д.2.
Розчин, який застосовується при зведенні кам'яних конструкцій, слід використовувати до початку схоплювання і періодично перемішувати під час використання. Застосування зневоднених розчинів не допускається.
Таблиця Д.1 - В'яжучі для розчинів з урахуванням умов експлуатації кам'яних конструкцій
|
Вид конструкцій |
В'яжучі |
|
|
застосовані |
допускаються до застосування |
|
|
Надземні конструкції при відносній вологості повітря приміщень до 60 % і фундаменти, що зводяться в маловологих ґрунтах |
Розчини марки 25 і вище Портландцемент Пластифікований і гідрофобний портландцемент Шлакопортландцемент |
Пуцолановий портландцемент Цемент для будівельних розчинів Вапняково-шлакові в'яжучі |
|
Розчини марки 10 Вапно гідравлічне Вапняно-шлакові в'яжучі Цемент для будівельних розчинів |
Вапняно-пуцоланові і вапняно-зольні в'яжучі |
|
|
Надземні конструкції при відносній вологості повітря приміщень більше 60 % і фундаменти, що зводяться у вологих ґрунтах |
Розчини марки 25 і вище Пуцолановий портландцемент Шлакопортландцемент Пластифікований і гідрофобний портландцемент Портландцемент |
Цемент для будівельних розчинів Вапняно-шлакові в'яжучі |
|
Марка розчину 10 і вище Цемент для будівельних розчинів Вапняно-шлакові в'яжучі |
Вапняно-пуцоланові і вапняно- зольні в'яжучі Вапно гідравлічне |
|
|
Фундаменти при агресивних сульфатних водах (незалежно від марки розчинів) |
Сульфатостійкий портландцемент |
Пуцолановий портландцемент |
|
Великоблочні і великопанельні бетонні і кам'яні стіни (монтаж) |
Розчини марки 25 і вище Портландцемент Пластифікований і гідрофобний портландцемент |
Шлакопортландцемент Пуцолановий портландцемент |
Кінець таблиці Д.1
Примітка 1. При застосуванні розчинів на шлакопортландцементі і пуцолановому портландцементі для надземних конструкцій в жарку і суху погоду необхідно строго дотримувати вологісний режим твердіння шляхом збільшення дозування води і змочування водою стінових кам'яних матеріалів.
Примітка 2. Цемент для будівельних розчинів, а також вапняно-шлакові, вапняно-пуцоланові і вапняно- зольні в'яжучі слід застосовувати для розчинів низьких марок (25 і нижче), строго дотримуючи вологісний режим твердіння розчину.
Примітка 3. Застосування вапняно-шлакових, вапняно-пуцоланових і вапняно-зольних в'яжучих за температури повітря нижче 10 ° С не допускається.
Таблиця Д.2 - Склади цементно-вапняних, цементно-глиняних і цементних розчинів для кам'яних конструкцій
|
Марка в'яжучого |
Об'ємне дозування для розчинів марок |
|||||||
|
200 |
150 |
100 |
75 |
50 |
25 |
10 |
4 |
|
|
Склади цементно-вапняних розчинів для надземних конструкцій (цемент: вапно: пісок) при відносній вологості повітря приміщень до 60 % та для фундаментів в маловологих ґрунтах |
||||||||
|
500 |
1:0,2:3 |
1:0,3:4 |
1:0,5:5,5 |
1:0,8:7 |
— |
— |
— |
— |
|
400 |
1:0,1:2,5 |
1:0,2:3 |
1:0,4:4,5 |
1:0,5:5,5 |
1:0,9:8 |
— |
— |
|
|
300 |
— |
1:0,1:2,5 |
1:0,2:3,5 |
1,0,3:4 |
1:0,6:6 |
1:1.4:10,5 |
— |
|
|
200 |
|
— |
— |
1:0,1:2,5 |
1:0,3:4 |
1:0,8:7 |
— |
|
|
150 |
— |
— |
— |
— |
— |
1:0,3:4 |
1:1,2:9,5 |
|
|
100 |
— |
— |
— |
— |
— |
1:0,1:2 |
1:0,5:5 |
|
|
50 |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
1:0,1:2.5 |
1:0,7:6 |
|
25 |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
1:0,2:3 |
|
Склади цементно-вапняних і цементно-глиняних розчинів для надземних конструкцій (цемент: вапно: пісок чи глина) при відносній вологості повітря приміщень більше 60 % і для фундаментів у вологих ґрунтах |
||||||||
|
500 |
1:0,2:3 |
1:0,3:4 |
1:0,5:5,5 |
1:0,8:7 |
— |
— |
— |
— |
|
400 |
1:0,1:2,5 |
1:0,2:3 |
1:0,4:4,5 |
1:0,5:5,5 |
1:0,9:8 |
— |
— |
— |
|
300 |
|
1:0,1:2,5 |
1:0,2:3,5 |
1,0,3:4 |
1:0,6:6 |
1:1:10,5 1:1:9* |
|
|
|
200 |
— |
— |
— |
1:0,1:2,5 |
1:0,3:4 |
1:0,8:7 |
— |
— |
|
150 |
|
|
|
|
- |
1:0,3:4 |
1:1:9 1:0,8:7* |
|
|
100 |
— |
— |
— |
— |
— |
1:0,1:2 |
1:0,5:5 |
— |
|
Склади цементних розчинів для фундаментів та інших конструкцій (цемент: вапно: пісок), розташованих у водонасичених ґрунтах і нижче ґрунтових вод |
||||||||
|
500 |
1:0:3 |
1:0:4 |
1:0:5,5 |
1:0:6 |
— |
— |
— |
— |
|
400 |
1:0:2,5 |
1:0:3 |
1:0:4,5 |
1:0:5,5 |
— |
— |
— |
— |
|
300 |
— |
1:0:2,5 |
1:0:3 |
1:0:4 |
1:0:6 |
— |
— |
— |
|
200 |
|
|
|
1:0:2,5 |
1:0:4 |
— |
|
|
