Таблиця 3 - Максимально допустимий рівень вмісту токсичних елементів, мікотоксинів, радіонуклідів та пестицидів

Показник

Норма

Метод контролювання

Токсичні елементи, мг/кг: свинець

кадмій

арсен

ртуть

мідь

0,5

0,1

0,2

0,03

10,0

Згідно з ГОСТ 26932, ГОСТ 30538

Згідно з ГОСТ 26933,

ГОСТ 30538

Згідно з ГОСТ 26930,

ГОСТ 30538

Згідно з ГОСТ 26927,

ГОСТ 30538

Згідно з ГОСТ 26931, ГОСТ 30538



цинк

50,0

Згідно з ГОСТ 26934, ГОСТ 30538

Мікотоксини, мг/кг:



афлатоксин В1

0,005

Згідно з МР 2273 [3], МР 4082 [4], ДСТУ EN 12955;

зеараленон

1,0

Згідно з МР 2964 [5]

Т-2 токсин

0,1

Згідно з МР 3184 [6]

дезоксиніваленон (вомитоксин)

0,5

Згідно з МР 3940 [7], МУ 5177 [8]

охратоксин А

0,005

Згідно з

ДСТУ EN Iso 15141­1,

ДСТУ EN ISO 15141-2

Радіонукліди, Бк/кг:



стронцій-90

20

МУ № 5778 [9],

цезій-137

50

МУ № 5779 [10],

Пестициди

Перелік пестицидів, за якими контролюють зерно пшениці, залежить від використовування їх на конкретній території та узгоджується зі службами Міністерства охорони здоров’я і ветеринарної медицини України



  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ І ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

    1. Контроль за викидом шкідливих речовин в атмосферу здійснюють відповідно до вимог ГОСТ 17.2.3.02, ДСП 201 [12].

    2. За приймання, транспортування та зберігання зерна пшениці необхідно виконувати вимоги охорони довкілля згідно з ГОСТ 12.1.005, вимоги викладені у «Правилах техники безопасности и производственной санитарии на предприятиях по хранению и переработке зерна Министерства хлебопродуктов СССР», № 99 [13], інших чинних нормативно-правових документів.

    3. Охорону ґрунтів від забруднення побутовими та виробничими відходами здійснюють відповідно до вимог СанПиН 42-128-4690 [14].

  1. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

    1. Правила приймання — згідно з ГОСТ 13586.3

Виявлені за візуального огляду партій зерна при прийманні, відвантаженні і зберіганні сторонні матеріали (камінчики, шматочки металу, дерева тощо) мають бути вилучені.

    1. У кожній партії пшениці визначають стан зерна, запах, колір, склоподібність, натуру, вологість, зернову і сміттєву домішки, зараженість шкідниками, пошкоджене клопом-черепашкою зерно, сажкове зерно, масову частку білка та сирої клейковини, її якість, число падання.

    2. Пшеницю, в якій домішка інших злакових та зернобобових культур становить понад 15 % від загальної маси зерна разом з домішками, приймають як суміш пшениці з іншими культурами та зазначають її склад у відсотках.

    3. Періодичність контролювання вмісту токсичних елементів, мікотоксинів, залишкової кількості пестицидів, радіологічних показників - відповідно до вимог МР 4.4.4-108 [15]. Порядок контролювання встановлюється органами санітарно-епідеміологічного нагляду.

    4. Партія пшениці підлягає поверненню, якщо за результатами її зовнішнього огляду або приймально-здавальних випробувань вона не відповідає встановленим вимогам за показниками якості та безпечності і у випадку неможливості розділення такої партії на однорідні за якістю частини.

    5. При незадовільних результатах випробувань хоча б за одним з показників, проводять повторні випробування на подвійній кількості проб, взятих від тієї ж партії пшениці. Результати повторних випробувань є остаточними і поширюються на всю партію.

  1. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

    1. Відбирають проби зерна згідно з ГОСТ 13586.3, ДСТУ ISO 13690, ДСТУ 3355.

    2. Визначають запах, колір і знебарвленність зерна згідно з ГОСТ

10967.

  1. Визначають натуру згідно з ГОСТ 10840, ДСТУ 4233, ДСТУ 4234.

  2. Визначають склоподібність згідно з ГОСТ 10987.

  3. Визначають вологість згідно з ГОСТ 13586.5, ГОСТ 29143, ГОСТ 29144, ДСТУ 4117.

  4. Визначають зернову, сміттєву і шкідливу домішки згідно з ГОСТ 30483.

  5. Визначають масову частку білка згідно з ГОСТ 10846 та ДСТУ 4117.

  6. Визначають кількість і якість клейковини (показник ВДК) згідно з ГОСТ13586.1, ДСТУ 4117, ДСТУ ISO 21415- 1, ДСТУ ISO 21415- 2.

  7. Визначають число падання згідно з ГОСТ 27676, ГОСТ 30498.

  8. Визначають зараженість шкідниками зерна згідно з ГОСТ 13586.4, ДСТУ ISO 6639-1, ДСТУ ISO 6639-2, ДСТУ ISO 6639-3, ГОСТ 28666.4.

  9. Визначають токсичні елементи, мікотоксини, радіонукліди та пестициди згідно з нормативними документами, наведеними в таблиці 3 та згідно з іншими методами, затвердженими центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

Мінералізацію проб для визначення токсичних елементів проводять згідно з ГОСТ 26929.

  1. Визначають пестициди згідно з методами, затвердженими центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

  2. Використовують міжнародні стандарти на методи контролювання якості зерна, якщо це передбачено контрактом для експортування та імпортування пшениці.

  3. Визначання фузаріозних зерен.

    1. Засоби та допоміжні пристрої:

Для проведення визначання використовують такі засоби та допоміжні пристрої:

ваги лабораторні 3 класу точності з найбільшою межею зважування 1 кг згідно з ГОСТ 24104;

лупа зі збільшенням 4,5 згідно з ГОСТ 25706;

дошка лабораторна згідно з чинним нормативним документом;

скальпель або лезо бритви згідно з чинним нормативним документом;

совок, згідно з чинним нормативним документом;

чашка для наважки згідно з чинним нормативним документом.

  1. Відбирання проб

Від партії пшениці відбирають проби згідно з ГОСТ 13586.3. З відібраних точкових проб складають середню пробу масою не меншою ніж 2 кг. Із середньої проби, звільненої від крупної сміттєвої домішки, виділяють одну наважку масою (50,0 ±0,1) г.

  1. Проведення визначання

Із наважки масою (50,0 ±0,1 ) г за хорошого освітлення виділяють зерна з ознаками фузаріозу (відповідно до додатка Б). У випадку виявлення сумнівних зерен, які можна віднести до знебарвлених III ступеня або рожевозабарвлених нефузаріозних, за допомогою лупи визначають наявність міцелію і спородохій у зародку і борозенці, а також роблять зріз зародка і встановлюють його колір. Зерна відносять до фузаріозних за наявності сукупних ознак, зазначених у Додатку Б. Фузаріозні зерна зважують із точністю до 0,01 г.

  1. Опрацювання результатів

Вміст фузаріозних зерен виражають у відсотках, для чого сумарну масу виявлених фузаріозних зерен у 50 г наважці множать на 2. Якщо третій десятковий знак дорівнює цифрі « 5» або більший, то другий збільшують на одиницю.

  1. Контролювання результатів

Розбіжність між результатами контрольних визначень не повинна перевищувати допустимі величини, зазначені у Додатку В.

  1. ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

    1. Пшеницю перевозять насипом транспортом усіх видів відповідно до правил перевезення вантажів, чинних для транспорту цього виду.

    2. Транспортні засоби мають бути чистими, без сторонніх запахів. За навантажування, перевезення і розвантажування зерно пшениці повинно бути захищене від атмосферних опадів.

    3. Пшеницю розміщують та зберігають у чистих, сухих, без сторонніх запахів, не заражених шкідниками зерна зерносховищах відповідно до чинних санітарних правил і умов зберігання.

  2. ГАРАНТІЇ ПОСТАЧАЛЬНИКА

Підприємство-постачальник гарантує відповідність пшениці вимогам цього стандарту в разі дотримання умов зберігання та транспортування.ДОДАТОК А
(довідковий)
ЗОВНІШНІ ОЗНАКИ ПШЕНИЦІ ІЗ ЗАБАРВЛЕНИМ ЗАРОДКОМ



  1. Мінімальна ступінь потемніння в області зародку

  2. Мінімальна ступінь охоплюваня оперізуючою стрічкою через боковину зерна. Товщина стрічки не має значення

  3. Мінімально необхідна ступінь потемніння стрічки, що охоплює зернівку. Площа покриття не має значення

ДОДАТОК Б
(обов’язковий)

ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОВНІШНІХ ОЗНАК
ПОРАЖЕНОГО ФУЗАРІОЗОМ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ,
ЗНЕБАРВЛЕНОГО І РОЖЕВОЗАБАРВЛЕНОГО

НЕФУЗАРІОЗНОГО ЗЕРНА

Ознака

Фузаріозне зерно

Знебарвлене зерно (III ступінь)

Рожевозабарвлене нефузаріозне зерно

Зовнішній вигляд зерна

Структура зерна

Форма і наповненість

Наявність грибної інфекції і життєздат­ність зародка

Зерно білувате, крейдяне, із повною втратою блиску. На окремих зернах спостерігаються плями рожево-малиново­го або кремово-рожево-го кольору

Ендосперм рихлий, кришиться, із борош­нистою консистенцією. За пізнього фузаріозу — від борошнистого до частково склоподібного Більшість зерен зморщені, щуплі. Мають загострені боки і добре вдавлену борозенку. У разі пізнього фузаріозу за формою борозенки та розміром зерна близькі до нормального, іноді здуті, із відлущеною оболонкою

Зародок нежиттєздат­ний, на зрізі має чорний колір. На зародку і у борозенці є міцелій гриба

Зерно кремово-біле з частковою або повною втратою блиску

Ендосперм за структурою близь­кий до нормально забарвленого зерна

Не відрізняється від нормально забарвленого зерна. На спинці зерна оболонка може бути дещо зморщена

Зародок життє­здатний, на зрізі блідо-жовтого ко­льору. На зародку і у борозенці не має міцелію і спо- родохій гриба

На фоні нормально забарвлених оболо­нок є і плями роже­во-червоних відтін­ків на всій поверхні зерна, переважно біля зародка, що не вдається зіскребти. Зерно має нор­мальний блиск Ендосперм за скловидністю не відрізняється від нормально забар­вленого зерна

Не відрізняється від нормально забарвленого зерна. Рожево- забарвлена оболонка щільно прилягає до ендосперму

Зародок життє­здатний, на зрізі блідо-жовтого ко­льору. На зародку і у борозенці не має міцелію і спо- родохій гриба

ДОДАТОК В
(обов'язковий)
ДОПУСТИМІ РОЗБІЖНОСТІ
ЗА КОНТРОЛЬНИХ ВИЗНАЧЕННЯХ
ФУЗАРІОЗНИХ ЗЕРЕН

Вміст фузаріозних зерен, %

Допустимі розбіжності за контрольних визначань, %

До 0,30 включ.

0,15

Понад 0,30 до 0,60 включ.

0,25

» 0,60 » 1,00 »

0,35

» 1,00 » 3,00 »

0,55

» 3,00 » 6,00 »

0,85

» 6,00 » 10,00 »

1,25



ДОДАТОК Г
(довідковий)

ПЕРЕЛІК ТОКСИЧНОГО І ШКІДЛИВОГО НАСІННЯ

Ботанічна назва

Звичайна назва на українській мові

Звичайна назва на англійській мові

Токсичне насіння



Acroptilon repens (L.) DC.

Гірчак повзучий

Hardheads, Russian

Knapweed

Agrostemma githago L.

Кукіль звичайний

Corn-cockle

Coronilla varia L.

В’язіль різнокольоровий

Coronilla, Crown vetch

Crotalaria spp.

Кроталярія

Crotalaria

Datura fastuosa L.

Дурман індійський

Downy thorn-apple, hoary thorn­apple

Datura stramonium L.

Дурман звичайний

Stramony, Thorn apple

Heliotropium lasiocarpum Fisher et C. A. Meyer

Геліотроп опушеноплідний

Heliotrope

Lolium temulentum L.

Пажитниця п’янка

Darnel

Ricinus communis L.

Рицина звичайна

Castor-oil plant

Sophora alopecuroides L.

Софора лисохвоста

Stagger bush, Russian centaury

Sophora pachycarpa Schrank ex C. A. Meyer

Софора товстоплода

Siberian Pachycarpa

Thermopsis montana

Термопсис гірський

Buffalo pen

Thermopsis lanceolata R. Br.

Термопсис

False Lupin, Golden

in Aiton

Trichodesma incanum

ланцетовидний, мишатник Триходесма сива

Banner

Conium maculatum L.

Болиголов плямистий

Spotted hemlock

Шкідливе насіння


Allium sativum L.

Часник

Garlic

Cephalaria syriaca (L.) Roemer et Shultes

Ворсянка, цефалярія сірійська

Teasel

Melampyrum arvense L.

Мар’янник польовий

Cow-cockle

Melilotus spp.

Донник

Melilot,Sweet clover

Sorghum halepense (L.) Pers.

Сорго алепське

Johnson grass

Trigonella foenum-graecum L.

Пажитник сінний

Fenugreek