Страница 3: ДСТУ 3768:2009. Пшениця. Технічні умови 2009 (61961)

Таблиця 3 - Максимально допустимий рівень вмісту токсичних елементів, мікотоксинів, радіонуклідів та пестицидів

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ І ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

5. 1. Контроль за викидом шкідливих речовин в атмосферу здійснюють відповідно до вимог ГОСТ 17.2.3.02, ДСП 201 [12].

   2. За приймання, транспортування та зберігання зерна пшениці необхідно виконувати вимоги охорони довкілля згідно з ГОСТ 12.1.005, вимоги викладені у «Правилах техники безопасности и производственной санитарии на предприятиях по хранению и переработке зерна Министерства хлебопродуктов СССР», № 99 [13], інших чинних нормативно-правових документів.

   3. Охорону ґрунтів від забруднення побутовими та виробничими відходами здійснюють відповідно до вимог СанПиН 42-128-4690 [14].

6. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

   1. Правила приймання — згідно з ГОСТ 13586.3

Виявлені за візуального огляду партій зерна при прийманні, відвантаженні і зберіганні сторонні матеріали (камінчики, шматочки металу, дерева тощо) мають бути вилучені.

5. 2. У кожній партії пшениці визначають стан зерна, запах, колір, склоподібність, натуру, вологість, зернову і сміттєву домішки, зараженість шкідниками, пошкоджене клопом-черепашкою зерно, сажкове зерно, масову частку білка та сирої клейковини, її якість, число падання.

   3. Пшеницю, в якій домішка інших злакових та зернобобових культур становить понад 15 % від загальної маси зерна разом з домішками, приймають як суміш пшениці з іншими культурами та зазначають її склад у відсотках.

   4. Періодичність контролювання вмісту токсичних елементів, мікотоксинів, залишкової кількості пестицидів, радіологічних показників - відповідно до вимог МР 4.4.4-108 [15]. Порядок контролювання встановлюється органами санітарно-епідеміологічного нагляду.

   5. Партія пшениці підлягає поверненню, якщо за результатами її зовнішнього огляду або приймально-здавальних випробувань вона не відповідає встановленим вимогам за показниками якості та безпечності і у випадку неможливості розділення такої партії на однорідні за якістю частини.

   6. При незадовільних результатах випробувань хоча б за одним з показників, проводять повторні випробування на подвійній кількості проб, взятих від тієї ж партії пшениці. Результати повторних випробувань є остаточними і поширюються на всю партію.

6. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

   1. Відбирають проби зерна згідно з ГОСТ 13586.3, ДСТУ ISO 13690, ДСТУ 3355.

   2. Визначають запах, колір і знебарвленність зерна згідно з ГОСТ

10967.

Мінералізацію проб для визначення токсичних елементів проводять згідно з ГОСТ 26929.

Для проведення визначання використовують такі засоби та допоміжні пристрої:

ваги лабораторні 3 класу точності з найбільшою межею зважування 1 кг згідно з ГОСТ 24104;

лупа зі збільшенням 4,5 згідно з ГОСТ 25706;

дошка лабораторна згідно з чинним нормативним документом;

скальпель або лезо бритви згідно з чинним нормативним документом;

совок, згідно з чинним нормативним документом;

чашка для наважки згідно з чинним нормативним документом.

Від партії пшениці відбирають проби згідно з ГОСТ 13586.3. З відібраних точкових проб складають середню пробу масою не меншою ніж 2 кг. Із середньої проби, звільненої від крупної сміттєвої домішки, виділяють одну наважку масою (50,0 ±0,1) г.

Із наважки масою (50,0 ±0,1 ) г за хорошого освітлення виділяють зерна з ознаками фузаріозу (відповідно до додатка Б). У випадку виявлення сумнівних зерен, які можна віднести до знебарвлених III ступеня або рожевозабарвлених нефузаріозних, за допомогою лупи визначають наявність міцелію і спородохій у зародку і борозенці, а також роблять зріз зародка і встановлюють його колір. Зерна відносять до фузаріозних за наявності сукупних ознак, зазначених у Додатку Б. Фузаріозні зерна зважують із точністю до 0,01 г.

Вміст фузаріозних зерен виражають у відсотках, для чого сумарну масу виявлених фузаріозних зерен у 50 г наважці множать на 2. Якщо третій десятковий знак дорівнює цифрі « 5» або більший, то другий збільшують на одиницю.

Розбіжність між результатами контрольних визначень не повинна перевищувати допустимі величини, зазначені у Додатку В.

5. ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

   1. Пшеницю перевозять насипом транспортом усіх видів відповідно до правил перевезення вантажів, чинних для транспорту цього виду.

   2. Транспортні засоби мають бути чистими, без сторонніх запахів. За навантажування, перевезення і розвантажування зерно пшениці повинно бути захищене від атмосферних опадів.

   3. Пшеницю розміщують та зберігають у чистих, сухих, без сторонніх запахів, не заражених шкідниками зерна зерносховищах відповідно до чинних санітарних правил і умов зберігання.

6. ГАРАНТІЇ ПОСТАЧАЛЬНИКА

Підприємство-постачальник гарантує відповідність пшениці вимогам цього стандарту в разі дотримання умов зберігання та транспортування.ДОДАТОК А
(довідковий)
ЗОВНІШНІ ОЗНАКИ ПШЕНИЦІ ІЗ ЗАБАРВЛЕНИМ ЗАРОДКОМ

1. Мінімальна ступінь потемніння в області зародку

2. Мінімальна ступінь охоплюваня оперізуючою стрічкою через боковину зерна. Товщина стрічки не має значення

3. Мінімально необхідна ступінь потемніння стрічки, що охоплює зернівку. Площа покриття не має значення

ДОДАТОК Б
(обов’язковий)

ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОВНІШНІХ ОЗНАК
ПОРАЖЕНОГО ФУЗАРІОЗОМ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ,
ЗНЕБАРВЛЕНОГО І РОЖЕВОЗАБАРВЛЕНОГО

НЕФУЗАРІОЗНОГО ЗЕРНА

ДОДАТОК В
(обов'язковий)
ДОПУСТИМІ РОЗБІЖНОСТІ
ЗА КОНТРОЛЬНИХ ВИЗНАЧЕННЯХ
ФУЗАРІОЗНИХ ЗЕРЕН

ДОДАТОК Г
(довідковий)

ПЕРЕЛІК ТОКСИЧНОГО І ШКІДЛИВОГО НАСІННЯ