Страница 2: ДСТУ 3768:2009. Пшениця. Технічні умови 2009 (61961)

Зерно, у якого забруднена борідка, боріздка або частини поверхні спорами сажки, що визначають спочатку візуально, а в разі потреби підтверджують мікологічною експертизою

цілі та ушкоджені зерна пшениці, що за характером ушкоджень не віднесені до зернової і сміттєвої домішок

у м’якій і твердій пшениці - зерна із забарвленим зародком до 8% включно

у м’якій пшениці 6 класу - зерна і насіння інших зернових та зернобобових культур, що за характером пошкоджень, відповідно до стандартів на ці культури, не віднесені до зернової і сміттєвої домішок

Додано згідно наказу Держспоживстандарту України від 29.07.2009 № 272

у м'якій пшениці 50% невиповненого зерна від фактичного вмісту

Нова редакція згідно наказу Держспоживстандарту України від 29.07.2009 № 272 зерна пшениці невиповнені, пророслі, пошкоджені за сушіння

зерна пшениці невиповнені у кількості 50% від загальної, пророслі, пошкоджені під час сушіння

у м’якій пшениці - зерна із забарвленим зародком (за різниці між фактичним вмістом такого зерна та допустимою нормою 8%)

зерна пшениці биті та поїдені шкідниками незалежно від характеру їхніх ушкоджень

зерна злакових культур, що відповідно до стандартів на ці культури не віднесено за характером їхніх пошкоджень до сміттєвої домішки

у м’якій пшениці 6 класу - зерна і насіння зернових та зернобобових культур, що за характером їх пошкоджень, відповідно до стандартів на ці культури, віднесені до зернової домішки

• прохід крізь сито з розміром отворів 1,0 мм х 20,0 мм, що відносять до мінеральної домішки, зокрема і шкідливу домішку;

у залишку на ситі з розміром отворів 1,0 мм х 20,0 мм:

• мінеральну, органічну та шкідливу домішки; зіпсовані зерна пшениці, жита, тритикале, ячменю;

• частини зерен пшениці, жита, тритикале, ячменю з повністю виїденим ендоспермом;

3. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

   1. Залежно від показників якості м’яку пшеницю поділяють на 6 класів (класи 1:3 група - А, класи 4^:5 - група Б і клас 6). Тверду пшеницю залежно від показників якості поділяють на 5 класів. Вимоги до якості кожного класу пшениці надано, відповідно, у таблиці 1 і у таблиці 2.

М’яку пшеницю групи А використовують для продовольчих (переважно борошномельна та хлібоперкарська промисловості) потреб і для експортування. Пшеницю групи Б і 6-й клас використовують на продовольчі і непродовольчі потреби та для експортування. За вимогою замовника у зерні м’якої та твердої пшениць можуть визначатися інші показники якості, які є не класоутворюючими (кількість і якість клейковини, сила борошна за альвеографом, індекс седиментації тощо) у відповідності із визнаними у світі затвердженими методиками.

Таблиця 1 — Показники якості зерна м’якої пшениці

Таблиця 2 — Показники якості зерна твердої пшениці

Нова редакція згідно наказу Держспоживстандарту України від 29.07.2009 № 272

4.3—Пшеницю,—що у результаті—несприятливих—умов—дозрівання,—збирання—або зберігання втратила свій природний колір, визначають як «знебарвлену» і зазначають ступінь—знебарвленості.—Для—м’якої—пшениці—групи—А—дозволено—перший—ступінь знебарвленості, для групи Б—перший і другий ступені, для 6 класу—будь який ступінь.

Розпорядження на використання партій з вмістом зерен із забарвленим зародком понад 20% для м’якої та 8% для твердої пшениць надає Центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики України.

4.3 Пшеницю, що у результаті несприятливих умов дозрівання, збирання або зберігання втратила свій колір, визначають як "знебарвлену" і зазначають ступінь знебарвленості. Для м'якої пшениці групи А і групи Б дозволено перший і другий ступінь знебарвленості, для 6 класу - будь який ступінь.

Додано згідно наказу Держспоживстандарту України від 15.07.2009 № 258

Зерно м’якої пшениці з натурою 690-710 г/л, масовою часткою білка не менше ніж 11,0% і масовою часткою клейковини не менше 18,0% відносять до п’ятого класу групи Б. За всіма іншими показниками така пшениця має відповідати показникам п’ятого класу цієї групи. Складування м’якої пшениці такої якості проводиться відокремлено.