Для об'єктів, що скидають стічні води, встановлюється ГДС (гранично допустимі скиди) кожної з забруднюючих речовин, а також продуктів їх трансформації.

Зливання і змішування стоків, при яких починаються хімічні реакції з виділенням шкідливих газів, не дозволяється.

Зливання в міську каналізацію стічних вод, що вміщують шкідливі речовини, дозволяється лише за умови, що після змішування з основною масою стічних вод концентрація в них шкідливих речовин не перевищуватиме нормативних показників і не буде впливати на якість біологічного очищення стоків.

Гігієнічні вимоги щодо використання стічної води і охорони поверхневої води викладено в СанПиН 4630.

8 ЗАХОДИ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ТА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДЕЙ ЗА НАЯВНОСТІ ШКІДЛИВИХ АБО НЕБЕЗПЕЧНИХ ФАКТОРІВ

8.1Заходи із забезпечення безпеки праці при контакті зі шкідливими речовинами повинні пе-редбачати [15, 16, 18]:

  • включення (запровадження) у стандарти і технічні умови на сировину, матеріали і виробитоксикологічних характеристик шкідливих речовин; радіаційних характеристик сировини і виробів;
  • запровадження (включення) даних токсикологічних характеристик речовин у технологічні рег-ламенти;
  • вибір відповідно виробничого устаткування і комунікацій, що перешкоджають виділенню шкід-ливих речовин у повітря робочої зони у кількості, що перебільшує гранично допустиму концентрацію,не призводять до підвищення рівня іонізуючого випромінювання;
  • контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони;
  • застосування засобів індивідуального захисту;
  • застосування прогресивних технологій виробництва і виконання робіт, що виключають контактлюдини з шкідливими речовинами.

  1. При застосуванні будівельних матеріалів, сировина для яких може містити природні радіо-нукліди з підвищеним рівнем іонізуючих випромінювань, необхідно забезпечити радіаційний конт-роль на підприємствах, які добувають сировину і виготовляють будівельні матеріали; в організа-ціях-постачальниках (посередниках), в організаціях-споживачах, а також здійснювати радіаційнийконтроль об'єктів будівництва.
  2. При розробленні технологічних рішень процесів виробництва і застосування будівельнихматеріалів потрібно передбачати:

15

ДСТУ-Н Б А.3.2.1:2007

  • заміну процесів і технологічних операцій, пов'язаних з появою шуму, вібрації, пилу та іншихшкідливих факторів, на процеси або операції з відсутністю або меншою інтенсивністю цих факторів;
  • герметизацію та максимальне ущільнення стиків і з'єднань у технологічному устаткуванні татрубопроводах для попередження виділення шкідливих речовин або газів;
  • теплову ізоляцію нагрітих поверхонь устаткування, повітропроводів і трубопроводів;
  • застосування гідро- і пневмотранспорту для транспортування пилоподібних матеріалів;
  • устаткування для поглинання шуму та амортизації вібрації;
  • використання процесів, при яких максимально скорочується кількість стічних рідин;
  • рекуперацію шкідливих речовин і очищення від них технологічних викидів.

  1. При роботі зі шкідливими речовинами І і II класів небезпеки має бути передбачено розміщеннятехнологічного устаткування в ізольованих кабінах з керуванням цим устаткуванням за допомогоювиносних пультів.
  2. У приміщеннях, до повітря робочої зони яких можливе несподіване надходження значноїкількості шкідливих речовин, необхідно передбачати аварійну вентиляцію; видалення повітря вико-нувати у зовнішнє середовище, але не в місця постійного перебування людей та розміщення по-вітрозабірних пристроїв систем припливної вентиляції та кондиціонування повітря.

Аварійна вентиляція блокується з газоаналізаторами, у яких закладені значення граничних концентрацій шкідливих речовин.

8.6Кількість повітря, необхідного для забезпечення нормативних параметрів середовища вробочій зоні, розраховують:

  • для приміщень з тепловиділенням - за кількістю надлишкової теплоти;
  • для приміщень з тепловологовиділенням - за надлишками явної теплоти, схованої теплоти івологи з перевіркою щодо запобігання конденсації вологи;
  • для приміщень з виділенням шкідливих речовин, пилу, газу - за кількістю шкідливих речовин заумови забезпечення гранично допустимих концентрацій.

  1. Для виробничих будівель або окремих зон у разі застосування механічної вентиляції обсягзовнішнього повітря на одного працюючого повинен складати не менше 60 м3/год.
  2. Застосування рециркуляції повітря для вентиляції, повітряного опалення і кондиціонуванняповітря не дозволяється у приміщеннях:

  • у повітря яких виділяються шкідливі речовини 1-го, 2-го і 3-го класу небезпечності;
  • у повітрі яких містяться шкідливі бактерії, віруси, грибки;
  • в яких має місце утворення неприємних запахів.

8.9Для опалення приміщень застосовують системи, теплоносії і прилади, що не створюютьдодаткових шкідливих впливів; опалення газовими приладами потребує повного видалення продуктівгоріння у зовнішнє середовище.

  1. Санітарні вимоги щодо охорони атмосферного повітря населених пунктів відповідно доГОСТ 17.2.1.01, ДСП 201 передбачають комплекс рішень щодо запобігання забрудненню повітряпри проектуванні, будівництві, реконструкції, розширенні, технічному переозброєнні промисловихта інших об'єктів, а також під час експлуатації об'єктів, що є джерелами забруднення атмосфери.
  2. Викиди в атмосферу повітря, що вміщує шкідливі речовини, повинні передбачатись так, щобконцентрації шкідливих речовин не перебільшували:

-в атмосфері навколишнього середовища максимальних разових доз;

-у повітрі, що надходить до приміщення через приймальні отвори систем вентиляції і кон-диціонування повітря, не більше 30 % допустимих концентрацій шкідливих речовин у робочій зоні.

8.12Для подавання води на виробничі і господарсько-питні потреби і для відведення стічних водпередбачають системи водопостачання та водовідведення.

При регулярному перевірянні гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин дозволяється використання води з водоймищ санітарно-побутового призначення; з'єднання водопроводів від місцевих джерел і водоймищ з міськими водопроводами не дозволяється згідно з СаНПиН 4630.

8.13Виробнича або господарська діяльність, яка може призвести до шкідливого впливу на станповерхневої води, відведення у водостік і водойми усіх категорій стічної води, регламентованаСанПиН 4630.

16

ДСТУ-Н Б А.3.2.1:2007

Забороняється скидати до водостоку або у водойми:

  • неочищені або недостатньо очищені виробничі, господарчі води, а також поверхневий стік зтериторій промислових і будівельних майданчиків;
  • стічні води, що вміщують речовини або продукти трансформації речовин, для яких не встанов-лені ГДК або відсутні методи аналітичного контролю у СанПиН 4630.

Видалення і знезаражування стічних вод, що вміщують радіонукліди, повинно виконуватися згідно з нормами радіаційної безпеки.

  1. Транзитні трубопроводи для шкідливих рідин і газів прокладати в робочих зонах, пішохіднихтунелях забороняється.
  2. Для огорож (стіни, стелі) і поверхонь конструкцій приміщень, в яких виконується робота, щосупроводжується виділенням шкідливих або агресивних речовин, необхідно передбачати матеріали івироби, які не поглинають ці речовини і можуть бути піддані очищенню та миттю.

9 ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ЛЮДЕЙ

Загальні вимоги до засобів індивідуального захисту та їх класифікація наведені у ГОСТ 12.4.011.

9.1Засоби індивідуального захисту органів дихання

Залежно від наявності, виду, стану і концентрації шкідливих речовин застосовують різні типи захисного обладнання, класифікацію і маркування якого наведено в ГОСТ 12.4.034.

Респіратори фільтруючі захищають від рослинного, тваринного, мінерального пилу; не захищають від газів, пари, аерозолю. Респіратори ШБ-1 відповідно до ГОСТ 12.4.028 - "Лепесток-5", "Лепесток-40", "Лепесток-200" - цифра показує максимальну кратність перевищення ГДК шкідливих речовин, при якій можливий захист дихання.

Респіратори протиаерозольні захищають від рослинного, тваринного, мінерального пилу, від аерозолів, у т.ч. радіоактивних.

Респіратори РПА-1, РПА-1м, Ф-62Ш, №-2к, Кама-200 згідно з ГОСТ 12.4.041 відрізняються показником проникнення аерозолю, а також кількістю робочих змін їх експлуатації без заміни.

Респіратори газопилозахисні РПГ-67 згідно з ГОСТ 12.4.004 захищають від пилу, газоподібних речовин, пари, диму.

Протигази згідно з ГОСТ 12.4.121 захищають від шкідливих речовин у вигляді пилу, газу, радіоактивних аерозолів, отруйних речовин. Загальні - ГП-7, ПДФ-2; промислові - ПФНГ, ППФМ; шлангові ПШ-2.

9.2Засоби індивідуального захисту рук

Залежно від виду і характеристик шкідливих або небезпечних факторів як засіб індивідуального захисту рук застосовують рукавиці різного типу з різних матеріалів.

Таблиця 4

Вид шкідливого та небезпечного фактора

Характеристика шкідливого та небезпечного фактора

Маркування засобу захисту (рукавиці)

механічний вплив

проколи, порізи

Мп (Мп)

стирання

Мс (Ми)

вібрації

Ма (Мв)

підвищена температура

теплове випромінювання

Тв (Ти)

відкрите полум'я

Тп (То)

розплавлений метал, скло

Тр (Тр)

температура поверхні 40-100 °С

Тп100 (Тп100)

температура поверхні 100-400 °С

Тп400 (Тп400)

знижена температура

Тзн (Тон)

електричний струм

до 1000 В

Ен (Эн)

більше 1000 В

Ев (Эв)

17

ДСТУ-Н Б А.3.2.1:2007

Продовження таблиці 4

Вид шкідливого

та небезпечного фактора

Характеристика шкідливого та небезпечного фактора

Маркування засобу захисту (рукавиці)

нетоксичний пил

Пс(Пс)

токсичні речовини

тверді

Ят (Ят)

рідини

Яр (Яж)

гази

Яг (Яг)

розчин

Вн (Вн)

кислоти

концентровані

КК(КК)

80 % концентрації

К80 (К80)

50 % концентрації

К50 (К50)

20 % концентрації

К20 (К20)

луги

концентровані

Лр (Щр)

50 % концентрації

Л50 (Щ50)

20 % концентрації

Л20(Щ20)

органічні розчинники

ароматичні

Оа (Оа)

хлорвмісні

Ох (Ох)

нафта

Нн (Нс)

мастила

Но (Нм)

біофактори

Б (Б)

радіоактивне забруднення

Рз (Рз)

радіоактивне випромінювання

Рв (Риз)

Примітка 1. У дужках наведено маркування засобів індивідуального захисту згідно з позначеннями їх російською мовою.

Маркування виробів відповідає ГОСТ 12.4.115, технічні умови на вироби - ГОСТ 12.4.133.

Для індивідуального захисту рук застосовують також пасти, креми тощо згідно з ГОСТ 12.4.068.

9.3Засоби індивідуального захисту тіла

Захист працюючих від попадання на шкіру шкідливих речовин виконують за допомогою:

  • комбінезонів, які захищають від механічних впливів, нетоксичного пилу згідно з ГОСТ 12.4.099,ГОСТ 12.4.100;
  • костюмів спеціальних для захисту від нафтопродуктів згідно з ГОСТ 12.4.111;
  • костюмів:

  • для захисту від води, розчинів, лугів згідно з ГОСТ 12.4.068, ГОСТ 12.4.066;
  • для захисту від кислот згідно з ГОСТ 12.4.101, ГОСТ 12.4.064;

-фартухів спеціальних згідно з ГОСТ 12.4.029;

  • халатів згідно з ГОСТ 12.4.131, ГОСТ 12.4.132.Взуття спеціальне захищає від:
  • механічних ушкоджень згідно з ГОСТ 12.4.162;
  • нафти, кислоти, лугів нетоксичного пилу згідно з ГОСТ 12.4.072.

У разі необхідності застосовують спеціальне віброзахисне взуття згідно з ГОСТ 12.4.034, чоботи спеціальні для захисту від механічних впливів, води, нафти, масел згідно з ГОСТ 12.4. 072. Голову захищають використанням каски згідно з ГОСТ 12.4.087.

9.4Засоби індивідуального захисту від шуму і вібрації

Засоби індивідуального захисту органів слуху від шуму і вібрації наведені у ГОСТ 12.4.051. Згідно з ГОСТ 12.4.051 захист від шуму забезпечують:

-навушники, що закривають вушну раковину;

18

ДСТУ-Н Б А.3.2.1:2007

  • вкладиші, що перекривають зовнішній слуховий канал;
  • шоломи, що закривають частину голови та вушну раковину.Навушники за способом закріплення на голові підрозділяються на:
  • незалежні, що мають жорстке або м'яке кріплення;
  • вбудовані в головний убір (каску, шолом);Вкладиші:
  • одноразового використання;
  • багаторазового використання.