Настанова з виконання робіт при виготовленні та монтажі будівельних конструкцій

Кладку арок і склепінь слід робити від п'ят до замка одночасно з обох сторін. Шви кладки необхідно повністю заповнювати розчином. Верхню поверхню склепінь двоякої кривизни товщиною в 1/4 цегли в процесі кладки слід затирати розчином. При більшій товщині склепінь з цегли або каменів шви кладки необхідно додатково заливати рідким розчином, при цьому затирання роз­чином верхньої поверхні склепінь не проводиться.

Кладку склепінь з затяжками, в п'ятах яких встановлені збірні залізобетонні елементи або сталеві каркаси, допускається починати відразу після завершення влаштування п'ят.

Завантаження розпалублених арок і склепінь за температури повітря вище 10 °С допускається не раніше ніж через 7 діб після закінчення кладки. За більш низьких позитивних температур терміни витримування збільшуються згідно з 9.4.5 цього стандарту.

Утеплювач по склепінню слід укладати симетрично від опор до замка, не допускаючи одно­стороннього навантаження склепінь.

Натяг затягувань в арках і склепіннях слід робити відразу після закінчення кладки.

Бутова кладка із заливанням литим розчином швів між каменями допускається тільки для конструкцій в будівлях заввишки до 10 м, що зводяться на непросідаючих ґрунтах.

• укладання бетонної суміші слід проводити горизонтальними шарами заввишки не більше 0,25 м;

• розмір каменів, що втоплюють в бетон, не повинен перевищувати 1/3 товщини конструкції, що зводиться;

• втеплювання каменів у бетон слід проводити безпосередньо за укладанням бетону в процесі його ущільнення;

• зведення бутобетонних фундаментів в траншеях з прямовисними стінами допускається виконувати без опалубки врозпір;

• перерви в роботі допускаються лише після укладання ряду каменів в останній (верхній) шар бетонної суміші; відновлення роботи після перерви починається з укладання бетонної суміші.

За конструкціями з буту і бутобетону, які споруджуються в суху і жарку погоду, слід організувати догляд, як за монолітними бетонними конструкціями.

Таблиця 18

Кінець таблиці 18

Примітка. У дужках наведені розміри допустимих відхилень для конструкцій з віброваних цегляних, кера­мічних і кам'яних блоків і панелей.

• кладку кам'яних конструкцій слід проводити на всю товщину конструкції в кожному ряду;

• кладка стін повинна виконуватися із застосуванням однорядної (ланцюгової) перев'язки;

• горизонтальні, вертикальні, поперечні і поздовжні шви кладки слід заповнювати розчином повністю з підрізуванням розчину на зовнішніх сторонах кладки;

• тимчасові (монтажні) розриви в кладці, що зводиться, слід закінчувати тільки похилою штробою і розташовувати поза місцями конструктивного армування стін.

Поверхню цегли, каменю і блоків перед укладанням необхідно очищати від пилу та бруду:

• для кладки на звичайних розчинах у районах з жарким кліматом - струменем води;

• для кладки на полімерцементних розчинах - за допомогою щіток або стисненим повітрям.

Для приготування розчинів слід застосовувати пісок, що задовольняє вимогам ДСТУ Б В.2.7-32. Інші види дрібних заповнювачів можна використовувати після проведення досліджень міцності і деформативних властивостей розчинів на їх основі, а також міцності зчеплення з матеріалами кладки. В полімерцементних розчинах не можна застосовувати піски з підвищеним вмістом дріб­нозернистих глинистих і пилуватих часток.

Антисейсмічні шви необхідно звільняти від опалубки і будівельного сміття. Забороняється закладати антисейсмічні шви цеглою, розчином, пиломатеріалами тощо. За необхідності анти­сейсмічні шви можна закривати фартухами або заклеювати гнучкими матеріалами.

6. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ ЗВАРЮВАЛЬНИХ РОБІТ ДЛЯ МОНТАЖНИХ З'ЄДНАНЬ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ

   3. Загальні рекомендації

      1. При виконанні зварювальних робіт для монтажних з'єднань залізобетонних конструкцій необхідно дотримуватись вимог ДБН А.3.2-2.

      2. Розміри заготовок стрижнів для пробних зразків арматури залізобетонних конструкцій повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.6-168.

      3. Механічні випробування стикового зварного з'єднання арматури залізобетонних конст­рукцій слід проводити згідно з ДСТУ Б В.2.6-168.

      4. Зварювані поверхні конструкції і робоче місце зварника слід захищати від дощу, снігу, вітру.

      5. Зварні матеріали (покриті електроди, порошкові дроти, зварні дроти суцільного перерізу, плавлені флюси) повинні відповідати вимогам ГОСТ 9467, ГОСТ 26271, ГОСТ 2246 і ГОСТ 9087.

      6. Зварні стикові зразки слід випробовувати на статичний розтяг, статичний і ударний вигини за температури 20 °С відповідно до ГОСТ 6996.

   4. Рекомендації щодо складання і зварювання монтажних з'єднань залізобетонних конструкцій

      1. Розміри конструктивних елементів зварних з'єднань стрижневої арматури (стрижнів між собою і з елементами закладних виробів) і граничні відхилення розмірів виконаних швів повинні відповідати вказаним в ДСТУ Б В.2.6-169.

      2. Для виконання монтажних з'єднань арматурної сталі різних класів слід застосовувати способи зварювання та зварні матеріали, зазначені в таблицях 19 і 20.

Таблиця 19

Таблиця 20

Примітка. За відсутності електродів типів Е55 і Е60 ванно-шовне і дугове багатошаровими швами зва­рювання сталі класу А400С, А500С, Ат400С і АтбООС допускається виконувати електродами Е50А.