Кладку арок і склепінь слід робити від п'ят до замка одночасно з обох сторін. Шви кладки необхідно повністю заповнювати розчином. Верхню поверхню склепінь двоякої кривизни товщиною в 1/4 цегли в процесі кладки слід затирати розчином. При більшій товщині склепінь з цегли або каменів шви кладки необхідно додатково заливати рідким розчином, при цьому затирання роз­чином верхньої поверхні склепінь не проводиться.

  1. Кладку склепінь двоякої кривизни слід починати не раніше ніж через 7 діб після закінчення влаштування їх п'ят за температури зовнішнього повітря вище 10 °С. За температури повітря від 10 ° до 5 °С цей термін збільшується в 1,5 раза, від 5 °С до 1 °С - в 2 рази.

Кладку склепінь з затяжками, в п'ятах яких встановлені збірні залізобетонні елементи або сталеві каркаси, допускається починати відразу після завершення влаштування п'ят.

  1. Грані примикання суміжних хвиль склепінь двоякої кривизни витримуються на опалубці не менше 12 год за температури зовнішнього повітря вище 10 °С. При більш низьких позитивних температурах тривалість витримування склепінь на опалубці збільшується відповідно до вказівок 9.4.5.

Завантаження розпалублених арок і склепінь за температури повітря вище 10 °С допускається не раніше ніж через 7 діб після закінчення кладки. За більш низьких позитивних температур терміни витримування збільшуються згідно з 9.4.5 цього стандарту.

Утеплювач по склепінню слід укладати симетрично від опор до замка, не допускаючи одно­стороннього навантаження склепінь.

Натяг затягувань в арках і склепіннях слід робити відразу після закінчення кладки.

  1. Рекомендації щодо виконання кладки з бутового каменю та бутобетону

    1. Кам'яні конструкції з буту і бутобетону допускається зводити із застосуванням бутового каменю неправильної форми, за винятком зовнішніх сторін кладки, для яких слід застосовувати постелистий камінь.

    2. Бутову кладку слід виконувати горизонтальними рядами висотою до 25 см з окопом каменю лицьової сторони кладки, розщебенюванням і заповненням розчином порожнин, а також перев'язкою швів.

Бутова кладка із заливанням литим розчином швів між каменями допускається тільки для конструкцій в будівлях заввишки до 10 м, що зводяться на непросідаючих ґрунтах.

  1. При виконанні обличкування бутової кладки цеглою або каменем правильної форми одночасно з кладкою обличкування слід перев'язувати з кладкою тичковим рядом через кожних (4-6) ложкових рядів, але не більше ніж через 0,6 м. Горизонтальні шви бутової кладки повинні збігатися з перев'язувальними тичковими рядами обличкування.

  2. Перерви в кладці з бутового каменю допускаються після заповнення розчином проміжків між каменями верхнього ряду. Відновлення робіт необхідно починати з розстилання розчину по поверхні каменів верхнього ряду.

  3. Конструкції з бутобетону необхідно зводити з дотриманням наступних правил:

  • укладання бетонної суміші слід проводити горизонтальними шарами заввишки не більше 0,25 м;

  • розмір каменів, що втоплюють в бетон, не повинен перевищувати 1/3 товщини конструкції, що зводиться;

  • втеплювання каменів у бетон слід проводити безпосередньо за укладанням бетону в процесі його ущільнення;

  • зведення бутобетонних фундаментів в траншеях з прямовисними стінами допускається виконувати без опалубки врозпір;

  • перерви в роботі допускаються лише після укладання ряду каменів в останній (верхній) шар бетонної суміші; відновлення роботи після перерви починається з укладання бетонної суміші.

За конструкціями з буту і бутобетону, які споруджуються в суху і жарку погоду, слід організувати догляд, як за монолітними бетонними конструкціями.

  1. Відхилення в розмірах і положенні кам'яних конструкцій від проектних не повинні пере­вищувати вказаних в таблиці 18.

Таблиця 18


Граничні відхилення, мм

Контроль(метод, вид реєстрації)

Перевіряються конструкції (деталі)

стін

стовпів

фунда­менту

стін

стовпів

з цегли, керамічних і природних каменів правильної форми, з великих блоків

з буту і бутобетону

Товщина конструкцій

±15

±10

±30

±20

±20

Вимірювальний, журнал робіт

Відмітки опорних поверхонь

-10

-10

-25

-15

-15

Те саме

Ширина простінків

-15



-20

-

»

Ширина прорізів

+15

+20

-

»

Зсув вертикальних осей віконних прорізів від вертикалі

20

-

20

-

»

Зміщення осей конст­рукцій від розбивочних осей

10 (10)

10

20

15

10

Вимірювальний, геодезична виконавча схема



Кінець таблиці 18

Перевіряються конструкції (деталі)

Граничні відхилення, мм

Контроль (метод, вид реєстрації)

стін

стовпів

Фунда­менту

стін

стовпів


з цегли, керамічних і природних каменів правильної форми, з великих блоків

з буту і бутобетону

Відхилення поверхонь і кутів кладки від вертикалі:

- на один поверх

Ю(5)

10


20

15

Вимірювальний, геодезична виконавча схема

- на будинок висотою більше двох поверхів

ЗО (ЗО)

ЗО

ЗО

ЗО

ЗО

Товщина швів кладки:

- горизонтальних

—2; +3

—2; +3

Вимірювальний, журнал робіт

- вертикальних

-2; +2

-2; +2

Відхилення рядів кладки від горизонталі на 10 м довжини стіни

15(15)

-

зо

20


Технічний огляд, геодезична виконавча схема

Нерівності на вертикаль­ній поверхні кладки, виявлені при накладанні рейки довжиною 2 м

10

5

-

15

15

Технічний огляд, журнал робіт

Розміри перетину вентиляційних каналів

±5

-

-

-

-

Вимірювальний, журнал робіт



Примітка. У дужках наведені розміри допустимих відхилень для конструкцій з віброваних цегляних, кера­мічних і кам'яних блоків і панелей.

  1. Додаткові вимоги до виконання робіт у сейсмічних районах

    1. Кладку із цегли і керамічних щілинних каменів необхідно виконувати з дотриманням таких вимог:

  • кладку кам'яних конструкцій слід проводити на всю товщину конструкції в кожному ряду;

  • кладка стін повинна виконуватися із застосуванням однорядної (ланцюгової) перев'язки;

  • горизонтальні, вертикальні, поперечні і поздовжні шви кладки слід заповнювати розчином повністю з підрізуванням розчину на зовнішніх сторонах кладки;

  • тимчасові (монтажні) розриви в кладці, що зводиться, слід закінчувати тільки похилою штробою і розташовувати поза місцями конструктивного армування стін.

  1. Не допускається застосування цегли і керамічних каменів з великим вмістом солей, які виступають на їх поверхнях.

Поверхню цегли, каменю і блоків перед укладанням необхідно очищати від пилу та бруду:

  • для кладки на звичайних розчинах у районах з жарким кліматом - струменем води;

  • для кладки на полімерцементних розчинах - за допомогою щіток або стисненим повітрям.

  1. Для приготування розчинів, як правило, слід застосовувати портландцемент. Викорис­тання для полімерцементних розчинів шлакопортландцементу і пуцоланового портландцементу не допускається.

Для приготування розчинів слід застосовувати пісок, що задовольняє вимогам ДСТУ Б В.2.7-32. Інші види дрібних заповнювачів можна використовувати після проведення досліджень міцності і деформативних властивостей розчинів на їх основі, а також міцності зчеплення з матеріалами кладки. В полімерцементних розчинах не можна застосовувати піски з підвищеним вмістом дріб­нозернистих глинистих і пилуватих часток.

  1. Забороняється зменшувати ширину антисейсмічних швів, зазначену в проектній доку­ментації.

Антисейсмічні шви необхідно звільняти від опалубки і будівельного сміття. Забороняється закладати антисейсмічні шви цеглою, розчином, пиломатеріалами тощо. За необхідності анти­сейсмічні шви можна закривати фартухами або заклеювати гнучкими матеріалами.

  1. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ ЗВАРЮВАЛЬНИХ РОБІТ ДЛЯ МОНТАЖНИХ З'ЄДНАНЬ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ

    1. Загальні рекомендації

      1. При виконанні зварювальних робіт для монтажних з'єднань залізобетонних конструкцій необхідно дотримуватись вимог ДБН А.3.2-2.

      2. Розміри заготовок стрижнів для пробних зразків арматури залізобетонних конструкцій повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.6-168.

      3. Механічні випробування стикового зварного з'єднання арматури залізобетонних конст­рукцій слід проводити згідно з ДСТУ Б В.2.6-168.

      4. Зварювані поверхні конструкції і робоче місце зварника слід захищати від дощу, снігу, вітру.

      5. Зварні матеріали (покриті електроди, порошкові дроти, зварні дроти суцільного перерізу, плавлені флюси) повинні відповідати вимогам ГОСТ 9467, ГОСТ 26271, ГОСТ 2246 і ГОСТ 9087.

      6. Зварні стикові зразки слід випробовувати на статичний розтяг, статичний і ударний вигини за температури 20 °С відповідно до ГОСТ 6996.

    2. Рекомендації щодо складання і зварювання монтажних з'єднань залізобетонних конструкцій

      1. Розміри конструктивних елементів зварних з'єднань стрижневої арматури (стрижнів між собою і з елементами закладних виробів) і граничні відхилення розмірів виконаних швів повинні відповідати вказаним в ДСТУ Б В.2.6-169.

      2. Для виконання монтажних з'єднань арматурної сталі різних класів слід застосовувати способи зварювання та зварні матеріали, зазначені в таблицях 19 і 20.

Таблиця 19

Спосіб зварювання

Характеристика зварювального дроту

Марки зварювального дроту

Клас арматурної сталі

А240С

А400С

А500С

Дугове механізоване СОДГП на сталевій скобі-накладці

Суцільного перерізу без додаткового захисту

СВ 20ГСТЮА (ЕП 245) Св 15ГСТЮЦА (ЕП439)

Рекомендується

Допускається

Дугове механізоване в інвентарній формі або на сталевій скобі- накладці

Порошковий (самозахисний) дріт

ПП-АНЗ ПП-АНЗС ПП-АН11 СП-9 ППТ-9

Рекомендується

Дугове механізоване протяжними швами

ПП-АН7

ПП-АН19С



Таблиця 20

Клас арматури

Рекомендовані типи електродів для зварювання

дуговим багатошаровим швом стикових з'єднань

протяжними швами стикових і з'єднань внапуск

дуговим ручним прихватуванням

А240С

Е42, Е46, Е42А, Е46А

А400С, А500С

Е55, Е60

Е42А, Е46А, Е50А


А500С

Е50А, Е55, Е60

Примітка. За відсутності електродів типів Е55 і Е60 ванно-шовне і дугове багатошаровими швами зва­рювання сталі класу А400С, А500С, Ат400С і АтбООС допускається виконувати електродами Е50А.



  1. Перед складанням конструкцій необхідно встановити відповідність кресленням класів стрижневої арматури, марок сталей плоских закладних виробів та з'єднувальних деталей, а перед зварюванням - також розмірів і точності сполучення з'єднувальних елементів. Точність складання випусків арматурних стрижнів повинна відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.6-168 і ДСТУ Б В.2.6-169.

  2. Перед зварюванням (ванним, багатошаровими або протяжними швами) арматурні стрижні в місці з'єднання слід зачищати на довжині, що перевищує на (10 - 15) мм зварний шов або стик.

  3. При перевищенні регламентованих зазорів між арматурними стрижнями, що стикуються, допускається застосування однієї проміжної вставки довжиною не менше 80 мм. Вставки слід виготовляти з арматури того ж класу та діаметра, що і стрижні, які стикуються. При зварюванні стрижнів встик з накладками перевищення зазору має бути компенсовано відповідним збіль­шенням довжини накладок.

  4. Довжина випусків арматурних стрижнів з бетону конструкції повинна бути не менше 150 мм при регламентованих нормативними документами зазорах і не менше 100 мм при засто­суванні вставки.

  5. Елементи збірних залізобетонних конструкцій слід складати з використанням пристроїв і пристосувань, які фіксують їх проектне положення. Конструкції, які мають закладні вироби спи­рання, слід додатково складати на прихватках із застосуванням тих самих зварних матеріалів, що й основні шви. Прихватки слід розташовувати в місцях подальшого накладення зварних швів.

  6. При складанні конструкцій не дозволяється обрізання кінців стрижнів або підготовка їх кромок електричною дугою.