Страница 2: НПАОП 10.0-5.40-13. Інструкція з облаштування, огляду й вимірювання опору (32590)

кабелів і телефонних апаратів виготовляються із сталі з площею перерізу не менше 12 мм2 або з міді з площею перерізу не менше 6 мм2.

1. Заземлення контрольного броньованого кабелю, який має свинцеву оболонку, виконується приєднанням оболонки до металевого корпусу муфти скобою, яка розташована у середині муфти. На сталеву броню встановлюється хомут, який приєднується до корпусу муфти заземювальним провідником.
2. Заземлення контрольного кабелю з пластмасовою оболонкою і сталевою бронею виконують приєднанням заземлювального провідника до корпусу муфти і до хомута, встановленого на сталеву броню.

У разі потреби підвищення провідності струму заземлювального кола використовують одну або декілька жил кабелю загальною площею перерізу не менше 1 мм2.

Особливості облаштування заземлення кабельних муфт наведено в додатку 5 до цієї Інструкції.

1. Заземлення пересувного і переносного електроустаткування виконується приєднанням його оболонок або металевих конструкцій заземлювальними жилами кабелів до загальної шахтної мережі заземлення.

Заземлювальні жили кабелів приєднуються до внутрішніх заземлювальних затискачів кабельних введень, які передбачаються конструкцією електроустаткування.

1. Контроль за станом заземлення пересувних машин і вибійних конвеєрів виконується безперервно і автоматично. Безперервний автоматичний контроль за станом заземлення забезпечується використанням жили заземлення силового кабелю у колі управління або використанням спеціального пристрою.

Схемуавтоматичного безперервного контролю за станом

заземлення з використанням жили заземлення силового кабелю у колі управління наведено в додатку 6 до цієї Інструкції.

У разі застосування пересувних машин і вибійних конвеєрів, які мають два і більше приводи, заземлені не менше ніж двома заземлювальними жилами різних силових кабелів, автоматичний контроль заземлення не передбачається.

1. Заземлення металевих трубопроводів виконується приєднанням заземлювального провідника до місцевих заземлювачів електроустаткування або окремих місцевих заземлювачів і до хомута, встановленого на трубопровід. Контактні поверхні трубопроводу та хомута зачищаються. Дозволяється приєднання заземлювальних провідників до кріпильних болтів трубопроводів та інших конструкцій.
2. Заземлення металевих вентиляційних труб і трубопроводів стисненого повітря у виробках, де не застосовується електроенергія, виконується приєднанням заземлювального провідника до хомутів, установлених на трубопровід і до місцевих заземлювачів, розташованих на початку і в кінці повітропроводів.
3. Заземлення металевих деталей (гаків, кілець, петель, спіралей тощо), передбачених у конструкції повітропроводів, які складаються із гнучких вентиляційних труб, досягається їх підвішуванням на металевому заземленому з обох кінців тросі або проводі діаметром не менше 5 мм.
4. У разі заземлення паралельних, таких, що перетинаються, або зближених повітропроводів використовуються загальні заземлювачі і загальні магістральні проводи. Розташовані на відстані не більше 10 мм металеві конструкції приєднуються до заземлення повітропроводу.
5. Заземлювальне коло, яке призначене тільки для захисту від статичної електрики, виконується з електричним опором не більше 100 Ом.

Приклади заземлення трубопроводів наведено в додатку 7 до цієї Інструкції.

1. На початку кожної зміни обслуговувальним персоналом виконується зовнішній огляд усіх заземлювальних пристроїв. При цьому перевіряються суцільність заземлювального кола і провідників, стан контактів. Електроустановку дозволяється включати тільки після перевірки справності її заземлювального пристрою. Після кожного ремонту електроустаткування перевіряється справність його заземлення.
2. Зовнішній огляд і вимірювання електричного опору біля кожного заземлювача мережі заземлення шахти виконується не рідше одного разу на 3 місяці. Результати оглядів та вимірів записуються до Книги реєстрації стану електроустаткування та заземлення.
3. Під час огляду заземлювача виконується перевірка безперервності заземлювального кола і стану контактів. У разі послаблення та окислення контактів виконується зачистка поверхні контакту, підтяжка болтових з’єднань.
4. Головні заземлювачі, які розташовані у зумпфі і водозбірнику, оглядаються і ремонтуються не рідше одного разу на 6 місяців.
5. Вимірювання опору заземлювальної мережі виконується із застосуванням двох допоміжних заземлювачів, які встановлюються на відстані не менше 15 м один від одного і від заземлювача, який перевіряється.

Сталеві (бажано луджені) стрижні із загостреними кінцями, які використовуються як допоміжні заземлювачі, забиваються у вологий ґрунт на глибину до 0,8 м. У якості допоміжних використовуються рами металокріплення, розташовані на відстані, зазначеній у додатку 8 до цієї Інструкції.

1. Опір заземлення вимірюється приладами М 416/1, М 1103 та іншими приладами відповідно до заводських інструкцій та за умови виконання вимог пунктів 1 - 8 глави 10 розділу VIII Правил безпеки у вугільних шахтах, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 22 березня 2010 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 липня 2010 року за № 398/17693.
2. У разі коли група машин або апаратів приєднана до одного місцевого заземлювача, вимірюється окремо опір заземлення кожного апарата, не від’єднуючи його від місцевого заземлювача. Провідник від приладу приєднується до заземлювача або заземлювального затискача кожного апарата і вимірюється загальний опір заземлення. У разі розходження результатів вимірювань перевіряється надійність приєднання заземлювальних провідників.

У Книзі реєстрації стану електроустаткування і заземлення допускається робити один запис незалежно від кількості одиниць електроустаткування, яке приєднується до одного заземлювача.

Начальник відділу взаємодії з ВРУ, КМУ та з питань координації роботи центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через міністра

нагляду та промислової безпеки УкраїниВ.І.Теличко

Додаток 1

до Інструкції з облаштування, огляду й вимірювання опору шахтних заземлень

УМОВИ ОБЛАШТУВАННЯ БЕЗПЕРЕРВНОЇ МЕРЕЖІ ЗАЗЕМЛЕННЯ В ШАХТАХ

Рис. 1. Приблизна принципова схема заземлювальної мережі в шахті:

1 - комплектні розподільні пристрої; 2 - електродвигуни насосів; 3 - головний заземлювач у водозбірнику; 4 - додатковий заземлювач реле витікання; 5 - місцеві заземлювачі; 6 - реле витікання; 7 - автоматичний вимикач; 8 - трансформатор; 9 - кабельна муфта; 10 - головний заземлювач у зумпфі; 11 -

комбайн; 12 - магнітний пускач

Додаток 2 до Інструкції з облаштування, огляду й вимірювання опору шахтних заземлень

КОНСТРУКТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАЗЕМЛЮВАЛЬНИХ ПРИЄДНАНЬ

1. Приєднання заземлювальних провідників до мережі заземлення виконується зварюванням, болтовим з’єднанням, як наведено на рис. 1 і 2. Приклад з’єднання двох відрізків заземлювальних тросів наведено на рис. 3.

Рис. 1. Схема приєднання заземлювального провідника із смугової сталі до контуру заземлення або збірної заземлювальної шини:

1 - болт; 2 - заземлювальний провідник; 3 - контур або збірна шина; 4 - гайка;

5 - шайба

У машинних камерах та інших виробках із бетонним кріпленням заземлювальні контури та провідники підтримуються спеціальними штирями або скобами (рис.4).

У виробках із дерев’яним кріпленням заземлювальні провідники закріплюються сталевими скобами (рис.5).

Рис. 2. Схема приєднання заземлювального провідника з троса до заземлювального контуру або збірної шини:

1 - болт; 2 - трос; 3 - контур абозбірнашина;4-гайка;

5 - шайба; 6 - наконечник

Рис. 3. Схема з’єднання двох відрізків заземлювальних тросів

Рис. 4. Схема кріплення заземлювальних провідників у камері з бетонним

кріпленням:

1 - штир для кріплення плоских шин; 2 - шина; 3 - штир для кріплення троса; 4 - трос

Рис. 5. Схема кріплення заземлювального провідника у виробці з дерев’яним

кріпленням:

1 - сталева скоба; 2 - заземлювальний провідник

1. Болтове з’єднання заземлювальних провідників виконується з додержанням таких вимог:

затискач виконується діаметром не менше 8 мм;

контактні поверхні виконуються з площею не менше площі поверхні шайби і зачищаються;

болтове з’єднання споряджується пружинними шайбами або контргайками.

Додаток 3 до Інструкції з облаштування, огляду й вимірювання опору шахтних заземлень

ОСОБЛИВОСТІ ОБЛАШТУВАННЯ ШАХТНИХ ЗАЗЕМЛЮВАЧІВ

1. Заземлювач розміщується у стічній канаві в горизонтальному положенні у заглибленому місці на "подушку" завтовшки не менше 50 мм. Подушка виконується з піску або дрібних кусків породи. Зверху заземлювач засипається піском або дрібними кусками породи завтовшки 150 мм, як наведено на рис.1.

Рис. 1. Схема розташування заземлювача у стічній канаві:

1 - заземлювач; 2 - заземлювальний провідник; 3 - дрібна порода або пісок

Рис. 2. Схема розташування заземлювача в шпурі

1. Три суміжних рами металокріплення, які використовуються як місцевий природний заземлювач, з'єднуються між собою металевим провідником, виконаним із сталі з площею перерізу не менше 50 мм або із міді з площею перерізу не менше 25 мм2. Приклади наведено на рис. 3, 4, 5.
2. Додатковий заземлювач виконується як окремий штучний заземлювач (рис. 6).

Рис. 3. Приклад облаштування місцевого заземлювача з використанням гнучкого з'єднувального провідника (троса)

Рис. 4. Приклад облаштування місцевого заземлювача з використанням збірної

шини як з'єднувального провідника

Рис. 5. Приклад облаштування місцевого заземлення з використанням збірної шини як з'єднувального провідника і кріплення його до рам кріплення

Рис. 6. Приклад облаштування додаткового заземлювача реле витікання: 1 - рама кріплення; 2 - трансформаторна підстанція; 3 - заземлювальні провідники; 4 - ізольований провідник додаткового заземлення; 5 - рама кріплення для облаштування додаткового заземлення

Рис. 7. Приклади приєднання з'єднувальних провідників до

рам кріплення:

а, б - приєднання зварюванням за допомогою планок і скоб (хомутів) різноманітної конструкції; в - розбірне нарізне з'єднання скоби з наконечником з'єднувального провідника; г - нарізне з'єднання скоби із збірною шиною або з'єднувальним провідником

1. Спеціально виготовлені стяжки зі сталевих кутів або смуги для з'єднування рам між собою розміщуються, як наведено на рис. 8.

Рис. 8. Приклад облаштування місцевого заземлювача в камерах, місцях розширення штреків та інших місцях за умов стаціонарного розміщення

електроустаткування: а - з використанням спеціально виготовлених стяжок із металевого кута у разі застосування кріплення, яке має отвори для кріплення стяжок; б - з використанням спеціальних стяжок, виготовлених із смуги;

1 - стояк кріплення; 2 - спеціальний елемент, виготовлений із металевого кута з отворами або шпильками для приєднання заземлювальних провідників;

3 - металева смуга; 4 - планка

Додаток 4 до Інструкції з облаштування, огляду й вимірювання опору шахтних заземлень

ОСОБЛИВОСТІ ЗАЗЕМЛЕННЯ СТАЦІОНАРНОГО І НЕСТАЦІОНАРНОГО

ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ,

МАШИН І АПАРАТІВ

1. Приклади заземлення стаціонарного і нестаціонарного електроустаткування, машин і апаратів наведені на рис. 1, 2 і 3.

Рис. 1. Схема заземлення трансформатора:

1 - броня кабелю; 2 - заземлювальний затискач; 3 - хомут; 4 - перемичка; 5 - заземлювальний провідник; 6 - місцевий заземлювач

Рис. 2. Схема заземлення пересувної трансформаторної підстанції:

1 - броня кабелю; 2 - хомут; 3 - зовнішні заземлювальні затискачі; 4 - заземлювальна жила гнучкого кабелю; 5 - внутрішній заземлювальний затискач; 6 - додатковий заземлювач вбудованого реле захисту від витоку струму на землю; 7 - заземлювальні провідники; 8 - місцевий заземлювач; 9

перемичка

а - у разі приєднання броньованих кабелів; б - у разі приєднання гнучких кабелів; в - у разі приєднання броньованого і гнучких кабелів;1 - заземлювальні провідники; 2 - перемички; 3 - хомут; 4 - броня кабелю; 5 - зовнішні заземлювальні затискачі; 6 - заземлювальні жили гнучких кабелів; 7 - внутрішні заземлювальні затискачі; 8 - місцевий заземлювач

1. Особливості кріплення заземлювальних провідників до рейок вказані на рис. 4.

Рис. 4. Схема приєднання заземлювального провідника до рейки: а - кулькою; б - башмаком; в - мідною шайбою та гайкою

Додаток 5 до Інструкції з облаштування, огляду й вимірювання опору шахтних заземлень

ОБЛАШТУВАННЯ ЗАЗЕМЛЕННЯ КАБЕЛЬНИХ МУФТ

1. Конструкція сталевого хомута для приєднання заземлювального провідника до свинцевої оболонки і броні кабелю наведена на рис. 1.

Рис. 1. Сталевий хомут для приєднання заземлювального провідника до

свинцевої оболонки і броні кабелю

1. Приклад обробки кабелю, що має свинцеву оболонку і сталеву броню для заземлення при його розбиранні, наведено на рис. 2.
2. Приєднання заземлювального провідника до з’єднувальної муфти і до оболонок кабелів наведено на рис. 3. Приєднання заземлювального провідника до відгалужувальної муфти і до оболонок кабелів наведено на рис. 4.

Рис. 2. Обробка свинцевої оболонки кабелю для заземлення

до місцевого заземлювача

Рис. 3. Схема заземлення з’єднувальної муфти:

1 - свинцева оболонка; 2 - захисне покриття; 3 - сталева броня; 4 - перемичка (виконується суцільним провідником)

Рис. 4. Схема заземлення відгалужувальної (трійникової) муфти: