Страница 10: ДСТУ EN 297:2005. Котли газові центрального опалення. Котли типу В11 та В11ВS з атмосферними пальниками номінальною тепловою потужністю не більше 70 кВт (62238)

Таблиця 9b — Теплотворна здатність випробовувальних газів третього сімейства

Випробовування проводять на еталонних і граничних газах за відповідних умов газопоста­чання (тиску), які, залежно від категорій котла, відповідають даним таблиці 10 в 4.1.3.1 і в табли­цях 11а і 11b у 4.1.4.

Якщо не обумовлено інше, то під час випробовування на номінальну теплову потужність на еталонному газі і за нормального тиску подавання, треба вжити заходів:

• котел оснащують інжекторами, що відповідають використовуваному еталонному газу;

• з урахуванням умов газопостачання, температури у випробовувальному приміщенні, ат­мосферного тиску і умов вимірювання (сухий і вологий газ), необхідно установити такий тиск на інжекторах, щоб номінальна теплова потужність мала відхил ± 2 % (завдяки настроюванню витрати газу або регулюванню котла, якщо регулюється, або подаванню тиску до котла).

Якщо для котлів без регулятора в лабораторії потрібно установити вхідний тиск р'_п, відмін­ний від нормального тиску р_п, для того, щоб досягти номінальну теплову потужність у межах ± 2 %, тоді для випробовування з граничними тисками р_тіп і р_тах ці тиски повинні бути відкоректовані Pmin І Ртах ТЗКИМ ЧИНОМ:

Рп _ Ріпіп - Ртах

Рп Ртіп Ртах

Випробовувальні тиски, тобто тиски газу, що підводяться до котла, подано в таблиці 11а і 11b.

Ці тиски і відповідні інжектори треба використовувати згідно з вимогами додатка А залеж­но від країни, у якій котел установлено.

Для еталонних газів, які відповідні категорії котла і відповідні нормальному тиску, котел комплектують відповідними деталями (інжекторами тощо) згідно з вимогами 2.1.1 і регулюють (витрату газу тощо) відповідно до вказівок виробника.

Іноді випробовування з граничними газами, зазначені в 4.1.1, проводять з інжектором і регулюванням відповідної групи еталонного газу, до якої відноситься і граничний газ, викори­стовуваний для відповідних випробовувань.

Для котлів, що регулюються, всі випробовування для визначання номінальної теплової потужності, проводять за максимальної теплової потужності, якщо немає спеціальних вимог.

Таблиця 9с — Характеристики еталонного газу за 0 °С

Таблиця 10 — Випробовувальні гази відповідні категоріям котлів¹’

Наступні умови для випробовування є загальними, за винятком спеціально обумовлених окремих випадків.

Котли встановлюють у приміщеннях з гарною вентиляцією, без протягів (рух повітря мен­ше ніж 0,5 м/с), що мають середню температуру більше ніж 20 °С; котел захищено від впливу прямих променів сонця.

Для всіх випробовувань котел установлюють, використовують і він працює відповідно до умов, установлених виробником, за винятком випадків, обумовлених у визначених пунктах.

Зокрема, настінні котли встановлюють на вертикальній фанерній панелі або матеріалах, що мають ті самі характеристики відповідно до інструкцій.

Крім спеціально визначених випадків, на котлі створюється тяга, створювана трубою ви­сотою 1 м, із внутрішнім діаметром, що дорівнює мінімальному, указаному виробником в інструк­ціях і відповідних додатку А.З.

Товщина стінок труби повинна бути не менше ніж 1 мм.

Якщо діаметр вихідного отвору димоходу котла не відповідає зовнішньому діаметру, вка- занному в А.З, використовують перехідних з товщиною стінок 1 мм.

Висоту труби вимірюють:

• для котлів з відвідним патрубком з горизонтальною віссю — від цієї осі;

• для котлів з відвідним патрубком з вертикальною віссю — від верхньої частини патрубка.

Продукти згоряння відбирають за допомогою пристрою, що відповідає рисунку 2, розміще­ного усередині труби на відстані 0,15 м від верхнього краю.

Таблиця 11а — Випробовувальні тиски, якщо не використовують пару тисків’¹

¹¹ Для тисків, що відповідають місцевим газам, див. додаток В1.

^2> Котли цієї категорії можна використовувати без регулювання за умови зазначених тисків від 28 мбар до ЗО мбар.

Таблиця 11b — Випробовувальні тиски, якщо застосовують пару тисків

¹¹ Цей тиск відповідає використовуванню газів з нижчим числом Воббе.

²¹ Котли цієї категорії можна використовувати без регулювання з парою тисків від 28 мбар до ЗО мбар.

Котел з'єднують з ізольованим випробовувальним пристроєм, показаним схематично на рисунку 1а або 1Ь, або з іншим устаткованням, що дає такий самий результат; ця система має бути обладнана пристроєм для виведення повітря відповідно до вказівок виробника.

Якщо котел оснащено термостатом, що регулюється до 95 °С або нерегульованим тер­мостатом, що установлений жорстко у діапазоні від 70 °С до 95 °С, випробовують за темпера­тури подачі (80 ± 2) °С.

Проте, якщо максимальна температура подачі через конструкцію не може перевищувати нижнє значення, випробовувати за максимальної температури подачі, що зазначена в інструк­ціях виробника.

Вентилі І і II у рисунках 1а або 1b використовують, щоб отримати різницю температури на вході і виході (20 ± 1) К. Або вибирають значення, вказані виробником, якщо система регулю­вання не дозволяє досягнути перепад температур 20 К.

Котел випробовують за теплової рівноваги, тобто коли температура подачі і повернення води стабілізована у межах 2 К.

Треба вжити всіх застережних заходів, щоб захистити термостати або інші регулювальні пристрої від впливу потоку газу до того, коли в цьому з'явиться потреба під час випробовування.

4.1.6.6 Електроживлення

До котла підводять номінальну напругу, крім спеціально обумовлених випадків.

4.1.6.7 Похибка під час вимірювання

За винятком випадків, окремо обумовлених у визначених пунктах, нижче наведені макси-

Повний перелік вимірювальної апаратури треба обрати так, щоб зробити процес роботи зручним.

Для запобігання витоку під час випробовування герметичності використовують об'ємний метод, що виявляє виток і його точність не дозволяє помилитися більше ніж на 0,01 дм³/год. Апаратура, що її застосовують, показана схематично на рисунках 6 або 7, але можна викори­стовувати інші пристрої, які дають такі самі результати.