Страница 9: ДСТУ EN 297:2005. Котли газові центрального опалення. Котли типу В11 та В11ВS з атмосферними пальниками номінальною тепловою потужністю не більше 70 кВт (62238)

Граничні термостати треба випробовувати на довговічність 10000 циклів, відповідно до умов випробовування 4.5.7.3.3.1. Після закінчення випробовування їхня робота повинна відповідати вимогам 3.5.7.1 і 3.5.7.3.2.

Ці пристрої треба випробовувати на довговічність 4500 теплових циклів без навантаги і 500 циклів на блокування і перенавантагу відповідно до умов випробування 4.5.7.3.3.2.

Після випробовування їхня робота повинна відповідати вимогам 3.5.7.1 і 3.5.7.3.2.

Відповідно до умов випробовування 4.5.7.3.3.2, розривання зв'язку між датчиком і пристроєм, що очікує на цей сигнал, спричинить безпечне вимкнення.

Основні умови випробовування викладено в 4.5.8.1.

Відповідно до умов випробовування 4.5.8.2, пристрій не буде працювати.

Відповідно до умов випробовування 4.5.8.3, захисний пристрій повинен спричинити вими­кання протягом максимального часу наближеного до нижченаведених даних:

Якщо відбувається аварійне вимикання, початок роботи буде можливий тільки після 10 хв часу чекання. Виробник повинен записати в технічній інструкції фактичний час повторного увім­кнення котла.

Після випробовування 4.5.8.4 пристрій готовий працювати згідно з 3.5.8.3.

Відповідно до умов випробовування 4.6.1, вміст CO в сухих нерозведених продуктах зго­ряння не повинен перевищувати:

• 0,10 %, коли котел працює на еталонному газі за нормальних або спеціальних умов;

• 0,20 %, коли котел працює на граничному газі під час перевіряння на неповне згоряння.

На додаток до цього, якщо котел працює на граничному газі під час перевіряння на не­повне згоряння, не повинно утворюватися ніякої сажі, хоча допустимо утворення жовтого вістря полум'я.

Виробник визначає клас NO_X котла з таблиці 14. Відповідно до випробовування і умов підра­ховування в 4.6.2, дозволена концентрація NO_X для цього класу в сухих нерозведених продук­тах згоряння для кожного класу не повинна перевищувати обмежені концентрації NO_X цього класу.

Таблиця 14 — Класи NO,

Відповідно до умов випробовування 4.7.1, коефіцієнт корисної дії за номінальної теплової потужності або за максимальної теплової потужності для котлів з регуляторами виражають у відсотках і він повинен бути принаймні не менше:

84 + 2 Ід Р_п, де Р_п — номінальна теплопродуктивність (максимальна теплопродуктивність для котлів з ре­гульованим номінальним діапазоном), виражена в кіловатах (кВт).

На додаток, для котлів з регульованим номінальним діапазоном коефіцієнт корисної дії за середнього арифметичного значення максимальної і мінімальної теплової потужності, вираже­ної у відсотках, повинен бути:

84 + 2 Ід Р_а, де Р_а — середнє арифметичне значення максимальної і мінімальної теплопродуктивності, за­значене виробником, виражене в кіловатах (кВт).

Відповідно до умов випробовування 4.7.2, коефіцієнт корисної дії за навантаження, що відпо­відає ЗО % номінальної теплової потужності (або середньому арифметичному значенню мак­симальної і мінімальної теплової потужності для котлів з регульованим номінальним діапазо­ном), виражений у відсотках, повинен бути:

80 + 3 lg Pj, де Рі — або номінальна теплопродуктивність Р_п, або середнє арифметичне значення мак­симальної і мінімальної теплопродуктивності Р_а, як зазначено виробником для котлів з ре­гульованим номінальним діапазоном.

У визначеному димоході виникає конденсація.

Конденсація в димоході має місце за одного з наступних критеріїв, залежно від вибору виробника:

1. втрати димоходу складають менше ніж 8 %, відповідно до умов випробовування 4.8.1;

2. температура продуктів згоряння менше ніж 80 °С відповідно до умов 4.8.2. ||

Котли і (або) їхні елементи повинні пройти гідравлічні випробовування.

Випробовують відповідно до 4.9, якщо не випробовували згідно 4.2.3.

Антикорозійне покриття повинне бути без ознак пошкодження після випробовування тиском відповідно до 4.9.

Відповідно до умов випробовування 4.9.2, до кінця випробовування не повинно бути ні витікання, ні будь-якого видимого ушкодження.

Відповідно до умов випробовування 4.9.3, до кінця випробовування не повинно бути ні витікання, ні будь-якого видимого ушкодження.

Відповідно до умов випробовування 4.9.4.1, до кінця випробовування не повинно бути ні витікання, ні будь-якого видимого ушкодження.

Відповідно до умов випробовування 4.9.4.2.1, до кінця випробовування не повинно бути ні витікання, ні будь-якого видимого ушкодження.

Відповідно до умов випробовування 4.9.4.2.2, всі елементи повинні залишатися неушкод- женними.

Відповідно до умов випробовування 4.9.4.2.3, анкерні болти повинні бути міцними і стійкими.

Відповідно до умов випробовування 4.10, значення гідравлічного опору або крива доступ­ного тиску повинні відповідати вимогам, зазначеним виробником в технічних інструкціях з уста­новлювання.

Якщо в димоході виникає конденсація, то потрібно додатково випробовувати за критер­іями 3.8, для того, щоб перевірити наявність конденсації в котлі.

Відповідно до умов випробовування 4.11, перевіряють наявність конденсації в котлі.

Якщо конденсація в котлі наявна, треба виконати вимоги 2.1.2.1, 2.1.7, 2.5 і 5.2.1.

Для котлів, призначених для установлення на відкритому повітрі в частково захищеному місці, система захисту від морозу, якщо така існує, повинна починати роботу до того, як тем­пература води в котлі знизиться нижче 0,5 °С. Крім того, для комбінованого котла система захисту від морозу також повинна починати роботу до того, як температура побутової води знизиться нижче 0,5 °С.

4 МЕТОДИ ВИПРОБОВУВАННЯ

Котли розраховані на використовування газів з різними властивостями. Одне з призначень цього стандарту — перевіряння придатності котлів успішно працювати з кожним газом, гру­пою газу і тисками, на які вони розраховані, після регулювань, у разі потреби.

Характеристики еталонних і граничних газів подано в таблиці 9а.

Склад газів, що їх використовують під час випробовування, повинен якнайбільше відпові­дати даним таблиці 9а. Під час готування треба дотримуватись таких правил:

• число Воббе використовуваного газу повинне відрізнятись на ± 2 % від зазначеного в таблиці відповідного випробовувального газу (це припустиме значення містить у собі можли­ву погрішність вимірювальних приладів);

• складові, використовувані для готування сумішей повинні мати щонайменше таку чистоту:

• азот N₂ 99 %, об'єм у відсотках;

• водень Н₂ 99 %, об'єм у відсотках;

• метан СН₄ 95 %*, об'єм у відсотках;

• пропилен С₃Н₆ 95 %*, об'єм у відсотках;

• пропан С₃Н₈ 95 %*, об'єм у відсотках;

• бутан С₄Н₁₀ 95 %*, об’єм відсотках.

• із загальним вмістом водню, оксиду вуглецю і кисню менше ніж 1 % й азоту і вуглекисло­го газу менше ніж 2 %.

Хоча ці умови не є обов'язковими для кожного з компонентів окремо, їхня остаточна суміш буде задовольняти вищевказаним умовам. Згідно з цим, формуючи суміш, треба починати з газу, що вже містить кілька складових планованої суміші у необхідних пропорціях.

Для газів другого сімейства:

• для випробовування з еталонними газами, G20 і G25, природний газ, що відповідає або групі Н, або групі L, або групі Е, може бути використаний, навіть якщо його компоненти не відпо­відають перерахованим вище вимогам, якщо при додаванні пропану або азоту, як необхідно, остаточна суміш буде мати число Воббе, яке на 2 % відрізняється від зазначеного в таблиці для еталонних газів;

• для готування граничних газів можна використовувати інший газ як основний, замість метану:

• для граничних газів G21, G222, і G23 можна використовувати природний газ групи Н;

• для граничних газів G27 і G231 можна використовувати природний газ групи Н або групи L, або групи Е;

• для граничного газу G26 можна використовувати природний газ групи L.

В усіх випадках остаточна суміш, до якої додали пропан або азот, повинна мати число Воббе, яке на ± 2 % відрізняється від значення, поданого в таблиці 9а, для відповідних граничних газів, а вміст водню у остаточній суміші повинен відповідати зазначеному в таблиці 9а.

У суперечливих випадках треба перевіряти гази відповідно до таблиці 9а.

Якщо котел може використовувати кілька груп або сімейств газів, випробовувальні гази вибирають відповідно до таблиці 9а і категорії котла — згідно з даними таблиці 10.

Під час визначання коефіцієнта корисної дії використовують гази другого сімейства; пере­вагу надають G20, якщо в таблиці 10 подано кілька еталонних газів.

Якщо поширюваний газ дозволено використовувати під час визначених випробовувань, то цей газ повинен належать сімейству і групі, до якої належить еталонний газ, який його заміняє.

Таблиця 9а — Характеристика випробувальних¹’ газів. Сухі гази за 15 °С і 1013 мбар

Кінець таблиці 9а