Страница 4: ДСТУ EN 297:2005. Котли газові центрального опалення. Котли типу В11 та В11ВS з атмосферними пальниками номінальною тепловою потужністю не більше 70 кВт (62238)

Котли категорії III призначені для використовування газів трьох сімейств.

Цю категорію використовують не часто.

Категорії III, прийняті у визначених країнах, подано у В.2.

Котли класифікують за кількома типами відповідно до способу відведення продуктів зго­ряння і підведення газоповітряної суміші.

Котел, що передбачає під'єднання до пристрою для виведення продуктів згоряння за межі помешкання, де його встановлено; повітря для горіння подається з приміщення, де його вста­новлено.

Котел типу В обладнано обмежувачем тяги в контурі відведення продуктів згоряння.

Котел типу В₁ без вентилятора в контурі відведення продуктів згоряння або системі по­дачі повітря для горіння.

Котел типу Вц обладнано пристроєм контролювання відведення продуктів згоряння.

Котли класифікують за максимальним робочим тиском води (PMS) так:

• PMS = 1 бар: клас 1;

• PMS = 3 бар: клас 2;

• З бар < PMS < 6 бар: клас 3.

Котли, що використовують у системі центрального опалення класифікують відповідно до системи опалення:

1. котел, призначений для системи центрального опалення з відкритим розширювальним баком;

2. котел, призначений для системи центрального опалення з відкритим або закритим розширювальним баком.

2. КОНСТРУКТИВНІ ВИМОГИ

   1. Загальні положення

Якщо не зазначено інше, то конструктивні вимоги перевіряються оглядання котла і його технічної документації.

У разі переходу від газу однієї групи чи сімейства на газ іншої групи чи сімейства (див. 2.2.2.1, 2.2.4 і 2.3), дозволено виконувати такі операції:

• регулювати витрати газу на основному пальнику або розпалювальному пальнику;

• замінювати інжектори або обмежувачі;

• замінювати розпалювальний пальник або його складові частини;

• замінювати систему, що керує витратою газу;

• виводити з роботи або блокувати регулювальний прилад і (або) регулятор тиску.

Ці операції проводять без від'єднання котла від системи трубопроводів (газ, вода, систе­ма витяжних труб).

Параметри матеріалів, використовуваних у конструкції котлів, а також метод збирання різних частин повинен бути таким, щоб протягом терміну служби котлів, і відповідно до нормальних умов їхнього установлювання і експлуатування, не відбувалися значні зміни їх конструкційних і робочих характеристик.

Усі складові частини котла повинні витримувати механічні і температурні впливи, яких вони можуть зазнавати під час нормального експлуатування котла.

Матеріали, що перебувають за теплообмінником, повинні бути неіржавкі або надійним чином захищені від корозії.

Заборонено застосовувати матеріали, що містять азбест.

Якщо існує можливість конденсації в контурі відведення продуктів згоряння, матеріали повинні відповідати вимогам 4.1 EN 677:1998. Інші матеріали можна використовувати лише тоді, коли подано докази можливості їх роботи в умовах, за яких можлива конденсація (на­приклад, для чавуну, див. додаток Р).

Для котлів, призначених для установлення на відкритому повітрі в частково захищеному місці, матеріали, використані в конструкції, охоплюючи ущільнення, прокладки й ущільнювальні пасти, якщо такі є, повинні функціонувати за мінімальної температури довкілля, зазначеній в інструкції з обслуговування і експлуатування.

Для котлів з робочим тиском класу 3 матеріали і товщина стінок, що перебувають під тис­ком, повинні відповідати 2.1.2.2.1, 2.1.2.2.2 і 2.1.2.2.3.

Якщо використовують інші матеріали і (або) товщини, то виробник повинен підтвердити їхню придатність до експлуатування.

Матеріали елементів котла, що перебувають під тиском, треба вибирати відповідно до їх призначення, і вони повинні бути придатними для експлуатування за вказаних умов.

Цим критеріям відповідають такі матеріали:

• сталі, властивості і хімічний склад яких подано у таблиці 2;

• сорту чавуну, що мають механічні властивості, детально розглянуті в таблиці 3;

• матеріали з кольорових металів, детально розглянуті в таблицях 4 і 5.

Таблиця 2 — Механічні властивості і хімічний склад вуглецевих і неіржавких сталей

Таблиця 3 — Мінімальні вимоги до чавуну

Таблиця 4 — Деталі з алюмінію і алюмінієвих сплавів

Таблиця 5 — Деталі з міді і мідних сплавів

Мінімальні значення товщини стінок подано в таблицях 6 і 7.

Для сталевого прокату допуски подано в EN 10029.

Таблиця 6 — Мінімальні значення товщини для елементів, виготовлених з прокату

Стовпчик а) — для стінок камер згоряння, що зазнають впливу води і вогню, і для горизонтальних стінок, що утворюють конвективні поверхні.

Стовпчик Ь) — тільки для стінок, що зазнають впливу води, і для твердих профілів, наприклад, конвективних поверхонь, розміщених за межами камери згоряння.

Стовпчик с) — труби конвективних теплообмінників.

Таблиця 7 — Номінальні мінімальні значення товщини секцій котла, зроблених з литих матеріалів, що піддаються тиску води

Значення товщини литих стінок, наведені у робочих кресленнях, не повинні бути менше номінальних мінімальних значень, поданих у таблиці 7 для чавунних деталей або деталей, відлитих з матеріалів, що зазнають впливу тиску. Реальна мінімальна товщина секцій котла і частин, що зазнають тиску, повинна бути як мінімум 0,8 величини товщини, наведеної у кресленнях.

Матеріали повинні бути придатні для зварювання. Матеріали, подані в таблиці 2 не вима­гають додаткового теплового обробляння після зварювання.

Зварені шви не повинні мати ніяких тріщин або дефектів у з'єднаннях і повинні бути зва­рені без дефектів по всій площі поперечного перерізу стикових зварених з’єднань.

Однобічні кутові зварені шви і шви типу Y, що зварюють з однобічних, фактично, не по­винні піддаватися згинальним напругам. Труби для відведення відпрацьованих газів, наскрізні штирі і подібні складові частини не треба зварювати з двох боків. Подвійні кутові зварені шви припустимі тільки тоді, коли вони мають достатнє охолодження. Треба уникати виступів у га­зовій стороні димоходу в зоні високих теплових навантаг.

Треба уникати з'єднань типу зварених кутових швів, торцевих зварених швів і подібних зва­рених з’єднань, що під час виробництва і експлуатування зазнають впливу великих згинальних напруг.

Для зварених повздовжньо анкерних болтів або розпірних труб розмір поперечного пере­тину кутового звареного шва, що його зрізають, повинен становити 1,25 необхідної величини площі поперечного перерізу болтів або розпірної труби.

Щодо згаданих елементів зварених швів див. таблицю 8 (розміри подано в мм). Наплавочні матеріали повинні стикуватись з використовуваними матеріалами.

Терміни подано в таблиці 8 згідно з ISO 2553, а кількість рекомендованих процесів зварю­вання — згідно з ISO 857 і EN 24063.

Будь-яка теплоізоляція повинна без ушкодження витримувати температуру мінімум 120 °С і повинна зберігати свої теплоізоляційні властивості за умови теплового впливу і старіння.

ізоляція повинна витримувати можливі теплові і механічні навантаги. Ізоляція повинна бути з негорючого матеріалу.

Однак дозволені легкозаймисті матеріали за умови, що:

• ізоляція стосується поверхонь, що контактують з водою;

• температура поверхні, якої стосується ізоляція, не перевищує 85 °С за умови нормаль­ної роботи;

• ізоляція захищена негорючим покриттям (кожухом) відповідної товщини.