---

5.5.15. Оглядові канави і естакади, за винятком канав обладнаних стрічковими конвеєрами, повинні мати направляючі реборди на всю їх довжину для попередження падіння автомобіля у канаву або з естакади під час його руху.

Висота реборди повинна складати: для автомобілів І категорії не менше 0,1 м, а для автомобілів II і III категорії не менше 0,15 м.

5.5.16. На в’їзній частині оглядової канави слід передбачати розсікач висотою 0,15–0,20 м.

5.5.17. Тупикові оглядові канави повинні бути обладнані стаціонарними колесовідбійними пристроями для коліс автомобіля згідно з п. 5.3.3 цих Правил.

5.5.18. В місцях переходу оглядові канави і траншеї повинні мати з’ємні перехідні містки шириною не менше 0,8 м.

Кількість перехідних містків повинна бути на один менше від кількості місць для установлення на канаві автомобілів.

5.6. Контрольно-технічні пункти

5.6.1. Контрольно-технічний пункт (КТП) повинен мати:

– приміщення для контролера (механіка) технічного стану транспортних засобів;

– приміщення (навіс) і оглядові канави або естакади для огляду транспортних засобів.

5.6.2. Оглядові канави і естакади повинні бути виконані у відповідності з вимогами підрозділу 5.5 цих Правил.

Вхід в оглядову канаву і вихід з неї повинен бути розташований збоку від проїздів.

5.6.3. Ухил при заїзді та з’їзді з контрольно-технічного пункту не повинен перевищувати 5%.

5.6.4. При в’їзді на контрольно-технічний пункт повинні бути вивішені:

– дорожні знаки: “Проїзд без зупинки заборонено”, “Обмеження максимальної швидкості” – 10 км/год;

– знак безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76 – “Вхід (прохід) через ворота КТП заборонено”.

5.6.5. Площадка для перевірки гальм повинна бути рівною з твердим покриттям, без вибоїн і ухилів. Розташування і розміри площадки повинні виключати наїзд автотранспорту на людей, будівлі тощо.

5.7. Паливозаправні пункти, пости випуску і зливу газу

5.7.1. Паливозаправні пункти та пости випуску і зливу газу, що розташовані на території підприємства, повинні відповідати вимогам ВСН 01–89 та інших чинних нормативних документів і забезпечувати безпечну заправку автомобілів.

5.7.2. Для розміщення роздавальних колонок необхідно передбачати острівці, що мають підвищення над прилеглою проїзною частиною на 0,15–0,20 м.

5.7.3. При наявності на паливозаправному пункті декількох роздавальних колонок вони повинні розміщуватися так, щоб забезпечувався безпечний проїзд і заправка автомобілів одночасно на всіх колонках.

5.7.4. Будівництво та розташування наземних резервуарів для зберігання палива на території підприємства забороняється.

5.7.5. Планування території паливозаправного пункту і розташування водоприймальних улаштувань повинні виключати попадання стічної води і нафтопродуктів за межі його території.

5.7.6. Площадки для пересувних паливозаправних пунктів повинні розташовуватися не ближче 12 м від виробничих будівель і споруд.

5.7.7. На території підприємства, яке експлуатує автомобілі, що працюють на газовому паливі, потрібно передбачати окрему площадку під навісом із негорючих матеріалів для поста зливу зрідженого нафтового або випуску стиснутого природного газу в акумулюючі ємності з наступною дегазацією балонів, установлених на автомобілі, негорючим (інертним) газом.

5.7.8. При сумісній експлуатації на підприємстві автомобілів, що працюють на зрідженому нафтовому газі і стиснутому природному газі, пости випуску і зливу газу можуть розміщуватися на одній площадці при умові роз’єднання їх глухою негорючою перегородкою, яка перевищує висоту транспортних засобів не менше ніж на 0,5 м.

5.7.9. Відстань від площадки (поста) зливу зрідженого нафтового газу або випуску стиснутого природного газу до виробничих, адміністративних і побутових будівель повинна бути не менше 20 м.

5.8. В’їзди і виїзди

5.8.1. Ворота основного в’їзду на територію підприємства слід розташовувати на відстані не менше найбільшої довжини автомобілів, що експлуатуються на підприємстві, включаючи автопоїзди, від основного проїзду вулиці, дороги.

5.8.2. Ширину в’їзних воріт на територію підприємства необхідно приймати по найбільшій ширині автомобілів, що використовуються, плюс 1,5 м. але не менше 4,5 м.

5.8.3. Стулчасті ворота виробничих приміщень повинні відкриватися назовні, а для в’їзду на територію підприємства і виїзду з неї усередину.

Ворота повинні бути обладнані пристроями, що виключають їх самовільне закриття або відкриття.

5.8.4. Виїзд (в’їзд) автомобілів із цокольних або підвальних поверхів будівлі через перший поверх не допускається (дозволяється тільки через зовнішні ворота).

5.8.5. Підйомні ворота повинні бути обладнані уловлювачами (фіксаторами), які забезпечують утримання воріт в піднятому положенні при обриві тросів або несправності механізму підйому і спуску.

5.8.6. При наявності у виробничих приміщеннях профілактичного обслуговування і ремонту транспортних засобів конвеєрів, управління зовнішніми воротами, через які передбачається виїзд і в’їзд автомобілів, повинно бути зблоковано з роботою конвеєрів і управлінням тепловими завісами.

5.8.7. В’їзди у виробничі приміщення не повинні мати порогів і виступів, а в’їзний ухил повинен бути не більше 5%.

6. ОСВІТЛЕННЯ І ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

6.1. Природне освітлення

6.1.1. Природне освітлення у виробничих, допоміжних і побутових приміщеннях повинно відповідати вимогам СНиП II-4-79 (розділ 2, п. 40 цих Правил).

Приміщення для зберігання транспортних засобів, складські приміщення, а також інші приміщення без постійного перебування працюючих можуть бути без природного освітлення.

6.1.2. Коефіцієнт природної освітленості для приміщень профілактичного обслуговування і ремонту транспортних засобів треба приймати: при боковому освітленні в середньому 1,0; при верхньому або верхньому та боковому освітленні в середньому 3,0.

6.1.3. Вікна, розташовані з сонячної сторони, повинні бути оснащені пристосуваннями, які б забезпечували захист від прямих сонячних променів.

Забороняється захаращувати вікна та інші світлові прорізи стелажами, матеріалами, обладнанням.

6.1.4. Світлові прорізи верхніх ліхтарів повинні бути засклені армованим склом. Якщо замість армованого скла застосовується звичайне, то під ліхтарями повинна бути підвішена металева сітка для захисту працюючих від можливого випадання скла.

6.1.5. Очищати віконне скло і ліхтарі необхідно залежно від ступеня забруднення, але не менше 2 рази на рік.

6.1.6. Для забезпечення безпеки при очищенні вікон, ліхтарів слід використовувати спеціальні пристрої (драбини-стрем’янки, помости тощо).

6.2. Штучне освітлення

6.2.1. Приміщення і робочі місця повинні забезпечуватися штучним освітленням, достатнім для безпеки виконання робіт, перебування і переміщення людей, згідно з СНиП ІІ-4-79.

6.2.2. Штучне освітлення у виробничих приміщеннях і на робочих місцях залежить від характеру робіт, що виконуються, і повинно забезпечувати освітленість згідно з нормами, указаними в табл. 6.2.1.

Таблиця 6.2.1

Примітки:

1. В табл. 6.2.1 норми освітленості наведені при застосуванні газорозрядних ламп.

2. Освітленість при застосуванні ламп розжарювання необхідно знижувати за шкалою освітленості:

– на один ступінь при системі загального освітлення для розрядів I–V і VII, а також при системі комбінованого освітлення, якщо нормована освітленість становить 750 лк і більше;

– на два ступені при системі загального освітлення для розрядів VI і VIII.

3. Нормовані значення освітленості в люксах, які відрізняються на один ступінь, слід приймати за шкалою: 0,2; 0,3; 0,5; 1; 2; 3; 5; 7; 10; 20; 30; 50; 75; 100; 150; 200; 300; 400; 500; 600; 750; 1000...

4. Освітленість для системи комбінованого освітлення є сумою освітленості від загального і місцевого освітлення.

6.2.3. Освітленість території підприємства, під’їздів, проїздів транспортних засобів, пішохідних доріжок і небезпечних зон повинна бути не менше 2 лк.

6.2.4. Робоче освітлення в приміщеннях мийки, профілактичного обслуговування та ремонту, діагностування транспортних засобів, виконання шиномонтажних робіт повинно бути загальним локалізованим, а в приміщеннях для зберігання транспортних засобів – загальним рівномірним.

6.2.5. При виконанні в приміщеннях робіт І–V розрядів освітленість проходів, проїздів та інших місць, де роботи не виконуються, повинна бути не менше 75 лк при газорозрядних лампах і не менше 30 лк – при лампах розжарювання.

6.2.6. Освітленість робочих місць, яка створюється світильниками загального освітлення в системі комбінованого, повинна бути не менше 150 лк при газорозрядних лампах і 50 лк – при лампах розжарювання.

6.2.7. Лампи розжарювання і газорозрядні лампи місцевого і загального освітлення повинні мати абажури-відбивачі і встановлюватися таким чином, щоб виключити засліплюючу дію світлового потоку. Застосовувати відкриті лампи забороняється.

6.2.8. Конструкція світильників місцевого освітлення повинна передбачати можливість змінювати направлення світла на робочу поверхню.

6.2.9. Поряд з робочим освітленням, улаштування якого є обов’язковим у всіх приміщеннях і на освітлювальних територіях для забезпечення нормальної роботи, проходу людей і руху транспорту, передбачається аварійне освітлення.

Аварійне освітлення необхідно в тих випадках, коли воно вимагається для подальшої роботи, закінчення виробничого циклу і евакуації людей із приміщення при раптовому відключенні робочого освітлення.

6.2.10. Аварійне освітлення для продовження (роботи в приміщеннях, де відключення робочого освітлення недопустиме через можливе виникнення пожежі, вибуху, отруєння або травмування працюючих внаслідок порушення нормального обслуговування механізмів, повинне забезпечувати освітлюваність робочої поверхні не менше 5% від норми, встановленої для загального робочого освітлення цих приміщень, але не менше 2 лк.

6.2.11. Для евакуації людей аварійне освітлення встановлюється в приміщеннях з числом працюючих 50 і більше осіб у місцях, небезпечних для проходу людей, в основних проходах і на сходах для евакуації людей (запасний вихід). Воно повинно забезпечувати освітленість підлоги, основних проходів і східців не менше 0,5 лк в приміщеннях і не менше 0,2 лк на відкритих територіях.

6.2.12. Світильники робочого освітлення та світильники аварійного освітлення у виробничих і допоміжних приміщеннях, на територіях, що освітлюються, повинні живитися від різних незалежних джерел.

6.2.13. Світильники аварійного освітлення повинні автоматично включатися при раптовому відключенні робочого освітлення.

6.2.14. Приміщення для ацетиленового генератора повинне мати зовнішнє електричне освітлення через закриті наглухо фрамуги вікон, спеціально обладнані в стінах ніш, або через ліхтарі спеціального типу.

6.3. Безпека електроустановок

6.3.1. Електроустановки повинні відповідати вимогам Правил будови електроустановок. Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів (розділ 2, пп. 45, 6 цих Правил) та іншим чинним нормативним актам.