13.6.15. Підкачування шин без демонтажу слід проводити, якщо тиск повітря в них знизився не більше як на 40% від норми і є упевненість, що правильність монтажу не порушена.
13.6.16. Перед накачуванням шин на розбірних ободах з болтовим з’єднанням необхідно переконатися, що всі гайки затягнені однаково, відповідно до Керівництва (інструкції) з профілактичного обслуговування автомобілів. Не допускаються до експлуатації ободи, у яких немає хоч би однієї гайки.
13.6.17. На дільниці накачування шин повинен бути установлений дозатор тиску повітря або манометр, що дозволяють регулювати величину тиску для різних шин.
13.6.18. Редуктор на стенді для демонтажу та монтажу шин повинен бути закритий кожухом.
13.6.19. Для огляду внутрішньої поверхні шини необхідно застосовувати спредер.
13.6.20. При огляді шин необхідно працювати тільки в рукавицях.
13.6.21. При роботі з пневматичним стаціонарним підйомником для переміщення шин великого розміру необхідна обов’язкова фіксація піднятої шини стопорним пристроєм.
13.7.1. При виконанні вулканізаційних робіт можуть мати місце такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
– термічні фактори (пожежі, вибухи вулканізаційних апаратів, опіки рук);
– ураження електричним струмом;
– наявність в повітрі робочої зони шкідливих речовин (пилу гуми, парів бензину).
13.7.2. Роботи по вулканізації шин і камер повинні виконуватися в окремому приміщенні.
13.7.3. Робітникові, який обслуговує парогенератор або вулканізаційний апарат, забороняється покидати робоче місце під час роботи апарата або допускати до роботи на ньому інших осіб.
13.7.4. При роботі на вулканізаційному апараті необхідно постійно наглядати за рівнем води у котлі, тиском пари по манометру і дією запобіжного клапана. При зниженні рівня води її можна підкачувати тільки невеликими порціями.
Запобіжний клапан повинен бути відрегульований на гранично допустимий робочий тиск, щоб уникнути вибуху котла.
13.7.5. При експлуатації вулканізаційного апарата забороняється:
– працювати без клапана, а також з несправним або неопломбованим клапаном;
– встановлювати на клапан додатковий вантаж;
– користуватися несправним, неопломбованим або з простроченим терміном перевірки манометром.
13.7.6. При несправності насоса (неможливості підкачати воду) слід негайно припинити роботу, видалити паливо із топки і випустити пару. Гасити паливо водою забороняється.
13.7.7. Забороняється працювати на несправному вулканізаційному апараті, а також ремонтувати його при наявності у котлі тиску.
13.7.8. Шини перед ремонтом повинні бути очищені від пилу, бруду, льоду тощо.
13.7.9. Роботу по шорсткості шин необхідно проводити тільки в захисних окулярах і при увімкненій місцевій вентиляції.
13.7.10. При роботі на парових мульдах подача стиснутого повітря у варильний мішок може виконуватися тільки після остаточного закріплення шини і бортових накладок струбцинами.
13.7.11. Впуск пари в парову сорочку мульди кільцевого вулканізатора, а також повітря у повітряний мішок можна проводити тільки після закривання форми, а у вулканізаційний котел – тільки переконавшись, що кришка закрита і надійно зафіксована (кришка котла повинна бути щільно закрита і не мати перекосів).
13.7.12. Забороняється послаблювати струбцини раніш, ніж із варильних мішків буде випущене повітря.
13.7.13. При вирізанні латок лезо ножа необхідно переміщувати від себе (від руки, в якій затиснутий матеріал), а не на себе. Працювати можна тільки ножем, який має справну рукоятку і гостро заточене лезо.
13.7.14. Розкрій, промазування матеріалу гумовим клеєм і складання варильних мішків слід робити на спеціальних столах. Столи повинні бути покриті рівними і гладкими листами кольорового металу
13.7.15. Ємності з бензином та клеєм необхідно держати тільки зачиненими, відкриваючи їх у разі потреби. На робочому місці дозволяється зберігати бензин і клей у кількості, що не перевищує змінну потребу.
13.7.16. Забороняється використовувати етильований бензин для приготування гумового клею.
13.7.17. Виймати камеру із струбцини після вулканізації можна тільки після того, як відновлена ділянка охолоне.
13.8.1. При виконанні зварювальних робіт можуть мати місце такі основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
– термічні фактори (пожежі, вибухи паливних баків, ацетиленових генераторів, барабанів з карбідом кальцію);
– ураження електричним струмом;
– падіння робітників;
– падіння деталей, вузлів і агрегатів;
– наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин (аерозолів марганцю та його сполук, аерозолів інших металів тощо);
– знижена температура повітря в холодний період року.
13.8.2. Організація та проведення робіт на зварювальній дільниці, розташування та експлуатація устаткування повинні відповідати Правилам з техніки безпеки і виробничої санітарії при електрозварювальних роботах та Правилам техніки безпеки і виробничої санітарії при газоелектричному різанні (розділ 2, пп. 20, 23 цих Правил), а також цим Правилам.
13.8.3. Зварювальні роботи повинні проводитись у спеціально відведеному для цієї мети приміщенні, яке оснащене устаткуванням та інструментом згідно з нормативно-технологічною документацією.
13.8.4. Зварювальні роботи на стаціонарних постах повинні виконуватися при працюючій вентиляції.
На постах зварювання при ремонті транспортних засобів слід застосовувати пересувні або переносні повітровідсмоктувачі.
13.8.5. Зварювання виробів середніх та малих розмірів повинно проводитися у спеціально обладнаних кабінах. Кабіни повинні бути з відкритим верхом та виконані із негорючих матеріалів. Між стінкою і підлогою кабіни необхідно залишати зазор, висота якого повинна бути не менше 50 мм. Площа кабіни, повинна бути достатньою для розміщення зварювального устаткування, столу, улаштування місцевої витяжної вентиляції, зварювального виробу, інструменту. Вільна площа у кабіні на один зварювальний пост повинна бути не менше 3 м2.
13.8.6. Тимчасові місця зварювання необхідно огороджувати вогнестійкими ширмам”, щитами та забезпечувати засобами пожежогасіння.
13.8.7. Виконання працюючими зварювальних робіт на тимчасових робочих місцях, дільницях, площадках, де це не передбачено технологічним процесом, дозволяється тільки після проведення цільового інструктажу і оформлення наряд-допуску відповідно до додатка 3.
13.8.8. При виконанні електрозварювальних робіт на відкритому повітрі над зварювальними постами слід споруджувати навіси із вогнестійких матеріалів.
При відсутності навісів електрозварювальні роботи під час дощу або снігопаду повинні бути припинені.
13.8.9. Забороняється проводити зварювання або різання в приміщеннях, в яких знаходяться або зберігаються легкозаймисті матеріали, або проводяться з ними роботи.
13.8.10. Особи, які зайняті на виконанні зварювальних робіт, повинні використовувати при роботі засоби індивідуального захисту згідно з установленими нормами.
13.8.11. Під час виконання зварювальних робіт на висоті більше 1 м від рівня землі (підлоги) слід користуватися драбинами-стрем’янками або спеціальними помостами, виконаними відповідно до вимог пп. 11.4.12, 11.4.13 цих Правил.
13.8.12. Забороняється проводити зварювальні роботи на трубопроводах, посудинах і апаратах, що знаходяться під тиском, ємностях, які містять займисті або вибухонебезпечні речовини.
13.8.13. Переносні ацетиленові генератори для роботи слід установлювати на відкритих площадках. Допускається їх тимчасова робота у добре провітрюваних приміщеннях.
13.8.14. У приміщенні, де встановлено ацетиленовий газогенератор, забороняється зберігати карбід кальцію у кількості, що перевищує змінну потребу.
13.8.15. Для розкриття барабанів з карбідом кальцію необхідно застосовувати інструмент, що виключає утворення іскри при ударі.
13.8.16. Після закінчення роботи або під час короткочасних перерв у роботі газові пальники дозволяється класти тільки на спеціальні підставки.
13.8.17. Перегрітий пальник охолоджують у холодній воді, попередньо щільно закривши ацетиленовий та кисневий крани.
13.8.18. Перед початком роботи з ацетиленовим газогенератором, а також протягом зміни необхідно обов’язково перевіряти справність водяного затвору та рівень води в ньому, а при необхідності воду потрібно доливати.
13.8.19. При роботі з ацетиленовим генератором забороняється:
– працювати з несправним водяним затвором;
– засипати у завантажувальні корзини генератора карбід кальцію завищеної грануляції або проштовхувати його у воронку апарата за допомогою залізних прутків і дроту, працювати на карбідному пилу;
– підходити з відкритим вогнем або користуватися ним на відстані менше 10 м від генератора;
– з’єднувати ацетиленові шланги мідною трубкою, використовувати мідь як припій для пайки ацетиленової апаратури і в інших місцях, де можливе зіткнення з ацетиленом;
– працювати двом зварникам від одного водяного затвору;
– переносити генератор при наявності у газозбірнику ацетилену.
13.8.20. Відігрівати замерзлі генератори і трубопроводи дозволяється тільки гарячою водою.
13.8.21. Шланги повинні використовуватися згідно з їх призначенням. Не дозволяється використовувати кисневі шланги для подачі ацетилену і навпаки. При приєднанні шлангів до пальника вони повинні попередньо продуватися робочими газами. Довжина шлангів повинна бути не більше 20 м. Застосування шлангів більшої довжини дозволяється у виняткових випадках з дозволу керівника робіт.
13.8.22. Шланги необхідно оберігати від зовнішніх пошкоджень, дії високих температур, іскор, полум’я. Не допускається скручування, сплющення або перелом шлангів.
13.8.23. Закріплення шлангів на з’єднувальних ніпелях повинно бути надійним. Для цього слід використовувати спеціальні хомутики.
Допускається не більше двох з’єднань на кожному шланзі за допомогою ніпелів.
13.8.24. На стаціонарному зварювальному посту балони з ацетиленом (пропан-бутаном) і киснем повинні зберігатися роздільно у металевій шафі з перегородкою.
13.8.25. При газозварювальних (газорізальних) роботах забороняється:
– використовувати редуктори і балони з киснем, на штуцерах яких виявлені хоч би сліди масла, а також замаслені шланги;
– застосовувати для кисню редуктори, шланги, що використовувались раніше для роботи з іншими газами;
– користуватися несправними, неопломбованими або з простроченим терміном перевірки манометрами на редукторах;
– знаходитися навпроти штуцера при продуванні вентиля балона;
– проводити газове зварювання та різання на відстані менше 10 м від ацетиленового генератора і менше 5 м від балонів з киснем, ацетиленом або зрідженим газом;
– виконувати будь-які роботи з відкритим вогнем на відстані менше 3 м від ацетиленових трубопроводів і менше 1,5 м від кисневопроводів;
– запалювати газ у пальнику за допомогою дотику до гарячої деталі;
– залишати робоче місце при включених різаках та пальниках;
– знімати ковпак з балонів, які наповнені ацетиленом або іншими горючими газами, за допомогою інструменту, який може викликати іскру. Якщо ковпак не відкручується, балон повинен бути повернутий заводу-наповнювачу;
– переносити балони на руках. Транспортування на виробничих дільницях балонів дозволяється тільки на спеціальних візках з надійним їх кріпленням;
– проводити ремонт пальників, різаків і іншої зварювальної апаратури неспеціалістами;
– застосовувати для ущільнення редуктора будь-які прокладки, крім фібрових;
– ремонтувати газову апаратуру і підтягувати болти з’єднань, що знаходяться під тиском.
13.8.26. При застосуванні замість ацетилену інших горючих газів необхідно дотримуватися правил безпечного використання цих горючих газів.
13.8.27. Забороняється розміщувати наповнені газом балони на відстані менше 1 м від опалювальних пристроїв і паропроводів. Відстань від балонів до печей та інших джерел тепла з відкритим вогнем повинна бути не менше 5 м.
13.8.28. При поводженні з порожніми балонами з-під кисню і горючих газів мають виконуватись такі само заходи безпеки, як і з наповненими балонами.
13.8.29. При виявленні витікання газу роботу необхідно негайно припинити, ліквідувати витікання, провітрити приміщення.
13.8.30. Усі газороздаточні трубопроводи повинні бути заземлені.
13.8.31. Наземні газопроводи та балони повинні фарбуватись:
ацетиленові – в білий колір;
кисневі – в голубий.
13.8.32. Приєднання та від’єднання від мережі електрозварювальних установок повинно виконуватися тільки електриком.
13.8.33 Перед приєднанням електрозварювальної установки необхідно провести зовнішній огляд усієї установки і переконатися в її справності. Особливу увагу при цьому потрібно звернути на стан контактів та заземлюючих провідників, справність ізоляції робочих проводів, наявність і справність захисних засобів. При виявленні будь-яких несправностей зварювальну установку включати забороняється.
13.8.34. Перед приєднанням електрозварювальної установки до електромережі необхідно, у першу чергу, заземлити її, а при від’єднанні, навпаки, спочатку від’єднати установку від електромережі, а потім зняти заземлення.
13.8.35. Довжина проводів від електромережі до зварювальної установки не повинна перевищувати 10 м.
Ізоляція проводів повинна бути захищена від механічних пошкоджень.
13.8.36. Пересувати електрозварювальну установку дозволяється тільки після від’єднання її від електромережі.
13.8.37. Лещата електрозварника, які установлені на заземленому металевому столі, повинні мати індивідуальне заземлення.
13.8.38. Конструкція і технічний стан електродотримача повинні забезпечувати надійне кріплення та безпечну зміну електроду. Рукоятка електродотримача повинна бути виготовлена з діелектричного вогнестійкого матеріалу.
13.8.39. З’єднання зварювальних проводів слід виконувати гарячою пайкою, зваркою або за допомогою гільз з гвинтовими зажимами. Місце з’єднання повинно мати надійну ізоляцію, гільзи з затискачами обов’язково замкнуті у колодку із небиткого матеріалу, а головки затискних гвинтів утоплені в тіло колодки. З’єднання закруткою забороняється.
