---

11.2.6. Підйомники з електричним приводом повинні обладнуватися автоматичними обмежувальними вимикачами на верхній і нижній межах робочого ходу.

11.2.7. Домкрати повинні бути такої конструкції, щоб вивішена частина транспортних засобів:

– в будь-якому положенні залишалася на опорі;

– не могла бути випадково опущена;

– не зісковзувала з опорної поверхні.

11.2.8. Ручні важільно-рейкові домкрати повинні мати справні пристрої, що виключають самочинне опускання вантажу при знятті зусилля з важеля або рукоятки, опоряджуватися стопорами, які виключають вихід гвинта або рейки при знаходженні штока у верхньому крайньому положенні.

11.2.9. Гідравлічні, пневматичні і електричні підйомники повинні піддаватися технічному огляду і мати табличку із зазначенням інвентарного номера, дати наступних випробувань і допустимої вантажопідйомності.

Технічний огляд проводиться:

а) повний – не рідше одного разу на 3 роки;

б) частковий – не рідше одного разу на 12 місяців. Повний технічний огляд підйомників повинен також проводитися після монтажу (установки), капітального ремонту і реконструкції.

11.2.10. При повному технічному огляді підйомник повинен піддаватися:

– огляду;

– статичному випробуванню навантаженням, яке перевищує на 25% його вантажопідйомність, при знаходженні вантажу в крайньому верхньому положенні протягом 10 хвилин;

– динамічному випробуванню навантаженням, яке на 10% перевищує вантажопідйомність підйомника, шляхом підіймання і опускання його 3 рази.

При частковому технічному огляді повинен проводитися тільки огляд підйомника.

11.2.11. Випробування домкратів (1 раз на рік) повинно проводитися статичним навантаженням більше граничного на 10% (згідно з паспортом) протягом 5 хвилин при знаходженні штока у верхньому крайньому положенні,

11.2.12. У гідравлічних домкратах падіння тиску рідини до кінця випробування не повинно бути більше 5% від номінального. Результати випробувань заносяться у журнал.

11.2.13. Забороняється використовувати домкрати, у яких різьба гвинта чи гайки зношена більш ніж на 20%.

11.3. Конвеєри

11.3.1. Конвеєри у цілому повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022-80 (розділ 2, п. 32 цих Правил).

11.3.2. Рухомі частини конвеєрів (барабани, натяжні пристрої, муфти, ролики тощо) повинні бути огороджені у зонах постійних робочих місць, що зв’язані з технологічним процесом на конвеєрі, або по всій трасі конвеєра, якщо мають вільний доступ або постійний прохід поблизу конвеєра осіб, які не зв’язані з обслуговуванням конвеєра.

11.3.3. Конвеєри великої протяжності, що застосовуються при обслуговуванні автомобілів, повинні бути обладнані вимикаючими пристроями для зупинки конвеєра при аварійних ситуаціях з будь-якого місця.

11.3.4. На дільницях траси конвеєрів, що знаходяться поза зоною видимості оператора з пульта керування, повинна бути встановлена двостороння попереджувальна передпускова звукова або світлова сигналізація, яка вмикається автоматично за 5–10 сек до вмикання привода конвеєра.

Двостороння сигналізація повинна забезпечувати не тільки оповіщення про пуск конвеєра осіб, що знаходяться поза зоною видимості з пульта керування конвеєром, але і подачу сигналу у відповідь на пульт керування з дільниць траси, які невидимі оператору, про готовність конвеєра до пуску.

11.3.5. Конвеєри з нахиленою стрічкою, що переміщують вантаж нагору, повинні мати механічні пристрої, які запобігають реверсуванню приводу, і сповзанню вантажу назад до точки навантаження при відключенні живлення.

11.3.6. Конвеєри малої протяжності (до 10 м) у головній та хвостових частинах повинні бути обладнані аварійними кнопками для їх зупинки.

11.3.7. Пластинчасті та стрічкові конвеєри, а також рольганги, що розташовані, на висоті більше 1 м, повинні мати борти висотою не менше 1/3 висоти вантажу, який переміщується.

Ширина конвеєра повинна бути більше на 200 мм від ширини вантажу, який переміщується.

11.4. Спеціалізоване устаткування, пристрої

11.4.1. Конструкція стендів для перевірки тягово-динамічних властивостей та гальмових систем автомобілів повинна виключати можливість самовільного виїзду транспортних засобів з стенда та обмежувати їх переміщення за його межі у поперечному напрямку під час випробувань.

11.4.2. Автоматичні безконвеєрні мийні установки повинні бути оснащені на в’їзді світловою сигналізацією і кінцевими вимикачами.

11.4.3. В установках для миття деталей, вузлів та агрегатів повинен бути блокуючий пристрій, який відключає привід при відкритому завантажувальному люці.

11.4.4. Конструктивне виконання запобіжних клітей (пристроїв) для накачування шин повинне забезпечувати безпеку працюючих від вильоту замкового кільця та розриву покришки при накачуванні шини.

11.4.5. На мастильних нагнітачах з електроприводом повинен бути пристрій, який виключає привід при перевищенні встановленого значення тиску більше як на 10%.

11.4.6. В конструкції пересувного устаткування, яке призначене для монтажу, демонтажу та транспортування складальних одиниць і агрегатів автомобіля, повинні бути стояки та упори, що запобігають їх падінню або зміщенню на платформі, і стоянковий гальмівний пристрій.

11.4.7. Пересувне та переносне обладнання повинне мати захвати для його переміщення або перенесення.

11.4.8. Конструкція підставок (козелків) повинна забезпечувати надійність і стійкість при їх застосуванні, а також запобігати сковзанню транспортних засобів, що установлені на них. На кожній підставці (козелку) повинно бути вказане гранично допустиме навантаження.

11.4.9. Конструкція колодок упорних автомобільних повинна відповідати таким вимогам:

– витримувати максимальне навантаження, що дорівнює половині навантаження на вісь автомобіля (повної маси) відповідного типу;

– забезпечувати щільне установлення під колеса;

– виключати ковзання після установлення у разі початку руху автомобіля.

11.4.10. Конструктивне виконання колодок упорних автомобільних повинно відповідати вимогам РСТ 1804-87 (розділ 2, п. 25 цих Правил).

11.4.11. Гнучкі та жорсткі зчіпки повинні забезпечувати надійне кріплення буксированого та буксируючого автомобілів у процесі буксирування, симетричний розподіл передавання тягового зусилля (для жорстких зчіпок), простоту та зручність закріплення на буксируючому і буксированому автомобілях і виготовлятися відповідно до вимог ДСТУ 1895-92 (розділ 2, п. 24 цих Правил).

11.4.12. Помісти, площадки для виконання робіт з обслуговування та ремонту автомобілів, які розташовані на висоті 1 м і більше (над рівнем підлоги), повинні бути стійкі, мати драбину і поручні висотою 1 м з одним середнім проміжним горизонтальним елементом і суцільну бокову обшивку від підлоги на висоту не менше 0,15 м. Відстань між стояками поручнів не повинна бути більше 2 м. При довжині помостів, площадок більше ніж 3 м під ними повинні установлюватися проміжні опори. Ширина помосту повинна бути не менше 0,6 м.

Дошки настилу повинні бути укладені без зазорів та надійно закріплені. Кінці дощок повинні знаходитися на опорах. Товщина дощок повинна бути не менше 40 мм. При виготовленні настилу із металу він повинен бути рифленим.

11.4.13. Переносні драбини-стрем’янки, що виготовлені із дерева, повинні мати врізні у тятиву східці шириною не менше 150 мм і бути скріплені через кожні 2 м стяжними болтами.

Забороняється застосовувати драбини з набивними східцями.

Відстань між східцями драбини (у т.ч. і помостів) не повинна бути більше 250 мм і менше 150 мм.

Драбини-стрем’янки повинні бути такої довжини, щоб робітник міг працювати зі східців, що відстають від верхнього кінця драбини не менше як на 1 м.

Нижні кінці драбини повинні мати наконечники, що перешкоджають її ковзанню.

Задні ніжки драбин-стрем’янок повинні бути скріплені стяжками.

11.5. Інструмент

11.5.1. Ручні інструменти (молотки, зубила, пробійники тощо) не повинні мати:

– на робочих поверхнях пошкоджень (вибоїн, відколів);

– на бокових гранях у місцях затискання їх рукою задирок та гострих ребер;

– на дерев’яних поверхнях ручок сучків, задирок, тріщин; поверхня повинна бути гладкою;

– наклепів та перегартованих робочих поверхонь.

11.5.2. Молотки та кувалди повинні бути надійно насаджені на дерев’яні ручки і щільно заклинені м’якими, сталевими зайорженими клинами.

Ручки молотків та кувалд повинні бути виготовлені з твердих та в’язких порід сухого дерева і насаджені під прямим кутом по відношенню до вісі бойка. Виготовлення ручок з м’яких або товстошарових порід дерева забороняється.

Ручка повинна бути прямою, овального перерізу з незначним утовщенням до її вільного кінця.

Довжина ручок слюсарних молотків повинна бути в межах 300–400 мм у залежності від ваги.

11.5.3. Всі інструменти, що мають загострені кінці для насаджування рукояток (напилки, викрутки, стамески тощо), повинні мати ручки, що відповідають розмірам інструменту, з бандажними кільцями.

11.5.4. Зубила повинні бути довжиною не менше 150 мм, а відтягнена частина зубила – 60–70 мм. Різальна частина зубила повинна мати пряму або злегка випуклу лінію.

11.5.5. Слюсарні лещата повинні бути у повній справності, міцно захоплювати затискуваний виріб і мати на губках неспрацьовану насічку.

11.5.6. Гайкові ключі повинні відповідати розмірам гайок та головок болтів і не мати тріщин та забоїн, площини зіва ключів повинні бути паралельними і не повинні бути закатаними.

Розвідні ключі не повинні бути ослабленими у рухомих частинах.

11.5.7. Лезо викруток повинно за товщиною відповідати ширині шліца в головці гвинта.

11.5.8. Зенкера, свердла і тому подібний вставний інструмент повинні бути правильно заточені і не мати тріщин, вибоїн, задирок та інших дефектів. Хвостовики цього інструменту не повинні мати нерівностей, скосів, тріщин та інших пошкоджень, повинні бути міцно пригнаними і правильно центрованими.

11.5.9. Робочий пусковий механізм на ручних пневматичних машинах (інструментах) повинен бути:

– розташований так, щоб виключити можливість випадкового включення;

– улаштований так, щоб при знятті тиску від руки оператора автоматично закривався пневматичний впускний клапан.

11.5.10. Приєднання шлангів до пневматичного інструменту, вхідного штуцера роздавального трубопровода та з’єднання шлангів між собою повинно бути міцним і здійснюватись тільки за допомогою штуцерів або ніпелів із справною різьбою (кільцевими виточками) та стяжних хомутиків.

11.5.11. Ручні електричні машини (інструмент) підлягають періодичній перевірці не менше одного разу в 6 місяців згідно з ГОСТ 12.2.013.0-91 (розділ 2, п. 31 цих Правил).

11.5.12. У конструкції ручного механізованого інструменту масою понад 5 кг повинен бути пристрій для його підвішування та перенесення.

12. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ ЗБЕРІГАННІ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ

12.1. У місцях зберігання (стоянки) транспортних засобів можуть мати місце такі основні небезпечні виробничі фактори:

– наїзди транспортних засобів на працівників в результаті самовільного руху транспортних засобів, при запусканні двигуна, зчепленні і розчепленні автомобіля з причепом (напівпричепом), під час руху заднім ходом;

– падіння працівників на поверхні та з висоти (кузова, буфера, підніжки тощо);

– опускання (падіння) перекидної кабіни вантажного автомобіля, кузова автомобіля-самоскида, виважених частин транспортних засобів.

12.2. Автомобілі дозволяється зберігати:

– в опалюваних та неопалюваних приміщеннях;

– на спеціально відведених площадках (місцях).

12.3. Приміщення та площадки зберігання транспортних засобів забороняється захаращувати предметами і устаткуванням. Проїзди повинні бути постійно вільними. Установлення автомобілів в проїздах забороняється.

12.4. Ширина проїзду між автомобілями в приміщеннях і на площадках для стоянки повинна бути достатньою для вільного в’їзду автомобіля на своє місце (за один маневр), а відстань від межі проїзду до автомобіля – не менше 0,5 м.

12.5. Відстань між транспортними засобами, елементами конструкцій будівель і споруд в приміщеннях і на площадках повинна бути не менше норм, вказаних в табл. 12.1.

12.6. Порядок розміщення транспортних засобів визначається власником.

12.7. Автомобілі-цистерни для перевезення пально-мастильних, горючих та легкозаймистих речовин повинні зберігатися на окремих площадках або в ізольованих одноповерхових приміщеннях наземних гаражів, що мають безпосередній виїзд назовні та обладнані припливно-витяжною вентиляцією, групами не більше 50 автомобілів.

12.8. Не допускається зберігання в підземних гаражах-стоянках автомобілів, що працюють на газі, а також автомобілів для перевезення фекальних рідин і сміття, отруйних, інфікованих та пально-мастильних матеріалів.

Таблиця 12.1