13.11.3. Роботи по ремонту акумуляторних батарей повинні виконуватись при працюючій вентиляції.
Припливно-витяжна вентиляція зарядної повинна включатися перед початком зарядження батарей і відключатися після повного видалення газів, але не раніш як через 1,5 години після закінчення зарядження.
Вентиляція зарядного відділення блокується із зарядним пристроєм; зарядний струм не подається до акумуляторних батарей при непрацюючій вентиляції.
13.11.4. Для переміщення акумуляторних батарей по території та в приміщеннях підприємства необхідно користуватися спеціальними візками, платформа яких виключає можливість падіння батарей.
13.11.5. При перенесенні вручну малогабаритних акумуляторних батарей необхідно використовувати, пристрої (захвати) і додержуватись застережних заходів, щоб уникнути обливання електролітом.
13.11.6. Готувати кислотний електроліт необхідно в спеціальних посудинах (керамічних, пластмасових і т.п.), при цьому необхідно спочатку налити дистильовану воду, а потім вливати кислоту тонким струменем. Переливати кислоту із бутлів слід тільки за допомогою спеціальних пристроїв (качалок, сифонів тощо).
13.11.7. Переливати кислоту вручну, а також вливати воду в кислоту забороняється.
13.11.8. Бутлі з кислотою, електролітом дозволяється переносити на спеціальних носилках або інших пристроях, які виключають падіння бутлів, а також перевозити міцно закріпивши їх на візках. Пробки на бутлях повинні бути щільно закриті.
Всі посудини з кислотою та електролітом повинні мати відповідні написи.
13.11.9. При приготуванні лугового електроліту посудину з лугом слід відкривати обережно, не застосовуючи великих зусиль. Щоб полегшити відкривання посудини, пробка якої залита парафіном, дозволяється прогрівати горловину посудини ганчіркою, змоченою гарячою водою.
13.11.10. Великі куски їдкого калію необхідно дробити, накриваючи їх чистою тканиною для запобігання розлітанню дрібних частинок. Забороняється брати їдкий калій руками; його слід брати за допомогою стальних щипців, пінцета або металевої ложки.
13.11.11. Акумуляторні батареї, що установлюються для зарядження, повинні з’єднуватись між собою тільки проводами з наконечниками, які щільно прилягають до клем батарей і виключають можливість іскріння. З’єднувати наконечники акумуляторних батарей дротом “закруткою” забороняється.
Приєднання акумуляторних батарей до зарядного пристрою і від’єднання їх повинно проводитися тільки при виключеному зарядному устаткуванні.
13.11.12. Контроль за ходом зарядження повинен здійснюватись за допомогою спеціальних приладів (термометра, навантажувальної вилки, ареометра тощо).
Перевіряти акумуляторну батарею коротким замиканням забороняється.
Зарядження акумуляторних батарей повинно проводитися тільки при відкритих пробках і включеній витяжній вентиляції.
13.11.13. Для огляду акумуляторних батарей необхідно користуватися переносними світильниками у вибухобезпечному виконанні напругою не більше 42 В.
13.11.14. При проведенні акумуляторних робіт забороняється:
– входити в зарядну з відкритим вогнем (запаленим сірником, цигаркою тощо);
– виконувати роботи при виключеній або несправній вентиляції;
– користуватися в зарядній електронагрівальними приладами;
– зберігати в акумуляторному приміщенні бутлі з сірчаною кислотою більше добової потреби, а також порожні бутлі та посудини. Їх необхідно зберігати у спеціальному приміщенні;
– спільно зберігати та заряджати кислотні та лужні акумуляторні батареї в одному приміщенні;
– перебування працівників у приміщенні для зарядження акумуляторних батарей, крім обслуговуючого персоналу.
13.11.15. Плавлення свинцю і заповнення ним форм при відливанні деталей акумуляторів, а також плавлення мастики і ремонт акумуляторних батарей повинно проводитися тільки на робочих місцях, які обладнані місцевою витяжною вентиляцією.
13.11.16. Розбирання пластин акумуляторних батарей повинно провадитися тільки після їх промивання.
13.11.17. В акумуляторній дільниці повинен знаходитись умивальник, мило, вата в упаковці, рушник і закриті посудини з 5–10%-ним нейтралізуючим розчином питної соди (для шкіри тіла) і 2–3%-ним розчином питної соди (для очей).
При експлуатації лужних акумуляторів як нейтралізуючий засіб вживається 5–10%-ний розчин борної кислоти (для шкіри тіла) і 2–3%-ний розчин борної кислоти (для очей).
13.11.18. При попаданні кислоти або електроліту на відкриті частини тіла необхідно негайно промити цю ділянку тіла нейтралізуючим розчином, а потім водою з милом.
При попаданні кислоти, електроліту в очі необхідно промити їх нейтралізуючим розчином, потім водою і негайно звернутися до лікаря.
13.11.19. Електроліт, пролитий на стелаж, верстак і т. д. необхідно витерти ганчір’ям, змоченим у 10%-ному нейтралізуючому розчині, а пролитий на підлогу – спочатку посипати тирсою, зібрати її, а потім це місце змочити нейтралізуючим розчином і протерти насухо.
13.11.20. На вхідних дверях в акумуляторну дільницю встановлюють знаки безпеки: “Палити заборонено”, а на дверях зарядного відділення – “Вхід заборонено”, “Користуватися відкритим вогнем заборонено”.
13.11.21. Забороняється зберігати продукти харчування і вживати їжу в приміщеннях акумуляторної дільниці.
Після закінчення робіт в акумуляторній необхідно старанно вимити з милом обличчя та руки і прийняти душ.
13.12.1. При виконанні ковальсько-ресорних робіт можуть мати місце такі основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
– падіння ресор, ресорних листів, заготовок, що обробляються;
– відлітаючі осколки металу та обрубані частини металу;
– термічні фактори (опіки рук та ніг);
– підвищені рівні шуму, вібрації;
– підвищена температура повітря, променеве тепло.
13.12.2. Організація і виконання робіт на ковальсько-ресорній дільниці повинні відповідати вимогам Правил з охорони праці в ковальсько-пресовому виробництві (розділ 2, п. 21 цих Правил) та цим Правилам.
13.12.3. Ковальсько-ресорні роботи повинні виконуватись в окремому одноповерховому приміщенні, яке оснащене устаткуванням, пристроями та інструментом згідно з нормативно-технологічною документацією.
13.12.4. Ковальсько-ресорні роботи повинні виконуватись при працюючій вентиляції.
13.12.5. Кувалду для ручного кування повинно бути закріплене на дерев’яній підставці, яка підсилена залізним обручем, і установлене так, щоб робоча поверхня його була горизонтальною. Висота кувалди над рівнем підлоги повинна бути в межах 600–800 мм.
13.12.6. Для міцного утримання заготовок, що обробляються, на рукоятки кліщів слід одягати затискні кільця.
Кліщі слід вибирати за розміром так, щоб при захопленні поковок зазор між рукоятками кліщів був не менше 45 мм. Для обмеження зближення рукояток повинні передбачатись упори.
13.12.7. Перед куванням нагрітий метал необхідно очистити від окалини металевою щіткою або скребком.
13.12.8. Класти заготовку необхідно на середину кувадла так, щоб вона щільно прилягала до нього.
13.12.9. При виконанні ковальсько-ресорних робіт допускається підтримувати заготовки руками за умови забезпечення безпеки праці працюючих.
13.12.10. Коваль повинен тримати інструмент так, щоб рукоятка знаходилась не проти нього, а збоку.
13.12.11. Перед початком робіт на молоті слід перевірити холостий хід педалі, справність огородження (блокіровки), а також прогріти бойки молота куском гарячого металу, затискуючи його між верхнім та нижнім бойками.
13.12.12. Команду молотобійцю “Бий!” може подавати тільки коваль. При команді “Стій!”, ким би вона не була подана, молотобоєць повинен негайно припинити роботу.
Коваль без попередження молотобійця не накладає інструмент на поковку і не змінює її положення.
13.12.13. При рубанні металу в напрямку, куди можуть відлітати обрубані його куски, повинні установлюватися переносні захисні щити.
13.12.14. Для охолодження ручного інструменту біля устаткування (кувалд гарячого кування) повинні установлюватись ємності з водою.
13.12.15. При виконанні ковальських робіт забороняється:
– кувати чорний метал, охолоджений нижче 800 °С;
– кувати метал на мокрій або замасленій кувадлі;
– застосовувати непідігрітий інструмент (кліщі, оправки);
– торкатися руками (навіть у рукавицях) до гарячої заготовки;
– установлювати заготовку під край бойка молота;
– допускати холості удари верхнього бойка молота по нижньому;
– вводити руку в зону дії бойка і класти поковку руками;
– працювати інструментом, що має наклеп;
– стояти проти кінця поковки, яка обрубується.
13.12.16. Гарячі поковки і обрубки металу необхідно складати у стороні від робочого місця. Не дозволяється накопичення їх на робочому місці.
13.12.17. Перед ремонтом рами автомобіля вона повинна установлюватися у стійке положення на підставки (козелки).
Забороняється виконувати ремонт рам, які вивішені на підйомних механізмах або установлені на ребро.
Підіймати, транспортувати та перевертати автомобільні рами слід тільки за допомогою підйомних механізмів.
13.12.18. Гідравлічні струбцини для клепання повинні надійно підвішуватися до стелі або спеціального пристрою.
13.12.19. Для згинання штабового металу або виготовлення вушок листів ресор повинні застосовуватись спеціальні стенди, які споряджені затискним гвинтом для кріплення полоси.
13.12.20. Рихтування ресор може проводитися тільки на спеціальній установці.
13.12.21. Забороняється:
– обрубувати ненагріті листи ресор;
– ставити листи ресор, ресори та підресорники до стіни вертикально; їх слід класти на стелажі у горизонтальному положенні;
– поправляти заклепку після подання рідини під тиском у циліндр струбцини;
– працювати на верстаті для рихтування ресор, що не має кінцевого вимикача реверсування електродвигуна.
13.13.1. При виконанні кузовних робіт можуть мати місце такі основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
– частини абразивних кругів, що розлітаються;
– гострі кромки, краї, задирки заготовок, деталей та виробів;
– термічні фактори (опіки рук при вирізанні газовим зварюванням пошкоджених місць);
– підвищені рівні шуму при рихтуванні кузовів, кабін та їх деталей.
13.13.2. Місця виконання кузовних робіт повинні бути оснащені устаткуванням, пристроями та інструментом згідно з нормативно-технологічною документацією.
13.13.3. Кузова та кабіни, що ремонтуються, повинні установлюватися і надійно закріплятися на спеціальних підставках (стендах).
13.13.4. Деталі, що підлягають правді, повинні установлюватися на спеціальні оправки. Забороняється правити деталі на вису.
13.13.5. Перед правкою крил та інших деталей з листової сталі їх слід очистити від іржі металевою щіткою біля місцевого відсмоктувача.
13.13.6. При різанні на механічних ножицях та згинанні на вигинальних верстатах працювати дозволяється тільки з металом, товщина якого не перевищує величину, допустиму для даного устат-кування.
13.13.7. При необхідності скісного зрізу листового металу слід починати різати з тієї сторони, де кут між лінією відрізу та краєм металу ближче до прямого кута.
13.13.8. Різати метал ножицями слід так, щоб на краях заготовки не залишалось незрізаних задирок.
13.13.9. При виготовленні деталей та латок з листової сталі гострі кути, краї та задирки повинні бути зачищені.
13.13.10. Забороняється:
– при вирізанні газовим зварюванням пошкоджених місць притримувати вирізувані частини руками;
– працювати зачисною машиною без захисного кожуха;
– при різанні листового металу на механічних ножицях подавати метал, утримуючи руки напроти різальних роликів.
13.13.11. При обслуговуванні та ремонті кузовів автобусів, фургонів, кабін на висоті більше 1 м необхідно застосовувати помости, переносні драбини-стрем’янки.
Працювати на випадкових підставках або з приставних драбин забороняється.
13.13.12. При підійманні по драбині робітнику забороняється тримати в руках інструмент, матеріал та інші предмети. Для цього повинна застосовуватись сумка або спеціальний ящик.
Забороняється проводити одночасно роботу на драбині, помостах та унизу під ними.
13.13.13. При вирізанні опорних частин кузова під ними повинні бути установлені надійні упори.
13.13.14. Робітники, які працюють спільно зі зварником, а також виконують роботи зачисними машинами, повинні користуватися захисними окулярами.
13.13.15. Переносити, правити та різати деталі з листового металу дозволяється тільки в рукавицях.
13.13.16. У процесі роботи обрізки металу необхідно складати у спеціально відведене місце (ящик).
13.14.1. При виконанні оббивальних робіт можуть мати місце такі основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
– колючі та різальні предмети (голки, нитки при обриві їх рукою);
– частини швейної машини, які рухаються;
– пил органічний.
13.14.2. Оббивальні роботи повинні проводитися в окремому приміщенні, яке оснащене обладнанням, пристроями та інструментом згідно з нормативно-технологічною документацією.
13.14.3. Розбирання і складання подушок та спинок сидінь автомобілів повинно проводитися на столах, які обладнані місцевою вентиляцією.
13.14.4. При ремонті подушок та спинок сидінь для зручності натягування оббивного матеріалу на їх каркаси, для стискання пружин необхідно користуватися спеціальними пристроями.
13.14.5. При зніманні оббивки стелі і дверей легкових автомобілів та мікроавтобусів слід користуватися пилососами.
13.14.6. В приміщенні оббивних робіт допускається зберігання змінного запасу клею у витяжній шафі.
13.14.7. Синтетичні оббивні матеріали, що мають різкий запах, повинні зберігатися в рулонах в спеціальних шафах або на стелажах, обладнаних місцевими відсмоктувачами.
13.14.8. При ручному шитті необхідно користуватися наперстком або іншими пристроями, що виключають отримання травм.
