17.2.12. Вантажі, що перевищують габарити транспортного засобу по довжині на 2 м і більше (довгомірні вантажі), перевозять на автомобілях з причепами-розпусками, до яких вантажі повинні надійно кріпитися.
При одночасному перевезенні довгомірних вантажів різної довжини більш короткі вантажі повинні розміщуватися зверху.
17.2.13. Забороняється:
– перевозити вантажі, що виступають за бокові габарити автомобіля;
– загороджувати вантажем двері кабіни водія;
– навантажувати довгомірні вантажі вище стояків причепа.
17.2.14. При навантаженні довгомірних вантажів (труб, рейок, деревини тощо) на автомобіль з причепом-розпуском необхідно залишати зазор між щитом, який установлений за кабіною автомобіля, і торцями вантажу для того, щоб на поворотах та розворотах вантаж не чіпляв за щит. Для запобігання переміщення вантажу при гальмуванні та під час руху під уклон вантаж повинен бути надійно закріплений.
17.2.15. Навантаження і розвантаження напівпричепів-панелевозів повинно проводитися шляхом плавного опускання (підіймання) панелей без ривків і поштовхів.
17.2.16. Напівпричепи повинні завантажуватися, починаючи з передньої частини (щоб уникнути перекидання), а розвантажуватися – із задньої частини.
17.2.17. Вантажно-розвантажувальні роботи в охоронних зонах повітряних ліній електропередач дозволяється виконувати тільки після проведення цільового інструктажу і оформлення наряд-допуску, що видається організацією, відповідальною за виконання робіт.
17.2.18. При здійсненні механізованого розвантаження зерна, буряків тощо на приймальних пунктах (або в інших місцях) перекидачами, буртоукладачами водій зобов’язаний установити автомобіль (автопоізд) на перекидач, буртоукладач, загальмувати його, включити нижчу передачу, вийти з кабіни і знаходитися в безпечній зоні в межах видимості оператора.
Забороняється водію зачищати кузов від залишків буряків, зерна тощо.
17.2.19. При навантажуванні транспортних засобів екскаваторами повинні виконуватись такі вимоги:
– транспортні засоби, що очікують навантаження, повинні знаходитися за межами радіусу дії екскаваторного ковша і ставати під навантаження тільки після дозвільного сигналу машиніста екскаватора;
– транспортні засоби, які знаходяться під навантаженням, повинні бути загальмовані;
– навантаження в кузов транспортних засобів повинно проводитися тільки збоку чи ззаду; переніс екскаваторного ковша над кабіною автомобіля забороняється;
– навантажений транспортний засіб повинен слідувати до пункту розвантаження тільки після дозвільного сигналу машиніста екскаватора;
– транспортний засіб, який знаходиться під навантаженням, повинен бути в межах видимості машиніста.
17.2.20. Розвантаження транспортних засобів біля відкосів, силосних ям, ярів тощо дозволяється при наявності колісовідбійного бруса.
При відсутності колісовідбійного бруса забороняється під’їжджати до брівки розвантажувальної площадки ближче ніж на 3 м.
17.2.21. Небезпечні вантажі і порожня тара з-під них приймаються до перевезення і перевозяться відповідно до вимог Правил перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом в УРСР та Інструкції по перевезенню небезпечних вантажів.
17.2.22. На усіх вантажних місцях, що містять небезпечні речовини, повинні бути ярлики, що позначають: вид небезпечного вантажу, верх упаковки, наявність крихких посудин в упаковці.
17.2.23. Не допускається виконувати вантажно-розвантажувальні роботи з небезпечним вантажем при виявленні невідповідності тари вимогам нормативно-технічної документації, несправності тари, а також при відсутності маркірування і попереджувальних написів на ній.
17.2.24. Навантаження небезпечного вантажу на автомобіль та розвантаження його з автомобіля повинно проводитися при виключеному двигуні, за винятком випадків наливання та зливання (нафтопродуктів в автоцистерну), що робиться за допомогою насоса, який установлений на автомобілі і приводиться в дію двигуном автомобіля. Водій в такому разі знаходиться біля пульта керування насосом.
17.2.25. Забороняється:
– сумісне перевезення небезпечних речовин і харчових продуктів або фуражу;
– палити і використовувати відкритий вогонь при навантаженні, розвантаженні та перевезенні вибухонебезпечних, пожежонебезпечних вантажів.
17.2.26. Кузов автомобіля перед подачею до місця навантаження контейнерів повинен бути очищений від сторонніх предметів, а також снігу, льоду, сміття тощо. Покрівля контейнерів також повинна бути очищена вантажовідправником (вантажоприймачем) від снігу, сміття та інших предметів.
17.2.27. Працівникам, які беруть участь у вантажно-розвантажувальних роботах, забороняється знаходитися на контейнері і в середині його під час підіймання, опускання та переміщення, а також на поряд розташованих контейнерах.
17.2.28. Водій зобов’язаний оглянути навантажені контейнери з метою визначення правильності вантаження, справності, а також надійності кріплення контейнерів на спеціалізованих напівпричепах або універсальних автомобілях (автопоїздах).
17.2.29. Проїзд людей в кузові автомобіля, де встановлені контейнери, і в самих контейнерах забороняється.
17.2.30. При транспортуванні контейнерів водій зобов’язаний додержуватись таких заходів перестороги:
– різко не гальмувати;
– знижувати швидкість перед поворотами, закругленнями та нерівностями дороги;
– звертати особливу увагу на висоту воріт, мостів, контактних мереж, дерев тощо.
17.2.31. На автопоїздах-борошновозах і цементовозах не дозволяється:
– перебувати на верхній площадці напівпричепа, якщо цистерна знаходиться під тиском;
– підключати і відключати штепсельні роз’єднання під напругою;
– працювати при несправних запобіжних клапанах і манометрах, підвищувати тиск вище норми, встановленої в експлуатаційній документації;
– відкривати кришку завантажувального люка або затягувати гайку відкидного болта кришки при наявності тиску в цистерні. Застосовувати будь-які важелі для затягування гайки відкидного болта;
– наносити удари по цистернах, що знаходяться під тиском;
– включати компресорну установку зі знятим огородженням клинопасової передачі.
Для усунення несправностей необхідно автопоїзд відключити від джерела електроенергії, а тиск в цистернах знизити до нуля.
При виконанні робіт на верхній площадці напівпричепа-борошновоза необхідно обов’язково установити у вертикальне положення відкидне огородження.
17.2.32. Вантаження автомобілів на залізничні платформи і їх розвантаження повинні робити відповідні служби залізниць.
Як виняток, допускається участь водіїв у вантаженні або розвантаженні в тих випадках, коли вони здійснюються без застосування вантажопідіймальних механізмів (“своїм ходом”).
17.2.33. Перед завантаженням автомобілів на залізничні платформи за допомогою вантажопідіймальних механізмів водій зобов’язаний:
– від’єднати клему від акумуляторної батареї;
– у разі завантаження автомобілів ущільнюючим способом типу “ялинка” довести рівень палива у паливному баці до половини або менше половини його ємності;
– перевірити справність пробки паливного бака і надійність його закриття.
17.2.34. Після завантаження автомобіля на залізничну платформу необхідно переконатися у надійності його кріплення, відсутності на ньому та платформі замащених обтиральних матеріалів і додаткових ємностей з горючими та мастильними рідинами.
17.2.35. Усі працівники автопідприємств, які направляються у відрядження, повинні перевозитися тільки у пасажирських вагонах. Забороняється знаходження людей на платформах (напіввагонах) і в кабінах автомобілів під час руху потяга.
17.2.36. Перевірка стану кріплення автомобілів, що перевозяться на платформах, під час слідування повинна робитися тільки на зупинках особами, які заздалегідь призначені начальником автоколони (зведеної колони).
17.2.37. На зупинках забороняється відкривати двері для проникнення в кабіну і робити інші дії, які можуть привести до дотику лінійних проводів високої напруги контактної мережі, навіть у тому випадку, якщо у даний момент контактна мережа над вагоном відсутня.
17.3.1. Вантажно-розвантажувальні площадки та під’їзні шляхи до них повинні мати тверде покриття і утримуватись у справному стані; взимку під’їзні шляхи, місця роботи вантажопідіймальних механізмів, стропальників, такелажників та вантажників, трапи (помісти), платформи, шляхи проходу повинні очищатися від льоду (снігу) і, в необхідних випадках, посипатися піском або шлаком.
Для проходження (підйому) працівників на робоче місце повинні бути передбачені тротуари, сходи, містки, трапи, які відповідають вимогам безпеки.
Місця перетинання під’їзних шляхів з канавами, траншеями і залізничними коліями повинні бути обладнані настилами або мостами для переїзду.
Вантажно-розвантажувальні площадки повинні мати розміри, що забезпечують необхідний фронт робіт для встановленої кількості автомобілів і працюючих.
Розвантажувальні площадки біля відкосів, ярів, силосних ям тощо повинні мати надійний колісовідбійний брус висотою не менше 0,7 м для обмеження руху автомобілів заднім ходом.
17.3.2. На площадках для укладання вантажів повинні бути позначені межі штабелів, проходів та проїздів між ними. Не допускається розташування вантажів у проходах та проїздах.
Ширина проїздів повинна забезпечувати безпеку руху транспортних засобів і підйомно-транспортних механізмів.
17.3.3. Відповідальність за стан під’їзних шляхів і вантажно-розвантажувальних площадок несуть власники підприємств, у віданні яких вони знаходяться.
17.3.4. При розміщенні автомобілів на вантажно-розвантажувальних площадках відстань між автомобілями, що стоять один за одним (у глибину), повинна бути не менше їм, а між автомобілями, що стоять поряд (по фронту), не менше 1,5 м.
Якщо автомобілі встановлюють для навантаження або розвантаження поблизу будівлі, то необхідно передбачати колісовідбійний брус, який би забезпечував відстань між будівлею і задньою частиною автомобіля не менше 0,8 м.
Відстань між автомобілем і штабелем вантажу повинна бути не менше 1 м.
При навантаженні (розвантаженні) вантажів з естакади, платформи, рампи, висота яких дорівнює висоті підлоги кузова, автомобіль може під’їхати щільно до них.
У разі різної висоти підлоги кузова автомобіля і платформи, рампи, естакади необхідно використовувати трапи, перекладки тощо.
17.3.5. Естакади, платформи, рампи для проведення вантажно-розвантажувальних робіт із заїздом на них автомобілів повинні обладнуватися огородженням, покажчиками допустимої вантажопідйомності і колісовідбійними пристроями. При їх відсутності в’їзд на естакади, платформи, рампи забороняється.
17.3.6. Рух автомобілів і вантажопідіймальних машин на вантажно-розвантажувальних площадках і під’їзних шляхах повинен регулюватися загальноприйнятими дорожніми знаками і покажчиками. Рух повинен бути потоковий. Якщо через виробничі умови потоковий рух організувати неможливо, автомобілі повинні подаватися під навантаження і розвантаження заднім ходом, але так, щоб виїзд Їх з території площадки робився вільно, без маневрування.
17.3.7. Для переходу працюючих по сипучому вантажу, який має велику текучість і здатність засмоктування, слід установлювати трапи чи настили з поручнями вздовж усього шляху пересування.
17.3.8. Освітлення приміщень і площадок, де проводяться вантажно-розвантажувальні роботи, повинно бути не менше 20 лк.
17.4.1. Технічний стан і організація експлуатації вантажопідіймальних машин, що застосовуються для проведення підіймально-транспортних робіт, повинні відповідати Правилам будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, інструкцій заводів-виготовлювачів та цим Правилам.
17.4.2. Вантажопідіймальними машинами дозволяється підіймати вантаж, маса якого разом з тарою не перевищує допустиму їх вантажопідіймальність.
17.4.3. Підйом дрібних штучних і сипучих вантажів повинен проводитися у виробничій тарі, виготовленій відповідно до вимог ГОСТ 19822-88 (розділ 2. п. 36 цих Правил) і випробуваній на міцність навантаженням, яке на 25% перевищує її номінальну вантажопідіймальність протягом 10 хв.
Вантаж у тарі без кришок повинен знаходитися нижче рівня її бортів на 0,1 м.
17.4.4. При переміщенні вантажу вантажопідіймальними машинами знаходження працюючих на них (крім машиніста), на вантажі і у зоні можливого його падіння не допускається.
Після закінчення і у перерві між роботою вантаж, вантажозахоплювальні пристрої, механізми (ківш, грейфер, електромагніт тощо) не повинні залишатися у піднятому положенні.
Переміщення вантажу над приміщенням і транспортними засобами, де знаходяться люди, не допускається.
17.4.5. До керування автокраном допускаються тільки водії автомобілів, які пройшли навчання за програмою кранівників і мають при собі посвідчення на право виконання цієї роботи.
17.4.6. Під час проведення робіт з підіймання і переміщення вантажів автокраном особа, що проводить роботи, зобов’язана додержуватись таких вимог:
– перед початком роботи перевірити стан автокрана і дію усіх його механізмів;
– знати характер майбутньої роботи;
– перед початком підіймання вантажу обов’язково опустити і закріпити усі упори, що забезпечують стійке положення крана;
– перед початком переміщення вантажів подати сигнал;
– не починати вантажних операцій, не переконавшись у безпеці оточуючих осіб;
– під час підготовки вантажу до підіймання слідкувати за кріпленням і не допускати підіймання погано застропленого вантажу;
– підняти вантаж на висоту 0,2–0,3 м і переконатись, чи тримають гальма, чи добре підвішений вантаж, чи стійке положення крана, а потім продовжити підіймання;
– приймати сигнали до роботи тільки від одного стропальника-сигнальника; аварійний сигнал “Стій!” приймається від будь-якої особи, яка подає його;
