---

Результати перевірки повинні заноситися на спеціальні дошки,

що розміщені в місцях установлення апарата захисту, а в разі його

несправності повідомлятися гірничому диспетчеру для запису в

журнал та вживання заходів.

Загальний час відключення мережі напругою 380, 660 та 1140 В

при спрацюванні апарата захисту від витікань струму повинен

перевірятися не рідше одного разу на 6 місяців. Результати

перевірки апарата захисту повинні заноситися до Книги реєстрації

стану електроустаткування та заземлення (додаток 8).

5.12.7. Опір ізоляції відносно землі електричних установок та

кабелів на номінальну напругу 127-1140 В змінного струму, що

працюють у шахті, повинен бути не нижчий, ніж такі норми:

а) електродвигунів вугледобувних та прохідницьких машин -

0,5 МОм;

б) електродвигунів інших шахтних машин, освітлювальних

трансформаторів, пускових агрегатів та ручних електросвердел -

1 МОм;

в) пускової та розподільної апаратури, броньованих та гнучких

кабелів будь-якої довжини - 1 МОм на фазу.

5.12.8. Вимірювання опору ізоляції електроустаткування та

кабелів перед умиканням повинне проводитися після монтажу та

перенесення, після аварійного відключення захистом, після тривалої

бездіяльності, якщо апарат захисту від витікань струму не дає

змоги ввімкнути мережу, а для стаціонарного електроустаткування -

також періодично, не рідше одного разу на рік.

Електроустаткування та кабелі, опір ізоляції яких не

відповідає нормам та викликає спрацювання апарата захисту від

витікань струму, повинні бути від'єднані від мережі для проведення

заходів щодо підвищення опору їх ізоляції або ремонту.

5.12.9. Капітальний ремонт рудникового електроустаткування,

пов'язаний із заміною деталей або елементів схеми, що забезпечують

вибухобезпечність електроустаткування, допускається лише суб'єктом

господарської діяльності, що має на це відповідний Дозвіл

Держнаглядохоронпраці України.

У разі поточного та профілактичного ремонтів, що проводяться

на шахтах, з числа деталей, які забезпечують вибухобезпеку,

допускається заміна прохідних затискачів, штепсельних контактів,

ізоляційних колодок, ущільнювальних кілець, натискувальних

пристроїв, заглушок кабельних вводів, кабельних муфт у цілому, а

також кріпильних болтів оболонок електроустаткування.

5.12.10. На шахті не рідше одного разу на 3 місяці спеціально

виділені та навчені особи повинні вимірювати загальний опір

заземлювальної системи.

Опір заземлень необхідно вимірювати також перед вмиканням

наново змонтованої або перенесеної установки.

Результати огляду та вимірювання заземлень

електроустаткування, а також інших об'єктів, що не є об'єктами

електроустановок, але підлягають заземленню згідно з Правилами,

повинні заноситися до Книги реєстрації стану електроустаткування

та заземлення (додаток 8), яка зберігається у головного енергетика

шахти.

6. ПОПЕРЕДЖЕННЯ І ГАСІННЯ ПОЖЕЖ

6.1. Загальні вимоги

6.1.1. Протипожежний захист шахти має бути спроектований та

виконаний так, щоб запобігти можливості виникнення пожежі, а в

разі її виникнення в будь-якому місці та з будь-якої причини

забезпечувались її ефективна локалізація і гасіння на початковій

стадії.

6.1.2. У проектах нових (тих, що реконструюються або

ліквідуються) шахт, у проектах протипожежного захисту діючих шахт

та в планах розвитку гірничих робіт необхідно передбачати:

а) застосування схем і засобів провітрювання, що забезпечують

запобігання створенню вибухопожежонебезпечного середовища,

пожежобезпечну розробку пластів вугілля, схильного до

самозапалювання, надійне керування вентиляційними струменями в

аварійних умовах і безпеку виходу людей із шахти або на свіжий

струмінь повітря;

б) застосування безпечних у пожежному плані способів

розкриття та підготовки шахтних полів, систем розробки пластів

вугілля, схильного до самозапалювання, можливість забезпечення

надійної ізоляції виїмкових дільниць (очисних виробок) після їх

відробки, а також можливість швидкої локалізації та активного

гасіння пожеж;

в) унесення до проектів (паспортів) розробки всіх пластів

вугілля, схильних до самозапалювання, розділів із заходами щодо

запобігання пожежам від самозапалювання вугілля;

г) застосування спеціальних способів і засобів зниження

хімічної активності вугілля, зниження повітропроникності

виробленого простору, підвищення герметичності ізолювальних споруд

і забезпечення надійності контролю ознак пожеж при відробці

пластів вугілля, схильного до самозапалювання;

ґ) застосування безпечних у пожежному плані машин і

механізмів, устаткування, пристроїв і схем енергозабезпечення;

д) застосування негорючих і важкогорючих речовин та

матеріалів, серед них і робочих рідин;

е) скорочення обсягу буропідривних робіт;

є) застосування автоматичних засобів виявлення пожеж,

установок пожежогасіння, пристроїв блокування, що не допускають

роботи виїмкових машин і стрічкових конвеєрів у разі

невідповідності тиску води в пожежному трубопроводі нормативним

вимогам;

ж) застосування засобів колективного та індивідуального

захисту людей, що гарантують безпеку під час евакуації або

відсиджування в разі пожежі.

Проекти протипожежного захисту шахт щорічно коректуються і

узгоджуються з територіальними органами Держнаглядохоронпраці

України та загоном ДАРС /ДВГРС/ двічі на рік згідно з Планом

ліквідації аварій.

6.1.3. Кількість і види технічних засобів протипожежного

захисту, використовувані вогнегасні засоби, джерела і засоби

подавання води для пожежогасіння, запас спеціальних вогнегасильних

речовин (порошкових, пінних та ін.) визначаються у заходах до

проекту протипожежного захисту шахти.

6.1.4. Під час розроблення планів ліквідації аварій має бути

проведений розрахунок і прийнятий режим вентиляції, що сприяє у

разі виникнення пожежі запобіганню самочинному перекиданню

вентиляційного струменя, поширенню газоподібних продуктів горіння

у виробках, де перебувають люди, зниженню активності пожежі та

створенню найбільш сприятливих умов для її гасіння та попередженню

вибухів горючих газів. Прийнятий вентиляційний режим повинен бути

керованим і сталим.

6.2. Попередження підземних пожеж від самозапалювання

6.2.1. Порядок, способи і терміни здійснення

пожежно-профілактичних заходів під час розробки пластів вугілля

(за винятком антрацитів), схильного до самозапалювання,

встановлюються проектом розкривання та підготовки пластів вугілля.

6.2.2. Щорічно в об'єднанні (на самостійній шахті)

складається список шахтопластів вугілля, схильного до

самозапалювання. Цей список до початку календарного року

погоджується із територіальними органами Держнаглядохоронпраці

України, ДАРС /ДВГРС/, НДІГС та затверджується технічним

керівником об'єднання (головним інженером самостійної шахти) і

надсилається шахтам, ДАРС /ДВГРС/, органам Держнаглядохоронпраці

України, НДІГС і МакНДІ.

Схильність до самозапалювання усіх шахтопластів вугілля

встановлюється НДІГС на стадії проведення геологорозвідувальних

робіт в умовах шахтного поля.

6.2.3. Розкриття, підготовка і розробка пластів вугілля,

схильного до самозапалювання, повинні провадитись шляхом

проходження польових виробок.

У разі відробки тонких і середньої потужності

викидонебезпечних та з високою газоносністю пластів вугілля,

схильного до самозапалювання, допускається застосування пластових

виробок.

Проекти розробки в такому разі повинні узгоджуватися з

інститутами НДІГС, МакНДІ та органом Держнаглядохоронпраці

України.

6.2.4. Головні квершлаги та дільничні квершлаги з терміном

служби (експлуатації) понад 1 рік у місцях пересікання з пластами

вугілля, схильного до самозапалювання, і на відстані 5 м в обидва

боки від останніх повинні бути закріплені негорючим кріпленням.

6.2.5. Круті пласти вугілля, схильного до самозапалювання,

повинні відроблятись як правило з повною закладкою виробленого

простору. Не допускається застосовувати для закладальних робіт

матеріали, схильні до самозапалювання.

6.2.6. Провітрювання виїмкових дільниць повинне бути

зворотноточним на передні виробки. У разі газовості виїмкових

дільниць 3 куб.м/хв та більше, а також на пластах, небезпечних

щодо раптових викидів вугілля та газу, дозволяється застосовувати

інші схеми провітрювання за умови виконання заходів щодо зниження

втрати повітря через вироблений простір відповідно до

ДНАОП 1.1.30-6.09-93.

6.2.7. Не допускається під час розробки пластів вугілля,

схильного до самозапалювання, залишати у виробленому просторі

цілики і пачки вугілля, не передбачені проектом, а також відбите

та подрібнене вугілля.

У місцях геологічних порушень та в місцях, передбачених

проектами, зазначені цілики вугілля повинні бути оброблені

антипірогенами або ізольовані. У разі залишення пачок вугілля в

покрівлі (підошві) пласта в проектах необхідно передбачати заходи

щодо попередження самозапалювання вугілля.

6.2.8. У відкатних та вентиляційних штреках (хідниках) або в

проміжних квершлагах на пластах вугілля, схильного до

самозапалювання, перед початком очисних робіт повинні бути

визначені місця зведення ізоляційних перемичок не ближче ніж 5 м

від місць пересічення виробок.

6.2.9. Усім постійним перемичкам, серед них і зведеним під

час гасіння пожеж, надають порядковий номер і наносять їх на плани

гірничих виробок. Перемички повинні прийматися за актом. Акти

зберігаються у начальника дільниці ВТБ протягом терміну служби

перемички.

Конструкції перемичок, сорочок і засоби контролю повинні

відбуватися згідно з вимогами "Руководства по изоляции

отработанных участков, временно остановленных и не используемых

горных выработок в шахтах", затвердженого Мінвуглепромом СРСР

10.12.76.

6.2.10. Усі відроблені дільниці повинні бути ізольовані в

терміни, що не перевищують часу інкубаційного періоду

самозапалювання.

Якщо час демонтажу обладнання перевищує час інкубаційного

періоду самозапалювання вугілля, то повинні бути розроблені та

узгоджені з НДІГС, ДАРС /ДВГРС/ і територіальним органом

Держнаглядохоронпраці України спеціальні заходи, що забезпечують

попередження самозапалювання вугілля.

Відроблені дільниці повинні бути ізольовані не пізніше як за

10 діб після демонтажу устаткування.

6.2.11. У шахтах, що розробляють пласти вугілля, схильного до

самозапалювання, повинен бути організований безперервний

автоматичний (за допомогою спеціальної апаратури) контроль за

початковими ознаками самонагрівання (самозапалювання) вугілля.

У разі відсутності апаратури визначення умісту оксиду

вуглецю, водню й виміри температури повітря повинні виконуватися

спеціально призначеними особами. Результати контролю фіксуються в

наряді-путівці гірничого майстра.

У всіх місцях, що підлягають контролю, необхідно визначати

фон СО і Н та спостерігати за його зміною. У разі зростання

2

концентрації СО чи Н роботи повинні бути зупинені, люди виведені

2

в безпечні місця, виявлені джерела появи цих газів та здійснені

заходи щодо їх локалізації.

Місця та періодичність контролю за початковими стадіями

самозапалювання (самонагрівання) визначаються головним інженером

шахти.

6.2.12. Перевірка стану ізоляційних споруд повинна

виконуватися не рідше одного разу на місяць посадовими особами

дільниці ВТБ і дільниці, за якою закріплені виробки.

Результати огляду перемичок, аналіз складу і температури

газів рудникової атмосфери, а також список проведених робіт з

усунення виявлених дефектів заносяться до Книги спостережень за

пожежними дільницями та перевірки стану ізоляційних перемичок

(додаток 9). У кінці книги відводяться сторінки для реєстрації

перемичок.

Контроль за складом та температурою газів на дільницях з

діючими пожежами, станом ізоляційних перемичок здійснюється

дільницею ВТБ (дільницею спеціальних робіт) шахти та працівниками

ДАРС /ДВГРС/.

Огляд перемичок, що ізолюють дільниці з діючою пожежею,

здійснюється щодобово, а в особливих випадках, у разі активної

підземної пожежі та інше - не рідше одного разу на зміну.

Огляд перемичок, що ізолюють вироблений простір від діючих

виробок, на пластах вугілля, схильного до самозапалювання, повинен

здійснюватись не рідше одного разу на місяць, а засипання та

рекультивації поверхні - один раз на квартал.

Перевірка складу повітря на дільниці з діючою пожежею повинна

здійснюватися працівниками ДАРС /ДВГРС/. Місце та час перевірок, а

також їх кількість визначаються головним інженером шахти за

погодженням із ДАРС /ДВГРС/.

6.2.13. Усі провали на поверхні, що утворюються при

відробленні пластів вугілля підземним способом, та виїмки

вугільних розрізів повинні бути засипані негорючими матеріалами,

ізольовані та рекультивовані.

Не допускається виймання вугілля під незасипаними провалами.

Перевірка стану засипки та рекультивації поверхні повинна

здійснюватися головним інженером шахти, головним маркшейдером та

начальником ВТБ один раз на квартал та оформлюватись актом.

6.3. Попередження пожеж від зовнішніх причин