---

шахти за погодженням з територіальним органом

Держнаглядохоронпраці України, Центральним штабом ДАРС /ДВГРС/ і

НДІГС. Це положення не поширюється у разі аварійного реверсування,

передбачені планами ліквідації аварій у відповідних позиціях.

3.3.5. Вентиляційні установки слід оглядати не рідше одного

разу на добу працівниками, що призначені наказом керівника

підприємства, та не менше одного разу на місяць - головним

механіком шахти. Результати оглядів заносяться до Книги огляду

вентиляційних установок та перевірки реверсування (додаток 2).

Перед введенням в експлуатацію і надалі не рідше одного разу

на рік повинна проводитись ревізія і налагодження вентиляційних

установок спеціалізованою організацією за участю представників

енергомеханічної служби шахти в обсягах, передбачених Керівництвом

з ревізії, налагодження головних вентиляційних установок шахт.

Вентиляційні установки, нормативний термін служби яких минув

відповідно до заводської документації, обстежуються комісією під

керівництвом головного механіка шахти. Рішення щодо можливості

подовження терміну подальшої експлуатації вентиляційної установки

до 5 років приймається цією комісією на підставі результатів

ревізії, налагодження й експертного висновку НДІГМ. Експертиза

повинна виконуватися на підставі дефектоскопії та інших робіт,

необхідних для підготовки експертного висновку.

Не рідше одного разу на рік повинна проводитися ревізія та

наладка вентиляційних установок спеціалізованою організацією.

3.3.6. Вентиляційні установки мають бути обладнані апаратурою

дистанційного керування й контролю відповідно до "Правил

технической эксплуатации угольных и сланцевих шахт", затверджених

Мінвуглепромом СРСР 05.01.75 (НАОП 1.1.30-1.05-75) (далі - ПТЕ).

Пульт дистанційного керування й контролю роботи вентиляційної

установки повинен знаходитись на поверхні шахти в диспетчерському

пункті в приміщенні оператора аерогазового контролю (далі - АГК).

Контроль за роботою вентиляційних установок здійснюють особи, що

мають спеціальне посвідчення і призначені наказом підприємства.

Вентиляційні установки, не обладнані апаратурою дистанційного

керування й контролю, мають обслуговуватися машиністами. Машиніст

вентиляційної установки або особа, що обслуговує пульт керування,

зобов'язаний вести Книгу обліку роботи вентиляційної установки

(додаток 3). Книга ведеться черговим машиністом вентиляційної

установки або особою, що обслуговує пульт дистанційного управління

та контролю роботи вентиляційної установки. Цією особою на початку

кожної зміни на діаграмах самописних приладів робиться позначка із

зазначенням дати та часу.

Покази вимірювальних приладів (графи 4-6) мають заповнюватись

черговим машиністом кожні 2 години. У графі 9 записуються помічені

машиністом порушення в стані установки.

У приміщенні вентиляційної установки повинен бути зв'язаний

безпосередньо з центральним комутатором шахти на поверхні або

гірничим диспетчером телефон у шумоізольованій кабіні з виведеним

сигнальним пристроєм.

У приміщенні вентилятора, а для автоматизованих установок

також і в пункті керування, мають бути вивішені: схема

реверсування вентиляційної установки, схема електропостачання,

індивідуальні характеристики вентиляторів та інструкція для

машиніста або особи, що обслуговує пульт керування вентиляційною

установкою. Не допускається нецільове використання приміщення

вентиляційних установок.

3.3.7. Зупинка вентиляційної установки чи зміна режиму її

роботи, крім аварійних випадків, проводиться за письмовим

розпорядженням головного інженера шахти з повідомленням начальника

дільниці ВТБ.

Про раптові зупинки вентиляційної установки, які викликані її

несправністю або припиненням подавання електроенергії, гірничий

диспетчер повинен негайно довести до відома головного інженера

шахти, головного механіка, начальника дільниці ВТБ шахти,

підрозділ ДАРС /ДВГРС/, що обслуговує шахту, та територіальний

орган Держнаглядохоронпраці України.

У разі зупинки діючого вентиляторного агрегату та

неможливості пуску резервного мають бути вжиті заходи для

створення природного провітрювання шахти.

Усі види перевірок, раптових зупинок, зменшення тиску і

подавання повітря вентиляційної установки мають бути відображені

на діаграмних стрічках витратомірів і тягонапоромірів. Термін

зберігання стрічки - три роки.

3.3.8. У разі отримання повідомлення про можливе припинення

подавання електроенергії або про можливу перерву в роботі

вентиляційної установки гірничий диспетчер (на шахтах, що

будуються, - відповідальний черговий) зобов'язаний своєчасно вжити

заходів щодо забезпечення безпеки людей, що знаходяться в шахті.

3.3.9. На шахтах III категорії, надкатегорійних та

небезпечних за раптовими викидами в разі встановлення

електроустаткування загального призначення в приміщенні, через яке

проходить канал або дифузор вентиляційної установки, повинна бути

передбачена примусова нагнітальна вентиляція, що вмикається в разі

зупинки вентилятора.

3.4. Провітрювання тупикових виробок

3.4.1. Провітрювання тупикових виробок повинне проводитись за

допомогою ВМП (допускається застосування ежекторів) або за рахунок

загальношахтної депресії.

У разі провітрювання за рахунок загальношахтної депресії та

проведення виробок у пластах вузьким вибоєм необхідно проводити

паралельні виробки для вихідного струменя повітря, що збиваються з

основною виробкою через проміжки не більше ніж 30 м печами

(просіками). У міру проведення нових печей (просіків) старі слід

ізолювати постійними перемичками, що покриваються

повітронепроникними сумішами.

Провітрювання тупиків (за останньою піччю) паралельних

виробок та збійок між ними за рахунок загальношахтної депресії

повинно здійснюватись за допомогою вентиляційних труб довжиною не

більше ніж 60 м.

На діючих шахтах із тупикових виробок, що знаходяться в

стадії проходки, не допускається проведення нових тупикових

виробок, крім тих, що призначені для ліквідації тупиків та

скорочення їх довжини.

3.4.2. При здійсненні провітрювання за допомогою ВМП вони

мають працювати безперервно. Обслуговування вентиляторів повинне

здійснюватись спеціально призначеними й відповідно навченими

особами (допускається за сумісництвом).

При застосуванні апаратури автоматичного контролю роботи й

телеуправління ВМП виділення спеціальних осіб для обслуговування

ВМП не вимагається.

У разі зупинки ВМП або порушення вентиляції роботи в

тупиковій частині виробки мають бути припинені, напругу з

електроустаткування знято, люди з неї негайно виведені в

провітрювану виробку, а в усті тупикової виробки повинен бути

встановлений знак заборони. При цьому в негазових шахтах

допускається не знімати напругу з електроустаткування

автоматизованих насосних установок. Відновлення робіт дозволяється

після провітрювання та обстеження виробки керівниками робіт.

Тупикові виробки довжиною понад 200 м, що проводяться

вугільним пластом, в газових шахтах III категорії й вище, мають

бути обладнані резервними ВМП з електроживленням від окремих

підстанцій (резервування), а виробки довжиною до 200 м

допускається обладнувати резервними ВМП з електроживленням від

резервного пускача. Допускається під час проведення виробок на

викидонебезпечних пластах або породах застосовувати ВМП з

пневматичними двигунами як резервні.

3.4.3. Установлення ВМП повинне проводитися за паспортом

виїмкової дільниці, паспортом проведення та закріплення підземних

виробок або спеціальним паспортом, затвердженим головним інженером

шахти. ВМП, що працює на нагнітання, повинен установлюватися у

виробці зі свіжим струменем повітря на відстані не менше за 10 м

від вихідного струменя. Не допускається встановлення ВМП в очисних

виробках, (крім випадків проведення обхідних гезенків (печей), у

разі наявності виходів з очисних виробок відповідно до вимог

пункту 2.1.8 цих Правил, а також ближче 25 м від місць постійної

присутності людей (пункти навантаження, посадочні майданчики

тощо).

Подавання повітря ВМП не повинне перевищувати 70% кількості

повітря у виробці в місці його встановлення. У разі встановлення в

одній виробці кількох вентиляторів, що працюють на окремі

трубопроводи та розташовані один від одного на відстані, меншій за

10 м, сумарне їх подавання не повинне перевищувати 70% кількості

повітря у виробці в місці встановлення першого вентилятора,

рахуючи за ходом струменя. Якщо відстань між вентиляторами більша

за 10 м, то подавання кожного вентилятора не повинне перевищувати

70% кількості повітря у виробці в місці його встановлення. У

шахтах, небезпечних за газом, не допускається провітрювання двох і

більше виробок за допомогою одного трубопроводу з відгалуженням.

Не допускається встановлення ВМП з електричними двигунами у

виробках з вихідним струменем повітря на пластах, небезпечних за

раптовими викидами вугілля та газу.

Біля кожного вентилятора повинна бути встановлена дошка, на

яку записуються фактичні витрати повітря у виробці в місці

встановлення вентилятора, фактичне подавання повітря вентилятором,

розрахункові та фактичні витрати повітря у вибої тупикової

виробки, максимально дозволена довжина тупикової частини виробки,

що проводиться при застосуванні цієї вентиляційної установки, час

провітрювання виробки після підривних робіт, дата заповнення й

підпис особи, що провела запис на дошці.

Під час проведення або погашення вентиляційних виробок, що

прилягають до очисних вибоїв на пластах крутого падіння,

допускається встановлення ВМП з пневматичним двигуном у цих самих

виробках у разі дотримання таких вимог:

а) вентилятор повинен бути встановлений не ближче ніж 15 м

від вибою лави за ходом вентиляційного струменя;

б) довжина тупикової частини виробки не повинна перевищувати

60 м;

в) склад повітря у місці встановлення вентилятора повинен

відповідати вимогам пункту 3.1.1 цих Правил, а вміст метану у

вихідному із тупикової частини виробки струмені та біля

вентилятора не повинен перевищувати 1%;

г) застосування вентиляторів, для яких неможливе займання

метану від ударів і тертя обертових частин об корпус вентилятора.

3.4.4. Відстань від кінця вентиляційних труб до вибою в

газових шахтах не повинна перевищувати 8 м, а в негазових - 12 м.

У кінці гнучких повітропроводів слід навішувати труби із

жорсткого матеріалу довжиною не менше за 2 м чи акумулятори

вентиляційних труб або вставляти жорсткі розпірні кільця (не менше

двох), що забезпечують нормальний переріз вихідного отвору труби.

Гнучкий повітропровід повинен приєднуватися до ВМП за допомогою

металевого перехідного патрубка довжиною не меншою за 1 м.

3.4.5. Тупикові виробки газових шахт не допускається

провітрювати за рахунок дифузії, за винятком тупиків довжиною до

6 м, крім висхідних, за відсутності в них шарових і місцевих

скупчень метану, а розміщення в них електроустаткування

дозволяється за умови встановлення в них датчиків автоматичного

контролю метану (далі - АКМ).

У газових шахтах засоби місцевого провітрювання мають бути

встановлені до початку робіт з проведення виробки.

У негазових шахтах допускається провітрювання за рахунок

дифузії тупиків до 10 м.

3.4.6. Стволи (шурфи) мають провітрюватися на всю глибину

протягом усього часу їх будівництва.

Вентиляційні установки для провітрювання стволів мають

знаходитися на поверхні не ближче за 20 м від стволів та працювати

безперервно.

У зимовий час повітря, що надходить до ствола, повинне

підігріватися до температури, що унеможливлює утворення льоду в

стволі.

Для провітрювання вертикальних стволів (шурфів) необхідно

застосовувати труби із жорсткого матеріалу. Допускається

навішувати гнучкі вентиляційні труби у вибої ствола (шурфа), а

також застосовувати їх при поглибленні стволів з діючих горизонтів

на висоту одного поверху.

Відстань від кінця вентиляційних труб до вибою ствола (шурфа)

повинна бути не більшою за 15 м, а під час навантаження грейфером

- 20 м. Труби мають бути підвішені на канатах або закріплені

жорстко до кріплення (армування) ствола (шурфа).

3.5. Додаткові вимоги для шахт, небезпечних за газом

3.5.1. До шахт, небезпечних за газом, відносяться такі, в

яких хоча б в одній виробці виявлено метан. Шахти, в яких

виділяється (чи виділявся) метан, мають бути повністю переведені

на газовий режим. Під час проектування шахт небезпека за газом

повинна визначатися на підставі прогнозу газовості.

3.5.2. Газові шахти залежно від величини відносної

метановості й виду виділення метану поділяються на п'ять

категорій, зазначених у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

------------------------------------------------------------------

|Категорія шахт | Відносна метановість шахти, куб.м/т |

| за метаном | |

|---------------+------------------------------------------------|

| I |До 5 |

| II |Від 5 до 10 |

| III |Від 10 до 15 |

|Надкатегорійні |15 та більше; шахти, небезпечні за суфлярними |

| |виділеннями |

|Небезпечні за |Шахти, що розробляють пласти, небезпечні за |

|раптовими |раптовими викидами вугілля та газу, шахти з |