Визначення небезпечної дії змінного струму – згідно з додатком Д.

6.5 Визначення наявності блукаючих постійних струмів в землі для трубопроводів, що знову споруджуються, треба проводити згідно з додатком Е, на діючих мережах – згідно з додатками В і Г.

6.6 До корозійно-небезпечних ділянок незалежно від показників корозійної агресивності середовища та наявності блукаючих струмів слід відносити також:

  • заплавини річок;

  • зрошувальні землі;

  • болота і заболочені ґрунти;

  • підводні переходи;

  • промислові і побутові стоки;

  • звалища сміття і шлаку;

  • польові склади мінеральних добрив.

6.7 Критерії агресивності ґрунту з урахуванням сукупності мікробіологічних і фізико-хімічних чинників наведені в ДСТУ 3291.

7 ВИМОГИ ДО ЗАХИСНИХ ПОКРИТТІВ І МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

7.1 Технічні вимоги до захисних покриттів підземних споруд

7.1.1 Для захисту ПССГ від корозії повинні застосовуватися захисні покриття дуже посиленого типу згідно з таблицею 2.

Допускається застосовувати інші конструкції захисних покриттів, які забезпечують виконання вимог цього стандарта.

Таблиця 2 – Конструкції захисних покриттів ПССГ дуже посиленого типу, що будуються і реконструюються


№ конструкції

Конструкція (структура) захисного покриття

Умови нанесення покриття

Товщина покриття, мм, не менше, для труб діаметром, мм

від 57 до 89

від 102 до 259

від 273 до 426

від 530 до 720

1

Тришарове полімерне1)

– ґрунтовка на основі термореактивних смол; 

– термоплавкий полімерний підшар; 

– захисний шар на основі екструдованого поліетилену

Заводське або базове

2,2

2,5

3,0

3,5

2

Двошарове полімерне1)

– термоплавкий полімерний підшар; 

– захисний шар на основі екструдованого поліетилену

Заводське або базове

2,2

2,5

3,0

3,5

3

На основі термоусадочних стрічок з термоплавким адгезивом

Базове та трасове2)

2,0

2,5

3,0

3,5

4

Стрічкове полімерне: 

– ґрунтовка полімерна; 

– стрічка ізоляційна поліетиленова липка товщиною не менше 0,6 мм у два-чотири шари; 

– обгортка захисна поліетиленова липка товщиною не менше 0,6 мм в один шар

Трасове2)

1,8

2,4

3,0

3,0

5

Мастикове: 

– ґрунтовка бітумна або бітумно-полімерна; 

–мастика ізоляційна бітумна або бітумно-полімерна, або на основі асфальтосмолистих олігомерів товщиною від 2,5 мм до 3,0 мм; 

– рулонний армуючий матеріал; 

– мастика ізоляційна товщиною від 2,5 мм до 3,0 мм; 

– рулонний армуючий матеріал; 

– мастика ізоляційна товщиною від 2,5 мм до 3,0 мм; 

– обгортка захисна 4)

Базове та трасове2)

7,53)

9,0

9,0

9,0

6

Два шари стверджувального композиційного матеріалу на основі поліефірної смоли, армованої склотканиною

Базове та трасове5)

2,0

3,0

4,0

5,0

7

Двокомпонентна стверджувальна композиція на основі епоксидних смол та поліуретанів

Заводське (базове) та трасове5)

1,5

1,5

2,0

2,0

1) Покриття типу 1 та 2 використовують також для труб діаметром 820 мм та більше.

2) При ремонтних роботах, ізоляції зварних з'єднань, фасонних виробів, запірної арматури тощо.

3) Товщина мастикового покриття 7,5 мм допускається для труб діаметром до 159 мм включно.

4) Для захисних обгорток мастикових покриттів слід застосовувати обгортковий папір марки А згідно з ГОСТ 8273, ізол згідно з ГОСТ 10296 або полімерні рулонні матеріали міцністю за розриву не менше 0,5 МПа (5 кгс/см2).

5) При ізоляції резервуарів, зварних з'єднань трубопроводів, ремонтних роботах тощо.

7.1.2 Вимоги до захисних покриттів ПССГ при їх підземному, підводному (з заглибленням у дно) і наземному (у насипу) прокладанні залежно від типу матеріалів і умов нанесення наведені в таблиці 3.

Таблиця 3 – Вимоги до покриттів дуже посиленого типу для захисту ПССГ від корозії

Назва показника 1)

Норма

Номер конструкції покриття згідно з таблицею 2

Метод випробування

1 Адгезія до сталі 2):




- Н/см (кгс/см), не менше

35,0 (3,5)

1, 2, 3

Додаток И (метод А) або ГОСТ 411 (метод А)


20,0 (2,0)

4

Додаток И (метод А) або ГОСТ 411 (метод А)

- МПа (кгс/см2), не менше

0,5 (5,0)

5

Додаток И (метод Б)

- МПа (кгс/см2), не менше

5,0 (50,0)

6, 7

Додаток И (метод В)

2 Адгезія до сталі за температури 313 К
(40 °С):




- Н/см (кгс/см), не менше

20,0 (2,0)

1, 2, 3

Додаток И (метод А) або ГОСТ 411 (метод А)


10,0 (1,0)

4

Додаток И (метод А) або ГОСТ 411 (метод А)

3 Адгезія до сталі після витримки у воді протягом 1000 год:




- Н/см (кгс/см), не менше

30,0 (3,0)

1, 2, 3

Додаток И (метод А) або ГОСТ 411 (метод А)


15,0 (1,5)

4

Додаток И (метод А) або ГОСТ 411 (метод А)

- МПа (кгс/см2), не менше

3,5 (35,0)

6, 7

Додаток И (метод В)

4 Адгезія в напустку, Н/см (кгс/см), не менше




- стрічки до стрічки

35,0 (3,5)

3

Додаток И (метод А) або ГОСТ 411 (метод А)


7,0 (0,7)

4

Додаток И (метод А) або ГОСТ 411 (метод Б)

- обгортки до стрічки

5,0 (0,5)

4

Додаток И (метод А) або ГОСТ 411 (метод Б)

5 Міцність за удару:




- Дж (кгс.см), не менше

5,0 (50,0)

Для всіх покриттів, крім 1, 2, 3

Додаток К або ГОСТ 4765

- Дж/мм товщини покриття (кгс.см/мм), не менше

5,0 (50,0)

1, 2, 3

Додаток К або ГОСТ 4765

6 Міцність за розриву, МПа, не менше 3)

12,0

10,0

1, 2, 3

4

ГОСТ 11262

ГОСТ 14236

7 Пенетрація під навантаженням 10 Н/мм2:




- мм, не більше

0,2

Для всіх покриттів крім 5

Додаток Л

- %, не більше

40

5

Додаток Л

Кінець таблиці 3

Назва показника 1)

Норма

Номер конструкції покриття згідно з таблицею 2

Метод випробування

8 Площа відшаровування покриття при катодній поляризації, см2, не більше

5,0

Для всіх покриттів

Додаток М

9 Стійкість до розтріскування під напругою за температури 323 К (50°С), год, не менше

500

1, 2, 3

ГОСТ 13518

10 Стійкість до дії УФ радіації в потоці
600 кВт.год/м за температури 323 К (50°С), год, не менше

500

1, 2, 6, 7

ГОСТ 16337

11 Температура крихкості, °С, не вище

мінус 30

Для всіх покриттів крім 5

ГОСТ 16783

12 Температура крихкості мастикового шару (гнучкість на стрижні), °С, не більше

мінус 15

5

ГОСТ 2678

13 Перехідний електричний опір покриття в 3%-ному розчині NaCl, Ом.м2, не менше:




- вихідний

1010

1, 2, 3, 5

Додаток Н


108

4, 6, 7


- через 100 діб витримки

109

1, 2, 3, 5



107

4, 6, 7


14 Діелектрична суцільність (відсутність пробою за випробувальної електричної напруги), кВ/мм, не менше

5,0

4,0

1, 2, 3, 4, 6, 7

5

Додаток П

15 Водонасиченість за 24 год, %, не більше

0,1

5

ГОСТ 9812

16 Грибостійкість, бал, не більше

2

Для всіх покриттів

ГОСТ 9.048-9.050

1) Показники властивостей вимірюють за температури 293 К (20 °С), якщо не зазначені інші умови.

2) Адгезія, виміряна в трасових умовах за методом А додатку И допускається за температури оточуючого повітря до 273 К (0 °С) рівною 7,5 Н/см, а вище 273 К (0 °С) – рівною 10,0 Н/см.

3) Міцність за розриву стрічок та захисних обгорток (МПа) відносять тільки до товщини несучої полімерної основи без урахування товщини мастикового або каучукового підшару, при цьому міцність за розриву, віднесена до загальної товщини стрічки, повинна бути не менше 5,0 МПа, а захисної обгортки – не менше 8,0 МПа.

4) Перехідний електричний опір усіх видів покриттів не повинен зменшуватися більше ніж у 2,5 рази через 10 років та більше ніж у 7 разів через 20 років експлуатації.

Гранично допустима величина перехідного електричного опору покриття на підземних газопроводах, що експлуатуються довгий час (більше 40 років), повинна складати не менше 50 Ом.м2 для мастикових бітумних покриттів і не менше 200 Ом.м2 – для полімерних покриттів.

  1. Захист резервуарів скрапленого газу слід виконувати переважно покриттями на основі поліуретанів, епоксидних та поліефірних смол.

  2. Для підвищення механічної міцності мастикових покриттів у їх конструкцію повинні входити шари з армуючих матеріалів, в якості яких застосовують склохолст, неткане полімерне полотнище та склосітку. Допускається застосовувати інші матеріали, які відповідають основним показникам, встановленим в НД на вищевказані матеріали.

7.1.5 Матеріали, що застосовуються, та покриття на їх основі повинні задовольняти вимогам НД і супроводжуватись сертифікатами відповідності в передбачених законодавством випадках.

7.2 Вимоги до нанесення захисних покриттів

7.2.1 Протикорозійний захист газопроводів захисними покриттями необхідно виконувати згідно з вимогами цього стандарту, рішеннями проекту та чинними НД.

Технологія нанесення захисних покриттів повинна відповідати вимогам виготовлювача (постачальника) застосовуваних матеріалів.

7.2.2 Роботи по нанесенню ізоляційних покриттів на труби повинні виконуватися у заводських умовах або на виробничих базах (в базових умовах) на механізованих лініях ізоляції відповідно до технологічного регламенту (або технологічної інструкції), що розроблені для кожного типу покриття. Якість покриття труб повинна відповідати вимогам даного стандарту і технічних умов на кожний тип покриття.

7.2.3 При нанесенні покриттів на основі екструдованого поліетилену, полімерних стрічок та обгорток напусток при нанесенні одношарового покриття повинен бути не менше 3 см.

При нанесенні двошарового стрічкового покриття виток, який наноситься, повинен перекривати попередній на 50% його ширини плюс 3 см.

7.2.4 Нанесення захисних покриттів в трасових умовах дозволяється тільки при ізолюванні зварних з'єднань та фасонних виробів, монтаж яких проводиться в трасових умовах, при виправленні пошкоджень покриття, які виникли при транспортуванні труб (в розмірі не більше 10 % площі покриття), та інших ремонтних роботах.