потім у порядку послідовного розгалуження вхідних струменів - для
горизонту, пласта, крила, виїмкової дільниці, очисних виробок,
тупикових виробок та камер, які провітрюються відокремленими
вентиляційними струменями.
Загальна витрата повітря, яка надходить до шахти (на
горизонт, пласт, крило, виїмкову дільницю, до очисної виробки, до
тупикової виробки та камери), і вихідного з неї (горизонту, пласта
і т.ін.), що записується відповідно до граф 5 та 10, повинна
розміщуватись на одному рядку.
За даними граф 5 та 10 роблять висновок про розподіл повітря
горизонтами, пластами, крилами, виїмковими дільницями, очисними
виробками, тупиковими виробками та камерами, що провітрюються
відокремленим струменем, а за даними граф 6, 11-16 - про склад
повітря, його температуру та вологість. За даними граф 5 та 10
роблять висновок щодо стійкості провітрювання.
Для очисних і тупикових виробок, а також для виїмкових
дільниць графи 11, 12, 13 заповнюються у вигляді дробу: в
чисельнику - вміст газу у вхідному струмені повітря; а у
знаменнику - вміст газу у вихідному струмені повітря.
Графи 6 та 16 заповнюються у вигляді дробу: в чисельнику -
температура, а в знаменнику - відносна вологість.
Графа 15 заповнюється у вигляді дробу; в чисельнику - вміст
сірководню, а в знаменнику - сірчистого ангідриду.
У графі 17 головний інженер шахти або начальник дільниці ВТБ
планує заходи щодо покращення провітрювання шахти. У тій самій
графі розписуються виконавці запланованих заходів.
У графі 11 для зарядних камер уміст метану записується в
чисельнику дробу, а вміст водню - в знаменнику.
Дані форми 2 використовують при оцінці стану негерметичності
вентиляційних споруд та пристроїв, визначення відносної витрати
повітря, яке надходить до шахти на 1 т середньодобового видобутку,
а також для визначення багатогазовості та категорії шахти.
Оцінка стану герметичності вентиляційних споруд та пристроїв
здійснюється один раз на рік наприкінці останнього місяця. Для
цього за даними граф 5 і 10 визначають фактичні втрати повітря та
порівнюють їх з нормами, наведеними в Керівництві з проектування
вентиляції вугільних шахт, затвердженому наказом
Держнаглядохоронпраці 20.12.93 N 131 (ДНАОП 1.1.30-6.09.93).
Внутрішні абсолютні втрати повітря для шахти в цілому,
горизонту, пласта та крила визначають за формулою:
Q = Q - EQ - EQ - Q - Q - EQ ,
ВТ ОБ ДІЛ Т.В. ЗАГ.В. ПІД.В. К
а відносні втрати - за формулою:
К = l00 Q / Q ,
Ш ВТ ОБ
де E - знак суми;
Q - витрата повітря, яке надходить на об'єкт, для якого
ОБ
визначаються втрати повітря, куб.м/хв.
Зовнішні абсолютні втрати (підсоси) Q повітря як для шахти
П
вцілому, так і для кожної вентиляційної установки визначають за
формулою:
Q = Q - Q ,
П В Ш
а відносні втрати - за формулою:
К = 100 Q / Q ,
ЗОВН. П В
де Q - подача вентилятора (вентиляторів), куб.м/хв;
В
Q - витрата повітря, яка надходить до шахти, куб.м/хв.
Ш
Відносну витрату повітря, яке надходить до шахти на 1 т
середньодобового видобутку, визначають один раз на рік наприкінці
останнього місяця за формулою:
Q
Ш
q = ___,
0 А
Ш
де q - відносна витрата повітря, яка надходить до шахти на
0
1 т середньодобового видобутку, куб.м/(хв x т);
А - середньодобовий видобуток шахти, т.
Ш
Дані про оцінку стану герметичності вентиляційних споруд і
пристроїв та відносної витрати повітря додаються до заходів із
забезпечення провітрювання шахти.
Форма 3
Розділ III. Характеристика провітрювання тупикових виробок
(графи 1-8 - перша сторінка розгортки журналу)
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------
|Найменуван-|Дата планових |Площа |Довжина |Кількість | Витрата повітря, куб.м/хв |
|ня виробки |перевірок складу |поперечного|тупикової |одночасно |------------------------------------|
| |та вимірів витрати|перерізу |частини |витраченого |вхідного до |вихідного|вхідного до |
| |повітря |виробки, |виробки, м|ВР, кг (у |привибійного|із вибою |місця |
| |------------------|куб.м | |чисельнику - |простору |тупикової|встановлення |
| |Дата перевірок | | |за вугіллям, у|виробки |виробки |вентилятора |
| |складу повітря | | |знаменнику - | | |місцевого |
| |після підривних | | |зо породою) | | |провітрювання|
| |робіт | | | | | | |
|-----------+------------------+-----------+----------+--------------+------------+---------+-------------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------
Продовження форми 3
(графи 9-18 - друга сторінка розгортки журналу)
-----------------------------------------------------------------------------------------------
|Подача |Уміст, % |Концентрація |Час |Зауваження |
|вентилятора |------------------------------------|СО та оксидів|провітрювання,|головного |
|місцевого |CH |CO |O |CO |NO |Оксиди азоту|азоту, |після якого |інженера шахти|
|провітрюван-| 4 | | 2 | | 2 |в перерахун-|перерахована |люди |та підпис |
|ня, куб.м/хв| | | | | |ку на NO |на умовний |допускаються |начальника |
| | | | | | | 2 |оксид |до вибоїв |дільниці |
| | | | | | | |вуглецю, % |виробок після | |
| | | | | | | | |підривних | |
| | | | | | | | |робіт, хв | |
|------------+----+----+---+----+----+------------+-------------+--------------+--------------|
| 9 | 10 | 11 |12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |
-----------------------------------------------------------------------------------------------
Пояснення до ведення розділу III (форма 3)
У розділі III (форма 3) реєструються результати перевірок
складу та вимірів витрати повітря в тупикових виробках, а також
дані про час провітрювання виробок після підривних робіт.
Перевірка складу та виміри витрати повітря здійснюються згідно з
Інструкцією з контролю складу рудникового повітря, визначення
багатогазовості та встановлення категорій шахт за метаном,
затвердженою наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.10.2004
N 236.
До графи 1 заносять усі тупикові виробки, що проводяться,
причому спочатку ті з них, в яких згідно з пунктом 3.7.2 Правил
повинна здійснюватися перевірка складу повітря після підривних
робіт, а потім - усі інші.
Виробки, в яких повинна здійснюватись перевірка складу
повітря після підривних робіт, розбиваються на три групи:
горизонтальні, похилі та висхідні. Кожна група в свою чергу
розбивається на кілька характерних підгруп залежно від площ
поперечних перерізів виробок, їх довжини та кількості вибухових
речовин, які одночасно підриваються у вибоях виробок. При цьому
значення відношень площ поперечних перерізів, кількості ВР, що
одночасно підриваються, та довжини виробок, які входять до тієї чи
іншої підгрупи, не повинні перевищувати відповідно 1,3; 1,4 та
1,3.
При розбиванні виробок на підгрупи необхідно враховувати, що
витрата шкідливих газів, які утворюються при підриванні 1 кг ВР за
вугіллям, у 2,5 рази більше ніж при підриванні за породою, тобто 1
кг ВР, що витрачаються за вугіллям, варто прирівнювати до 2,5 кг
ВР, які використовуються за породою.
Дати вимірів витрати повітря та перевірки його складу
заносяться до графи 2 у вигляді дробу: в чисельнику - дата виміру,
а в знаменнику - дата перевірки.
У графі 5 у вигляді дробу зазначається максимальна кількість
ВР, що одночасно підривають у кожній виробці за вугіллям (у
чисельнику) та за породою (у знаменнику), згідно з діючими
паспортами буропідривних робіт.
У графах 10, 11 та 12 записуються результати перевірки складу
повітря для оцінки його якості та визначення багатогазовості
виробок. Крім того у графах 11, 12, 13, 14 та 15 записуються
результати перевірки складу повітря після підривних робіт у
виробках із найгіршими умовами провітрювання. З цією метою
навпроти найменувань виробок із найгіршими умовами провітрювання
передбачається необхідна кількість рядків для занесення зазначених
результатів.
Виробки з найгіршими умовами провітрювання встановлюються для
кожної підгрупи (групи) із зазначенням часу початку перевірки
складу повітря Т, що визначається за формулою (1) Інструкції з
контролю складу рудникового повітря, визначення багатогазовості та
встановлення категорій шахт за метаном, затвердженої наказом
Держнаглядохоронпраці України від 26.10.2004 N 236, із
використанням даних граф 3-6.
До найгірших за умовами провітрювання потрібно відносити
виробки з більшим значенням Т.
У зазначених виробках не рідше одного разу на місяць
здійснюється перевірка складу повітря після підривних робіт для
визначення часу їх провітрювання. Перевірки повинні здійснюватися
не пізніше ніж через 2 дні після одного з вимірювань витрати
повітря. Якщо підривні роботи здійснюються в кілька прийомів, то
перевірка здійснюється після підривання з максимальним виділенням
шкідливих газів.
З усіх даних про склад повітря у виробках із найгіршими
умовами провітрювання до граф 13, 14 та 15 заносяться тільки ті
результати (CO та оксиди азоту), за якими за мінімальний час
провітрювання сумарна концентрація шкідливих газів, перерахована
на умовний оксид вуглецю, не перевищує 0,008%.
Зазначена концентрація умовного оксиду вуглецю заноситься до
графи 16, а до графи 17 заноситься мінімальний час, протягом якого
продукти вибухового перетворення ВР були розріджені до
концентрації умовного оксиду вуглецю, зареєстрованої в графі 16.
Визначений таким чином час провітрювання виробок із
найгіршими умовами провітрювання встановлюється як обов'язковий
для всіх інших виробок цієї підгрупи або групи.
Начальник управління
організації державного нагляду
у вугільній промисловості О.Румежак
