Правила безпеки у вугільних шахтах

16 мм.

Зношення полиці, яка з'єднує головку рейкових провідників з

підошвою, дозволяється не більше ніж на 25% номінальної її

товщини.

При парашутах різання дерев'яні провідники у стволі

підлягають заміні при сумарному їх зношенні понад 20 мм.

Дозволяється експлуатація провідників при зношенні, що

перевищує вказаний вище значення зносу, на підставі експертного

висновку НДІГМ і МакНДІ за узгодженням з територіальним органом

Держнаглядохоронпраці України.

Повна інструментальна перевірка зношення провідників повинна

проводитися на кожному ярусі армування:

для металевих - через 1 рік;

для дерев'яних - через 6 місяців.

Відповідальним за проведення перевірки є головний механік

шахти.

У стволах, де строк служби металевих провідників складає

менше ніж 5 років, перевірка їх зношення повинна проводитися через

6 місяців.

4.8.3. Експлуатаційні зазори між максимально виступними

частинами підйомних посудин, кріпленням і розпорами у вертикальних

стволах, обладнаних стаціонарними підйомними установками, мають

відповідати величинам, наведеним у таблиці 4.4.

Проектні зазори обираються за "Нормами безопасности на

проектирование и эксплуатацию канатных проводников многоканатных

подъемных установок", затверджених Мінвуглепромом СРСР 15.01.82 та

Держгіртехнаглядом СРСР 22.02.82 (далі - Норми), і "Нормами

безопасности на проектирование и эксплуатацию канатных проводников

одноканатных подъемных установок", затверджених Мінвуглепромом

СРСР 09.08.89 та Держгіртехнаглядом СРСР 05.09.89 (далі - Норми

безпеки).

4.8.4. При прохідницькому підйомі величина зазору між

середніми напрямними канатами повинна бути не менше 300 мм. При

глибині ствола понад 400 м обов'язкове встановлення відбійних

канатів або інших пристроїв, які унеможливлюють зіткнення цебер.

Ці пристрої не потрібні, якщо зазори між середніми напрямними

канатами дорівнюють 250+H/3 мм, де H - глибина ствола, м.

Зазор між рухомими цебрами і кріпленням ствола або виступними

частинами устаткування, розташованого в стволі (трубопроводами,

балками та ін.), повинен бути не менше 400 мм.

Зазор між стінками розтруба прохідницького помосту і

виступними частинами рухомої напрямної рамки цебра повинен бути не

менше 100 мм.

Під час проходження стволів із паралельним або подальшим

армуванням зазори між частиною цебра, що найбільш виступає, або

напрямної рамки і розпорами при канатних провідниках, розташованих

у площині, перпендикулярній розпорам, повинні бути не менше

350 мм;

при канатних провідниках, розташованих у площині, паралельній

розпорам, - не менше 400 мм; при жорстких провідниках між найбільш

виступною частиною стояка напрямної рамки і провідником - не менше

30 мм.

4.8.5. Перед пуском новонавішеної або відремонтованої

підйомної посудини (противаги), а також після ремонтних робіт у

стволі, пов'язаних із рихтовкою армування, провідників або

кріплення, після падіння в ствол предметів, які можуть впливати на

стан армування, повинна провадитися перевірка зазорів. Після

ремонту в стволі, пов'язаного із заміною армування та провідників,

має проводитися профілювання провідників.

Зазори між двома підйомними посудинами в похилих виробках при

всіх кутах нахилу повинні бути не менше 200 мм. Зазор між

кріпленням виробки і найбільш виступною кромкою габариту підйомної

посудини повинен бути не менше 250 мм при дерев'яному, металевому

кріпленнях та із залізобетонних стояків і не менше 200 мм - при

бетонному і кам'яному.

4.9. Підземні підйомні машини і прохідницькі лебідки

4.9.1. Людські та вантажно-людські підйомні установки повинні

мати електричний привід. Асинхронний привід з реостатним

керуванням повинен бути споряджений системою динамічного

гальмування. Система динамічного гальмування у разі порушення її

схеми повинна діяти на запобіжне гальмо.

Лебідки, що використовуються для опускання та підіймання

людей у клітях і вагонетках у похилих і вертикальних виробках,

повинні відповідати усім вимогам, які пред'являються до підйомних

машин.

4.9.2. У разі проходження вертикальних стволів, шурфів,

свердловин для навішування прохідницького устаткування і

здійснення спуско-підоймних операцій з різним устаткуванням і

матеріалами повинні застосовуватися прохідницькі лебідки, які

відповідають вимогам діючих стандартів, "Правил технической

эксплуатации проходческих лебедок и подвесного оборудования",

затверджених Мінвуглепромом СРСР 07.05.84, та цих Правил.

4.9.3. Підйомні машини і лебідки повинні бути споряджені

апаратом (індикатором), що вказує машиністу положення посудин у

стволі.

При роботі підйомної машини на проходженні чи поглибленні

ствола на реборді барабана повинна наноситися позначка положення

верхнього зрізу розтруба прохідницького підвісного помосту.

На лебідках, призначених для підвішування устаткування, під

час проходки вертикальних стволів індикатор глибини не

вимагається.

Кожна підйомна машина повинна мати справно діючі:

а) самописець-швидкостемір (для машин із швидкістю понад

3 м/с, установлених на поверхні). Тахограми повинні зберігатись

протягом 3 місяців;

б) вольтметр і амперметр;

в) манометри, що показують тиск стиснутого повітря або масла

в гальмівній системі.

4.9.4. У кожній підйомній машині в лебідці має бути механічне

робоче та запобіжне гальмування з незалежним один від одного

вмиканням приводу, що діє на орган намотування.

У прохідницьких лебідках і лебідках для рятівних драбин

(швидкість руху кінцевого вантажу відповідно не більше 0,2 і

0,35 м/с) повинні бути маневрові гальма на валу двигуна або

проміжному валу, запобіжне гальмо, стопорний пристрій на барабані

(храповий зупинник) і пристрій блокування, що унеможливлюють пуск

електродвигуна в напрямку опускання вантажу при включеному

запобіжному гальмі та стопорному пристрої.

4.9.5. У загальмованому (непорушному) стані підйомної машини

(лебідки) відношення величин моментів, які створюються запобіжним

гальмом, до статичних моментів повинні бути не менше за наведені в

таблиці 4.5.

Таблиця 4.5

Значення коефіцієнта К для проміжних кутів нахилу, не

зазначених у таблиці 4.5, визначається шляхом лінійної

інтерполяції.

Для виробок з перемінними кутами нахилу гальмівний момент

повинен розраховуватися для кожної ділянки шляху з постійним кутом

нахилу та прийматися за найбільшим із одержаних значенням.

Робоче гальмо в нерухомому стані підйомної машини має

забезпечувати одержання моменту, не меншого за той, що створює

запобіжне гальмо. Робоче гальмо для машин зі шківами тертя

(пружинно-пневматичним з вантажною частиною приводу гальма) може

створювати момент менший ніж той, що створюється запобіжним

гальмом, але не менше двократного відносно статичного моменту.

При перестановці барабанів гальмівний пристрій як при

запобіжному, так і при робочому гальмуванні повинен розвивати на

заклиненому барабані момент, який дорівнює не менше 1,2 статичного

моменту, що створюється масою порожньої посудини і масою головного

і врівноважувального канатів. При розчепленні барабанів

переставний барабан (переставна частина розрізного барабана)

повинен бути загальмований стопорним пристроєм, що забезпечує не

менше як трикратний максимальний статичний момент. При

перестановці барабана і пересуванні посудини перебування людей у

посудині та у стволі не допускається.

У прохідницьких лебідках і лебідках для рятувальних драбин