---

Взаємні зобов'язання за договором повинні виконуватися

одночасно, якщо з закону, договору або змісту зобов'язання не

випливає інше.

С т а т т я 172. Виконання альтернативного зобов'язання

Боржникові, зобов'язаному виконати одну з двох або кількох

дій, належить право вибору, якщо з закону, договору, або змісту

зобов'язання не випливає інше.

С т а т т я 173. Виконання зобов'язання, в якому беруть

участь кілька кредиторів або кілька боржників

Якщо в зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або

кілька боржників, то кожний з кредиторів має право вимагати

виконання, а кожний з боржників повинен виконати зобов'язання в

рівній частці з іншими, якщо інше не випливає з закону або

договору.

В зобов'язанні, яке виникло з часткових договорів між

соціалістичними організаціями, право кредитора вимагати виконання

і обов'язок боржника виконати зобов'язання визначаються в частках,

що встановлюються договором.

С т а т т я 174. Солідарні зобов'язання

Солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають, якщо

вони передбачені договором або встановлені законом, зокрема при

неділимості предмета зобов'язання.

С т а т т я 175. Солідарний обов'язок боржників

При солідарному обов'язку боржників кредитор вправі вимагати

виконання як від усіх боржників разом, так і від кожного з них

окремо, причому як повністю, так і в частині боргу.

Кредитор, який не одержав повного задоволення від одного з

солідарних боржників, має право вимагати недоодержане з решти

солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, поки

зобов'язання не погашено повністю.

Виконання солідарного зобов'язання повністю одним з боржників

звільняє решту боржників від виконання кредиторові.

Боржник, який виконав солідарне зобов'язання, має право

зворотної вимоги (регрес) до кожного з решти боржників у рівній

частці, якщо інше не встановлено законом або договором. Несплачене

одним з співборжників боржникові, який виконав солідарне

зобов'язання, припадає в рівній частці на нього і на решту

співборжників.

С т а т т я 176. Солідарні вимоги кредиторів

При солідарності вимоги кожний з солідарних кредиторів має

право пред'явити до боржника вимогу в повному обсязі.

Виконання зобов'язання повністю одному з солідарних

кредиторів звільняє боржника від виконання іншим кредиторам.

Солідарний кредитор, який одержав виконання від боржника,

зобов'язаний відшкодувати іншим кредиторам частки, що їм належать,

коли інше не випливає з відносин між ними.

С т а т т я 177. Виконання грошового зобов'язання внесенням

боргу в депозит

В разі відсутності кредитора, а також в разі ухилення його

від прийняття виконання або іншого прострочення з його боку, а

так само при відсутності представника недієздатного кредитора

боржник по грошовому зобов'язанню або по зобов'язанню передати

цінні папери має право внести належні з нього гроші або цінні

папери в депозит державної нотаріальної контори або приватного

нотаріуса, які повідомляють про це кредитора. ( Частина перша

статті 177 із змінами, внесеними згідно із Законом N 287/94-ВР

від 14.12.94 )

Внесення грошей або цінних паперів у депозит державної

нотаріальної контори або приватного нотаріуса вважається

виконанням зобов'язання. ( Частину другу статті 177 доповнено

згідно із Законом N 287/94-ВР від 14.12.94 )

Глава 16

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

С т а т т я 178. Види забезпечення виконання зобов'язань

Виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом

або договором неустойкою (штрафом, пенею), заставою і

поручительством. Крім того, зобов'язання між громадянами або з їх

участю можуть забезпечуватися завдатком, а зобов'язання між

соціалістичними організаціями — гарантією.

С т а т т я 179. Неустойка

Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або

договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в

разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в

разі прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) може забезпечуватися лише дійсна

вимога.

Кредитор не вправі вимагати сплати неустойки (штрафу, пені),

якщо боржник не несе відповідальності за невиконання або неналежне

виконання зобов'язання (стаття 210 цього Кодексу).

С т а т т я 180. Форма угоди про неустойку

Угода про неустойку (штраф, пеню) повинна бути укладена в

письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність

угоди про неустойку (штраф, пеню).

С т а т т я 181. Застава

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі

невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою

зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна

переважно перед іншими кредиторами.

Застава виникає в силу договору чи закону.

Заставою може бути забезпечена дійсна вимога. Застава

може мати місце також щодо вимог, які можуть виникнути у

майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення

заставою таких вимог.

Відносини застави регулюються Законом України "Про заставу",

іншими актами законодавства.

(із змінами, внесеними Законом N 3179-12 від 5.05.93)

С т а т т я 182. ( Стаття 182 виключена на підставі Закону

N 3179-12 від 05.05.93)

Заставодавець

Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа.

Заставодавець повинен бити власником заставленого майна або мати

право оперативного управління ним (стаття 87-1 цього Кодексу).

( Стаття 182 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11

від 20.05.85 )

С т а т т я 183. ( Стаття 183 виключена на підставі Закону

N 3179-12 від 05.05.93)

Предмет застави

Предметом застави може бути всяке майно, за винятком того, на

яке не може бути звернено стягнення в силу статей 93, 96, 99 цього

Кодексу.

Перелік предметів, які не приймаються в заставу ломбардами,

встановлюється виконавчими комітетами обласних, міських (міст

республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів.

( Стаття 183 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11

від 20.05.85 )

С т а т т я 184. ( Стаття 184 виключена на підставі Закону

N 3179-12 від 05.05.93)

Зміст і форма договору застави

В договорі застави повинно бути зазначено найменування і

місце проживання (місцезнаходження) сторін, опис, оцінка і

місцезнаходження заставленого майна, суть, розмір і строк

виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

Договір застави повинен бути укладений у письмовій формі.

Договір застави жилого будинку повинен бути нотаріально

посвідчений з накладенням заборони (арешту) на жилий будинок.

Застава майна в ломбарді оформляється видачею ломбардом

заставного білета.

Недодержання правил цієї статті тягне недійсність договору

застави.

С т а т т я 185. ( Стаття 185 виключена на підставі Закону

N 3179-12 від 05.05.93)

Передача заставленого майна

заставодержателеві і момент виникнення

права застави

Заставлене майно, за винятком жилих будинків, передається

заставодержателеві, якщо інше не встановлено законом або

договором.

Право застави щодо жилих будинків виникає з моменту

нотаріального посвідчення застави (накладення на будинок

заборони), а щодо іншого майна - з моменту передачі цього майна

заставодержателеві, а якщо за законом або договором воно не

підлягає передачі - то з моменту укладення договору.

С т а т т я 186. ( Стаття 186 виключена на підставі Закону

N 3179-12 від 05.05.93)

Обов'язки заставодержателя

Заставодержатель, якому передано заставлене майно, повинен

належним чином його зберігати. Він відповідає за збереження майна,

якщо не доведе, що втрата або псування цього майна сталися не з

його вини.

Ломбард повинен страхувати прийняте ним в заставу майно в

повній сумі його вартості за оцінкою, яка була зроблена за згодою

сторін при прийнятті майна в заставу, а вироби з дорогоцінних

металів і коштовних каменів - по державних розцінках.

Заставодержатель не має права користуватися заставленим

майном, якщо інше не передбачене законом або договором.

( Стаття 186 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11

від 20.05.85 )

С т а т т я 187. ( Стаття 187 виключена на підставі Закону

N 3179-12 від 05.05.93)

Витребування заставленого майна

Заставлене майно, що вибуло з володіння заставодержателя або

боржника, у якого воно було залишено (стаття 185 цього Кодексу),

може бути витребуване заставодержателем відповідно до статті 150

цього Кодексу.

С т а т т я 188. ( Стаття 188 виключена на підставі Закону

N 3179-12 від 05.05.93)

Збереження застави при переході права

власності на заставлене майно

В разі переходу права власності (права оперативного

управління) на заставлене майно від заставодавця до іншої особи

право застави зберігає силу щодо нового власника.

( Стаття 188 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11

від 20.05.85 )

С т а т т я 189. ( Стаття 189 виключена на підставі Закону

N 3179-12 від 05.05.93)

Звернення стягнення заставодержателем на

майно боржника

В разі невиконання боржником забезпеченого заставою

зобов'язання задоволення вимоги кредитора з вартості заставленого

майна провадиться за рішенням суду, арбітражу або третейського

суду, якщо інше не встановлене законом.

Якщо суми, одержаної від продажу заставленого майна, не

вистачає для покриття вимоги заставодержателя, він має право, при

відсутності іншої вказівки в законі або договорі, одержати суму,

якої не вистачає, з іншого майна боржника, проте не користуючись

при цьому перевагами перед іншими кредиторами.

В разі непогашення в установлений строк позички, забезпеченої

заставою майна в ломбарді, ломбард реалізує це майно в порядку,

встановлюваному Радою Міністрів Української РСР.

( Стаття 189 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11

від 20.05.85 )

С т а т т я 190. ( Стаття 190 виключена на підставі Закону

N 3179-12 від 05.05.93)

Припинення застави

Право застави припиняється:

1) з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання;

2) в разі загибелі заставленого майна;

3) в разі придбання заставодержателем права власності на

заставлене майно;

4) в разі примусового продажу заставленого майна.

С т а т т я 191. Порука

За договором поруки поручитель зобов'язується перед

кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого

зобов'язання в повному обсязі або в частині.

Порука може забезпечувати лише дійсну вимогу.

Договір поруки повинен бути укладений у письмовій формі.

Недодержання письмової форми тягне недійсність договору поруки.

С т а т т я 192. Відповідальність поручителя

В разі невиконання зобов'язання боржник і поручитель

відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо інше не

встановлено договором поруки.

Поручитель відповідає в тому ж обсязі, як і боржник, зокрема,

відповідає за сплату процентів, за відшкодування збитків, за

сплату неустойки, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які разом поручились, відповідають перед кредитором

солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

С т а т т я 193. Права поручителя, який виконав

зобов'язання

Поручитель, який виконав зобов'язання, набуває всіх прав

кредитора по цьому зобов'язанню.

Кожний з кількох поручителів має право зворотної вимоги до

боржника в розмірі виплаченої цим поручителем суми.

С т а т т я 194. Припинення поруки

Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею

зобов'язання.

Порука також припиняється, якщо кредитор протягом трьох

місяців з дня настання строку зобов'язання не пред'явить позову до

поручителя. Якщо строк виконання зобов'язання не зазначений, або

визначений моментом вимоги, то при відсутності іншої угоди

відповідальність поручителя припиняється після закінчення одного

року з дня укладення договору поруки.

С т а т т я 195. Завдаток

Завдатком визнається грошова сума, що видається однією з

договірних сторін в рахунок належних з неї за договором платежів

другій стороні в підтвердження укладення договору і в забезпечення

його виконання.

Якщо за невиконання договору відповідальною є сторона, яка

дала завдаток, він залишається у другої сторони. Якщо за

невиконання договору відповідальною є сторона, яка одержала

завдаток, вона повинна сплатити другій стороні подвійну суму

завдатку.

Крім того, сторона, відповідальна за невиконання договору,

зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки з зарахуванням суми

завдатку, якщо в договорі не передбачено інше.

С т а т т я 196. Гарантія

Правила статей 191 і 194 цього Кодексу поширюються на

гарантії, що видаються одними організаціями в забезпечення

погашення заборгованості інших, якщо інше не встановлено