---

і музеїв;

7) репродукування друкованих творів у наукових, навчальних та

освітніх цілях без одержання прибутків;

8) видання рельєфно-крапковим шрифтом для сліпих випущених у

світ творів.

( Із змінами, внесеними Указами ПВР N 3050-08 від 13.09.74,

N 1515-09 від 6.12.76)

С т а т т я 490. ( Стаття 490 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Використання твору без згоди автора з

виплатою авторської винагороди

Допускається без згоди автора, але з зазначенням його

прізвища і з виплатою авторської винагороди:

1) публічне виконання випущених у світ творів; проте, якщо

плата з відвідувачів не береться, автор має право на винагороду

лише у випадках, встановлених Радою Міністрів Української РСР;

2) запис з метою публічного відтворення або розповсюдження

випущених у світ творів на плівку, пластинку, магнітну стрічку або

інший пристрій, за винятком використання творів у кіно, по радіо

або телебаченню (пункт 4 статті 489 цього Кодексу);

3) використання композитором виданих літературних творів для

створення музичних творів з текстом. В цих випадках винагорода

сплачується організацією, що використовує такий твір;

4) використання випущених у світ творів образотворчого

мистецтва, а також фотографічних творів у промислових виробах; у

цих випадках зазначення прізвища автора не обов'язкове.

( Стаття 490 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11

від 20.05.85 )

С т а т т я 491. ( Стаття 491 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Використання твору для особистої потреби

Допускається без згоди автора і без виплати авторської

винагороди відтворення або інше використання чужого випущеного в

світ твору з метою особистої потреби.

С т а т т я 492. ( Стаття 492 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Авторське право особи, яка використала чужий

твір для створення нового

Особі, яка використала чужий твір для створення нового твору

(пункт перший статті 489 цього Кодексу), належить авторське право

на створений нею твір.

Це право не перешкоджає іншим особам використати той же твір

для створення свого твору.

С т а т т я 493. ( Стаття 493 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Строк дії авторського права

Авторське право діє протягом усього життя автора і 25 років

після його смерті, рахуючи з 1 січня року, який настає за роком

смерті автора.

( Стаття 493 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3050-08

від 13.09.74 )

С т а т т я 494. ( Стаття 494 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Спадкування авторського права

Авторське право переходить у спадщину. Не переходить у

спадщину право автора на ім'я і право на недоторканність твору.

Після смерті автора охорона імені автора і недоторканності

твору здійснюється у відповідності з положеннями статей 476, 477

та 478 цього Кодексу.

( Стаття 494 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3050-08

від 13.09.74 )

С т а т т я 495. ( Стаття 495 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Строк дії і спадкування авторського права

на колективний твір

Авторське право на колективний твір діє протягом усього життя

кожного з авторів і переходить у спадщину.

Спадкоємці кожного з співавторів користуються авторським

правом протягом 25 років, рахуючи з 1 січня року, який настає за

роком смерті автора.

( Стаття 495 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3050-08

від 13.09.74 )

С т а т т я 496. ( Стаття 496 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Строк дії авторського права, що належить

організаціям

Авторське право організації діє безстроково. В разі її

реорганізації авторське право, що належить їй, переходить до її

правонаступника, а в разі ліквідації - до держави.

С т а т т я 497. ( Стаття 497 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Захист авторського права

В разі використання чужого твору без договору з автором або

його правонаступниками (стаття 485 цього Кодексу), недодержання

умов використання твору без згоди автора (статті 489 і 490 цього

Кодексу), а також в разі порушення недоторканності твору (стаття

476 цього Кодексу) або інших особистих немайнових прав автора,

автор, а після його смерті - спадкоємці та інші особи, зазначені в

статті 478 цього Кодексу, вправі вимагати поновлення порушених

прав (внесення відповідних виправлень, публікації в пресі або

іншим способом при допущені порушення), або заборони випуску

твору в світ, або припинення його розповсюдження.

Якщо рішення суду, що зобов'язує виконати певні дії, не

виконано, суд вправі накласти на порушника штраф, що стягується на

користь держави. Сплата штрафу не звільняє порушника від обов'язку

виконати передбачену рішенням суду дію.

Якщо порушенням авторських прав автору або його

правонаступникам заподіяно збитки (стаття 203 цього Кодексу), то,

незалежно від вимог, зазначених вище, автор або його

правонаступники вправі вимагати відшкодування збитків.

( Стаття 497 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3050-08

від 13.09.74 )

С т а т т я 498. ( Стаття 498 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Викуп авторського права державою

Авторське право на видання, публічне виконання та інше

використання твору може бути примусово викуплене державою у автора

або його спадкоємців за особливою у кожному окремому випадку

постановою Ради Міністрів Української РСР.

Порядок і умови використання твору, авторське право на яке

викуплено, встановлюються Радою Міністрів Української РСР.

С т а т т я 499. ( Стаття 499 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Оголошення твору надбанням держави

Твір, на який строк авторського права закінчився, може бути

оголошений надбанням держави постановою Ради Міністрів Української

РСР. Порядок і умови використання творів, оголошених надбанням

держави, встановлюються Радою Міністрів Української РСР.

В тому ж порядку може бути оголошено монополією держави право

перекладу на українську мову творів, випущених у світ на іноземних

мовах як в Українській РСР, так і за її межами.

( Стаття 499 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3050-08

від 13.09.74 )

С т а т т я 500. ( Стаття 500 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Авторський договір і його типи

З метою використання твору автор або його правонаступник

вправі укласти з відповідною організацією авторський договір.

Авторські договори можуть бути двох типів:

авторський договір про передачу твору для використання;

авторський ліцензійний договір.

За авторським договором про передачу твору для використання

автор або його правонаступник передає чи то автор зобов'язується

створити і в установлений договором строк передати твір

організації для використання обумовленим за договором способом, а

організація зобов'язується здійснити або почати це використання в

установлений договором строк (стаття 507 цього Кодексу), а також

сплатити авторові або його правонаступнику винагороду, крім

випадків, зазначених у законі.

За авторським ліцензійним договором автор або його

правонаступник надає організації право використати твір, в тому

числі шляхом перекладу на іншу мову або переробки, в обумовлених

договором межах і на визначений ним строк, а організація

зобов'язується сплатити винагороду за надання цього права або за

використання твору у формі, передбаченій договором, якщо інше не

встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР або сторони

не домовились про інше.

( Стаття 500 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3050-08

від 13.09.74 )

С т а т т я 501. ( Стаття 501 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Види авторських договорів про передачу

твору для використання

До авторських договорів про передачу твору для використання

належать:

договір про видання або перевидання твору в оригіналі

(видавничий договір);

договір про депонування рукопису;

договір про публічне виконання неопублікованого твору

(постановочний договір); причому постановочний договір, що

передбачає виплату одноразової винагороди, може бути укладений

автором на один і той же твір лише з однією організацією;

договір про використання неопублікованого твору в кінофільмі

чи телевізійному фільмі (сценарний договір), в радіо- чи

телевізійній передачі;

договір про створення твору образотворчого мистецтва з метою

публічного виставлення (договір художнього замовлення);

договір про використання у промисловості неопублікованого

твору декоративно-прикладного мистецтва;

а також інші договори про передачу творів літератури, науки

чи мистецтва для використання будь-яким іншим способом.

( Стаття 501 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3050-08

від 13.09.74 )

С т а т т я 502. ( Стаття 502 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Форма авторського договору

Авторський договір повинен бути укладений у письмовій формі

(стаття 46 цього Кодексу).

Письмова форма не є обов'язковою для договорів про

опублікування творів у періодичних виданнях і енциклопедичних

словниках.

С т а т т я 503. ( Стаття 503 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Типові авторські договори

Типові авторські договори затверджуються Радою Міністрів

Української РСР або за її дорученням відповідними відомствами і

творчими спілками, крім випадків, коли законодавство Союзу РСР

відносить затвердження цих договорів до відання Союзу РСР.

Авторський договір може містити умови, що не передбачені

типовим договором. Умови укладеного з автором договору, що

погіршують його становище, порівнюючи з становищем, установленим в

законі або в типовому договорі, недійсні і змінюються умовами,

встановленими законом або типовим договором.

( Стаття 503 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3050-08

від 13.09.74 )

С т а т т я 504. ( Стаття 504 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Розмір винагороди авторові за авторським

договором

Розмір винагороди, що сплачується за авторським договором,

установлюється за угодою сторін у межах затверджених ставок при їх

наявності (стаття 475 цього Кодексу).

С т а т т я 505. ( Стаття 505 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Передача і схвалення твору

За авторським договором про передачу твору для використання

автор зобов'язаний виконати замовлений йому твір відповідно до

умов договору і передати його організації у встановлений договором

строк та в обумовленому порядку.

Організація повинна не пізніше строку, встановленого типовим

договором, письмово повідомити автора або про схвалення

переданого їй за авторським договором твору, або про його

відхилення за підставами, передбаченими договором, або про потребу

внести до твору поправки з точним зазначенням суті виправлень, що

вимагаються в межах умов договору. Якщо письмове повідомлення не

направлено авторові в установлений типовим договором строк, твір

вважається схваленим організацією.

( Стаття 505 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3050-08

від 13.09.74 )

С т а т т я 506. ( Стаття 506 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Обмеження використання третіми особами

твору, на який укладено договір

Якщо автором укладено договір про передачу твору для

використання, він не вправі без письмової згоди другої сторони

передавати іншим особам зазначений у договорі твір або частину

його для використання тим же способом, що обумовлений договором,

крім випадків, передбачених типовими договорами. Строк такого

обмеження встановлюється типовими договорами, але не може

перевищувати трьох років з дня схвалення твору організацією. В

типових договорах можуть передбачатися випадки, коли автор не

вправі передавати твір для використання також іншими, ніж

обумовлено договором, способами.

( Стаття 506 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3050-08

від 13.09.74 )

С т а т т я 507. ( Стаття 507 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Обов'язок організації використати твір

За авторським договором про передачу твору для використання

організація зобов'язана здійснити або почати використання твору

обумовленим за договором способом у встановлений тим же договором

строк, який не може перевищувати двох років з дня схвалення нею

твору. Цей обов'язок не поширюється на організацію, що уклала

сценарний договір чи договір художнього замовлення.

Типовими договорами можуть бути передбачені більш короткі,

ніж зазначені в цій статті, граничні строки з врахуванням обсягу

твору і характеру його використання.

( Стаття 507 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3050-08

від 13.09.74 )

С т а т т я 508. ( Стаття 508 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Відповідальність автора за порушення

договору

Автор зобов'язаний повернути авторську винагороду, одержану