---

за договором про передачу твору для використання, якщо договір

розірваний організацією внаслідок того, що автор з своєї вини не

передав їй твір у встановлений договором строк; виконав замовлену

роботу не відповідно до умов договору чи несумлінно; відмовився

від внесення виправлень, запропонованих йому в порядку і в межах,

установлених договором; порушив обов'язок особисто виконати роботу

або порушив правила статті 506 цього Кодексу.

Якщо організація відхилила твір на підставах, передбачених

договором (стаття 505 цього Кодексу), і не довела по суду

несумлінності автора у виконанні замовленої роботи, одержана за

договором винагорода зберігається за автором в цілому або в

частині, що визначається типовими договорами. Ця частина не може

бути менша двадцяти п'яти процентів суми договору.

( Стаття 508 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3050-08

від 13.09.74 )

С т а т т я 509. ( Стаття 509 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Відповідальність організації за порушення

договору

Якщо організація не здійснить або не почне використання

схваленого нею твору в строк, установлений договором про передачу

твору для використання (стаття 507 цього Кодексу), вона

зобов'язана за вимогою автора сплатити йому обумовлену винагороду

повністю. В цьому разі автор вправі також відмовитися від договору

і вимагати повернення переданих за договором примірників твору.

Організація звільняється від обов'язку сплатити авторові частину

винагороди, яку він мав би одержати після початку використання

твору, якщо доведе, що не могла використати твір з обставин,

залежних від автора.

( Стаття 509 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3050-08

від 13.09.74 )

С т а т т я 510. ( Стаття 510 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Перехід права власності на твір

образотворчого мистецтва, створений за

замовленням

Твір образотворчого мистецтва, створений за замовленням,

переходить у власність замовника, якщо інше не передбачено

договором. Автор зберігає авторське право на цей твір.

Власник твору має право вміщувати його на публічних виставках

без виплати авторові додаткової винагороди.

С т а т т я 511. ( Стаття 511 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Охорона інтересів громадянина, зображеного

в творі образотворчого мистецтва

Опублікування, відтворення і розповсюдження твору

образотворчого мистецтва, в якому зображено іншу особу,

допускається лише за згодою того, кого зображено, а після його

смерті за згодою його дітей та пережилої дружини. Такої згоди не

потрібно, якщо це робиться в державних чи громадських інтересах

або зображена особа позувала авторові за плату.

С т а т т я 512. ( Стаття 512 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Порядок використання виконаних за

замовленнями архітектурних, інженерних та

інших технічних планів

Виконані за замовленнями організацій архітектурні, інженерні

та інші технічні плани, креслення і рисунки, можуть бути

використані замовниками для своїх потреб, передані ними для

використання іншим особам або відтворені в пресі без виплати

авторам додаткової винагороди.

С т а т т я 513. ( Стаття 513 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Авторський ліцензійний договір про надання

права використати твір шляхом перекладу на

іншу мову або переробки

Умови авторського ліцензійного договору про надання права

використати твір шляхом перекладу на іншу мову або шляхом

переробки на твір іншого виду (зокрема розповідного твору на

драматичний або в сценарій чи навпаки) визначаються сторонами при

його укладенні, якщо інше не передбачено законодавством Союзу РСР

і Української РСР.

( Стаття 513 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3050-08

від 13.09.74 )

Р О З Д І Л V.

ПРАВО НА ВІДКРИТТЯ

С т а т т я 514. Права автора відкриття

Автор відкриття має право вимагати визнання його авторства і

пріоритету у відкритті, посвідчуваних дипломом, який видається у

випадках і в порядку, передбачених Положенням про відкриття,

винаходи і раціоналізаторські пропозиції, затверджуваним Радою

Міністрів СРСР.

Автор відкриття має право на винагороду, виплачувану йому при

одержанні диплома, а також на пільги, передбачені Положенням про

відкриття, винаходи і раціоналізаторські пропозиції.

С т а т т я 515. Перехід права автора відкриття за

спадкоємством

Право одержати диплом померлого автора відкриття, а також

винагороду за відкриття переходить за спадкоємством у

встановленому законом порядку.

С т а т т я 516. Спори про авторство на відкриття

Спори про авторство (співавторство) на відкриття

розв'язуються судом.

Р О З Д І Л VI.

ПРАВО НА ВИНАХІД, КОРИСНУ МОДЕЛЬ, ПРОМИСЛОВИЙ ЗРАЗОК,

ЗНАК ДЛЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ, РАЦІОНАЛІЗАТОРСЬКУ ПРОПОЗИЦІЮ

(Назва розділу в редакції Указу N 278-11 від 20.05.85,

Закону N 75/95-ВР від 28.02.95 )

Стаття 517. Законодавство України про охорону прав на

винахід, корисну модель, промисловий зразок,

знак для товарів і послуг

Майнові та пов'язані з ними особисті немайнові відносини, що

виникають у зв'язку із створенням і використанням винаходу,

корисної моделі, промислового зразку, знаку для товарів і послуг,

регулюються законами України "Про охорону прав на винаходи і

корисні моделі", "Про охорону прав на промислові

зразки", "Про охорону прав на знаки для товарів і

послуг", цим Кодексом та іншими актами законодавства

України.

( Стаття 517 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11

від 20.05.85, Законом N 75/95-ВР від 28.02.95 )

С т а т т я 518. ( Статтю 518 виключено на підставі Закону

N 75/95-ВР від 28.02.95 ) Використання винаходу, на який видано

авторське свідоцтво

У тих випадках, коли на винахід видано авторське свідоцтво,

виключне право держави на цей винахід діє протягом п'ятнадцяти

років з дня подачі заявки. Держава бере на себе турботу про

реалізацію винаходу з урахуванням доцільності його впровадження.

Кооперативні та інші громадські організації можуть на

однакових підставах з державними організаціями використовувати

винаходи, що стосуються кола їх діяльності. Використання

зазначених винаходів іншими організаціями та особами в цілях

промислу протягом п'ятнадцяти років з дня подачі заявки

допускається тільки з дозволу уповноваженого на те державного

органу.

Винахідник, якому видано авторське свідоцтво, в разі

використання його винаходу, має право на винагороду залежно від

економії або іншого позитивного ефекту, одержуваного в результаті

використання винаходу, а також право на пільги відповідно до

Положення про відкриття, винаходи і раціоналізаторські пропозиції.

(із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)

С т а т т я 519. ( Статтю 519 виключено на підставі Закону

N 75/95-ВР від 28.02.95 ) Права власника патенту на винахід

Патент видається строком на п'ятнадцять років, рахуючи з дня

подачі заявки. З того ж дня охороняються права заявника. Ніхто не

може без згоди особи, якій належить патент (патентовласника),

використати винахід. Патентовласник може видати дозвіл (ліцензію)

на використання його винаходу або повністю переуступити патент.

Дію патенту може бути припинено достроково у випадках і в порядку,

які визначаються Радою Міністрів СРСР.

Організація, яка до подачі заявки на винахід незалежно від

винахідника застосувала в межах СРСР даний винахід або зробила всі

необхідні для цього приготування, зберігає право на дальше

безоплатне використання даного винаходу. Спори в цьому питанні

розв'язуються в судовому порядку.

В тих випадках, коли винахід має особливо важливе значення

для держави, але з патентовласником не буде досягнуто угоди про

уступку патенту або про видачу ліцензії, за рішенням Ради

Міністрів СРСР патент може бути примусово викуплений державою або

відповідній організації може бути дано дозвіл на використання

винаходу, з встановленням винагороди патентовласникові.

(із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)

Стаття 520. Права автора раціоналізаторської пропозиції

Авторові прийнятої до впровадження раціоналізаторської

пропозиції видається свідоцтво, яке засвідчує його авторство. Він

має право на винагороду, а також на пільги відповідно до

законодавства України.

( Стаття 520 в редакції Закону N 75/95-ВР від 28.02.95 )

С т а т т я 520-1. ( Статтю 520-1 виключено на підставі

Закону N 75/95-ВР від 28.02.95 )

Право на промисловий зразок

Автор промислового зразка може на свій вибір вимагати або

визнання свого авторства з передачею державі виключного права на

промисловий зразок, або визнання свого авторства з закріпленням за

ним виключного права на промисловий зразок. У першому випадку на

промисловий зразок видається свідоцтво, у другому — патент.

Свідоцтва і патенти видаються на умовах і в порядку, що

передбачаються Положенням про промислові зразки, яке

затверджується Радою Міністрів СРСР.

У тих випадках, коли на промисловий зразок видано свідоцтво,

виключне право держави на цей зразок діє протягом десяти років з

дати пріоритету зразка.

Виключне право на промисловий зразок, яке грунтується на

патенті, діє протягом п'яти років з дати пріоритету цього зразка.

Зазначений строк за клопотанням власника патенту може бути

продовжено, але не більш як на п'ять років.

Автор промислового зразка, якому видано свідоцтво, у разі

використання цього зразка має право на винагороду, а також право

на пільги відповідно до Положення про промислові зразки.

Патентування за кордоном промислових зразків, створених у

межах СРСР, і промислових зразків, створених за кордоном

радянськими громадянами, а також будь-яка передача радянських

промислових зразків за кордон допускаються лише в порядку,

встановленому Радою Міністрів СРСР.

(Кодекс доповнений статтею згідно з Указом N 278-11 від 20.05.85)

Стаття 521. Участь автора раціоналізаторської пропозиції у

її впровадженні

Автор раціоналізаторської пропозиції бере участь у здійсненні

робіт, пов'язаних з її впровадженням, у порядку, передбаченому

законодавством України.

( Стаття 521 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11

від 20.05.85, Законом N 75/95-ВР від 28.02.95 )

Стаття 522. Перехід права автора раціоналізаторської

пропозиції за спадкоємством

Право одержати свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію і

винагороду за раціоналізаторську пропозицію переходить за

спадкоємством у встановленому законом порядку.

( Стаття 522 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11

від 20.05.85, Законом N 75/95-ВР від 28.02.95 )

Стаття 523. Спори про авторство, першість на

раціоналізаторську пропозицію і виплату

винагороди

Спори про авторство (співавторство), про першість на

раціоналізаторську пропозицію, факт її використання, розмір,

порядок обчислення і строки виплати винагороди розглядаються

судом.

( Стаття 523 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11

від 20.05.85, Законом N 75/95-ВР від 28.02.95 )

Р О З Д І Л VII.

СПАДКОВЕ ПРАВО

С т а т т я 524. Підстави спадкоємства

Спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не

змінено заповітом.

Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або

жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці

позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом

спадкоємства переходить до держави.

С т а т т я 525. Час відкриття спадщини

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця,

а при оголошенні його померлим — день, зазначений в статті 21

цього Кодексу.

С т а т т я 526. Місце відкриття спадщини

Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце

проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно

невідоме, — місцезнаходження майна або його основної частини.

С т а т т я 527. Особи, що можуть бути спадкоємцями

Спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент

смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті

і народженні після його смерті.

С т а т т я 528. Усунення від спадщини

Не мають права стати спадкоємцями ні за законом, ні за

заповітом особи, які навмисно позбавили життя спадкодавця або

кого-небудь з спадкоємців або зробили замах на їх життя.

Не мають права стати спадкоємцями за законом батьки після

дітей, у відношенні яких вони позбавлені батьківських прав і не

були поновлені в цих правах на момент відкриття спадщини, а також

батьки і повнолітні діти, що злісно ухилялися від виконання

покладених на них в силу закону обов'язків по утриманню

спадкодавця, якщо ці обставини підтверджені в судовому порядку.

Правила цієї статті застосовуються також і до права на