угодою сторін не допускається.

С т а т т я 74. Розгляд позову незалежно від закінчення

строку позовної давності

Вимога про захист порушеного права приймається до розгляду

судом, арбітражем або третейським судом незалежно від закінчення

строку позовної давності.

С т а т т я 75. Обов'язковість застосування позовної

давності

Позовна давність застосовується судом, арбітражем або

третейським судом незалежно від заяви сторін.

С т а т т я 76. Початок перебігу строку позовної давності

Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення

права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася

або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з

цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу

строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу РСР

і статтями 78 і 79 цього Кодексу.

С т а т т я 77. Позовна давність при зміні осіб у

зобов'язанні

Зміна осіб у зобов'язанні не тягне за собою зміни строку

позовної давності.

С т а т т я 78. Зупинення перебігу строків позовної

давності

Перебіг строку позовної давності зупиняється:

1) якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна і

невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);

2) в силу встановленої законодавством Союзу РСР або

Української РСР відстрочки виконання зобов'язань (мораторій);

3) якщо позивач або відповідач перебувають у складі Збройних

Сил СРСР, переведених на воєнний стан.

Перебіг строку позовної давності зупиняється, якщо зазначені

в цій статті обставини виникли або продовжували існувати в останні

шість місяців строку давності, а якщо цей строк менший шести

місяців — протягом строку давності.

З дня припинення обставини, що була підставою для зупинення

строку давності, перебіг строку давності продовжується. При цьому

частина строку, що залишилася, продовжується до шести місяців, а

якщо строк позовної давності був меншим шести місяців — до строку

позовної давності.

За позовами про відшкодування шкоди, зв'язаної з ушкодженням

здоров'я або заподіянням смерті, перебіг строку давності

зупиняється, крім загальних підстав, зазначених у цій статті,

також зверненням потерпілого або осіб, перелічених у частині

другій статті 456 цього Кодексу, до відповідного органу з заявою

про призначення пенсії або допомоги — до їх призначення або

відмови в їх призначенні.

( Із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)

С т а т т я 79. Перерив перебігу строків позовної давності

Перебіг строку позовної давності переривається пред'явленням

позову в установленому порядку.

По спорах, в яких однією або обома сторонами є громадяни,

перебіг строку позовної давності переривається також вчиненням

зобов'язаною особою дій, що свідчать про визнання боргу.

Після перериву перебіг строку позовної давності починається

спочатку; час, що минув до перериву, до нового строку не

зараховується.

Пред'явлення позову, залишеного без розгляду, не перериває

перебігу строку позовної давності.

С т а т т я 80. Наслідки закінчення строку позовної давності

Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є

підставою для відмови в позові.

Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною

причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає

захистові.

С т а т т я 81. Зупинення, перерив і поновлення скорочених

строків давності

Правила про зупинення і перерив (статті 78 і 79 цього

Кодексу), а також про поновлення строків позовної давності

(частина друга статті 80 цього Кодексу) поширюються також на

скорочені строки давності, якщо законом не встановлене інше.

С т а т т я 82. Виконання зобов'язання боржником після

закінчення строку позовної давності

В разі виконання зобов'язання боржником після закінчення

строку позовної давності він не вправі вимагати повернення

виконаного, хоч би в момент виконання він і не знав про закінчення

строку давності.

Правила цієї статті не поширюються на відносини між

державними організаціями і їх відносини з кооперативними (крім

колгоспів) та іншими громадськими організаціями.

С т а т т я 83. Вимоги, на які позовна давність не

поширюється

Позовна давність не поширюється:

на вимоги, що випливають з порушення особистих немайнових

прав, крім випадків, передбачених законом;

на вимоги державних організацій про повернення державного

майна з незаконного володіння колгоспів та інших кооперативних та

інших громадських організацій або громадян;

на вимоги вкладників про видачу вкладів, внесених у державні

трудові ощадні каси і в Державний банк СРСР;

у випадках, встановлюваних законодавством Союзу РСР, і на

інші вимоги.

С т а т т я 84. Застосування позовної давності до позовів по

додаткових вимогах

З закінченням строку позовної давності по головній вимозі

вважається, що строк позовної давності минув і по додатковій

вимозі (неустойка, поручительство тощо).

С т а т т я 85. Порядок обчислення строків

Порядок обчислення строків позовної давності та інших

строків, встановлених цим Кодексом, визначається статтями 86 і 87

Цивільного процесуального кодексу Української РСР.

Р о з д і л II

ПРАВО ВЛАСНОСТІ

Глава 6

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

С т а т т я 86. Право власності

Право власності - це врегульовані законом суспільні відносини

щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Право власності в Україні охороняється законом.

Держава забезпечує стабільність правовідносин власності.

Власність в Україні виступає в таких формах: приватна,

колективна, державна.

Усі форми власності є рівноправними.

Відносини власності регулюються Законом України "Про

власність" , цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

( Із змінами, внесеними Законом N 3718-12 від 16.12.93)

С т а т т я 87. ( Стаття 87 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Соціалістична власність

Соціалістичною власністю є: державна (загальнодержавна)

власність; колгоспно-кооперативна власність; власність

профспілкових та інших громадських організацій.

Держава охороняє соціалістичну власність і створює умови для

її примноження.

Ніхто не має права використовувати соціалістичну власність з

метою особистої наживи та в інших корисливих цілях.

( Стаття 87 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11 від

20.05.85 )

С т а т т я 87-1. ( Стаття 87-1 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Оперативне управління майном

Майно, закріплене за державними, міжколгоспними,

державно-колгоспними та іншими державно-кооперативними

організаціями, перебуває в оперативному управлінні цих

організацій, які здійснюють у межах, встановлених законом,

відповідно до цілей їх діяльності, планових завдань і призначення

майна, права володіння, користування і розпорядження майном.

С т а т т я 88. ( Стаття 88 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Особиста власність

Основу особистої власності громадян становлять трудові

доходи.

Особиста власність громадян і право її спадкоємства

охороняються державою.

Майно, що є в особистій власності громадян, не повинно

служити для одержання нетрудових доходів, використовуватись на

шкоду інтересам суспільства.

( Стаття 88 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11 від

20.05.85 )

( Глава 7 виключена на підставі Закону N 3718-12 від 16.12.93 )

Г л а в а 7

ДЕРЖАВНА ВЛАСНІСТЬ

С т а т т я 89. ( Стаття 89 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Державна власність - основна форма

соціалістичної власності

Державна власність - спільне надбання всього радянського

народу, основна форма соціалістичної власності.

Держава є єдиним власником всього державного майна.

( Стаття 89 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11 від

20.05.85 )

С т а т т я 90. ( Стаття 90 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Об'єкти права державної власності

Земля, її надра, води і ліси є у виключній власності держави

і надаються тільки в користування. Державі належать основні засоби

виробництва в промисловості, будівництві і сільському

господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно

організованих державою торговельних, комунальних та інших

підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно,

необхідне для здійснення завдань держави.

( Стаття 90 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11 від

20.05.85 )

С т а т т я 91. ( Стаття 91 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Порядок розпорядження державним майном,

що належить до основних засобів

Порядок передачі будівель, споруд, устаткування та іншого

майна, що належить до основних засобів державних організацій,

іншим державним організаціям, а також колгоспам, іншим

кооперативним та іншим громадським організаціям, визначається

законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Будівлі і споруди передаються від однієї державної

організації іншій безоплатно.

Зазначене в цій статті державне майно не підлягає відчуженню

громадянам, крім окремих видів майна, продаж якого громадянам

допускається законодавством Союзу РСР і Української РСР.

( Стаття 91 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11 від

20.05.85 )

С т а т т я 92. ( Стаття 92 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Правомочність державних організацій по

розпорядженню оборотними засобами і

продукцією

Державні організації розпоряджаються сировиною, паливом,

матеріалами, напівфабрикатами, готовою продукцією, грошовими та

іншими оборотними засобами відповідно до цільових призначень цих

засобів і згідно з затвердженим планом.

С т а т т я 93. ( Стаття 93 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Порядок звернення стягнення на державне

майно

Будівлі, споруди, устаткування та інше майно, що належить до

основних засобів державних організацій, не можуть бути предметом

застави і на них не можу бути звернене стягнення по претензіях

кредиторів.

Стягнення може бути звернене на інше майно, за винятками,

встановленими Цивільним процесуальним кодексом Української РСР,

а щодо коштів - законодавством

Союзу РСР.

Порядок звернення стягнення за претензіями кредитних установ

про повернення виданих ними позичок визначається законодавством

Союзу РСР.

( Стаття 93 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11 від

20.05.85 )

( Глава 8 виключена на підставі Закону N 3718-12 від 16.12.93 )

Г л а в а 8

КОЛГОСПНО-КООПЕРАТИВНА ВЛАСНІСТЬ

( Найменування глави 8 із змінами, внесеними згідно з Указом

ПВР N 278-11 від 20.05.85 )

С т а т т я 94. ( Стаття 94 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Зміст права власності колгоспів, інших

кооперативних організацій, їх об'єднань

Колгоспи, інші кооперативні організації, їх об'єднання

володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм

на праві власності, відповідно до їх статутів.

Право розпорядження майном, що є власністю колгоспів, інших

кооперативних організацій, їх об'єднань, належить виключно самим

власникам.

Вищестоящі кооперативні організації не вправі розпоряджатися

майном нижчестоящих кооперативних організацій.

Централізовані фонди кооперативних систем створюються і

знаходяться в розпорядженні центрів кооперативних систем і

використовуються в порядку, встановленому статутами кооперативних

систем.

Кредитори кооперативних організацій не можуть звертати

стягнення на централізовані фонди кооперативних систем.

С т а т т я 95. ( Стаття 95 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Об'єкти права власності колгоспів та інших

кооперативних організацій, їх об'єднань

Власністю колгоспів та інших кооперативних організацій, їх

об'єднань є засоби виробництва та інше майно, необхідне для їх

здійснення статутних завдань.

( Стаття 95 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11 від

20.05.85 )

С т а т т я 96. ( Стаття 96 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Порядок звернення стягнення на майно

колгоспів, інших кооперативних організацій,

їх об'єднань

На належні колгоспам, іншим кооперативним організаціям, їх

об'єднанням будівлі, споруди, трактори, комбайни, інші машини,

транспортні засоби та інше майно, що належить до їх основних

засобів, а також на насіннєві та фуражні фонди не може бути

звернено стягнення по претензіях кредиторів.

Стягнення може бути звернено на інше майно за винятками,

встановленими Цивільним процесуальним кодексом Української РСР,

а щодо коштів - законодавством

Союзу РСР.