---

надане службове жиле приміщення або службова (посадова) квартира,

можуть бути виселені з цих приміщень лише в судовому порядку з

наданням їм іншого впорядкованого жилого приміщення (стаття 314

цього Кодексу).

С т а т т я 322. ( Стаття 322 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Виселення з гуртожитків

Сезонні і тимчасові працівники, які проживають у гуртожитках

і припинили трудові відносини, а також особи, що припинили трудові

відносини з державною, кооперативною або громадською організацією

в зв'язку з звільненням за власним бажанням або за порушення

трудової дисципліни, або за вчинення злочину, чи вибули з учбового

закладу, яким було їм надано місце в гуртожитку, можуть бути через

місяць після попередження наймодавцем виселені в адміністративному

порядку з санкції прокурора без надання їм іншого жилого

приміщення.

Проте особи, зазначені в частини другій статті 317 цього

Кодексу, а також інші особи, які припинили трудові відносини з

організацією, що надала їм місце в гуртожитку, та члени сім'ї

померлого працівника організації, можуть бути виселені з

гуртожитку лише в судовому порядку з наданням їм іншого

впорядкованого жилого приміщення (стаття 314 цього Кодексу).

С т а т т я 323. ( Стаття 323 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Виселення з готелів

Громадяни, що проживають в готелях понад строк, встановлений

Міністерством комунального господарства Української РСР, або не

сплатили пред'явлений їм готелем рахунок, або порушують

встановлені для готелю правила внутрішнього розпорядку, підлягають

виселенню в адміністративному порядку з санкції прокурора без

надання іншого жилого приміщення.

Глава 27.

БЕЗОПЛАТНЕ КОРИСТУВАННЯ МАЙНОМ

С т а т т я 324. Договір безоплатного користування майном

За договором безоплатного користування майном одна сторона

зобов'язується передати або передає майно у безоплатне тимчасове

користування другій стороні, а остання зобов'язується повернути те

ж майно.

До договору безоплатного користування майном відповідно

застосовуються правила статті 257, частини першої статті 259,

статей 260 і 262, пунктів другого — п'ятого статті 265 і статей

271 і 272 цього Кодексу.

С т а т т я 325. Строк договору безоплатного користування

майном між соціалістичними організаціями

Строк договору безоплатного користування майном, укладеного

між соціалістичними організаціями, не повинен перевищувати одного

року, якщо законодавством Союзу РСР або Української РСР не

встановлене інше. Якщо договір, який може бути укладений на строк

не більше одного року, укладений на більш тривалий строк, він

вважається укладеним на один рік.

Якщо такий договір укладений без зазначення строку,

застосовується частина перша статті 259 цього Кодексу. Якщо ні

один з учасників такого договору не заявив про відмову від нього,

договір вважається припиненим по закінченні року.

С т а т т я 326. Наслідки ненадання майна соціалістичною

організацією у безоплатне користування

Якщо соціалістична організація, яка прийняла на себе за

договором обов'язок передати майно у безоплатне користування, не

надасть цього майна, друга сторона вправі вимагати відшкодування

збитків, понесених нею внаслідок витрат, втрати або пошкодження її

майна, викликаних невиконанням договору.

С т а т т я 327. Відповідальність за недоліки майна,

переданого у безоплатне користування

Той, хто передав майно у безоплатне користування, відповідає

за недоліки цього майна, які він навмисно або з грубої

необережності не застеріг при передачі майна.

С т а т т я 328. Передача одержаного в користування майна

третій особі

Той, хто одержав майно в безоплатне користування, вправі

надати це майно у користування третій особі лише за згодою того,

хто передав майно, залишаючись відповідальним перед ним.

С т а т т я 329. Дострокове розірвання договору

Той, хто передав майно у безоплатне користування, вправі

вимагати дострокового розірвання договору у випадках, коли друга

сторона користується майном не відповідно до договору чи

призначення майна або навмисно чи з необережності погіршує стан

майна, а також коли друга сторона без її згоди надала передане їй

у безоплатне користування майно третій особі.

С т а т т я 330. Розірвання договору на вимогу нового

власника майна

Договір безоплатного користування майном, укладений без

зазначення строку, може бути розірваний на вимогу особи, до якої

перейшло право власності (право оперативного управління) на це

майно.

(із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)

С т а т т я 331. Припинення договору

Договір безоплатного користування майном, крім загальних

підстав припинення зобов'язань, припиняється також в разі смерті

громадянина або припинення юридичної особи, що брали участь у

договорі.

Глава 28.

ПІДРЯД

С т а т т я 332. Договір підряду

За договором підряду підрядчик зобов'язується виконати на

свій риск певну роботу за завданням замовника з його або своїх

матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану

роботу.

С т а т т я 333. Виконання підрядних робіт громадянином

Громадянин може прийняти на себе виконання роботи за

договором підряду лише у випадках, не заборонених законом, і при

умові виконання цієї роботи особистою працею.

С т а т т я 334. Вартість робіт за договором (кошторис)

На виконання робіт, передбачених договором підряду,

складається кошторис.

Якщо виникла необхідність значно перевищити складений

кошторис, підрядчик зобов'язаний своєчасно попередити про це

замовника. В цьому разі замовник має право відмовитися від

договору, відшкодувавши підрядчику понесені ним витрати. Якщо

підрядчик не попередив замовника про перевищення кошторису, він

зобов'язаний виконати роботу, не вимагаючи відшкодування

надкошторисних витрат.

С т а т т я 335. Виконання роботи з матеріалу підрядчика і

його засобами

Підрядчик зобов'язаний виконати роботу, обумовлену договором,

з своїх матеріалів і своїми засобами, якщо інше не встановлене

законом або договором.

Підрядчик, що виконує роботу з своїх матеріалів, відповідає

за доброякісність матеріалів.

С т а т т я 336. Виконання роботи з матеріалу

замовника

Якщо робота виконується повністю або частково з матеріалу

замовника, підрядчик відповідає за неправильне використання цього

матеріалу. Підрядчик зобов'язаний дати замовникові звіт про

використання матеріалів і повернути лишок матеріалу.

С т а т т я 337. Обов'язок підрядчика зберігати ввірене йому

майно

Підрядчик зобов'язаний вжити усіх заходів до забезпечення

збереження ввіреного йому замовником майна і несе відповідальність

за всяке упущення, що потягло за собою втрату або пошкодження

цього майна.

С т а т т я 338. Передача організаціями матеріалів і

устаткування за договором підряду

Соціалістичні організації вправі в порядку і межах,

встановлених законодавством Союзу РСР і Української РСР, видавати

свої матеріали і устаткування соціалістичним промисловим

підприємствам для виготовлення продукції за договором підряду.

В договорі, укладеному на підставі цієї статті, крім інших

умов, повинні бути передбачені норми витрати матеріалів, строки

повернення лишків та основних відходів, а також відповідальність

підрядчика за невиконання або неналежне виконання цих обов'язків.

С т а т т я 339. Риск випадкової загибелі матеріалів

Риск випадкової загибелі або випадкового псування матеріалів

несе сторона, що надала матеріали.

С т а т т я 340. Обставини, про які підрядчик зобов'язаний

попередити замовника

Підрядчик зобов'язаний своєчасно попередити замовника:

1) про недоброякісність або непридатність матеріалів,

одержаних від замовника;

2) про те, що додержання вказівок замовника загрожує міцності

або придатності виконуваної роботи;

3) про наявність інших, не залежних від підрядчика обставин,

що загрожують міцності або придатності виконуваної роботи.

С т а т т я 341. Наслідки невиконання замовником вимог

підрядчика

Коли замовник, незважаючи на своєчасне і обгрунтоване

попередження з боку підрядчика, у відповідний строк не замінить

недоброякісних або непридатних матеріалів, не змінить вказівок про

спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, які

загрожують міцності або придатності виконуваної роботи, підрядчик

вправі, а за договором між соціалістичними організаціями

зобов'язаний, відмовитись від договору і стягнути понесені з вини

замовника збитки.

С т а т т я 342. Обов'язок замовника прийняти роботу,

виконану підрядчиком

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядчиком

відповідно до договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у

роботі відступів від договору або інших недоліків заявити про них

підрядчикові без зволікання.

С т а т т я 343. Строки на пред'явлення позовів про виявлені

недоліки в роботі

Позови про виявлені недоліки в роботі, виконаній за договором

підряду, можуть бути пред'явлені замовником:

1) з приводу недоліків у будинках і спорудах, які не могли

бути помічені при звичайному прийнятті роботи (приховані

недоліки), якщо хоча б однією з сторін є громадянин, — протягом

трьох років;

2) з приводу прихованих недоліків в іншому майні - протягом

одного року;

3) з приводу явних недоліків - протягом шести місяців.

Строки обчислюються з дня здачі роботи підрядчиком і

прийняття її замовником.

Якщо в договорі підряду передбачено гарантійний строк і заява

про виявлені недоліки в роботі зроблена в межах гарантійного

строку, перебіг строку позовної давності починається з дня заяви

про недоліки, а у відносинах між соціалістичними організаціями — з

дня виявлення недоліків у роботі.

Порядок і строки пред'явлення претензій і позовів в разі

істотного порушення договору побутового замовлення визначаються

відповідно до правил статті 350 цього Кодексу.

С т а т т я 344. Права замовника в разі порушення договору

підрядчиком

Коли підрядчик допустив відступи від умов договору, що

погіршили роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник

вправі за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення

зазначених недоліків у відповідний строк або відшкодування

понесених замовником необхідних витрат по виправленню своїми

засобами недоліків роботи, якщо договором передбачено таке право

замовника, або відповідного зменшення винагороди за роботу.

При наявності в роботі істотних відступів від договору або

інших істотних недоліків замовник вправі вимагати розірвання

договору з відшкодуванням збитків.

С т а т т я 345. Сплата винагороди підрядчикові

Замовник зобов'язаний оплатити виконану підрядчиком роботу

після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлене законом або

договором.

С т а т т я 346. Розрахунки між сторонами в разі загибелі

предмета підряду або неможливості

закінчити роботу

Якщо предмет підряду до здачі його випадково загинув або

закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядчик не

вправі вимагати винагороди за роботу.

Якщо загибель предмета підряду чи неможливість закінчити

роботу сталися внаслідок недоліків матеріалу, доставленого

замовником, або через його розпорядження про спосіб виконання

робіт, або сталися після настання прострочки в прийнятті

замовником виконаної роботи, причому підрядчиком були додержані

правила статей 340 і 341 цього Кодексу, підрядчик зберігає право

на одержання винагороди за роботу.

С т а т т я 347. Права замовника в період виконання роботи

Якщо підрядчик не приступає своєчасно до виконання договору

або виконує роботу так повільно, що закінчення її в строк стає

явно неможливим, замовник вправі відмовитися від договору і

вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не

буде виконана належним чином, замовник вправі призначити

підрядчикові відповідний строк для усунення недоліків, а при

невиконанні підрядчиком цієї вимоги у визначений строк —

відмовитися від договору або вимагати відшкодування збитків, або

доручити виправлення роботи третій особі за рахунок підрядчика.

При наявності поважних причин замовник вправі в будь-який час

до закінчення роботи відмовитися від договору, сплативши

підрядчикові винагороду за виконану частину роботи і відшкодувавши

йому збитки, завдані розірванням договору, з зарахуванням того, що

підрядчик зберіг внаслідок розірвання договору.

С т а т т я 348. Побутове замовлення

За договором підряду по обслуговуванню побутових потреб