---

входять до його складу

Кооперативне об'єднання (спілка) не відповідає по

зобов'язаннях кооперативних організацій, що входять до його

складу, так само як і останні не відповідають по зобов'язаннях

кооперативного об'єднання, до складу якого вони входять, якщо така

відповідальність не випливає з закону або статуту.

С т а т т я 36. Розмежування відповідальності

державно-кооперативної, кооперативної або

іншої громадської організації та її

учасників (членів)

Кооперативна або інша громадська організація не відповідає по

зобов'язаннях своїх членів.

Члени кооперативної або іншої громадської організації не

відповідають по її зобов'язаннях, якщо для окремих видів

кооперативних організацій інше не передбачено законом або їх

статутами.

Звернення стягнення на пайові внески члена кооперативної

організації не допускається, крім випадків, коли боржник вибуває з

складу членів кооперативної організації.

Якщо вироком суду встановлено, що пайовий внесок члена

житлово-будівельного, дачно-будівельного або іншого кооперативу

складається з коштів, добутих злочинним шляхом, то сума пайового

внеску повертається організації, якій заподіяно шкоду злочином,

або звертається в доход держави.

Колгоспи — учасники міжколгоспної організації, а також

учасники державно-колгоспної або іншої державно-кооперативної

організації не відповідають по її зобов'язаннях. Збитки

організації можуть бути розподілені між її учасниками відповідно

до її статуту (положення).

Міжколгоспні, державно-колгоспні та інші державнокооперативні

організації не відповідають по зобов'язаннях своїх учасників.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)

С т а т т я 37. Припинення юридичної особи

Юридична особа припиняється шляхом ліквідації або

реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки)

переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні

юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і

обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день

підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом

або постановою про реорганізацію.

Порядок ліквідації і реорганізації юридичних осіб

визначається законодавством Союзу РСР і постановами Ради Міністрів

Української РСР.

Порядок ліквідації і реорганізації кооперативних та інших

громадських організацій може бути визначений їх статутами

(положеннями).

С т а т т я 38. Припинення державних організацій, що є

юридичними особами

Припинення державних організацій, що є юридичними особами,

провадиться тим органом, за рішенням якого вони утворюються.

С т а т т я 39. Припинення державно-кооперативних,

кооперативних та інших громадських

організацій, що є юридичними особами

Кооперативні, а також державно-колгоспні та інші

державно-кооперативні організації, що є юридичними особами,

припиняють свою діяльність на підставах, зазначених у законі і в

статутах (положеннях) цих організацій.

Громадські організації, що є юридичними особами, припиняють

свою діяльність на підставах, зазначених в їх статутах.

Реорганізація (злиття, поділ, приєднання)

державно-колгоспних, інших державно-кооперативних, кооперативних

та інших громадських організацій, що є юридичними особами,

допускається тільки за рішенням загальних зборів їх членів або

зборів уповноважених.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)

С т а т т я 40. Використання майна, що залишається після

ліквідації державно-кооперативних,

кооперативних та інших громадських

організацій

Майно, що залишається після задоволення вимог усіх кредиторів

ліквідованої кооперативної організації, використовується, якщо

інше не встановлено законом, для повернення пайових внесків. Решта

майна цієї організації, а також майно ліквідованої іншої

громадської організації передається їх вищестоящим організаціям, а

в разі відсутності таких — відповідному державному органові на

загальнокооперативні або громадські потреби.

Майно, що залишається після задоволення вимог усіх кредиторів

ліквідованої міжколгоспної, державно-колгоспної або іншої

державно-кооперативної організації, розподіляється між її

учасниками пропорціонально до їх внесків.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)

Глава 3.

УГОДИ

С т а т т я 41. Поняття і види угод

Угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на

встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Угоди можуть бути односторонніми і дво- або багатосторонніми

(договори).

С т а т т я 42. Форма угод

Угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій

чи нотаріальній).

Угода, для якої законом не встановлена певна форма,

вважається також укладеною, якщо з поведінки особи видно її волю

укласти угоду.

Мовчання визнається виявом волі укласти угоду у випадках,

передбачених законодавством.

С т а т т я 43. Усні угоди

Угоди, що виконуються під час їх укладення, можуть укладатись

усно, якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і

Української РСР.

У випадках, коли угоди між організаціями або між організацією

і громадянином укладаються в усній формі, організація, яка

оплатила товари або послуги, повинна одержати від другої сторони

письмовий документ, що стверджує одержання грошей і підстави їх

одержання.

С т а т т я 44. Письмові угоди

Повинні укладатись у письмовій формі:

1) угоди державних, кооперативних та інших громадських

організацій між собою і з громадянами, за винятком угод,

зазначених у статті 43 цього Кодексу, та окремих видів угод, для

яких інше передбачено законодавством Союзу РСР і Української РСР;

2) угоди громадян між собою на суму понад сто карбованців, за

винятком угод, зазначених у статті 43 цього Кодексу, та інших

угод, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР;

3) інші угоди громадян між собою, відносно яких закон вимагає

додержання письмової форми.

Письмові угоди повинні бути підписані особами, які їх

укладають.

Якщо громадянин внаслідок фізичної вади, хвороби або з

будь-яких інших причин не може власноручно підписатися, то за його

дорученням угоду може підписати інший громадянин. Підпис

останнього повинен бути засвідчений організацією, в якій працює

або навчається громадянин, що укладає угоду, або

житлово-експлуатаційною організацією за місцем його проживання,

або адміністрацією стаціонарного лікувально-профілактичного

закладу, в якому він перебуває на лікуванні, або органом чи

службовою особою, що вчиняють нотаріальні дії.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)

С т а т т я 45. Наслідки недодержання форми угоди

Недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою

недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено

в законі.

Недодержання форми зовнішньоторговельних угод і порядку їх

підписання (стаття 568 цього Кодексу) тягне за собою недійсність

угоди.

С т а т т я 46. Наслідки недодержання простої письмової

форми

Недодержання простої письмової форми, що вимагається законом

(стаття 44 цього Кодексу), позбавляє сторони права в разі спору

посилатися для підтвердження угоди на показання свідків, а у

випадках, прямо зазначених у законі, тягне за собою недійсність

угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього

Кодексу.

С т а т т я 47. Обов'язковість нотаріальної форми і наслідки

її недодержання

Нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках,

зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної

форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими

частиною другою статті 48 цього Кодексу.

Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що

потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від

нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка

виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне

нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

С т а т т я 48. Недійсність угоди, яка не відповідає вимогам

закону

Недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону,

в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх

дітей.

По недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути

другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості

повернути одержане в натурі — відшкодувати його вартість у грошах,

якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 660-12 від

28.01.1991)

С т а т т я 49. Недійсність угоди, укладеної з метою,

суперечною інтересам держави і

суспільства

Якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам

соціалістичної держави і суспільства, то при наявності умислу у

обох сторін — в разі виконання угоди обома сторонами — в доход

держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання

угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави

все одержане нею і все належне з неї першій стороні на

відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з

сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій

стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування

виконаного стягується в доход держави.

С т а т т я 50. Недійсність угоди юридичної особи, що

суперечить її цілям

Недійсною є угода, укладена юридичною особою в суперечності з

встановленими цілями її діяльності.

До таких угод відповідно застосовуються наслідки, передбачені

статтею 48 або 49 цього Кодексу.

С т а т т я 51. Недійсність угоди, укладеної неповнолітнім,

який не досяг п'ятнадцяти років

Недійсною є угода, укладена неповнолітнім, який не досяг

п'ятнадцяти років, крім дрібних побутових угод.

Кожна з сторін за такою угодою зобов'язана повернути другій

стороні все одержане нею за угодою, а при неможливості повернення

одержаного в натурі відшкодувати його вартість у грошах.

Дієздатна сторона зобов'язана, крім того, відшкодувати другій

стороні понесені нею витрати, втрату або пошкодження її майна,

якщо вона знала або повинна була знати про недієздатність другої

сторони.

С т а т т я 52. Недійсність угоди, укладеної громадянином,

визнаним недієздатним

Недійсною є угода, укладена громадянином, визнаним

недієздатним через душевну хворобу або недоумство. До такої угоди

застосовуються наслідки, передбачені статтею 51 цього Кодексу.

С т а т т я 53. Недійсність угоди, укладеної неповнолітнім

віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років

Угода, укладена неповнолітнім віком від п'ятнадцяти до

вісімнадцяти років без згоди його батьків (усиновителів) або

піклувальника, може бути визнана судом недійсною за позовом

батьків (усиновителів) або піклувальника.

Якщо така угода визнана недійсною, застосовуються наслідки,

передбачені статтею 51 цього Кодексу.

Правила цієї статті не поширюються на угоди, що укладаються

відповідно до частини другої статті 13 цього Кодексу.

С т а т т я 54. Недійсність угоди, укладеної громадянином,

обмеженим у дієздатності внаслідок

зловживання спиртними напоями або

наркотичними засобами

Угода, укладена без згоди піклувальника громадянином,

обмеженим у дієздатності внаслідок зловживання спиртними напоями

або наркотичними засобами, визнається судом недійсною за позовом

піклувальника.

Якщо така угода визнана недійсною, застосовуються наслідки,

передбачені статтею 51 цього Кодексу.

Правила цієї статті не поширюються на дрібні побутові угоди.

(Із змінами, внесеними Указом ПВР N 4452-11 від 21.08.87)

С т а т т я 55. Недійсність угоди, укладеної громадянином,

нездатним розуміти значення своїх дій

Угода, укладена громадянином, хоч і дієздатним, але який в

момент її укладення перебував у такому стані, коли він не міг

розуміти значення своїх дій або керувати ними, може бути визнана

судом недійсною за позовом цього громадянина.

Якщо така угода визнана недійсною, то кожна з сторін

зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при

неможливості повернення одержаного в натурі — відшкодувати його

вартість.

Стороні, яка в момент укладення угоди не могла розуміти

значення своїх дій або керувати ними, відшкодовуються другою

стороною понесені витрати, втрата або пошкодження її майна, якщо

вона знала або повинна була знати про такий стан особи, що уклала

з нею угоду.

С т а т т я 56. Недійсність угоди, укладеної внаслідок

помилки

Угода, укладена внаслідок помилки, що має істотне значення,