---

також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Шкода відшкодовується:

1) неповнолітнім дітям — до досягнення шістнадцятирічного

віку, а учням — вісімнадцятирічного віку;

2) жінкам, старшим п'ятдесяти п'яти років, і чоловікам,

старшим шістдесяти років, — довічно;

3) інвалідам — на строк інвалідності;

4) одному з батьків або подружжя померлого незалежно від віку

і працездатності, якщо він не працює і здійснює догляд за дітьми,

братами, сестрами або онуками померлого, які не досягли восьми

років, — до досягнення ними восьмирічного віку.

Правила відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я

громадянина, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків,

затверджуються Кабінетом Міністрів України.

(із змінами, внесеними Законом N 3128-12 від 22.04.93)

С т а т т я 457. Відповідальність за ушкодження здоров'я і

смерть громадянина, за якого той, хто

заподіяв шкоду, не зобов'язаний сплачувати

страхові внески

Якщо каліцтво або інше ушкодження здоров'я заподіяно

організацією або громадянином, не зобов'язаними сплачувати за

потерпілого внески по державному соціальному страхуванню, ця

організація або громадянин повинні відшкодувати потерпілому шкоду

за правилами статей 440, 441, 450 цього Кодексу у частині, що

перевищує суму одержуваної ним допомоги або призначеної йому після

ушкодження його здоров'я і фактично одержуваної ним пенсії.

В разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають

особи, зазначені в частині другій статті 456 цього Кодексу, на

строки, зазначені у частині третій тієї ж статті.

С т а т т я 458. ( Стаття 458 виключена на підставі Закону

N 3128-12 від 22.04.93 )

Відшкодування шкоди, зв'язаної з ушкодженням

здоров'я громадянина, якому не призначені

допомога або пенсія

Якщо громадянинові, який підлягає державному соціальному

страхуванню, не призначені допомога або пенсія в зв'язку з

заподіяним йому каліцтвом або іншим ушкодженням його здоров'я, то

організація або громадянин, відповідальні за заподіяну шкоду,

зобов'язані відшкодувати понесену ним шкоду у повному обсязі

(стаття 455 цього Кодексу).

С т а т т я 459. Відшкодування витрат на поховання

В разі смерті потерпілого витрати на поховання

відшкодовуються особі, яка понесла ці витрати, організацією або

громадянином, відповідальними за шкоду, пов'язану з смертю

потерпілого.

С т а т т я 459-1. Відшкодування витрат на стаціонарне

лікування потерпілого від злочину

Кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне

лікування особи, потерпілої від злочину, за винятком випадку

завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в

стані сильного душевного хвилювання, що раптом виникло внаслідок

протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого,

підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин, у розмірі

фактичних витрат.

У разі заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого неповнолітніми,

зазначеними у статтях 446 і 447 цього Кодексу, витрати на його

стаціонарне лікування відшкодовуються особами, які за законом

несуть за неповнолітніх матеріальну відповідальність.

Стягнені кошти зараховуються залежно від джерела фінансування

закладу охорони здоров'я, який поніс витрати, до відповідного

бюджету (державного, Республіки Крим, місцевого чи регіонального

самоврядування) або на користь юридичної особи, якій належить

відомчий заклад охорони здоров"я.

Порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони

здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, а також

зарахування стягнених коштів до відповідного бюджету та їх

цільового використання визначається Кабінетом Міністрів України.

(Кодекс доповнений статтею згідно з Законом N 3132-12 від

22.04.93)

С т а т т я 460. Регресні вимоги

Організація або громадянин, відповідальні за заподіяну шкоду,

зобов'язані за регресною вимогою органу державного соціального

страхування чи Пенсійного фонду України відшкодувати суми допомоги

або пенсій, що виплачені особам, зазначеним у статтях 456 і 457

цього Кодексу.

У випадках зменшення розміру відшкодування шкоди (стаття 454

цього Кодексу) відповідно зменшується і розмір відшкодування за

регресною вимогою.

( Стаття 460 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3128-12

від 22.04.93, N 372/95-ВР від 06.10.95 )

С т а т т я 461. Відповідальність за ушкодження здоров'я і

смерть громадянина, який не підлягає

соціальному страхуванню

В разі ушкодження здоров'я громадянина, який не підлягає

державному соціальному страхуванню, організація або громадянин,

відповідальні за заподіяну шкоду, зобов'язані відшкодувати

потерпілому витрати, пов'язані з відновленням його здоров'я, а

також шкоду, викликану втратою або зменшенням його працездатності,

в розмірі, обчислюваному стосовно до заробітної плати (заробітку)

відповідної категорії робітників і службовців, якщо інше не

передбачено законом.

В разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди, що

обчислюється у встановленому вище порядку, мають громадяни,

зазначені в частині другій статті 456 цього Кодексу на строки,

зазначені у частині третій тієї ж статті.

(із змінами, внесеними Законом N 3128-12 від 22.04.93)

С т а т т я 462. Відшкодування шкоди при ушкодженні

здоров'я неповнолітнього

В разі ушкодження здоров'я неповнолітнього, який не досяг

п'ятнадцяти років (учні вісімнадцяти років) і не має заробітку на

час заподіяння шкоди, організація або громадянин, відповідальні за

шкоду, зобов'язані відшкодувати необхідні витрати, пов'язані з

ушкодженням здоров'я потерпілого (лікування, протезування,

сторонній догляд тощо).

По досягненні потерпілим п'ятнадцяти років (учнями —

вісімнадцяти років) організація або громадянин, відповідальні за

шкоду, зобов'язані відшкодувати потерпілому також шкоду, зв'язану

з втратою чи зменшенням його працездатності, виходячи з розміру

середньої заробітної плати (заробітку) некваліфікованого робітника

в даній місцевості.

Якщо на момент ушкодження здоров'я неповнолітній, який не

досяг п'ятнадцяти років, мав заробіток, то шкода повинна бути

відшкодована йому виходячи з розміру його заробітку, але не нижче

ніж з мінімальної заробітної плати (заробітку) некваліфікованого

працівника в даній місцевості.

Після початку трудової діяльності відповідно до одержаної

потерпілим кваліфікації він має право вимагати збільшення

відшкодування за шкоду, пов'язану з зменшенням його працездатності

внаслідок ушкодження здоров'я, виходячи з розміру винагороди

працівника його кваліфікації.

(із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)

С т а т т я 463. Зміна розміру відшкодування за вимогою

потерпілого в разі зміни стану його

працездатності

Потерпілий, який частково втратив працездатність, вправі в

будь-який час зажадати від організації або громадянина,

відповідальних за заподіяне йому каліцтво або інше ушкодження його

здоров'я, відповідного збільшення відшкодування, якщо його

працездатність в дальшому зменшилась в зв'язку з заподіяним

ушкодженням здоров'я порівняно з тією, яка залишилась у нього на

момент вирішення питання про відшкодування шкоди, або коли

зменшився розмір пенсії, що він одержує в порядку державного

соціального страхування.

С т а т т я 464. Зміна розміру відшкодування на вимогу

осіб, що заподіяли шкоду

Організація або громадянин, які відшкодовують шкоду,

пов'язану з зменшенням працездатності потерпілого внаслідок

заподіяння йому каліцтва або іншого ушкодження його здоров'я,

вправі в будь-який час зажадати відповідного зменшення розміру

відшкодування, що сплачується ними, якщо працездатність

потерпілого збільшилась в порівнянні з тією, яка у нього

залишалась на момент вирішення питання про відшкодування йому

шкоди, або коли розмір пенсії, одержуваної ним в порядку

державного соціального страхування, збільшиться.

С т а т т я 465. Строки виплати відшкодування

Відшкодування за шкоду, пов'язану з зменшенням працездатності

потерпілого, а також за шкоду, пов'язану з смертю, провадиться

щомісячними платежами.

С т а т т я 466. Відшкодування шкоди в разі припинення

юридичної особи, зобов'язаної до

відшкодування

В разі реорганізації юридичної особи виплата щомісячних

платежів (стаття 465 цього Кодексу), належних з неї в зв'язку з

заподіянням каліцтва або іншого ушкодження здоров'я чи заподіянням

смерті, покладається на правонаступників юридичної особи.

При ліквідації юридичної особи без правонаступника належні

потерпілому або особам, зазначеним у частині другій статті 456

цього Кодексу, платежі повинні бути капіталізовані за правилами

державного страхування і внесені його органам для виплати їх у

розмірі і строки, зазначені у відповідному рішенні про

відшкодування шкоди.

В разі ліквідації юридичної особи позови про відшкодування

шкоди, заподіяної ликвідованою юридичною особою, зв'язані з

ушкодженням здоров'я чи смертю громадянина, пред'являються до

вищестоящої організації або до організації, зазначеної в рішенні

про ліквідацію юридичної особи.

Вимога про збільшення або зменшення розміру одержуваного

потерпілим відшкодування шкоди на підставах, передбачених у

статтях 463 і 464 цього Кодексу, пред'являється до правонаступника

або відповідно до організацій, зазначених у частині третій цієї

статті, або відповідно правонаступником юридичної особи чи

організаціями, зазначеними в частині третій цієї статті, які

провадять відшкодування за заподіяну шкоду.

Глава 41.

ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ВНАСЛІДОК РЯТУВАННЯ

СОЦІАЛІСТИЧНОГО МАЙНА

С т а т т я 467. Відшкодування шкоди, зазнаної при

рятуванні соціалістичного майна

Шкода, якої зазнав громадянин при рятуванні соціалістичного

майна від небезпеки, що йому загрожувала, повинна бути

відшкодована тією організацією, майно якої рятував потерпілий.

С т а т т я 468. Порядок відшкодування шкоди, зазнаної

при рятуванні соціалістичного майна

Відшкодування шкоди, зазнаної громадянином при рятуванні

соціалістичного майна, провадиться у безспірних випадках за

рішенням керівного органу організації, майно якої рятував

потерпілий, а при наявності спору — за рішенням суду.

До відшкодування цієї шкоди застосовуються відповідно правила

частини четвертої статті 78, частини першої статті 440, статей

451, 453, 455, частин другої і третьої статті 456, статей 457,

461—466 цього Кодексу.

(із змінами, внесеними Законом N 3128-12 від 22.04.93)

Глава 42.

ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ВНАСЛІДОК ПРИДБАННЯ

АБО ЗБЕРЕЖЕННЯ МАЙНА ЗА РАХУНОК КОШТІВ ІНШОЇ ОСОБИ БЕЗ

ДОСТАТНІХ ПІДСТАВ

С т а т т я 469. Зобов'язання повернути безпідставно

придбане або безпідставно збережене майно

Особа, яка одержала майно за рахунок іншої особи без

достатньої підстави, встановленої законом або договором,

зобов'язана повернути безпідставно придбане майно цій особі.

Такий же обов'язок виникає, коли підстава, на якій придбано

майно, згодом відпала.

В разі неможливості повернути безпідставно придбане майно в

натурі повинна бути відшкодована його вартість, що визначається на

момент придбання.

Особа, яка безпідставно одержала майно, зобов'язана також

повернути або відшкодувати всі доходи, які вона мала або повинна

була мати з цього майна з того часу, коли вона дізналася або

повинна була дізнатися про безпідставність одержання майна. З

свого боку ця особа має право вимагати відшкодування зроблених нею

необхідних витрат на майно з того часу, з якого вона зобов'язана

повернути доходи.

Ці правила поширюються на випадок збереження майна за рахунок

іншої особи без достатніх підстав, встановлених законом або

договором.

С т а т т я 470. Стягнення безпідставно придбаного майна в

доход держави

Майно, придбане за рахунок іншої особи не за угодою, а

внаслідок інших дій, вчинених з метою, яка завідомо суперечить

інтересам соціалістичної держави і суспільства, якщо воно не

підлягає конфіскації, стягується в доход держави.

Особа, яка безпідставно одержала майно, зобов'язана також

повернути або відшкодувати всі доходи, що вона мала або повинна

була мати з безпідставно придбаного майна.

С т а т т я 471. Майно, що не підлягає витребуванню

Не підлягає витребуванню як безпідставно придбане:

1) майно, передане на виконання зобов'язання до настання

строку виконання;

2) майно, передане на виконання зобов'язання по закінченні

строку позовної давності у випадках, коли таке виконання

допускається статтею 82 цього Кодексу;

3) сплачена зайво або на підставі, що згодом відпала,

авторська винагорода або винагорода за відкриття, винахід,

раціоналізаторську пропозицію і промисловий зразок, якщо виплата