порядку, в строк, який не збігається з моментом укладення

договору.

Поставка продукції без укладення договору провадиться лише у

випадках, встановлених Радою Міністрів Союзу РСР або Радою

Міністрів Української РСР.

(із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)

С т а т т я 246. Недопоставка або невибірка продукції

Кількість продукції, недопоставлена поставщиком або не

вибрана покупцем в обумовлений строк, повинна бути поставлена

(вибрана) в порядку і в строки, передбачені Положеннями про

поставки, Особливими умовами поставки окремих видів продукції

(стаття 252 цього Кодексу) або договором.

Покупець вправі, повідомивши поставщика, відмовитись від

прийняття продукції, поставка якої прострочена, якщо в договорі не

передбачено інше. Продукцію, відвантажену поставщиком до одержання

повідомлення покупця, останній зобов'язаний прийняти і оплатити.

С т а т т я 247. Асортимент продукції, що поставляється

Продукція повинна бути поставлена в асортименті,

передбаченому договором.

Поставка продукції одних видів, що входять до даного

асортименту, в більшій кількості, ніж передбачено договором, не

зараховується у покриття недопоставки продукції інших видів, крім

випадків, коли така поставка проведена за згодою покупця.

За недопоставку продукції окремих видів, що входять до

асортименту, поставщик сплачує встановлену неустойку, хоч у строк,

передбачений договором, поставка в загальній вартості продукції

була б виконана.

С т а т т я 248. Якість продукції, що поставляється

Якість продукції, що поставляється, повинна відповідати

стандартам, технічним умовам або зразкам. У договорі може бути

передбачена поставка продукції більш високої якості порівняно з

стандартами, затвердженими технічними умовами чи зразками.

В разі поставки продукції більш низької якості, ніж

вимагається стандартом, затвердженими технічними умовами чи

зразком, покупець зобов'язаний відмовитися від прийняття і оплати

продукції, а якщо продукція вже оплачена покупцем, то внесена ним

сума підлягає поверненню.

Проте, якщо недоліки поставленої продукції можуть бути

усунені без повернення її поставщикові, покупець вправі вимагати

від поставщика усунення недоліків у місці знаходження продукції

або усунути їх своїми засобами, але за рахунок поставщика.

Якщо поставлена продукція відповідає стандартам або технічним

умовам, але виявиться більш низького сорту, ніж було обумовлено,

то покупець має право прийняти продукцію з оплатою за ціною,

встановленою для продукції відповідного сорту, або відмовитися від

прийняття і оплати продукції.

С т а т т я 249. Строк позовної давності за позовами про

недоліки поставленої продукції

Для позовів, що випливають з поставки продукції неналежної

якості, встановлюється шестимісячний строк давності з дня

встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставленої

йому продукції.

С т а т т я 250. Строки пред'явлення претензій у зв'язку з

недоліками поставленої продукції

Строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставленої

йому продукції, що не могли бути виявлені при звичайному її

прийманні, і пред'явлення поставщикові претензій, які випливають з

поставки продукції неналежної якості, визначаються законодавством

Союзу РСР.

Щодо продукції, призначеної для тривалого користування або

зберігання, стандартами або технічними умовами можуть

передбачатися більш тривалі строки для встановлення покупцем у

належному порядку зазначених недоліків (гарантійні строки) з

наступним пред'явленням поставщикові претензійних вимог про

усунення цих недоліків або про заміну продукції. Поставщик

зобов'язаний безоплатно виправити недоліки продукції, на яку

встановлено гарантійний строк, або замінити її, якщо не доведе, що

недоліки виникли внаслідок порушення покупцем правил користування

продукцією або зберігання її.

Договорами можуть встановлюватися гарантійні строки, якщо

вони не передбачені стандартами або технічними умовами, а також

гарантійні строки більш тривалі, ніж передбачено стандартами або

технічними умовами.

Щодо товарів народного споживання, які продаються через

роздрібні торговельні організації, гарантійний строк обчислюється

з дня роздрібного продажу речі (стаття 236 цього Кодексу).

С т а т т я 251. Комплектність продукції, що поставляється

Продукція повинна поставлятися комплектно відповідно до вимог

стандартів, технічних умов або прейскурантів. У договорі може бути

передбачено поставку продукції з додатковими до комплекту виробами

(частинами) або без окремих непотрібних покупцеві виробів

(частин), що входять до комплекту. Якщо комплектність не визначена

стандартом, затвердженими технічними умовами або прейскурантом,

вона в необхідних випадках може визначатися договором.

В разі поставки некомплектної продукції покупець зобов'язаний

вимагати доукомплектування продукції або заміни некомплектної

продукції комплектною і надалі до її укомплектування або заміни

відмовитися від її оплати, а якщо продукція уже оплачена, вимагати

повернення сплачених за неї сум.

При неукомплектуванні поставщиком продукції в установлений за

погодженням сторін строк покупець вправі відмовитись від

продукції.

(із змінами, внесеними Указом N 2013-07 від 24.06.69)

С т а т т я 252. Положення про поставки і Особливі умови

поставок

Договори поставки укладаються і виконуються відповідно до

Положень про поставки, затверджуваних Радою Міністрів СРСР, і

Особливих умов поставки окремих видів продукції, затверджуваних у

порядку, встановленому Радою Міністрів СРСР, а в передбачених нею

випадках — Радою Міністрів Української РСР.

С т а т т я 253. Відповідальність за порушення договору

поставки

Відповідно до Положень про поставки і Особливих умов

поставки, зазначених в статті 252 цього Кодексу, стягуються

неустойка (штраф, пеня) і збитки за порушення обов'язків за

договором поставки.

У випадках поставки продукції неналежної якості або

некомплектної покупець стягує з поставщика встановлену неустойку

(штраф) і, крім того, завдані такою поставкою збитки без

зарахування неустойки (штрафу).

Глава 24.

ДЕРЖАВНА ЗАКУПКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ У

КОЛГОСПІВ, РАДГОСПІВ ТА ІНШИХ ГОСПОДАРСТВ

(назва глави в редакції Указу N 278-11 від 20.05.85)

С т а т т я 254. Договір контрактації сільськогосподарської

продукції

Державна закупка сільськогосподарської продукції у колгоспів

і радгоспів здійснюється за договорами контрактації, які

укладаються на основі державних замовлень на поставку державі

сільськогосподарської продукції і планів розвитку

сільськогосподарського виробництва в колгоспах і радгоспах.

Законодавством Союзу РСР може бути передбачено випадки

державної закупки сільськогосподарської продукції за договорами

контрактації і в інших господарств.

(із змінами, внесеними Указами N 278-11 від 20.05.85,

N 5095-11 від 24.12.87)

С т а т т я 255. Зміст договору контрактації

В договорах контрактації повинні передбачатися:

кількість (по видах продукції), якість, строки, порядок і

умови доставки та місця здачі сільськогосподарської продукції;

обов'язок заготівельних організацій і підприємств своєчасно

прийняти продукцію і оплатити її за встановленими цінами, а також

строки і розміри видачі грошових авансів колгоспам;

обов'язки по наданню колгоспам, радгоспам та іншим

господарствам допомоги в організації виробництва

сільськогосподарської продукції та її транспортування на

приймальні пункти і підприємства;

взаємна майнова відповідальність сторін у разі невиконання

ними обов'язків.

Типові договори контрактації затверджуються в порядку,

встановлюваному Радою Міністрів СРСР. (із змінами, внесеними

Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)

Глава 25.

МАЙНОВИЙ НАЙОМ

С т а т т я 256. Договір майнового найму

За договором майнового найму наймодавець зобов'язується

надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату.

С т а т т я 257. Форма договору майнового найму

Договір майнового найму між громадянами на строк більше

одного року повинен бути укладений у письмовій формі.

Договір найму майна державних, кооперативних та інших

громадських організацій повинен бути укладений у письмовій формі,

за винятком випадків, передбачених окремими правилами.

С т а т т я 258. Строк договору майнового найму

Строк договору майнового найму визначається за погодженням

сторін, якщо інше не встановлено чинним законодавством.

(із змінами, внесеними Законом N 2554-12 від 07.07.92)

С т а т т я 259. Укладення договору майнового найму без

зазначення строку

Коли договір майнового найму укладено без зазначення строку,

він вважається укладеним на невизначений строк і кожна із сторін

вправі відмовитися від договору в будь-який час, попередивши про

це в письмовій формі другу сторону за три місяці.

(із змінами, внесеними Законом N 2554-12 від 07.07.92)

С т а т т я 260. Продовження користування майном після

закінчення строку договору

В разі продовження користування майном після закінчення

строку договору при відсутності заперечень з боку наймодавця

договір вважається поновленим на невизначений строк і кожна з

сторін вправі в будь-який час відмовитись від договору,

попередивши про це другу сторону за один місяць.

(із змінами, внесеними Законом N 2554-12 від 07.07.92)

С т а т т я 261. ( Стаття 261 виключена на підставі Закону

N 2554-12 від 07.07.92 )

Привілеєве право соціалістичної

організації на поновлення договору найму

Державна, кооперативна або інша громадська організація, що

справно виконує взяті на себе за договором найму зобов'язання, по

закінченні строку дії договору має привілеєве перед іншими особами

право на поновлення договору.

С т а т т я 262. Надання майна наймачеві

Наймодавець зобов'язаний надати наймачеві майно у стані, що

відповідає умовам договору і призначенню майна.

Наймодавець не відповідає за недоліки майна, які були ним

застережені при укладенні договору.

С т а т т я 263. Наслідки ненадання майна наймачеві

Коли наймодавець не надає у користування наймачеві зданого в

найом майна, наймач вправі витребувати від нього це майно (стаття

208 цього Кодексу) і вимагати відшкодування збитків, завданих

затримкою виконання, або з свого боку відмовитись від договору і

стягнути збитки, завдані його невиконанням.

С т а т т я 264. Обов'язки наймодавця по утриманню зданого в

найом майна

Наймодавець зобов'язаний провадити за свій рахунок

капітальний ремонт зданого в найом майна, якщо інше не передбачено

законом або договором.

Невиконання цього обов'язку наймодавцем дає наймачеві право

або зробити капітальний ремонт, що передбачений договором чи

викликається невідкладною необхідністю, і стягнути з наймодавця

вартість ремонту чи зарахувати її в рахунок найомної плати; або

розірвати договір (стаття 270 цього Кодексу) і стягнути збитки,

завдані його невиконанням.

С т а т т я 265. Обов'язки наймача

Наймач зобов'язаний:

1) своєчасно вносити плату за користування майном;

2) користуватися майном відповідно до договору і призначення

майна;

3) підтримувати найняте майно у справному стані;

4) провадити за свій рахунок поточний ремонт, якщо інше не

встановлено законом або договором;

5) при припиненні договору найму — повернути майно у тому

стані, в якому він його одержав, з урахуванням нормального зносу,

або у стані, обумовленому договором.

С т а т т я 266. Зменшення найомної плати

Наймач вправі вимагати відповідного зменшення найомної плати,

якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість

передбаченого договором користування найнятим майном істотно

зменшилась.

С т а т т я 267. Здавання майна в піднайом

Здавання наймачем найнятого майна в піднайом дозволяється

лише за згодою наймодавця, якщо інше не передбачено законом або

договором.

С т а т т я 268. Збереження чинності договору найму при

переході майна до іншого власника

При переході права власності на здане в найом майно від

наймодавця до іншої особи договір найму зберігає чинність для

нового власника.

Договір найму зберігає чинність і при переході майна від

однієї державної організації (наймодавця) до іншої.

С т а т т я 269. Дострокове розірвання договору на вимогу

наймодавця

Наймодавець може пред'явити в суді, арбітражі або в

третейському суді вимогу про дострокове розірвання договору найму,

якщо наймач:

1) користується майном не відповідно до договору або

призначення майна;

2) навмисно або з необережності погіршує стан майна;