Правила будови і безпечної експлуатації навантажувачів

00-4.05-03), на виконання цих робіт.

Вимоги пункту 5.3.1 цих Правил поширюються на ремонт несучих металоконструкцій з метою відновлення їх несучої здатності (ремонт із засто­суванням зварювання, а також ремонт, пов’язаний з відновленням деформова­них або пошкоджених металоконструкцій або їх елементів) і ремонт механізму підіймання вантажу та його гідроприводу, крім робіт, передбачених настановою з експлуатації.

Реконструкція, модернізація та ремонт виконуються за технічною документацією, розробленою відповідно до вимог НД. До складу документації мають входити технічні умови.

Після проведення реконструкції, модернізації чи ремонту суб’єкт господарювання, який виконував ці роботи, відображає в паспорті дані про ная­вність Дозволу відповідно до пункту 5.3.1 цих Правил, відомості про виконані роботи із зазначенням місзць ремонту (або додаються ремонтні креслення), усі зміни параметрів, характеристик і показників, відомості про застосовані матері­али із зазначенням номерів документів про їх якість.

Якщо ці дані неможливо відобразити в паспорті, оформлюється новий па­спорт, форма якого має відповідати вимогам цих Правил. У цьому разі до ново­го паспорта прикладається попередній паспорт.

Документи, що підтверджують якість застосованих матеріалів і зварювання, зберігаються в організації, що виконувала роботи, а їх копії - у паспорті протягом строку служби виробу.

Після реконструкції та модернізації навантажувача проводяться приймальні випробування відповідно до вимог технічних умов на реконструк­цію, модернізацію.

За результатами випробувань складається акт приймання, який затверджу­ється в порядку, встановленому технічними умовами на реконструкцію, модерні­зацію. Результати випробувань відображаються в паспорті навантажувача, якщо після реконструкції, модернізації був складений новий паспорт. У разі внесення змін до старого паспорта додається акт приймання.

Використання навантажувачів за призначенням під час їх ремонту не дозволяється.

У разі виявлення під час проведення періодичного технічного об­слуговування, щоденного обслуговування і технічного огляду пошкоджень, де­фектів, деформацій, тріщин у вилах, такі вила вилучаються з експлуатації і ма­ють бути відремонтовані чи замінені відповідно до рекомендацій виробника.

Якщо різниця у висоті кінців вил перевищує 3 % довжини ікла або реко­мендовані виробником значення, комплект вил має бути відремонтований.

Якщо товщина ікла або спинки вил через спрацювання зменшилася до 90 % первинної товщини чи до мінімальної, зазначеної виробником вил у на­станові з експлуатації, такі вила вилучаються з експлуатації.

Забороняється усувати спрацювання вил і тріщини в основному металі вил за допомогою зварювання.

Після проведення ремонту вила мають бути випробувані навантаженням від­повідно до табл. 6. Випробувальне навантаження має бути прикладене плавно, без поштовхів на відстані D від передньої поверхні спинки вил два рази протягом 30 с. Таблиця 6

Вантажопідіймальність вил, m, кг

Випробувальне навантаження, F_t, кг

т<5000

2,5m

т>5000

2,1m

Матеріали для виготовлення, реконструкції, модернізації і ремонту навантажувачів мають відповідати НД та мати висновок державної санітарно- епідеміологічної експертизи.

Якість матеріалу, застосовуваного під час виготовлення, реконстру­кції, модернізації, ремонту навантажувачів, має бути підтверджена документом виробника цих матеріалів про їх якість і вхідним контролем.

За відсутності документа про якість матеріалу дозволяється його застосо­вувати після випробування відповідно до вимог НД.

Вибір матеріалу здійснюється з урахуванням нижніх граничних значень температур навколишнього середовища для робочого та неробочого станів на­вантажувача, агресивності навколишнього середовища. Дані про застосований матеріал і нижні граничні значення температур для робочого та неробочого станів навантажувача зазначаються в його паспорті.

Матеріали, що не зазначені в НД і не застосовувалися раніше для виготовлення, реконструкції, модернізації, ремонту навантажувачів, можуть бути застосовані після випробування відповідно до вимог НД.

Чавунне литво за якістю не нижче марки СЧ15 може застосовувати­ся для виготовлення:

зубчастих, черв’ячних коліс, барабанів, корпусів редукторів і блоків навантажувачів із ручним приводом;

колодок гальм, кронштейнів барабанів і корпусів підшипників.

Для виготовлення противаг і несилових деталей марки виливків не регла­ментуються.

Зварювання

Прихоплювання та зварювання несучих елементів металоконструк- цій повинні виконувати зварники, атестовані відповідно до вимог Правил атес­тації зварників, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 19.04.96 № 61, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 31.05.96 за № 262/1287.

Зварювальні матеріали, застосовувані для зварювання, мають забез­печувати механічні властивості металу шва і зварного з’єднання (границя міц­ності, відносне видовження, кут загину, ударна в’язкість, твердість) не менше нижньої границі зазначених властивостей основного металу конструкції, уста­новлених НД для даної марки сталі.

У разі застосування в одному з’єднанні сталей різних марок механічні властивості металу шва мають відповідати властивостям сталі з більшою гра­ницею міцності. Марки присадних матеріалів, флюсів і захисних газів зазнача­ються в технічних умовах на виготовлення, реконструкцію, модернізацію та ремонт.

Для виготовлення елементів металоконструкцій із труб, прокату ли­стового, сортового, фасонного тощо дозволяється застосування всіх способів різання, що забезпечують якісне одержання форм і розмірів цих елементів від­повідно до робочих креслень. Різання проводиться за технологією, що унемож­ливлює утворення тріщин або погіршення якості металу на крайках, а також у зоні термічного впливу.

Під час складання конструкції під зварювання має забезпечуватися точність з’єднань у межах розмірів і допусків, установлених робочими крес­леннями і технологічними документами.

Зварювання має проводитися в приміщеннях, які унеможливлюють вплив несприятливих атмосферних умов на якість зварних з’єднань.

Зварювання просто неба дозволяється за умови захисту місць зварювання від атмосферних опадів і вітру.

Зварювальні роботи, що проводяться під час виготовлення, ремон­ту, реконструкції чи модернізації, мають виконуватися відповідно до вимог комплекту документів на технологічні процеси зварювання.

Можливість і порядок зварювання за температури повітря ниж­че 0 °С установлюються технічними умовами.

Дозволяється виготовлення зварних виробів із застосуванням у то­му ж зварному вузлі різних методів зварювання, про що має бути зроблене за­стереження в технічних умовах.

Прихоплювання елементів зварних з’єднань під час складання металоконструкцій мають виконуватися з використанням таких же зварювальних матеріалів, що й під час зварювання.

Прихоплювання, виконані під час складання металоконструкцій, можуть не видалятися, якщо під час зварювання вони будуть цілком переплав­лені. Перед зварюванням прихоплювання очищуються від шлаку.

Несучі зварні металоконструкції повинні мати клеймо чи інше умовне позначення, що дозволяє визначити прізвище зварника, який виконав зварювання. Маркування здійснюється методами, що забезпечують його схо­ронність упродовж експлуатації виробу і не погіршують його якості. Метод і місце маркування мають бути зазначені на кресленнях.

Необхідність і методи термічної обробки зварних з’єднань несучих елементів металоконструкцій установлюються технічними умовами на вигото­влення, реконструкцію, модернізацію чи ремонт.

Контроль якості зварних з’єднань

Контроль якості зварних з’єднань, що проводиться під час виготов­лення, реконструкції, модернізації та ремонту навантажувачів, їх складових час­тин, здійснюється методами неруйнівного контролю (зовнішній огляд і вимі­рювання, ультразвуковий, радіографічний тощо) і випробуваннями (визначення механічних властивостей зварного з’єднання) відповідно до вимог НД.

Контроль якості зварних з’єднань здійснюється після проведення термічної обробки, проведеної відповідно до вимог пункту 5.5.12 цих Правил, якщо вона передбачена для даного зварного з’єднання.

Результати контролю зварних з’єднань мають бути зафіксовані у відпові­дних документах (висновках, журналах, протоколах, картах тощо).

Зовнішньому огляду та вимірюванню підлягають всі зварні з’єднання з метою виявлення в них таких зовнішніх дефектів, бракувальні озна­ки яких перевищують норми, зазначені в технічних умовах:

кутового зміщення або відхилення від перпендикулярності осей зварюва­них елементів;

лінійного зміщення крайок зварюваних елементів;

відхилень розмірів і порушення форми швів від зазначених у технічних умовах і стандартах (за опуклістю, шириною та катетом шва, за рівномірністю опуклості тощо);

тріщин;

напливів, натікання, підрізів, пропалювання, незаварених кратерів, непроварів, несплавлень, пористості тощо.

Перед зовнішнім оглядом поверхня зварного шва та прилеглих до нього ділянок основного металу завширшки не менше 20 мм в обидва боки шва має бути зачищена від шлаку, бризок металу, натікання та інших забруднень.

Огляд і вимірювання стикових з’єднань проводяться по обидва боки на всій довжині з’єднання. У разі недоступності для огляду внутрішньої поверхні зварно­го з’єднання огляд і вимірювання здійснюються тільки із зовнішнього боку.

Контроль стикових зварних з’єднань несучих елементів металокон- струкцій радіографічним і ультразвуковим методами проводиться відповідно до вимог НД.

Контроль стикових з’єднань несучих елементів металоконструкцій проводять тільки після усунення виявлених зовнішнім оглядом дефектів.

Перед проведенням радіографічного контролю відповідні ділянки зварного з’єднання мають бути промарковані так, щоб їх можна було легко виявити на знімках.

Оцінка якості зварних з’єднань за результатами неруйнівного конт­ролю здійснюється відповідно до вимог технічних умов на виготовлення, реко­нструкцію, модернізіцію або ремонт навантажувачів.

У зварних з’єднаннях не допускаються такі дефекти, бракувальні ознаки яких перевищують норми, зазначені в НД:

непровари та несплавлення;

пори, розташовані у вигляді суцільної сітки;

підрізи, напливи та натікання;

незаварені кратери;

свищі;

шлакові включення;

незаварені пропалювання;

пропалювання та підплавлення основного металу (під час стикового кон­тактного зварювання труб);

зміщення крайок вище норм, передбачених кресленнями.

Також у зварних з’єднаннях не допускаються тріщини, розташовані в ме­талі шва, на межі сплавлення, у зоні термічного впливу та в основному металі, у тому числі й мікротріщини, що виявляються під час мікродосліджень.

У разі виявлення під час неруйнівного контролю неприпустимих дефектів у зварних з’єднаннях контролю підлягає все з’єднання, що контролю­ється. Ділянки зварних швів з дефектами видаляються механічним способом і переварюються не більше двох разів в одному місці відповідно до вимог техні­чних умов.

Випробування провадяться з метою перевірки відповідності механі­чних властивостей зварного з’єднання на контрольних зразках, зварених в умо­вах, що цілком відповідають умовам виготовлення елементів металоконструкцій (ті ж основні та присадні матеріали, ті ж зварювальні режими, методи зварю­вання і те ж положення шва).

Суб’єкти господарювання, які виконують роботи з виготовлення, реконструкції, модернізації та ремонту металевих конструкцій навантажувачів, здійснюють перевірку механічних властивостей зварних з’єднань періодично відповідно до вимог технологічних документів.

Перевірка механічних властивостей зварного з’єднання на контро­льних зразках провадиться відповідно до вимог НД залежно від виду зварного з’єднання виробів шляхом випробування на розтягування та вигинання зразків, з’єднаних стиковим швом.

Результати випробувань вважаються задовільними, якщо:

тимчасовий опір не нижче нижньої границі тимчасового опору металу, зазначеного в НД для даної марки сталі;

кут вигину для вуглецевих сталей не менше 120°, для низько легованих за

товщини зразка до 20 мм - не менше 80° і більше 20 мм - не менше 60°.

Якість зварних з’єднань вважається незадовільною, якщо в них під час будь-якого контролю будуть виявлені дефекти, що виходять за межі норм, установлених цими Правилами та НД на виготовлення, реконструкцію, модер­нізацію і ремонт навантажувачів.

ВИМОГИ ДО НАВАНТАЖУВАЧІВ І ЇХ СКЛАДОВИХ ЧАСТИН, ПРИДБАНИХ ЗА КОРДОНОМ

Суб’єкти господарювання, що постачають (продають) навантажувачі або їх складові частини, виготовлені за кордоном, мають забезпечити споря­дження цих навантажувачів (складових частин) експлуатаційними документами (паспортами, настановами з експлуатації), табличками і маркованнями, що від­повідають вимогам цих Правил, викладеними українською або іншою мовою міжнаціонального спілкування.

Навантажувачі, що імпортуються до України, повинні пройти держа­вну санітарно-епідеміологічну експертизу і мати висновок державної санітарно- епідеміологічної експертизи.

ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ

Загальні вимоги

Суб’єкт господарювання, який має намір розпочати (продовжити) експлу­атацію навантажувача, у тому числі виготовленого за кордоном, повинен одер­жати Дозвіл.

Реєстрація

Навантажувачі всіх типів, за винятком штабелеукладачів з ручним пересуванням, підлягають реєстрації в територіальних органах спеціально упо­вноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці.

Реєстрація, перереєстрація, тимчасова реєстрація та зняття наван­тажувачів з обліку здійснюються відповідно до вимог Правил державної реєст­рації та обліку великотоннажних автомобілів та інших технологічних транспор­тних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі зага­льного користування, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 01.07.2004 № 163, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України

за № 888/9487.

Штабелеукладачі з ручним пересуванням, що не підлягають реєст­рації в територіальних органах спеціально уповноваженого центрального орга­ну виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці, споряджаються індиві дуальним номером і під цим номером обліковуються в журналі їх обліку суб’єкта господарювання.

Технічний огляд і експертне обстеження (технічне діагностування)

Навантажувачі підлягають первинному, періодичному та позачер­говому технічним оглядам у порядку, встановленому НПАОП 0.00-6.18-04.

Первинному технічному огляду підлягають нововиготовлені наван­тажувачі перед уведенням їх в експлуатацію.

Періодичному технічному огляду підлягають навантажувачі, що перебувають в експлуатації, щорічно.

Позачерговий технічний огляд навантажувачів належить проводити

у разі:

уведення їх в експлуатацію після ремонту, зазначеного в пункті 5.3.2 цих Правил, реконструкції або модернізації;

перерви в експлуатації більш як на 12 місяців;

закінчення граничного строку експлуатації (із застосуванням видів робіт, що не використовувалися під час експертного обстеження);

експлуатаційної чи деградаційної відмови, виявлення зносу (механічного або корозійного), залишкової деформації, тріщин, інших пошкоджень складо­вих частин, деталей або їх елементів, що перевищують допустимі значення;

аварії або пошкодження, спричиненого надзвичайною ситуацією природ­ного чи техногенного характеру;

у разі отримання припису посадової особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці у разі виявлення дефектів, пошкоджень і порушень цих Правил, що впливають на їх безпечну експлуатацію.

Позачерговий технічний огляд у разі закінчення граничного строку експлуатації проводиться у визначеному уповноваженою організацією обсязі з урахуванням виконаних робіт під час проведення експертного обстеження на­вантажувача. Після проведення технічного огляду уповноважена організація розробляє регламент технічних оглядів на продовжуваний строк безпечної екс­плуатації, який зберігається разом з паспортом навантажувача.

Технічний огляд має проводитися згідно з вимогами організаційно- методичних документів, розроблених відповідно до НПАОП 0.00-6.18-04.