Правила будови і безпечної експлуатації навантажувачів

Гідросистема штабелеукладача з електричним приводом підій­мання має бути захищена від забруднення робочої рідини, наприклад за допо­могою фільтрів або магнітних уловлювачів.

Гідросистема має бути оснащена пристроєм, що у разі пошко­дження складових частин гідравлічної системи, крім гідроциліндра, здійснював би обмеження швидкості опускання, яка не повинна перевищувати 0,6 м/с.

Гідросистема має бути влаштована таким чином, щоб у разі збою чи зупинки електропостачання насос припинив подачу робочої рідини в гідро­систему, а гідроциліндр зупинився.

Вимоги до вил і вантажних кареток штабелеукладача мають від­повідати викладеним у главі 4.3 цих Правил.

У разі оснащення штабелеукладача змінними вантажозахоплюва- льними пристроями їх переміщення по вантажній плиті в крайніх положеннях має бути обмежене. Демонтаж змінних вантажозахоплювальних пристроїв має здійснюватися з використанням спеціальних засобів.

У разі оснащення штабелеукладача захоплювальним пристроєм тиск у системі затиснення вантажу має зберігатися протягом 10 хв, якщо важіль пульта керування перебуває в положенні “Нейтраль” або в системі приводу ви­никнуть пошкодження.

Колеса штабелеукладача з рукоятками для штовхання та букси­рування (рис. 11 і 12) мають бути оснащені пристроями (кожухами) для захисту ніг людей (рис. 16).

1

Рисунок 16. Захисний кожух колеса

1 - колесо; 2 - кожух колеса; 3 - підлога; 4 - проміжок (не більше 35мм)

У разі оснащення штабелеукладача захисним покриттям або ек­раном із скла має застосовуватися безпечне одношарове чи багатошарове скло.

Штабелеукладач, що має висоту підіймання 1800 мм і більше, має бути оснащений захисною металевою сіткою або ґратами (рамкою).

Штабелеукладач має бути оснащений стоянковим гальмом з при­водом від важеля на дишлі або від педалі. Гальмо має втримувати штабеле­укладач з номінальним вантажем, розташований на твердій і рівній поверхні з ухилом 3,5 %.

Складові частини штабелеукладача, які можуть бути причиною придавлення, затиснення або порізу і розташовані в зоні досяжності водія, ма­ють бути захищені або мають бути забезпечені мінімальні відстані до них від­повідно до пункту 4.6.3 цих Правил.

Зовнішні поверхні штабелеукладача, що можуть стикатися з частинами тіла водія, не повинні мати гострих кутів і окантовок.

Під час приймальних випробувань дослідні зразки штабелеукла­дачів мають витримувати без пошкоджень і залишкових деформацій статичне випробування навантаженням, що дорівнює 1,33Q₁ або 1,33Q₂, протягом 15 хв з установленим змінним вантажозахоплювальним пристроєм і піднятим на від­повідну висоту (Q₁ і Q₂ - відповідно номінальна вантажопідіймальність і дійсна вантажопідіймальність на максимальній висоті підіймання). Штабелеукладач під час випробувань має бути встановлений і закріплений на горизонтальній твердій підлозі так, щоб унеможливлювалося його перекидання.

Динамічне випробування проводиться з вантажем, що дорівнює Q₁. Під час випробувань перевіряється функціонування стоянкового гальма, механізму підіймання вантажу, функціонування дишла чи обладнання для маневрування. Перевірка можливості штабелювання проводиться вантажем, що дорівнює Q₂, шляхом підіймання на максимальну висоту і опускання з численними зупинка­ми до самого низу.

Штабелеукладачі, розташовані на похилій платформі, мають бути стійкими від перекидання вперед, назад і вбік, з випробувальним вантажем і без вантажу, в положеннях відповідно до додатка 2 до цих Правил.

ВИМОГИ ДО ВИГОТОВЛЕННЯ, РЕКОНСТРУКЦІЇ, МОДЕРНІЗАЦІЇ І РЕМОНТУ

Загальні вимоги

Роботодавець відповідно до статті 21 Закону України “Про охорону праці” повинен одержати дозвіл на початок роботи та види робіт підприємства, діяль­ність якого пов'язана з виконанням робіт та експлуатацією об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - Дозвіл).

Виготовлення

Поставлення на виробництво навантажувачів здійснюється відпові­дно до вимог НД.

Для перевірки якості виготовлених навантажувачів, відповідності їх вимогам цих Правил і технічних умов виробник повинен проводити їх випро­бування (приймальні, приймально-здавальні, типові, періодичні, сертифікаційні тощо), під час яких мають проводитися статичне та динамічне випробування з такими коефіцієнтами навантаження відносно номінальної вантажопідіймаль­ності:

а) коефіцієнт статичного навантаження навантажувачів з машинним при­водом - 1,25;

б) коефіцієнт динамічного навантаження навантажувачів - 1,1.

У штабелеукладачів з ручним пересуванням коефіцієнти навантаження відносно номінальної вантажопідіймальності - відповідно до пункту 4.16.31 цих Правил.

Приймальні випробування дослідного зразка, головного зразка, як­що виготовляється партія виробів, проводяться в установленому порядку за участю представників спеціально уповноваженого центрального органу вико­навчої влади з промислової безпеки та охорони праці, а також проводиться їх державна санітарно-епідеміологічна експертиза.

Приймально-здавальні випробування кожного виготовленого наван­тажувача або складових частин, призначених для самостійного постачання, проводяться виробником за затвердженою ним програмою і методикою випро­бувань. Результати випробувань мають бути записані в паспорті навантажувача чи в документі про якість складової частини.

Періодичні та типові випробування навантажувачів, їх складових частин, що виготовляються серійно, проводяться виробником за програмою і методикою випробувань у встановленому порядку за участю представників спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промисло­вої безпеки та охорони праці. Періодичним випробуванням піддається один із серійно виготовлених навантажувачів даної моделі один раз на три роки.

До сертифікації навантажувачів, яка проводиться відповідно до вимог Правил обов’язкової сертифікації підіймальних споруд, затверджених наказом Держстандарту України від 24.01.97 № 37, зареєстрованих в Міністер­стві юстиції України 04.04.97 за № 110/1914 (зі змінами), і чинних НД, можуть залучатися представники спеціально уповноваженого центрального органу ви­конавчої влади з промислової безпеки та охорони праці.

Технічні умови на виготовлення навантажувачів підлягають державній санітарно-епідеміологічній експертизі.

Виготовлені навантажувачі мають бути укомплектовані такими експлуатаційними документами:

паспортом навантажувача, зразок якого наведений в додатку 3 до цих Правил;

настановою з експлуатації;

висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи на виріб та технічні умови;

сертифікатом відповідності (у разі проведення сертифікації);

іншою документацією, передбаченою технічними умовами на навантажувач;

комплектом запасних частин, інструменту та приладдя (далі - ЗШ).

Виробник відповідно до зразка, наведеного в додатку 3, має скласти пас­порт відповідно до конструкції навантажувача, що виробляється, внісши до ньо­го з переліку відомостей, які наведені в зразку, ті, що належать до даної моделі навантажувача. Допускається вносити до паспорта інші відомості, що належать до даної моделі навантажувача.

Виготовлені окремо і призначені для самостійного постачання складові ча­стини навантажувачів супроводжують документом виробника про їх якість.

Змінні вантажозахоплювальні пристрої до навантажувачів споряджуються експлуатаційними документами (паспортом або формуляром, настановою з експлуатації), складеними відповідно до вимог НД. Дозволяється об’єднання експлуатаційних документів відповідно до вимог НД.

За умов виготовлення навантажувачів зі складових частин, що поста­чаються кількома виробниками, за якість виготовлення навантажувачів в цілому, за відповідність їх технічним умовам, а також за оформлення технічної докумен­тації відповідає виробник, що випускає навантажувач в складеному стані.

Паспорт навантажувача складається за даними документів на окремі скла­дові частини, що виготовлені іншими суб’єктами господарювання. Документи цих підприємств виробник зберігає протягом строку служби навантажувача, за­значеного в паспорті.

Настанова з експлуатації навантажувача має бути розроблена від­повідно до вимог НД.

У настанові з експлуатації навантажувача поряд з іншими відомостями мають бути зазначені:

види, періодичність, обсяг і порядок проведення щоденного обслуговування та періодичного технічного обслуговування та ремонту;

порядок проведення технічних оглядів;

можливі пошкодження складових частин навантажувача та способи їх усунення;

методи та порядок регулювання складових частин і систем навантажувача;

правила проведення та режими обкатки;

указівки щодо приведення навантажувача в безпечне положення в неробо­чому стані;

граничні норми бракування елементів навантажувача; вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

У настанові з експлуатації змінних вантажозахоплювальних при­строїв до навантажувачів поряд з іншими відомостями мають бути зазначені:

вимоги до вихідного навантажувача; порядок монтажу на навантажувач;

відомості про номінальну вантажопідіймальність, обмеження та допустимі межі використання під час експлуатації;

попередження про необхідність визначення остаточної вантажопідій­мальності навантажувача зі змінним вантажозахоплювальним пристроєм; особливості роботи зі змінним вантажозахоплювальним пристроєм; види, періодичність і обсяг проведення технічного обслуговування; порядок проведення технічних оглядів; можливі пошкодження та способи їх усунення; методи та порядок регулювання.

Відомості про виготовлені навантажувачі, окремі складові части­ни, призначені для самостійного постачання, виробник має занести в книгу об­ліку, а також спорядити навантажувач табличкою, укріпленою на видному міс­ці, на якій має бути зазначено:

а) навантажувачі з ДВЗ:

товарний знак (або найменування) виробника; найменування навантажувача й умовне позначення; заводський номер або номер серії за нумерацією виробника; місяць і рік виготовлення;

власна маса навантажувача в робочому стані без змінного вантажо- захоплювального пристрою, але з вилами для вилкових навантажувачів і штабелеукладачів;

вантажопідіймальність на максимальній висоті підіймання вантажу;

б) навантажувачі з електроприводом:

товарний знак (або найменування) виробника; найменування навантажувача й умовне позначення; заводський номер або номер серії за нумерацією виробника; місяць і рік виготовлення;

власна маса навантажувача в робочому стані без змінного вантажо- захоплювального пристрою, але з вилами для вилкових навантажувачів і штабелеукладачів;

вантажопідіймальність на максимальній висоті підіймання вантажу; власна маса навантажувача без акумуляторних батарей; припустимі максимальна й мінімальна маси акумуляторних батарей з акумуляторним ящиком;

номінальна напруга (у вольтах) акумуляторної батареї, яка постача­ється з навантажувачем;

в) навантажувачі зі змінними вантажозахоплювальними пристроями Крім перерахованого в підпунктах “а” і “б” пункту 5.2.12 цих Правил,

табличка має містити таку інформацію:

найменування та позначення змінного вантажозахоплювального при­строю;

власна маса навантажувача в робочому стані із установленим змінним ва- нтажозахоплювальним пристроєм;

вантажопідіймальність навантажувача зі змінним вантажозахоплюваль- ним пристроєм на максимальній висоті підіймання вантажу.

Допускається вказувати на табличці номінальну вантажопідіймальність.

Маса вантажу, що піднімається, може бути зазначена на окремій табличці;

г) змінні вантажозахоплювальні пристрої

Кожен змінний вантажозахоплювальний пристрій повинен мати окрему табличку із зазначенням таких даних:

товарний знак (або найменування) виробника (і, якщо необхідно, фірми- імпортера);

найменування змінного вантажозахоплювального пристрою та його умо­вне позначення;

заводський номер або номер серії за нумерацією виробника;

місяць і рік виготовлення;

маса змінного вантажозахоплювального пристрою та відстань від його центра ваги до приєднувальної (монтажної) площини;

максимальний тиск, у разі наявності гідравлічного приводу;

номінальна вантажопідіймальність змінного вантажозахоплювального при­строю. Для подовжувачів вил має зазначатися номінальна вантажопідіймальність CE і відстань до центра ваги вантажу D_E (для телескопічних подовжувачів від­повідно Cr і Dr за повністю втягнутих і висунутих подовжувачів), необхідний поперечний переріз і мінімальна довжина вихідних вил. Також має зазначатися попередження про необхідність визначення остаточної вантажопідіймальності навантажувача зі змінним вантажозахоплювальним пристроєм.

Дійсна вантажопідіймальність змінного вантажозахоплювального пристрою може бути знижена залежно від вантажопідіймальності навантажувача.

Метод виконання написів на табличці має забезпечувати їх схоронність протягом усього строку служби навантажувача (пристрою).

Якщо навантажувач призначений для роботи в умовах, що відріз­няються від нормальних умов експлуатації, то на навантажувачі на видному мі­сці має бути закріплена табличка з такими даними:

зазначення спеціальних умов експлуатації;

вантажопідіймальність для кожної зі спеціальних умов експлуатації.

Порядок накопичення, транспортування, знешкодження і захоро- нення відходів під час виготовлення, ремонту, реконструкції, модернізації та експлуатації навантажувачів має відповідати Гігієнічним вимогам щодо пово­дження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здо­ров’я населення ДСанПіН 2.2.7.029-99, затвердженим постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.07.99 № 29.

5.3. Реконструкція, модернізація та ремонт

Реконструкцію та ремонт навантажувачів мають виконувати суб’єкти господарювання, які одержали Дозвіл, виданий спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці відповідно до Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охо­роною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 № 1631 (із змінами) (далі - НПАОП