Статьи

В Ялті 6—9 жовтня відбулася ІІІ Міжнародна науково-технічна конференція «Промислова безпека і охорона праці — 2008. Проблеми. Перспективи». У роботі конференції взяли участь представники центральних органів виконавчої влади, об’єднань профспілок України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, керівники багатьох підприємств і науково-дослідних інститутів, а також зарубіжні делегації, що представляли наглядові органи Азербайджану, Білорусі, Казахстану, Росії, Румунії, Таджикистану.
2008-037_1.jpgУ своєму виступі Голова Держгірпромнагляду С. Сторчак підкреслив, що промислова безпека є одним з основоположних чинників стабільності економіки. Учасники конференції ознайомилися з законодавчими ініціативами Держгірпромнагляду щодо підвищення економічної зацікавленості роботодавця у забезпеченні безпеки праці на виробництві, розглянули питання безпеки праці у вугільній та гірничорудній промисловості, безпечного використання газу в промисловості та побуті, експертної діяльності у сфері промислової безпеки та інформаційної підтримки державного нагляду, обмінялися передовим досвідом роботи.
За результатами розгляду цих питань були розроблені конструктивні пропозиції щодо вдосконалення методів організації державного нагляду як в Україні, так і в країнах зарубіжних партнерів.

Ідея створення міжрегіональної інспекції з нагляду за охороною праці на підприємствах хімічної промисловості зародилася на Дніпропетровщині у 2000 р., коли тоді ще Держнаглядохоронпраці та його структури переживали чергову реорганізацію, а найкращі спеціалісти залишали провідні інспекції. Бо для даного регіону, де сконцентровано понад 180 потужних підприємств хімічного комплексу, 367 хімічно небезпечних об’єктів, такий крок був життєво необхідним.
Вдруге цю ідею було запропоновано дніпропетровцями у 2004 р. Однак реальну підтримку вона знайшла лише наприкінці 2007 р. після серії серйозних нещасних випадків та аварій, чашу яких переповнив викид сірчистого ангідриду в Жовтих Водах.
Остаточно загострила ситуацію хмара жовтого фосфору, що вирвалася з понівеченого товарного потягу і накрила отруйним крилом добру частину Львівщини.
Постало питання: «Як бути далі?» На нього Держгірпромнагляд відповів створенням Придніпровської міжрегіональної державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у хімічній промисловості. ЇЇ базою стала Дніпропетровська державна інспекція промислової безпеки та охорони праці у хімічній промисловості — одна з найкращих у системі Держгірпромнагляду. Має вона понад 40-річний досвід успішної та безкомпромісної роботи та унікальних спеціалістів, яких регіональне теруправління зуміло зберегти. Перший серед них — М. Федій. Останні десять років він успішно очолював стару інспекцію, а нині активно керує новою.
Наскільки доцільний і перспективний цей пілотний проект Держгірпромнагляду, він і розповів нашому власному кореспондентові Надії БЕЗУГЛІЙ.

— Михайле Михайловичу, чи змінився принципово зміст наглядової роботи нової інспекції? І чим вона відрізняється від інших?
— Є окреме положення про нашу інспекцію, затверджене Держгірпромнаглядом, згідно з яким вона здійснює (дослівно) «…державний нагляд за додержанням законодавства з промислової безпеки та охорони праці за юридичними та фізичними особами, які відповідно до Закону використовують найману працю на виробничих об’єктах хімічного комплексу на території Дніпропетровської, Кіровоградської, Запорізької областей та регіону Криворізького гірничопромислового територіального управління». Об’єктивно складається так, що ми працюємо не стільки на якесь окреме теруправління, скільки безпосередньо на Комітет. І залежно від наслідків роботи інспекція може стати або вдалою моделлю завтрашнього нагляду у будь-якій сфері господарської діяльності, або залишиться пробним проектом.
З іншого боку, про міжрегіональну інспекцію не можна сказати, що вона — абсолютно нове утворення. Бо її попередниця — Дніпропетровська держінспекція промислової безпеки та охорони праці у хімічній промисловості — протягом останніх 5—6 років фактично вже мала під своєю опікою складні хімічні підприємства інших областей: Хмельницької, Кіровоградської, Вінницької…
Сьогодні ж ми взяли під свій нагляд виробництва та об’єкти хімічного комплексу Дніпропетровщини, Кіровоградщини, Запоріжчини. Загалом їх кількість становить майже 2,5 тис.
— А як же складаються стосунки між вашим колективом і керівниками регіональних теруправлінь? Наскільки я знаю, дехто з них болісно реагує на втручання у свою, даруйте, «парафію» і воліє бачити у новій інспекції лише корисний «додаток» до очолюваної структури?
— З останнім я ніколи не погоджуся. І хоча нам, ніде правди діти, не всі раді, ми обов’язково у письмовій формі запрошуємо своїх колег з інших інспекцій взяти участь у спільних перевірках. Бо така співпраця для них — відмінна школа досвіду. Тут не можу не підкреслити повне порозуміння з начальником теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області А. Кожушком, який, до речі, є автором ідеї міжрегіональної інспекції і надає їй всебічну підтримку. Плідно співпрацюємо з начальником Криворізького гірничопромислового теруправління О. Чередниченком. Він розуміє критичну ситуацію з кадрами хіміків у держнагляді, професійно підходить до співпраці.
Однак важливими є не внутрішньоструктурні стосунки, а те, що ми потрібні виробничникам. Адже під час перевірок виявляємо просто жахливі порушення вимог безпеки праці і промислової безпеки. Багато працівників різних рангів не тільки не знають, як грамотно поводитися у разі небезпеки, а й загалом того, як слід організовувати роботу у хімічно агресивному середовищі. На багатьох підприємствах обмаль або зовсім немає нормативної літератури, внутрішньозаводських нормативних актів, посадових інструкцій. Це означає, що тут вже давно не був з перевіркою хімік-спеціаліст і не наставив тутешніх керівників на путь істинний. Тому мусимо вводити такі підприємства у потрібне русло роботи.
— Закономірно постає питання про кадри. Бо хоч сьогодні держнагляд у хімічному комплексі здійснюють 90 інспекторів у 23 міжгалузевих інспекціях, однак життя показало, що ефективний нагляд за хімічними об’єктами під силу тільки спеціалістам-хімікам. Де ви їх берете?
— Не хочу нікого образити, але не секрет, що нерідко за хімічними підприємствами наглядають далекі від хімії спеціалісти, які не знають елементарного: як до об’єкта підійти, щоб не загинути самому, чому не слід задирати голову догори, коли щось капає на неї, з якої причини не можна ставати між вентиляційними установками тощо. Я вже не кажу про те, що потрібно досконало знати хімічні властивості речовин, які використовуються у технологічному процесі, наслідки їх взаємодії з іншими хімічними елементами чи сполуками… Тому беремо на роботу тільки хіміків з досвідом роботи на підприємстві. Сьогодні у нас у штаті 10 осіб. Вакансій немає, а кандидатів досить — вибираємо найкращого серед кращих. Кожен наш інспектор готовий вести високоякісний державний нагляд.
— Тоді ще одне закономірне запитання: як же ці спеціалісти умудряються системно і результативно працювати? Тим більше, як Ви кажете, інспекція не має якихось преференцій перед іншими, зате у неї більше навантаження, відповідальність, та й підпорядкування Комітетові.
— Однією з умов створення інспекції було введення за моїм наполяганням посади старшого інспектора. Він зайнятий, у першу чергу, розробкою методології та методики нагляду за об’єктами підвищеної небезпеки. Це принципово і важливо. Бо саме завдяки такому підходу інспекція працює за конкретними цільовими планами. Тому наш інспектор не оглядає підприємство загалом, а працює за чітким планом, знає, куди йти, що контролювати передусім, де «тонке» місце у технологічному процесі, устаткуванні, які установки особливо небезпечні та як біля них поводитися тощо.
— Михайле Михайловичу, давайте детальніше про цільове планування. Як воно виглядає на практиці? Певна, що багатьом Вашим колегам цей досвід буде цікавим і корисним.
— З чого почати? Мабуть, з вибору теми. Як правило, вона випливає з вивчення аналітичних матеріалів про стан промислової безпеки, охорони праці та травматизму на конкретному виробництві. Так, у 2007 р. кожен четвертий загиблий у системі підприємств водоканалу знайшов свою смерть у каналізаційних колодязях. Чому? Згадані матеріали давали загальну картину порушень безпеки праці, містили статистичні дані тощо і не торкалися специфіки роботи у хімічно агресивному середовищі, яку самі працівники водоканалів не беруть до уваги. Керівництвом до дії стала та обставина, що Голова Комітету С. Сторчак своїм листом ще у 2000 р. здійснення держнагляду за безпечним виконанням робіт на системах водопостачання, водопідготовки та каналізації поклав на державних інспекторів хімічного нагляду.
Почали з розробки методичних рекомендацій щодо здійснення державного нагляду інспекторським складом, а потім стали цілеспрямовано перевіряти підприємства в усіх закріплених регіонах. З’ясовували не лише типові порушення вимог безпеки праці під час виконання робіт, а й шукали їх реальні, часом приховані за масою різноманітних обставин, причини та визначали ефективні способи їх усунення. Цей процес став поштовхом до творчої роботи, в результаті якої, наголошу, інспектори отримали чіткі методичні рекомендації, відпрацьовані не в кабінетах, а безпосередньо на практиці. Крім того, очікуємо, що чіткі методичні рекомендації щодо нагляду за безпекою праці у каналізаційних системах отримають інспекції Держгірпромнагляду. Сьогодні наша інспекція розробляє тему «Безпечна експлуатація трубопроводів займистих токсичних і зріджених газів».
— Певно, поштовхом до цього стала недавня аварія у дніпродзержинському ВАТ «ДніпроАзот», внаслідок чого стався витік аміаку? Знаю, що було проведено спецрозслідування, у якому Ви також брали участь.
— Брав, але акт не підписав. Бо я принципово не погоджуюсь з головним висновком комісії про те, що в аварії ніхто не винен. Мовляв — наслідок впливу Сонця і Місяця. Тому ми проводимо свої перевірки. Керівникам вже видано перші приписи. Чесно кажучи, вони самі до пуття не знають, що все ж таки трапилося, бо причини аварії вельми не прості. Потрібні грунтовні дослідження. Все друге півріччя 2008 р. ми будемо займатися перевіркою технічного стану трубопроводів, організацією їх безпечного обслуговування та експлуатації. А довжина згаданих трубопроводів тільки на даному підприємстві понад 100 км. Наші інспектори не лише перевіряють технічну документацію на них, а й одягають ЗІЗ та оглядають трубопроводи з усіх боків впродовж всієї естакади.
— Але такі складні підприємства, як ВАТ «ДніпроАзот» чи запорізький ВАТ «Кремнійполімер», чи, скажімо, цех із виробництва сірчаної кислоти на ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», повинні мати відповідну службу…
— На це я Вам скажу таке: сьогодні на багатьох складних хімічних підприємствах практично немає справді високопрофесійних кадрів. Тому я часто-густо вношу до приписів роботодавцям вимогу правил: призначити відповідальну особу з відповідним досвідом роботи. А натомість беруть спеціаліста з досвідом в іншій галузі. Тобто на підприємстві не вирішуються основоположні організаційні завдання. Така тривожна ситуація не тільки у ВАТ«ДніпроАзот», а й у ЗАТ «Дніпропетровський завод мінеральних добрив», на ДП «Смоли», на ДНВП «Цирконій», у ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод».
— Як же вплинути на роботодавця, від рішення якого залежить доля не тільки працівників підприємства, але й жителів району, міста і довкілля загалом?
— Проводимо жорсткі повторні перевірки і переходимо до тісної співпраці з прокуратурою. Направляємо їй подання з конкретними прізвищами посадових осіб, вказуємо їх конкретну провину перед Законом. Тільки за останні кілька місяців направлено 4 подання до Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської обласних прокуратур щодо порушення кримінальних справ за ст. 272 (частина 1) Кримінального кодексу України проти посадових осіб підприємств ВАТ «Проктер енд Гембл Україна», ДП «Водоканал» (м. Запоріжжя), КП «Верхньодніпровський ВЧ ВКГ» (Дніпропетровська область), КП «Дніпрорудненський водоканал» (Запорізька область). Крім того, направлено подання на відповідність займаній посаді начальника служби охорони праці, який ні разу не спустився у колодязь і не поцікавився умовами праці людей, котрі по 7—8 годин сидять в агресивному хімічному середовищі без респіраторів, спецодягу, запобіжних поясів, газоаналізаторів, навіть без звичайної вірьовки.
— З огляду на Ваш величезний професійний досвід, яку пророкуєте долю новій інспекції? Вона може стати прообразом майбутнього держнагляду?
— Крапку поставить саме життя. Але фактичний досвід роботи, до якого відношу її існування в межах теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області, підтверджує доцільність пілотного проекту Комітету. Бо сьогодні, коли у теруправліннях бракує фахівців-хіміків, коли розмиті й недосконалі методики ведення перевірок, планування, аналізу й оцінки роботи, міжрегіональна інспекція показує зразки мобільного, глибокого і реального нагляду. Що й є головним. Бо за цим — реальна безпека людини на виробництві.



До списку