Правила будови і безпечної експлуатації навантажувачів

Усі резистори в системі електрообладнання мають бути розташо­вані так, щоб уникнути зайвого нагріву та пошкодження.

Електрообладнання електронавантажувачів із живленням від гнучкого кабелю мають відповідати вимогам цих Правил, “Правил устройства электроустановок”, НПАОП 40.1-1.32-01, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 № 258, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1143/13017, та чинним НД.

Електропостачання електронавантажувачів від зовнішньої елект­ричної мережі має здійснюватися через увідний пристрій (рубильник, автома­тичний вимикач тощо) з ручним або дистанційним приводом.

Увідний пристрій електронавантажувача має замикатися на замок у вимкненому стані й мати покажчик ВИМКНЕНО, УВІМКНЕНО.

З метою уникнення несанкціонованого керування електронавантажува- чами їх пульт керування має бути обладнаний індивідуальним контактним зам­ком з ключем (ключем-маркою) або іншим пристроєм (наприклад, який вмика­ється введенням PIN-коду тощо), що унеможливлюють подачу напруги на на­вантажувач.

Електрична система керування електронавантажувачем має уне­можливлювати:

самозапуск електродвигунів після відновлення електропостачання елект- ронавантажувача;

пуск електродвигунів контактами пристроїв безпеки.

Вимоги до змінних вантажозахоплювальних пристроїв

Навантажувачі можуть оснащуватися такими змінними вантажо- захоплювальними пристроями: похилі вила; подовжувач вил; довгі вила;

штировий захоплювач; безблокова стріла; зіштовхувач;

зіштовхувач із багатоштировим захватом;

каретка поперечного переміщення;

бічний поворотний або неповоротний захоплювач;

вертикальний притискач;

кантувач із гідромотором або гідроциліндром;

ківш (напірної дії);

ківш для вил;

ковшовий захоплювач;

траверса вантажна, що кріпиться безпосередньо на вила чи підвішується на гак безблочної стріли;

грейфер для насипних матеріалів; грейфер;

кліщовий захоплювач для лісоматеріалів; захоплювач для бочок металевих (за упор);

захоплювач-кантувач для круглих вантажів з гідромотором або гідро­циліндром;

бічний захоплювач, що зміщується, тощо.

Конструкція змінних вантажозахоплювальних пристроїв має за­безпечувати надійне та безпечне встановлення та їх зміну на каретці вантажопі- діймача.

Змінні вантажозахоплювальні пристрої, що навішуються на вила (наприклад, подовжувачі вил, траверса, ківш для вил тощо), мають бути осна­щені пристроями (защіпками), що надійно фіксують їх на вилах.

Змінний вантажозахоплювальний пристрій має витримувати без пошкодження швів зварних з’єднань і залишкових деформацій статичне пере- навантаження на 25 % від номінальної вантажопідіймальності, а також роботу з перевантаженням на 10 %.

Трубопроводи і апаратура в складеному вигляді мають бути гер­метичними у разі перевищення в 1,5 разу тиску, на який відрегульований запо­біжний клапан. Випробування слід проводити на спеціальному стенді, поперед­ньо знявши запобіжний клапан.

Частини пристроїв, що рухаються та виступають за габарити нава­нтажувача, а також місця пристроїв, які можуть стати небезпечними під час

експлуатації, повинні мати попереджувальне фарбування відповідно до НД.

На змінному вантажозахоплювальному пристрої має бути встано­влена табличка з діаграмою вантажопідіймальності.

Додаткові вимоги до подовжувачів вил

Номінальна вантажопідіймальність і відстань до центра ваги ван­тажу кожного подовжувача вил мають бути пропорційними відповідним пара­метрам вихідних вил

С ■ D

С_Е< —, (5)

^Е d_e ^W

де С_Е - номінальна вантажопідіймальність кожного подовжувача вил;

C - номінальна вантажопідіймальність кожної з вихідних вил;

D - номінальна відстань до центра ваги вантажу кожної з вихідних вил;

D_e - номінальна відстань до центра ваги вантажу кожного подовжувача вил.

Номінальна вантажопідіймальність C і номінальна відстань D до центра ваги вантажу кожної з вихідних вил має відповідати зазначеним в табл. 2 і чинним НД.

Номінальна вантажопідіймальність CR і номінальна відстань до центра ваги вантажу DR для кожного телескопічного подовжувача вил визнача­ється у положенні, коли подовжувач повністю втягнутий. У висунутому стані номінальну вантажопідіймальність телескопічного подовжувача має визначати виробник.

Довжина ікла l вихідних вил для відкритого і замкненого перерізу подовжувача вил, як правило, має бути не менше 750 мм і відповідати формулі

/>0,6/_ь (6) де l₁ - довжина ікла подовжувача вил.

Застосування споживачем подовжувачів з параметрами за межами зазна­чених вимог має погоджуватися з виробником навантажувачів, і повинні бути розглянуті ймовірні небезпеки. Такі подовжувачі повинні мати відповідне мар- ковання.

Міцність подовжувачів має бути перевірена з урахуванням коефі­цієнта запасу міцності R відповідно до вимог пункту 4.3.7 цих Правил.

Для відкритого і замкненого перерізу подовжувача вил випробува­льне (розрахункове) навантаження 0,5Fe_x має бути прикладене в двох місцях відповідно до рис. 8. Не повинно бути залишкової деформації після прикладен­ня призначеного навантаження 0,5F_& на відстані 0,9l₁. Випробувальне наван­таження прикладається двічі та витримується протягом 30 с.

Пристрої (защіпки), що фіксують подовжувачі вил із відкритим перерізом, повинні витримувати навантаження 0,5F^, прикладене на відстані 0,9l₁. Зазначені пристрої мають обмежувати вертикальне переміщення подов­жувача, коли він перебуває на відстані не менше 20 мм від п’яти вил. Подов- жувачі вил із відкритим перерізом не повинні застосовуватися для вантажів, ро­зташованих на кінці ікла вил.

Рисунок 8. Подвійне прикладення випробувального (розрахункового) наванта­ження для відкритого і замкненого перерізу подовжувача вил

4.15.7. Сумарний бічний зазор S між вихідною вилою і поверхнею подов­жувача не повинен перевищувати 0,1 b, але має бути не менше 10 мм (рис. 9).

а) відкритий переріз б) замкнений переріз

Рисунок 9. Сумарний бічний зазор S між вихідною вилою і поверхнею

подовжувача

Додаткові вимоги до штабелеукладачів з ручним пересуванням

Вимоги цієї глави розповсюджуються на такі штабелеукладачі з ручним пересуванням вантажопідіймальністю до 1000 кг (рис. 10):

з гідравлічним приводом підіймання (від акумуляторної батареї або руч­ного насоса);

з підійманням ручною лебідкою;

з вилами, розташованими між виносними опорами (лонжеронами); з вилами, розташованими над виносними опорами (лонжеронами); з платформою, розташованою над виносними опорами (лонжеронами)

.

Штабелеукладачі, крім вил або платформи, можуть споряджатися іншими змінними вантажозахоплювальними пристроями.

Рисунок 10

4.16.3. Стандартизовані відстані D до центра ваги вантажу і висоти підій­мання Н при номінальній вантажопідіймальності Q₁ мають відповідати значен­ням, зазначеним у табл. 4.

Таблиця 4. Стандартизовані відстані D до центра ваги вантажу і висоти підіймання Н при номінальній вантажопідіймальності Q₁

Номінальна ванта­жопідіймальність Q1, кг

Висота

підіймання

Н, мм

Стандартизовані відстані D до центра ваги вантажу, мм

з вилами, розта­шованими між виносними опо­рами (лонжеро­нами)

з вилами, розта­шованими над виносними опо­рами (лонжеро­нами)

з платформою

250

1,5

250

—

—

251 < Qi<500

1,5

350/500

600

350

501< Q₁<750

2,0

500

600

—

751 < Q₁<1000

2,5

500

600

350

4.16.4. Зусилля, що виникають під час пересування штабелеукладача та

підіймання вантажу, не повинні перевищувати значень, зазначених у табл. 5.

Таблиця 5. Зусилля, що виникають під час пересування штабелеукладача та підіймання вантажу

Вантаж,

кг

Пересування, Н

Підіймання*, Н

зрушування, керування пересуванням (маневру­вання)

кочення

рукою

ногою

250

150

75

200

300

500

200

100

200

300

750

250

150

200

300

1000

300

200

200

300

*Тільки для штабелеукладачів з ручним підійманням.

Штабелеукладач має бути оснащений однією чи більше вертикаль­но або горизонтально розташованою рукояткою та/або дишлом, які мають за­безпечувати можливість штовхати чи буксирувати (тягнути) штабелеукладач, керувати пересуванням і маневрувати, а також здійснювати підіймання вантажу.

У разі оснащення штабелеукладача рукояткою (рукоятками) для штовхання чи буксирування відстань h від підлоги до центра рукоятки має бути від 1100 мм до 1300 мм (рис. 11 і 12). Рукоятка, розташована вертикально, повинна мати довжину l не менше 300 мм (рис. 12). Проміжок між рукояткою і поверхнею штабелеукладача має бути не менше 50 мм. Діаметр рукоятки має бути 35 мм.

Рисунок 11. Горизонтальна рукоятка Рисунок 12. Вертикальні рукоятки

для штовхання та буксирування для штовхання та буксирування

4.16.7. У разі оснащення штабелеукладача дишлом під час штовхання від-

стань h₁ від підлоги до центра рукоятки має бути від 1100 мм до 1300 мм (рис. 13). Під час буксирування горизонтальна відстань b між зовнішньою кро­мкою дишла і передньою поверхнею колеса має бути не менше 500 мм, разом з цим вісь рукоятки дишла має перебувати на висоті h₂ в межах від 700 мм до 1000 мм (рис. 14).

Дишло повинне мати закриту ручку діаметром 35 мм, довжиною не мен­ше 100 мм, оснащену захистом для рук водія.

У разі звільнення дишла після закінчення буксирування воно має автома­тично повернутися у вертикальне положення.

Рисунок 13. Штовхання дишлом Рисунок 14. Буксирування дишлом

Пульт керування ручним підійманням і опусканням вантажу може розташовуватися на дишлі чи окремо.

Якщо пульт керування ручним підійманням і опусканням вантажу розташований на дишлі, має бути забезпечена можливість водію керувати, не відпускаючи рукоятку. У разі відпускання важеля пульта керування, що пере­буває в положенні “Опускання”, він має повернутися в положення “Нейтраль” і рух вил донизу має припинитися. Зусилля на важелі має бути не більше 150 Н.

Якщо встановити пульт керування паралельно площині дишла, то підій­мання здійснюється у разі натиснення на важіль у напрямку шарніра дишла, а опускання - у разі підтягування догори (рис. 15).

Якщо пульт керування ручним підійманням і опусканням ванта­жу розташований окремо (не на дишлі), підіймання може здійснюватися за до­помогою ручного насоса з педаллю чи рукояткою. Опускання може здійснюва­тися за допомогою ручного важеля, педалі чи різьбового запірного клапана, причому після звільнення важеля, педалі система має повернутися в нейтральне замкнене положення

р

Рисунок 15. Розташування пульта керування ручним підійманням і опусканням вантажу на дишлі 1 - опускання; 2 - нейтраль; 3 - підіймання; Р - площина дишла

Пульт керування електричним приводом підійманням і опускан­ням вантажу має бути виконаний таким чином, щоб імовірність випадкового його вмикання була мінімальною. У разі звільнення (відпускання) важеля він має повернутися в нейтральне положення, а рух - припинитися.

Електричне обладнання і система мають відповідати вимогам глави 4.5 цих Правил.

У підіймальному механізмі (вантажопідіймачі) можуть застосо­вуватися ланцюги і канати.

У разі застосовування пластинчастих, втулочно-роликових або коротколанкових ланцюгів статичний коефіцієнт запасу міцності руйнівного навантаження, зазначеного виробником ланцюга, відносно навантаження, що виникає в окремій вітці ланцюга від рівномірно розподіленого номінального вантажу, має бути не менше п’яти. Під час визначення запасу міцності опір сил тертя між складовими частинами вантажопідіймача не враховують.

Діаметр ланцюгових блоків і зірочок має бути не менше трьох кроків ла­нцюга.

Якщо застосовується більше одного ланцюга, має бути передбачений ре- гулюючий пристрій для обмеження нерівномірного натягнення віток ланцюга.

У разі застосовування канатів статичний коефіцієнт запасу міц­ності каната щодо розривного зусилля, зазначеного виробником каната, щодо навантаження, що виникає в окремій вітці каната від рівномірно розподіленого номінального вантажу, має бути не менше п’яти. Під час визначення запасу мі­цності опір сил тертя між складовими частинами вантажопідіймача не врахо­вують.

Діаметр канатних блоків, виміряний по дну канавки, має бути не менше 16 діаметрів каната.

Якщо застосовується більше одного каната, має бути передбачений регу­люючий пристрій для обмеження нерівномірного натягнення віток каната.

Гідравлічний привід механізму підіймання повинен мати кінце­вий упор для обмеження ходу вантажної каретки і унеможливлення виходу ка­ретки і рухомих частин рами за межі вантажопідіймача.

Опускання номінального вантажу через внутрішні витоки робочої рідини в гідросистемі за нормальних умов експлуатації штабелеукладача, тем­ператури робочої рідини, відповідної температури навколишнього середовища не повинно перевищувати 25 мм протягом 10 хв.

Гідросистема має бути споряджена запобіжним клапаном, що має спрацьовувати у разі перевищення робочого тиску в системі на 15 %. Має бути унеможливлена випадкова зміна заданого тиску. З цією метою має застосовува­тися спеціальний інструмент або ключі.

Усі трубопроводи, гнучкі рукави і з’єднання в замкненому поло­женні мають витримувати без руйнування внутрішній тиск, що у три рази пере­вищує робочий тиск у гідросистемі.